• Капітальні витрати, визначені з урахуванням упущеної вигоди від їх «заморожування», називаються приведеними капітальними витратами, індекс В=(1 + r)^Т, що показує темп зростання витрат залежно від терміну їх «заморожування», - коефіцієнтом дисконтування, а величина r - нормою, або нормативом, дисконтування.

• Загальна величина зведених витрат за об'єктом у цілому за весь період його будівництва може бути визначена шляхом підсумовування капітальних витрат відповідних років, зведених до одного з років, зокрема у майбутньому періоді, для чого використовується формула

• К_Т =

• де К_т - повні капітальні витрати по об'єкту в цілому, зведені до T-го року будівництва; і - рік будівництва, відраховуючи від його початку; Кі - капітальні витрати, здійснені в і-му році будівництва; r - норматив зведення капітальних вкладень; Т - номер року будівництва, до якого здійснюється зведення капітальних витрат.

• Напрямок зведення часу може бути і зворотним, зокрема, усі витрати можуть бути зведені до року початку будівництва. У цьому випадку показники ступеня будуть від'ємними, і витрати ділитимуться на коефіцієнт зведення (1 + r)^T-і, де різниця Т-і визначається за модулем. Рік зведення може бути обраний також і всередині періоду будівництва. У цьому випадку витрати, здійснені до року зведення, повинні домножуватися на коефіцієнт дисконтування, а витрати, здійснені після цього періоду, - ділитися на нього. А втім, це буде здійснено автоматично, якщо виконати алгебраїчну дію Т - і.

• Слід зазначити, що подібним чином до одного моменту часу можуть зводитися також результати діяльності підприємства (дохід, прибуток), поточні витрати, збитки та інші види витрат.

• річних амортизаційних відрахувань. Поки ж будівництво не завершене, фірма не одержує навіть мінімальної віддачі.

• 3. Урахування динаміки зміни природних умов.

• Під дією динаміки соціально-економічних факторів і фактору обмеженості природних ресурсів відбуваються зміни економічної цінності останніх. Як правило, поступово виникає необхідність залучення в експлуатацію замикаючих ресурсів, тобто гірших за якістю, умовами видобутку чи експлуатації і місцем розміщення. Це збільшує відносну «ціну» ресурсів, що експлуатувалися раніше. Крім того, постійно збільшуються витрати на відтворен­ня якості навколишнього середовища. Заради справедливості варто сказати, що діє і зворотний процес: науково-технічний прогрес в експлуатації природних ресурсів може сприяти зниженню витрат на видобуток чи відтворення якості природних факторів.

• Вплив фактору часу на величину річної ренти (тобто економічної оцінки природного ресурсу) може враховуватися коефіцієнтом r_р. Зокрема, середнє значення щорічного зростання сільськогосподарської диференціальної ренти за деякими оцінками дорівнює 3%. Найчастіше виникає потреба розв'язувати задачі такого типу: оцінити збиток від вилучення певного природного ресурсу (наприклад, землі) з обороту за термін Т. У цьому випадку коефіцієнт корегування ренти (R) на зазначений період (без обліку нормативу дисконтування) становитиме

• R =

• Де R_б - базова величина ренти; r - середньорічний темп зростання (r_р > 0) або зменшення (r_р < 0) річної ренти за період вилучення природного ресурсу Т.

• 4. Урахування зміни індексу цін.

• Зміна інших вищезазначених економічних показників (темпи НТП, зміна органічної структури капіталу, зміна структури витрат) може бути врахована введенням у розрахунок індексу цін на розглянуті ресурси. Щоб виключити вплив інфляції, індекс цін може оцінюватися через тверду валюту. На відміну від інфляції, яка відносно рівномірно збільшує ціни на різні товари і послуги (причому відразу на більшість з них), зазначені фактори діють на різні товари по-різному. На одні товари ціни можуть зростати, на інші - знижуватися. Індекс цін за кожною групою товарів становить

• І_ц=Ц_р / Ц_б

• де Ц_р - ціна на даний товар в розрахунковому році; Ц_б - ціна на даний товар в базовому році.

• Підбиваючи підсумки, можна сказати, що проблема обліку фактора часу зводиться до його вартісної оцінки при дослідженні й аналізі таких економічних процесів, для яких характерна мінливість і несинхронність витрат і результатів.

• 4. Оцінка і вибір нормативу дисконтування

• Щоб зрозуміти природу формування нормативу зведення (нормативу дисконтування) - r, необхідно розібратися у факторах, що його формують. На величину нормативу зведення впливають два основних фактори:

• а) реальний рівень прибутковості інвестування коштів у сфері господарської діяльності;

• б) темпи інфляції.

• З цих двох факторів ключовим, безумовно, є перший. Саме він передає зміст тих економічних процесів, що спричиняють виникнення неявних витрат (упущеної вигоди). Другий фактор надає можливість лише виразити в тій чи іншій грошовій системі результати дії першого фактору. У свою чергу, рівень прибутковості визначається двома групами факторів:

• - можливою рентабельністю діяльності, тобто часткою інвестованого капіталу, яка відповідає величині прибутку, що отримується завдяки вкладеним коштам;

• - системою вилучення з підприємства отриманих доходів (наприклад, за рахунок оподатковування).

• Загалом факт провідної ролі обох груп факторів при формуванні величини r дійсний для будь-якої економічної системи. Однак в різних економічних системах ці групи факторів обумовлені різними причинами, що може вирішальним чином позначатися і на їх сумарній величині.

5. Поняття про ефект і ефективність

В економіці одним із основних понять є «економічна ефективність» господарських заходів. Господарськими заходами можуть вважатися:

• впровадження нової техніки;

• інвестиційний проект;

• укладення комерційної угоди;

• реалізація будь-якого господарського рішення;

• здійснення природоохоронних заходів;

• проведення соціальних заходів, спрямованих на підвищення добробуту людей, поліпшення інфраструктури, формування культурних цінностей та ін.

Загальними для всіх цих заходів є два моменти:

• по-перше, усі вони спрямовані на досягнення конкретного результату (соціального або економічного);

• по-друге, усі вони потребують витрат коштів (або інших ресурсів).

Теорія ефективності чітко розмежовує поняття ефекту й ефективності, розуміючи під першим результат заходу, а під другим - співвідношення ефекту і витрат, що його викликали.

Ефект (від лат. effectus - «виконання, дія») означає результат, наслідок певних причин, дій. Ефект може вимірюватися в матеріальному, соціальному, грошовому вираженні. Зокрема, ефект може оцінюватися обсягом додатково виробленої чи спожитої продукції (тобто штуками, кубічними або квадратними метрами, тоннами тощо), показниками поліпшення здоров'я населення підприємства. Щоб не створювалася суперечлива атмосфера «змішання» дії механізмів негативного і позитивного зворотного зв'язку, необхідно чітко розмежовувати сфери діяльності й обов'язки, де саме повинні використовуватися інструменти негативної, а де - позитивної мотивації.

В міру формування основ інформаційного суспільства, безпрецедентного у своєму динамізмі, трансформаційні процеси, що раніше були епізодом у житті підприємства, повинні стати осно­вою його діяльності. Саме вони забезпечують фірмі провідні позиції в сучасному світі і є запорукою стійкого розвитку на основі постійного підвищення ефективності.