
- •Isbn 966-699-156-х © Оригінал-макет видавництва «Основа», 2006 вступ історія розвитку охорони праці в україні та за кордоном
- •Динаміка валового внутрішнього продукту та виробничого травматизму
- •Відомості про стан виробничого травматизму за 2003-2004 рік по областях
- •Предмет, структура, зміст та мета навчальної дисципліни «охорона праці»
- •Розділ 1. Наукові, правові, організаційні та економічні основи охорони праці
- •1.1. Основні поняття в галузі охорони праці, терміни та визначення
- •1.1.1. Термінологія охорони праці
- •1.1.2. Задачі охорони праці та її структура
- •1.2.1. Попередження виробничого травматизму, професійної захворюваності та аварій - головне завдання охорони праці
- •1.2.2. Системний аналіз в охороні праці
- •1.2.3. Ризик як оцінка небезпеки
- •1.2.4. Аналіз умов праці
- •1.2.5. Аналіз виробничого травматизму
- •1.3. Нормативно-правова база охорони праці в Україні 1.3.1. Законодавство України в галузі охорони праці
- •1.3.2. Принципи державної політики в галузі охорони праці
- •Пріоритет життя і здоров'я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
- •Соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
- •Встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.
- •Адаптація трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану.
- •Інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.
- •Використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.
- •1.3.3. Застосування міжнародних договорів та угод.
- •1.3.4. Основні положення державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •1.3.5. Нормативно-правові акти та документи підприємств з охорони праці
- •1.3.6. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •1.4. Гарантії прав на охорону праці
- •1.4.1. Гарантії прав на охорону праці під час прийому працівника на роботу і під час роботи
- •1.4.2. Права працівників на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •1.4.3. Видача працівникам спецодягу, спецвзуття, інших засобів індивідуального захисту
- •1.4.4. Гарантії охорони праці жінок, неповнолітніх, інвалідів та людей похилого віку
- •1.4.5. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників або в разі їх смерті
- •1.5. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1.5.1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
- •1.5.2. Державний нагляд, відомчий і громадський контроль за охороною праці
- •1.6. Розслідування, реєстрація, облік та аналіз нещасних випадків, професійних захворювань та аварій
- •1.6.1. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.7.4. Визначення ефективності заходів і засобів профілактики виробничого травматизму і професійної захворюваності
- •1.7.5. Стимулювання охорони праці
- •X Методи стимулювання дотримання нормативних вимог охорони праці на підприємстві Система стимулювання
- •1.7.6. Фінансування охорони праці
- •2.1. Основні поняття фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії
- •2.1.1. Основні поняття фізіології праці
- •2.1.2. Основні поняття гігієни праці
- •2.1.3. Основні поняття виробничої санітарії
- •2.2. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги
- •2.2.1. Вимоги до розміщення та планування території підприємства
- •2.2.3. Організація праці на робочому місці
- •Характеристика робочих поз людини
- •2.3.1. Загальні положення
- •2.3.2. Дія параметрів мікроклімату на людину
- •2.3.3. Нормування мікроклімату
- •Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочої зони виробничих приміщень
- •Допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
- •2.3.4. Загальні заходи та засоби нормалізації мікроклімату та теплозахисту
- •2.4. Оздоровлення повітряного середовища 2.4.1. Загальні положення
- •2.4.2 Структура і склад атмосфери
- •2.4.3. Забруднюючі речовини, нормування, дія на людину
- •Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у робочій зоні і в атмосфері населених пунктів
- •2.4.4. Методи регулювання якості повітряного середовища і зниження негативного впливу забруднюючих речовин на працівників
- •2.4.5. Вентиляція
- •2.4.6. Природна вентиляція
- •2.4.7. Механічна вентиляція
- •2.4.8. Кондиціонування повітря
- •2.5. Освітлення виробничих приміщень 2.5.1. Загальні уявлення
- •2.6. Захист від шуму у виробничому середовищі 2.6.1. Загальне положення
- •2.7.3. Методи гігієнічної оцінки та нормативні параметри виробничої вібрації
- •2.8. Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •2.8.1. Основні положення
- •2.9.3. Захист від лазерних випромінювань
- •Гранично допустимі дози у випадку однократного впливу на очі колімірованого (прямого) лазерного випромінювання
- •2. Діаметр обмежуючої апертура 710-3 м.
- •2.10.1. Загальні положення
- •2.10.2. Основні поняття і характеристики іонізуючих випромінювань
- •Основні характеристики іонізуючих випромінювань
- •2.10.3. Біологічний вплив іонізуючих випромінювань
- •2.10.4. Нормування іонізуючих випромінювань
- •Ліміти дози опромінювання (мЗв/рік)
- •2.10.5. Захист від іонізуючих випромінювань
- •3.2.1. Посудини, що працюють під тиском
- •3.2.3. Парові і водогрійні котли
- •3.3. Безпека під час експлуатації установок кріогенної техніки
- •3.4.1. Загальні положення
- •3.4.2. Вимоги до місць виконання робіт
- •3.4.3. Вимоги до вантажно-розвантажувальних засобів
- •3.5. Електробезпека
- •3.5.1. Основні визначення, нормативна база і актуальність проблеми електробезпеки Основні визначення
- •3.5.5. Чинники, що впливають на тяжкість ураження електричним струмом
- •3.5.11. Опосвідчення стану безпеки та експертиза електроустановок споживачів
- •4.1. Основні поняття та значення пожежної безпеки 4.1.1. Основні терміни та визначення
- •4.2. Складові та загальна схема забезпечення пожежної безпеки
- •4.2.1. Концептуальні основи пожежної безпеки
- •4.2.2. Вихідні дані і шляхи забезпечення пожежної безпеки об'єкта
- •4.3. Законодавча і нормативно-правова база пожежної безпеки
- •4.3.1. Загальна характеристика законодавчої і нормативно-правової бази України про пожежну безпеку
- •4.3.2. Основні положення Закону України «Про пожежну безпеку»
- •4.4. Пожежовибухонебезпечні властивостІ речовин і матеріалів
- •4.4.1. Сутність та види горіння. Класи пожеж
- •4.4.3. Класифікація вибухонебезпечних газо- і пароповітряних сумішей
- •4.5. Оцінка вибухопожежонебезпеки об'єкта
- •4.5.1. Основні принципи аналізу і класифікації об'єктів за їх вибухопожежонебезпекою
- •4.5.2. Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою
Таблиця
2.29
Вид
випромінювань
Фізична
природа
Швидкість
розповсюдження, км/с
Енергія
випромі- нюваиь, МеВ
глибина
проникнення
Іонізуюча
здібність, пар іонів на 1 мм пробігу
в повітрі
Повітря
Біологічна
тканина
Альфа
(а)
Ядра
гелію Не+
20000
1,83-11,65
2,5-11
см
30-130
мкм
1000-з000
Бета
(р)
Електрони,
позитрони
290000
0,005-8,0
0,002-34
м
0,002-41,3
мм
з0-50
Гамма
(у)
Фотонне,
ЕМВ (довжина хвилі 0,010,0005
нм)
300000
0,01-10
4,8-0,02*
(по воді)
4,99-0,02*
(по воді)
2-4
*
- коефіцієнт ослаблення енергії фотонів
(масовий коефіцієнт передачі енергії).Основні характеристики іонізуючих випромінювань
Іонізуючі випромінювання, проходячи через речовини, взаємодіють з їх атомами і молекулами. Така взаємодія призводить до порушення атомів і виривання окремих електронів з електронних оболонок нейтрального атома. У результаті атом, позбавлений одного чи декількох електронів, перетворюється в позитивно заряджений іон - відбувається іонізація. Електрони, що втратили в результаті багаторазових зіткнень свою енергію, залишаються вільними чи приєднуються до якого-небудь нейтрального атома, утворюючи негативно заряджені іони. Таким чином, енергія випромінювання при проходженні через речовину витрачається, в основному, на іонізацію середовища. Число пар іонів, що створюються ІВ у речовині на одиниці шляху пробігу, називається питомою іонізацією, а середня енергія, що витрачається іонізуючим випромінюванням на утворення однієї пари іонів, - середньою роботою іонізації.
В міру просування у середовище заряджена частка втрачає свою енергію. Відстань, пройдена часткою від місця утворення до місця втрати нею надлишкової енергії, називається довжиною пробігу.
Розповсюдження випромінювання у речовині може бути охарактеризовано поняттям «шар половинного ослаблення» - тобто товщина шару певної речовини, при проходженні через який інтенсивність випромінювання послаблюється у два рази. Таким чином можна визначити необхідну кількість шарів половинного ослаблення п для зменшення інтенсивності випромінювання в К разів:
. (2.82.)
Ступінь, глибина і форма променевих уражень, що розвиваються в тканинах біологічних об'єктів при впливі на них ІВ, у першу чергу залежать від величини поглиненої енергії випромінювання. Для характеристики цього показника використовується поняття поглиненої дози ^ тобто енергії поглиненою одиницею маси речовини, що опромінюється:
, (2.83)
4 '
де dЕ - середня енергія, що передана ІВ речовині у елементарному об'ємі, dm - елементарний об'єм маси речовини.
За одиницю поглиненої дози опромінення приймається джоуль на кілограм (Дж/кг) - Грей (Гр). Грей - поглинена доза випромінювання, це енергія в 1Дж будь-якого іонізуючого випромінювання, яка передана одному кілограму речовини, що опромінюється. У радіобіології і радіаційній гігієні широке застосування одержала позасистемна одиниця поглиненої дози - рад. Рад - це така поглинена доза, при якій кількість поглиненої енергії в 1 г будь-якої речовини складає 100 ерг незалежно від виду й енергії випромінювання, 1 рад = 0,01 Гр.
Для характеристики дози за ефектом іонізації, що викликається у повітрі, використовується так звана експозиційна доза ^ ) рентгенівського і у-випромінювань - кількісна характеристика рентгенівського і у-випромінювань, заснована на їх іонізуючій дії і виражена сумарним електричним зарядом іонів одного знака, утворених в одиницях об'єму повітря в умовах електронної рівноваги.
, (2.84)
де dQ - прирощення сумарного заряду усіх іонів одного знака, які були утворені у елементарному об'ємі повітря, dm - маса елементарного об'єму повітря.
За одиницю експозиційної дози рентгенівського і g-випроміню- вань приймається кулон на кілограм (Кл/кг).
Кулон на кілограм - експозиційна доза рентгенівського або гамма (у)-випромінювань, при якій сполучена з цим випромінюванням корпускулярна емісія на кілограм сухого атмосферного повітря утворює у повітрі іони, що несуть заряд у 1 Кл електрики кожного знака.
Позасистемної одиницею експозиційної дози рентгенівського і гамма (у)-випромінювань є рентген (Р).
Рентген - одиниця експозиційної дози фотонного випромінювання, при проходженні якого через 0,001293 г повітря в результаті завершення всіх іонізаційних процесів у повітрі створюються іони, що несуть одну електростатичну одиницю кількості електрики кожного знака. 0,001293 г - маса 1 см3 сухого атмосферного повітря за нормальних умов [температура 20оС і тиск 1013 МПа (1 атм фізична чи 760 мм рт. ст.)], у якій відбуваються первинні процеси взаємодії фотонів з повітрям. За визначенням, 1 Р відповідає заряд 1 СГСЕ = пц, де п - число іонів, д - заряд іона (д = 4,8-10-10 СГСЕ).
Таким чином, для одержання експозиційної дози в 1 Р потрібно, щоб витрачена на іонізацію в 1 см3 (чи в 1 г) повітря енергія відповідно дорівнювала
.
Величини 0,114 ерг/см3 і 87,7 ерг/г прийнято називати енергетичними еквівалентами рентгена. Співвідношення між поглиненою дозою випромінювання, вираженої в радах, і експозиційною дозою рентгенівського і у-випромінювань, вираженої в рентгенах, для повітря має вигляд
. (2.85)
Поглинена чи експозиційна дози випромінювань, віднесені до одиниці часу, називаються потужністю дози (Р) відповідно поглиненої чи експозиційної. Вона характеризує швидкість нагромадження дози і може чи збільшуватися чи зменшуватися згодом.
Якщо за деякий проміжок часу dt збільшення дози дорівнює dD, то середнє значення потужності дози:
; (2.86)
Різні види ІВ справляють неоднакові біологічні дії. Для оцінки біологічної дії різних видів ІВ нормативами НРБУ-97 (Норми радіаційної безпеки України) введено поняття радіаційний зважуючий фактор - WR, який показує у скільки разів даний вид випромінювання справляє більш сильну біологічну дію, ніж у (И) - випромінювання при однаковій поглиненій дозі. Для а-випромінювання WR складає 20, для в-випромінювання 1 і нейтронного випромінювання - 5-20.
Для оцінки можливих наслідків іонізуючого опромінювання з урахуванням іонізуючої здатності випромінювання введено поняття еквівалентної дози (Н):
(2.87)
Одиницею виміру еквівалентної дози в системі СИ є зіверт, 1 Зв =Дж/кг. Позасистемною одиницею еквівалентної дози є бер, 1бер = 0,01 Зв.
Якщо еквівалентні дози однакові, ступінь ураження окремих органів і тканин тіла людини залежить від радіаційної чутливості цих органів і тканин. Для оцінки ступеня радіаційного ураження людини з урахуванням радіаційної чутливості окремих органів і тканин введено поняття ефективної дози (Е), яка визначається виразом:
, (2.88)
де НТ - еквівалентна доза в тканині чи органі,
- тканинний зважуючий фактор, який характеризує відносний стохастичний ризик опромінювання окремих тканин для гонад - 0,2; для червоного кісткового мозку, кишечнику, легень - 0,12; для більшості внутрішніх органів - 0,05; для шкіри, кісток - 0,01).