
- •28. Принципи та основні етапи оцінки потенціалу підприємства.
- •29. Методичні підходи до оцінки потенціалу підприємства
- •30. Методологія визначення вартості потенціалу підприємства. Порівняльний підхід до оцінки потенціалу підприємства.
- •31. Результатна оцінка потенціалу підприємства.
- •32.Оцінка вартості земельної ділянки, будівель і споруд.
- •33.Теоретичні аспекти визначення земельних ділянок та інших об’єктів складовими потенціалу підприємства.
31. Результатна оцінка потенціалу підприємства.
Результатний підхід базується на залежності вартості об’єкта оцінки від можливостей його ефективного використання, тобто можливих результатів. Це базується на твердженні, що потенційний власник-користувач не заплатить за об’єкт більше, ніж він очікує отримати від його господарського використання, тобто виходить з позиції корисності певних можливостей об’єкта.
Найтиповішими методами результатної технології розрахунків є дисконтування грошових потоків та капіталізація доходів.
Метод дисконтування.
Загальна методологія використання цього методу передбачає встановлення вартості потенціалу (чи його елементу) на рівні чистого приведеного потоку капіталу від його експлуатації. Це означає, що земельна ділянка, будівля чи споруда, обладнання, нематеріальний актив тощо коштують стільки, скільки вони генерують економічних результатів.
Методи капіталізації.
Базуються на використанні коефіцієнта, який уможливлює переведення чистих потоків капіталу від використання об’єкта у його вартість. Інакше кажучи, необхідною умовою застосування цих методів є можливість визначення чистого потоку капіталу та встановлення коефіцієнта капіталізації для нього.
Як правило, методи капіталізації використовуються у разі дохідного використання об’єкта оцінки.
У цілому такі методи в основному базуються на трьох теоретичних принципах – очікування, заміщення та попиту і пропонування.
Суть коефіцієнта капіталізації полягає в поєднанні двох економічних процесів – отримання доходу на капітал та відшкодування капіталу інвестора-власника.
Залежно від бази визначення норми (ставки) відшкодування капіталу поділяють на норми доходу, норми грошових потоків, норми відшкодування та норми прибутковості. Відповідно до цього заведено розрізняти такі види коефіцієнтів капіталізації:
1. загальний коефіцієнт капіталізації
2. коефіцієнт капіталізації власного капіталу
3. коефіцієнт капіталізації позикового капіталу
4. коефіцієнт капіталізації залежно від об’єкта оцінки (землі, об’єктів нерухомості, нематеріальних активів тощо).
32.Оцінка вартості земельної ділянки, будівель і споруд.
Як фактор і умова виробництва земля має низку особливостей, які впливають на специфіку її грошової оцінки. Передовсім вона не є результатом попередньої праці, є просторово обмеженою, має постійне місцезнаходження, не заміщується іншими засобами виробництва, має фізичну довговічність і за правильного використання не зношується, забезпечує стабільну прибутковість і менший комерційний ризик проти альтернативних варіантів капітальних вкладень. Метод залишку для землі. Процедура практичної реалізації цього методу передбачає:
1) достатньо точне визначення поточної вартості будівель і споруд (Вбд.с), а також середньорічного чистого доходу від земельно-майнового комплексу в цілому (Д);
2) визначення частини чистого доходу, яка припадає на будівлі та споруди (Дбд.с), множенням їхньої поточної вартості на коефіцієнт її капіталізації:
Метод капіталізації земельної ренти полягає у визначенні вартості земельної ділянки за допомогою коефіцієнта капіталізації доходів від здавання її в оренду.
Метод визначення ренти в основному використовується для оцінки міських земельних ділянок та базується на визначенні показників диференціальної, абсолютної та монопольної ренти.
Метод зіставного продажу ґрунтується на порівнянні оцінюваної ділянки землі з об'єктами-аналогами, щойно проданими на ринку. Зіставлення і порівняння оцінюваної земельної ділянки з проданими об'єктами-аналогами проводиться у розрізі двох таких основних компонентів:
- за одиницями порівняння,
- за елементами порівняння .
Метод поділу за компонентами використовується для оцінки об'єктів нерухомості та базується на підрахуванні вартості всіх їхніх конструкційних елементів: фундаментів, стін, покрівлі тощо. Вартість кожного конструкційного елемента нерухомості встановлюється на рівні кошторисних витрат на його створення.
Експертні методи порівняння використовують думки експертів-оцінювачів щодо факторів вартості об'єкта оцінки. Вони є найдешевшими, але й найсуб'єктивнішими. Використовуються за браком ринкової інформації, неможливістю формалізації зв'язків вартості об'єкта з основними параметрами ринку чи об'єкта-аналога через недостачу фінансових ресурсів або часу для проведення громіздких аналітичних розрахунків тощо.
За використання експертних методів оцінки передбачається, що експерти-оцінювачі мають повну і найновішу інформацію про ринок даних об'єктів. Загальний розрахунок вартості об'єкта за такими методами проводиться на основі визначення залежності між окремими параметрами та вартістю об'єктів-аналогів.