Україна в 1917-1921 рр.

(2 години)

План:

1. Лютнева 1917 р. революція в Росії. Політичне становище в Україні піс­ля повалення самодержавства. Діяльність Центральної Ради в березні – жовтні 1917 р.

2. Україна наприкінці 1917 р. – у 1918 р.

3. Протиборство воєнно-політичних сил в Україні в 1919 – 1921 рр.

4. Основні результати і уроки революційних подій 1917 – 1921 рр.

Методичні рекомендації:

Тема є однією з центральних в межах курсу. При підготовці до нього слід використовувати не лише навчальну і наукову літературу, а й опрацювати основні документи, наведені серед джерел. Готуючись до заняття студент має ознайомитися з різними підходами й концепціями, що існують в літературі стосовно висвітлення подій 1917–1921 рр., і скласти на власну обгрунтовану точку зору.

1. Початок висвітлення цього питання доцільно пов’язати з матеріалом попередньої теми (причини й результати революції 1905–1907 рр., вплив на Росію Першої світової війни), визначити основні причини Лютневої революції, згадати зі шкільного курсу всесвітньої історії особливості політичної ситуації в Росії після повалення самодержавства (т. зв. «двовладдя»), а надалі проаналізувати особливості політичної ситуації в Україні (три основних органи, що претендували на виконання владних повноважень). Змальовуючи діяльність Центральної Ради, слід простежити її еволюцію від блоку українських національних політичних партій та громадських організацій до тимчасового владного органу; під цим кутом проаналізувати її взаємозв’язки з Тимчасовим урядом Росії і зміст І і ІІ Універсалів. Наприкінці необхідно дати загальну характеристику політичної та соціально-економічної ситуації в Росії та Україні восени 1917 р. напередодні більшовицького перевороту.

2. Друге питання хронологічно охоплює період від жовтня 1917 р. (більшовицький переворот в Петрограді) до грудня 1918 р. (падіння Гетьманату П.Скоропадського і прихід до влади Директорії). Висвітлюючи конфлікт Центральної Ради з Раднаркомом РСФРР та українськими більшовиками, що невдовзі переріс у справжню війну, необхідно визначити, які факти дають підстави окремим історикам тлумачити її як міжнаціональну, а які – як громадянську. Аналізуючи ІІІ і ІV Універсали Центральної Ради, слід робити це не ізольовано, а у прямому зв’язку із загально історичним контекстом (більшовицький переворот та Брестська угода відповідно). При з’ясуванні причин остаточного падіння Центральної Ради і приходу до влади П.Скоропадського варто звернути увагу на позицію Німеччини та Австро-Угорщини, чиї війська реально контролювали з весни 1918 р. Україну. Щодо гетьманського режиму необхідно стило визначити основні напрямки його внутрішньої і зовнішньої політики, особливо зупинившись на причинах неодноразових антигетьманських повстань і заворушень, наплив міжнародних чинників, зокрема – завершення Першої світової війни.

3. Висвітлюючи ситуацію 1919 р. потрібно:

- навести стислий перелік подій та дати загальну характеристику основних військово-політичних режимів, що встановлювалися на території України у згаданий період (Директорія, радянська влада, «денікінщина», війська Антанти);

- окремо зупинитися на характеристиці повстанського селянського руху як провідного чинника успіхів і невдач всіх вказаних режимів, згадати основних ватажків, визначити його силу й слабкість.

При розгляді основних подій 1920 – 1921 рр. слід зупинитися на наступному:

- радянсько-польська війна (Варшавська угода С.Петлюри з Ю.Пілсудським, хід бойових дій і зміна характеру війни, перемир’я і умови Ризької мирної угоди 1921 р. для України, остаточна поразка військ УНР);

- боротьба Червоної Армії, врангельців (режим Врангеля, бойові дії на півдні України, роль махновців);

- останні спалахи громадянської війни (селянські повстання, махновський рух наприкінці 1920 – у 1921 рр., похід Ю.Тютюнника 1921 р.).

Щодо подій у Західній Україні (створення ЗУНР, україно-польська війна кінця 1918-1919 рр., подальша доля УГА), їх вивчення відноситься на самостійне опрацювання, може бути розглянуте в межах фіксованого виступу (реферату).

4. В межах цього питання необхідно підвести основні підсумки розгляду теми: згадати причини революції і громадянської війни та співвіднести їх з реальними результатами, визначити основні чинники, що сприяли перемозі більшовиків та призвели до поразки їх основних супротивників (білогвардійців, націонал-державницьких сил різного спрямування, іноземних окупантів, повстанського руху).