Тема 4. Облік необоротних активів, матеріальних запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів. План

1.Облік основних засобів. Склад та групування основних засобів у бюджетних установах. Задачі обліку основних засобів. Оцінка основних засобів. Порядок оформлення надходження, переміщення та вибуття основних засобів. Синтетичний та аналітичний облік основних засобів. 2.Порядок нарахування та облік зносу основних засобів.

3.Облік інших необоротних матеріальних активів.

4.Облік нематеріальних активів.

5.Облік матеріальних запасів. Склад, призначення матеріальних запасів (цінностей) та організація їх обліку у бюджетних установах. Порядок документального оформлення надходження і видачі матеріалів і продуктів харчування та їх облік на складі. Синтетичний та аналітичний облік матеріальних запасів у бухгалтерії.

6.Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів. Склад і групування малоцінних та швидкозношуваних предметів.

7.Порядок прийому та списання з балансу малоцінних і швидкозношуваних предметів. Синтетичний та аналітичний облік малоцінних і швидкозношуваних предметів.

Необоротні активи – це матеріальні та нематеріальні ресурси, які належать установі та забезпечують її функціонування, і строк корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше одного року.

Строк корисної (очікуваної) експлуатації необоротних активів установи встановлюється міністерством за відомчою підпорядкованістю або (якщо такі нормативні документи відсутні) установою самостійно в момент придбання активу.

Необоротні активи бюджетних установ складаються з:

• основних засобів;

• інших необоротних матеріальних активів;

• нематеріальних активів.

Основі засоби - належать необоротні активи, що мають матеріальну форму і вартість яких становить 1000 грн. за одиницю (комплект).

До складу основних засобів бюджетних установ включено:

• Земельні ділянки чи земля, яку згідно з чинним законодавством придбано і або надано для користування установі, зокрема здано в оренду.

• Капітальні витрати на поліпшення земель — витрати неінвентарного характеру (не пов’язані з будівництвом споруд) на культурно-технічні заходи з поверхневого поліпшення земель для сільськогосподарського використання, які проводяться за рахунок капітальних вкладень (планування земельних ділянок, корчування площ під ріллю, очищення полів від каменів і валунів, зрізання купин, розчищення чагарників, очищення водойм тощо).

• Будинки та споруди:

1) будинки виробничо-господарського призначення, зайняті органами управління, соціально-культурними (будівлі навчальних закладів, лікарень, поліклінік і амбулаторій, будинків-інтер­натів для старих та інвалідів, дитячих закладів, бібліотек, клубів, музеїв, науково-дослідних інститутів, лабораторій і т. ін.) та іншими установами;

2) будинки, що повністю чи переважно призначені для проживання;

3) водогони, стадіони, басейни, дороги, мости, пам’ятники, загорожі парків, скверів і громадських садів тощо.

• Машини та обладнання:

1) силові машини та обладнання, машини-генератори, що виробляють теплову та електричну енергію, і машини-двигуни, що перетворюють різного роду енергію (енергію води, вітру, теплову, електричну енергію і т. ін.) на механічну, тобто на енергію руху;

2) робочі машини та обладнання, машини, апарати та їх облад­нання, що призначені для механічного, термічного й хімічного впливу на предмет праці у процесі створення продукту чи послуг виробничого характеру та переміщення предметів праці у виробничому процесі за допомогою механічних двигунів, сили людини та тварин;

3) вимірювальні прилади — дозатори, амперметри, барометри, ватметри, водоміри, вакуумметри, вапориметри, вольтметри, висотометри, гальванометри, геодезичні прилади, гіроскопи, індикатори, компаси, манометри, хронометри, спеціальні ваги, мірники, касові апарати і т. ін.;

4) регулювальні прилади та пристрої — киснево-дихальні прилади, регулювальні, електричні, пневматичні та гідравлічні пристрої, пульти автоматичного управління, апаратура централізації та блокування, лінійні пристрої диспетчерського контролю і т. ін.;

5) лабораторне обладнання — пірометри, регулятори, калориметри, прилади для визначення вологи, перегінні куби, лаборатор­ні копри, прилади для випробування на газонепроникність, прилади для випробування міцності зразків на розрив, мікроскопи, термостати, стабілізатори, витяжні шафи і т. ін.;

6) обчислювальна техніка — електронно-обчислювальні, керувальні та аналогові машини, цифрові обчислювальні машини та пристрої (клавішні обчислювальні та підсумовувальні машини і т. ін.);

7) медичне обладнання — медичне обладнання (зуболікувальні крісла, операційні столи, ліжка зі спеціальним обладнанням тощо), спеціальне дезінфекційне та дезінсекційне обладнання, обладнання молочних кухонь та молочних станцій, станцій переливання крові і т. ін.;

8) комп’ютерна техніка та комплектуючі — комп’ютери, монітори, периферійне й мережне обладнання комп’ютера, що за вартістю за одиницю чи комплект належить до основних засобів;

9) інші машини та обладнання — машини, апарати та інше обладнання, не назване в перелічених підгрупах. До інших машин та обладнання належать: обладнання стадіонів, спортмайданчиків та спортивних приміщень (зокрема спортивні снаряди), обладнання кабінетів та майстерень у навчальних закладах, кіноапаратура, освітлювальна апаратура, обладнання сцен, музичні інструменти, телевізори, радіоапаратура, спеціальне обладнання науко­во-дослідних та інших установ, що працюють у науковій сфері, обладнання автоматизованих телефонних станцій, телефони, фак­си, копіювальна техніка, технічні засоби приготування та транспортування їжі, пожежні машини на автомобільному й кінному ходу, пожежні автоцистерни, механічні пожежні драбини, техніч­ні засоби служби ПММ, пральні та швейні машини, холодильники, пилососи і т. ін.

• Транспортні засоби:

1) рухомий склад залізничного, водного, автомобільного тран­спорту (електровози, тепловози, паровози, мотовози, мотодрезини, вагони, платформи, цистерни, теплоходи, пароплави, дизель-електроходи, буксири, баржі та барки, човни та судна службово-допоміжні, рятувальні, пристані плавучі, парусні судна, автомобілі вантажні та легкові, причіпи, автосамоскиди, автоцистерни, автобуси, трактори-тягачі і т. ін.);

2) рухомий склад повітряного транспорту (літаки, вертольоти);

3) гужовий транспорт (вози, сани тощо);

4) виробничий транспорт (електрокари, мотоцикли, моторолери, велосипеди, візки та ін.);

5) усі види спортивного транспорту;

6) запасні частини до транспортних засобів, які згідно зі своєю вартістю за одиницю (комплект) належать до основних засобів.

• Інструменти та інвентар

1) інструменти — механічні та немеханічні знаряддя праці загального значення, а також прикріплені до машин предмети, які слугують для обробки матеріалів. До них належать: різальні, удар­ні, натискувальні та ущільнювальні знаряддя ручної праці, зокрема ручні механічні знаряддя, що працюють на електроенергії, енергії стисненого повітря і т. ін. (електродрилі, фарбопульти, електровібратори, гайковерти тощо), а також різного роду пристрої для оброблення матеріалів, здійснення монтажних робіт і т. ін. (лещата, патрони, ділильні головки, пристрої для встановлення двигунів та для прокручування карданного вала на автомобілях тощо);

2) виробничий інвентар та приладдя — предмети виробничого значення, які використовуються для полегшення виробничих операцій під час роботи (робочі столи, верстаки, кафедри, парти тощо); обладнання, що сприяє охороні праці; предмети технічного значення, які не можуть бути віднесені до робочих машин (наприклад, світлокопіювальні рами тощо);

3) господарський інвентар — предмети конторського та господарського облаштування, конторське обладнання, переносні бар’єри, вішалки, гардероби, шафи різні, дивани, столи, крісла, шафи та ящики вогнетривкі, друкарські машинки, гектографи, шапірографи та інші ручні розмножувальні й нумерувальні апарати, переносні юрти, палатки (крім кисневих), ліжка (крім ліжок зі спеціальним обладнанням), килими, портьєри та інший господарсь­кий інвентар, а також предмети протипожежного значення — гідропульти, стендери, драбини ручні і т. ін.;

4) лінії електропередач, трансмісії та трубопроводи з усіма проміжними пристроями, необхідними для трансформації (перетворення) і передачі енергії та для переміщення трубопроводами рідких і газоподібних речовин до споживача, спеціалізовані споруди систем зв’язку.

• Робочі та продуктивні тварини:

1) робоча худоба — коні, воли, осли та інші робочі тварини (зокрема транспортні та спортивні коні, інші транспортні тварини);

2) продуктивна та племінна худоба — корови, бики-плід­ники, бугаї, буйволи та яки (крім робочих), жеребці-плідники та племінні кобили (неробочі), кобили, переведені на табунне утримання, верблюди-плідники й матки (неробочі), олені — матки й самці (рогачі), кнури та свиноматки, вівцематки, кози, барани і т. ін.;

3) службові собаки;

4) декоративні тварини;

5) піддослідні тварини (собаки, щури, морські свинки тощо).

• Багаторічні насадження

1) штучні багаторічні насадження незалежно від їхнього віку;

2) плодово-ягідні насадження всіх видів (дерева та кущі), озеленювальні та декоративні насадження на вулицях, площах, у парках, садах, скверах, на території установ, у дворах житлових будинків, живі огорожі, снігозахисні та полезахисні смуги, насадження для укріплення пісків і берегів річок, яро-балочні насадження та ін.;

3) штучні насадження ботанічних садів та інших науково-до­слідних установ і навчальних закладів для наукових цілей та інші штучні багаторічні насадження.

• Інші основні засоби

1) сценічне — постановні засоби вартістю понад 10 грн за одиницю (декорації, меблі та реквізити, бутафорії, театральні й національні костюми, головні убори, білизна, взуття, перуки);

2) документація з типового проектування незалежно від вартості;

3) навчальні кінофільми, магнітні диски, стрічки, касети та інші активи, що належать до фільмофонду установи.

До основних засобів належать незалежно від вартості:

- сільськогосподарські машини та знаряддя;

- будівельний механізований інструмент;

- робочі та продуктивні тварини;

- усі види засобів пересування призначені для переміщення людей і вантажів;

- документація з типового проектування.

Бухгалтерський облік необоротних активів повинен забезпечити документальне оформлення та своєчасне відображення в регістрах бухгалтерського обліку надходження, переміщення, вибуття всіх необоротних активів, які належать установі, у тому числі і здані в оренду.

Для раціональної організації обліку основних засобів та інших необоротних активів необхідно забезпечити своєчасне і правильне оформлення первинних документів на всі операції їх надходження в установу, використання, внутрішнього переміщення, вибуття або списання. Вимоги до документального оформлення господарських операцій на підприємствах усіх галузей народного господарства України регламентуються «Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженим Міністерством фінансів України 24 травня 1995 р. № 88 з подальшими змінами і доповненнями.

Для обліку руху основних засобів використовуються документи, передбачені «Інструкцією зі складання типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів», затвердженою ГУДКУ та ДКСУ 02.12.1997 р. № 125/70, а також документи типових міжвідомчих форм з обліку розрахункових операцій та матеріальних цінностей (рахунки, накладні, акти тощо).

З первинних документів, що застосовуються бюджетними установами для обліку основних засобів, найбільш поширені такі:

- ф. № 03-1 (бюджет) «Акт приймання – передавання основних засобів» складається на кожний окремий об’єкт основних засобів, який надходить шляхом придбання або безоплатної передачі від інших організацій. Акт складається у двох примірниках комісією, створеною за наказом керівника установи на кожен об’єкт. Акт затверджує керівник установи;

- ф. № 03-3 (бюджет) «Акт про списання основних засобів» застосовують для оформлення вибуття окремих інвентарних об’єктів, предметів основних засобів у разі повної або часткової їх ліквідації. Акт складається у двох примірниках постійно діючою комісією, призначеною керівником установи, і затверджується у встановленому порядку;

- ф. № 03-4 (бюджет) «Акт про списання автотранспортних засобів» застосовують для оформлення вибуття транспортних засобів внаслідок їх зносу, морального старіння, знищення в результаті аварії, стихійного лиха тощо. Акт складається членами постійно діючої комісії у двох примірниках;

- ф. № 03-5 (бюджет) «Акт про списання з балансу бюджетних установ і організацій вилученої з бібліотеки літератури» складається у двох примірниках на підставі опису та загальних списків книг, що підлягають вилученню з бібліотек. Опис робиться під час чергового перегляду (або інвентаризації) книжкових фондів і виявлення видань.

Видача основних засобів зі складу або інше їх переміщення в межах установи може оформлятися накладною (вимогою) або актом довільної форми, які затверджуються керівником установи. Накладну виписують у двох примірниках: перший передають у бухгалтерію для запису в облікові регістри, а другий залишається у матеріально відповідальної особи, яка передає засоби, для запису про вибуття об’єкта в інвентарному списку за місцем зберігання (або у регістрах складського обліку).

Для відображення в бухгалтерському обліку необоротних активів у План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджений наказом Головного управління Державного казначейства України від 10.12.99 № 114 і зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.12.99 за № 890/4183 (із змінами) включені такі синтетичні рахунки:

10 «Основні засоби»;

11 «Інші необоротні матеріальні активи»;

12 «Нематеріальні активи»;

13 «Знос необоротних активів».

У бухгалтерському обліку вартість, за якою відображаються необоротні активи, розподіляється на первісну, балансову (залишкову), відновлювану. Первісна вартість необоротних активів – це вартість, що історично склалася, тобто собівартість за фактичними витратами на їх придбання, спорудження та виготовлення.

Зміна первісної (відновлювальної) вартості необоротних активів проводиться у разі індексації їх первісної вартості відповідно до чинного законодавства України, а також при добудівлі, дообладнанні, реконструкції, частковій ліквідації відповідних об’єктів та модернізації, яка призвела до додаткового укомплектування необоротних активів.

Витрати з наймання транспорту для перевезення необоротних активів не збільшують вартість придбаних необоротних активів, а відносяться на видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків.

Суми податку на додану вартість, які сплачуються при отриманні необоротних активів, не враховуються до вартості необоротних активів і відносяться на фактичні видатки за кодом економічної класифікації видатків, що призначений для придбання цих активів.

Вартість придбаних необоротних активів супроводжується записом за дебетом субрахунку класу 1 «Необоротні активи» та кредитом субрахунків класу 3 «Кошти, розрахунки та інші активи» та класу 6 «Поточні зобов’язання». Водночас проводиться другий запис за дебетом відповідного субрахунку класу 8 «Витрати» та кредитом субрахунку 401 «Фонд в необоротних активах».

При вибутті, ліквідації і безоплатній передачі необоротних активів дебетуються субрахунок 401 і відповідний субрахунок рахунку 13 «Знос необоротних активів» (на суму зносу) і кредитуються відповідні субрахунки класу 1 «Необоротні активи».

У процесі експлуатації основні засоби бюджетних установ поступово фізично і морально зношуються. Знос – це втрата об’ектом основних засобів фізичних якостей або техніко-економічних властивостей, а внаслідок цього – і вартості. У бюджетних установах амортизаційні відрахування на основні засоби не проводять, а нараховують лише їх знос.

Знос нараховується один раз на рік, незалежно від того, в якому місяці звітного року вони придбані чи побудовани.

На суму нарахованого зносу оформляють бухгалтерське проведення:

Дебет субрахунка № 401 «Фонд в необоротних активах за їх видами»

Кредит субрахунка № 131 «Знос основних засобів».

Для обліку та узагальнення інформації про наявність і рух інших необоротних матеріальних активів призначений активний рахунок № 11 «Інші необоротні матеріальні активи», який має вісім субрахунків.

Інші необоротні матеріальні активи становлять другу однойменну підгрупу матеріальних необоротних активів. До їх складу належать:

• Музейні цінності, експонати зоопарків, виставок:

1) музейні цінності (незалежно від вартості), крім предметів мистецтва та природознавства, старовини й народного побуту та експонатів наукового, історичного й технічного значення, які обліковуються в порядку, установленому для обліку цих цінностей у державних музеях;

2) експонати тваринного світу в зоопарках та інших аналогічних установах незалежно від їхньої вартості.

• Бібліотечні фонди — наукова, художня, навчальна література, спеціальні види літератури та інші видання.

• Малоцінні необоротні матеріальні активи:

1) знаряддя риболовлі (трали, неводи, сіті тощо);

2) бензомоторні пилки, сучкорізи, троси для сплаву;

3) спеціальні інструменти та спеціальні пристосування (для серійного й масового виробництва певних виробів або для виконання індивідуальних замовлень);

4) предмети виробничого значення вартістю до 500 грн за одиницю (комплект) — робочі столи, верстаки, кафедри, парти тощо; обладнання, що сприяє охороні праці; предмети технічного значення, які можуть бути віднесені до робочих машин (світлокопіювальні рами тощо);

5) предмети, призначені для видачі напрокат;

6) господарський інвентар вартістю до 500 грн за одиницю (комплект) — предмети конторського й господарського облаштування, конторське обладнання, переносні бартери, вішалки, гардероби, шафи різні, дивани, столи, крісла, шафи та ящики вогнетривкі, друкарські машинки, гектографи, шапірографи та інші ручні розмножувальні й нумерувальні апарати, переносні юрти, палатки (крім кисневих), ліжка (крім ліжок зі спеціальним обладнанням), килими, портьєри, столовий, кухонний та інший господарський інвентар, а також предмети протипожежного значення — гідропульти, стендери, драбини ручні і т. ін.;

7) інші малоцінні необоротні предмети, термін експлуатації яких більш як один рік, а вартість за одиницю не перевищує 500 грн — телефони, обчислювальна техніка, пральні та швейні машини, холодильники і т. ін.

• Білизна й постільні речі:

1) білизна (сорочки, халати);

2) постільні речі та постільна білизна (матраци, подушки, ковд­ри, простирадла, підодіяльники, наволочки, покривала, мішки спальні тощо);

3) одяг і обмундирування, включаючи спецодяг (костюми, пальта, плащі, кожухи, плаття, кофти, спідниці, куртки, штани тощо);

4) взуття, включаючи спеціальне (черевики, чоботи, сандалі, валянки тощо);

5) спортивний одяг і взуття (костюми, черевики тощо).

• Тимчасові нетитульні споруди:

1) тимчасові нетитульні споруди, пристосування та пристрої, витрати на зведення яких включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт;

2) сезонні дороги, тимчасові відгалуження лісовозних доріг і тимчасові будівлі в лісі (пересувні будиночки, котлопункти, пилкозаточувальні майстерні, бензозаправки тощо).

• Природні ресурси: мінеральні копалини, нафтові свердловини, родовища корисних копалин внутрішніх вод, смуги будівель­ного лісу, що згідно з чинним законодавством належать бюджетній установі.

• Інвентарна тара: інвентарна тара тривалого використання для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах чи для здійснення технологічних процесів, сховища для зберігання рідких і сипучих речовин (баки, скрині, чани, засіки тощо); шафи торговельні та стелажі; інша інвентарна тара.

• Матеріали довгострокового використання для наукових цілей: матеріали, одержані зі складу в лабораторію або інші структурні підрозділи науково-дослідних інститутів, вузів для науково-дослідних робіт, які використовуються неодноразово або тривалий час, а також матеріали, що є об’єктами наукових досліджень; в установах культури дорогі матеріали, одержані зі складу для реставрації та ремонту видань мистецтва, музейних цінностей і пам’яток архітектури.

• Необоротні матеріальні активи спеціального призначення: необоротні матеріальні активи, що мають специфічне призначення та обмежене застосування лише в певних галузях.

Нематеріальні активи являють собою активи, що не мають фізичної і/або матеріальної форми й використовуються в процесі господарської та адміністративної діяльності установи більш як один рік. До складу цих активів належать авторські та суміжні права:

• права на літературні твори;

• права на музичні твори;

• програми для електронно-обчислювальних машин;

• бази даних тощо;

• інші нематеріальні активи.

Інші нематеріальні активи охоплюють:

1) права користування природними ресурсами — право користування надрами, іншими ресурсами природного середови­ща, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо;

2) права користування майном — право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо;

3) права на знаки для товарів і послуг — товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо;

4) права на об’єкти промислової власності — право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо;

5) гудвіл — перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних активів;

6) інші нематеріальні активи — право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо.

Як уже зазначалося, розглянуте групування є основним у класифікаційній схемі необоротних активів. Саме на ньому базується поділ рахунків і субрахунків, що становлять клас 1. Необоротні активи.

Залежно від ступеня використання в діяльності активи поділяють на такі, що діють, такі, що перебувають у запасі, і такі, що не діють. До таких, що діють, необоротних активів належать об’єкти, які використовуються в господарській та адміністративній діяльності. Необоротні активи, які перебувають у запасі, призначені для заміни тих, що діють, на час ремонту, модернізації чи вибуття. Необоротні активи, які не діють, це зайві об’єкти, не використовувані в установі, а також інші необоротні активи, які з тих чи інших причин не діють.

Щодо бухгалтерського обліку необоротних активів ідентифікують такі види вартості:

• балансову;

• первісну;

• відновлювальну.

Балансова вартість — це вартість, за якою необоротні активи включаються до балансу після віднімання суми нарахованого зносу. Під первісною вартістю розуміють вартість, що історично склалася, тобто собівартість за фактичними витратами на придбання, спорудження та виготовлення необоротних активів. Відновлювальна вартість являє собою первісну вартість, змінену внаслідок переоцінювання.

Первісну (відновлювальну) вартість необоротних активів змінюють у разі індексації їхньої первісної вартості, а також у разі добудівлі, дообладнання, реконструкції, часткової ліквідації відповідних об’єктів та модернізації, яка спричинила додаткове укомплектування необоротних активів.

Згідно з чинною нормативною базою переоцінювання необорот­них активів бюджетних установ здійснює спеціальна тимчасова комісія, яка призначається наказом керівника установи й до складу якої входять:

• заступник керівника установи (голова комісії);

• головний бухгалтер чи його заступник;

• керівники груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інші працівники бухгалтерії, які обліковують необоротні активи;

• особи, на яких покладено відповідальність за збереження необоротних активів;

• інші посадові особи (на розсуд керівника установи).

Комісія переоцінює кожну окрему одиницю необоротних активів і встановлює нові ціни. При цьому документи, що підтверджують нову ціну, не потрібні. Під час оцінювання однотипних об’єктів у межах однієї установи на них установлюють однакові ціни.

Відповідно до чинного нормативного поля, зміна вартості необоротних активів після індексації не є підставою для переведення їх на інший субрахунок, а також не тягне за собою додатковий дохід установи. Якщо вартість окремих видів необоротних активів після індексації значно відрізняється від аналогічних нових зразків, такі необоротні активи обліковуються в установі за ринковими вільними цінами на ці види активів, що діють на дату проведення індексації. Результати роботи комісії відбиваються в акті про зміну вартості необоротних активів. Цей акт підписують члени комісії та затверджує керівник установи, який відповідає за організацію роботи комісії, а також разом із головою комісії — за об’єктивність результатів переоцінки.

Наявність і рух нематеріальних активів в бюджетних установах є новим об’єктом обліку. Під нематеріальними активами розуміють умовну вартість об’єктів промислової та інтелектуальної власності, а також інших майнових прав, що визначаються об’єктом права власності конкретної установи. Для обліку нематеріальних активів призначений активний рахунок № 12 «Нематеріальні активи», який має два субрахунки: № 121 «Авторські та суміжні з ними права» та 122 «Інші нематеріальні активи».

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс установи за первинною вартістю, яка складається з ціни (вартості) придбання без торгових націнок, ПДВ, та інших витрат, пов’язаних безпосередньо з їх придбанням і доведенням до стану, в якому вони придатні для використання за призначенням.

Підставою для оприбуткування нематеріальних активів є документи, які описують сам об’єкт чи порядок його використання, а також документи, які підтверджують ті чи інші майнові права установи.

На нематеріальні активи нараховується знос. Його величина визначається за нормами, які розраховуються виходячи з первинної вартості і строків корисного використання цих активів, але не більше 20 років.

Для обліку зносу нематеріальних активів призначений пасивний субрахунок № 133 «Знос нематеріальних активів».

Важливим елементом раціональної організації бухгалтерського обліку матеріальних запасів у бюджетних установах є своєчасне і правильне оформлення відповідними первинними документами усіх операцій з надходження, переміщення в межах установи та витрачання або реалізації матеріальних цінностей. Первинні документи є основою матеріального обліку.

Матеріальні цінності надходять до бюджетних установ від постачальників, установ – закупників, підзвітних осіб, що закупили матеріали за готівку, від списання непридатних основних засобів та малоцінних і швидкозношуваних предметів, з власного виробництва, від благодійних установ, спонсорів, на спеціальні заходи за дорученням, як надлишки, виявлені при інвентаризації, як лишки матеріалів, що залишилися у розпорядженні установи після закінчення договірних науково-дослідних робіт тощо. Усі ці операції оформляють відповідними первинними документами: рахунками – фактурами, товарно-транспортними накладними і т. ін. У всіх цих документах обов’язково вказують: від кого надійшли матеріали або продукти харчування, їх найменування, сорт, масу (кількість), ціну, суму, дату надходження на склад; має бути підпис матеріально відповідальної особи, яка прийняла цінності на відповідальне зберігання.

Надходження до установи матеріальних цінностей від постачальників оформляється таким чином. На необхідну кількість матеріальних цінностей бюджетна установа або установа – закупник укладає договір з постачальником – переможцем тендеру, яким визначається термін поставки матеріалів, їх найменування та якісні ознаки, кількість, порядок оформлення документів та розрахунку, порядок доставки, права, обов’язки і відповідальність сторін.

Видача матеріалів зі складу здійснюється за документами, затвердженими керівником установи. З цією метою в бюджетних установах використовують такі документи:

- накладна (вимога) (т.ф. № 3-3), застосовується для оформлення внутрішнього переміщення матеріалів в установі. Виписується, як правило, в одному примірнику;

- меню – вимога на видачу продуктів харчування (т.ф. № 3-4), складається щодня на підставі даних про кількість людей, які харчуються в їдальні, та норм розкладки продуктів харчування. Меню – вимога з підписами осіб про видачу і одержання продуктів харчування передається до бухгалтерії згідно з графіком документообігу, але не рідше як три рази на місяць (тобто щодекадно);

- забірна карта (т.ф. № 3-5) застосовується як при систематичному щоденному відпуску матеріалів та палива, так і при періодичному через відповідні проміжки часу протягом місяця. Ця картка виписується на кожного одержувача на одне або декілька найменувань матеріалів для потреб за конкретним прямим призначенням у двох примірниках. При щоденному відпуску матеріалів забірна картка виписується на 15 днів, при періодичному – на місяць.

В установлені графіком документообігу дні (терміни) усі документи з надходження та відпуску матеріальних цінностей зі складу передають до бухгалтерії установи згідно з реєстром приймання – здавання документів, складеним у двох примірниках, один з яких за підписом бухгалтера повертається завідуючому складом.

Відповідальність за приймання, зберігання та відпуск матеріальних цінностей покладається на матеріально відповідальних осіб, з якими при призначенні на посаду укладається письмовий догорів про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Адміністрація установи зобов’язана створити для цих працівників умови, необхідні для нормальної роботи та забезпечення збереження матеріальних цінностей.

Кількісний облік продуктів і матеріалів на складі ведуть матеріально відповідальні особи у розрізі найменувань, сортів, категорій, профілів за номенклатурними номерами у «Книзі складського обліку запасів» (т.ф. № 3-9). При значній кількості цінностей їх облік можна вести у «Картках складського обліку матеріалів» (т.ф. № М-12).

Для обліку матеріалів призначений активний рахунок № 23 „Матеріали і продукти харчування” і його субрахунки. За дебетом обліковують матеріали і продукти харчування, придбані установою, за кредитом здійснюють списання матеріалів і продуктів харчування, який поділяється на субрахунки:

231 « Матеріали для навчальних, наукових та інших приладдя»,

232 «Продукти харчування»,

233 «Медикаменти і перев’язувальні засоби»,

234 «Господарські матеріали і канцелярське приладдя»,

235 «Паливо, горючі і мастильні матеріали»,

236 «Тара»,

237 «Матеріали в дорозі»,

238 «Запасні частини до машини і обладнання»,

239 «Інші матеріали».

До обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів,що не ввійшли до складу необоротних активів, оскільки термін корисного використання їх становить менше одного року, передбачено рахунок №22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» із розподілом на субрахунки: №221 «Малоцінні та швидкозношувані предмети що перебувають на складі і в експлуатації»;

№222 «Малоцінні та швидкозношувані предмети спеціального призначення».

Для відображення господарських операцій ці субрахунки можуть поділятися на рахунки третього, четвертого порядків.

На субрахунку 221 «Малоцінні та швидкозношувані предмети що перебувають на складі і в експлуатації»,обліковуються розподілом на групи,предмети, строк корисної експлуатації яких не перевищує один рік:

• знаряддя лову;

• пилки,сучко різи,троси для сплаву ;

• спеціальні інструменти та спеціальні пристосування для серійного і масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуальних замовлень;

• предмети виробничого призначення; обладнання, що сприяє охороні праці; предмети технічного призначення, які не можуть бути віднесенні до необоротних активів;

• господарський інвентар – предмети конторського та господарського облаштування, столовий, кухонний та інший господарський інвентар, предмети протипожежного призначення;

• сценічно-постановочні засоби вартістю до 10 грн за одиницю;

• інші предмети, термін корисної експлуатації яких, як очікується, не перевищує один рік;

Субрахунок 222 «Малоцінні та швидкозношувані предмети спеціального призначення» може застосовуватися установами для обліку предметів,що мають специфічне та обмежене призначення лише в окремих галузях і короткотерміновий строк застосування.

У бюджетних установах в розмірі вартості МШП утворюється фонд в МШП, облікований на пасивному субрахунку № 411 „Фонд в МШП за їх видами”.

Вартість придбаних малоцінних і швидкозношуваних предметів записується в кредит субрахунку 411 і в дебет відповідного субрахунку класу 8 «Витрати». На суму малоцінних і швидкозношуваних предметів, що вибули з експлуатації проводиться запис у дебет субрахунку 411 і в кредит субрахунку 221 «Малоцінні та швидкозношувані предмети, що знаходяться на складі і в експлуатації».

Залишок на субрахунку 411 повинен дорівнювати сумі залишків на субрахунку 221 «Малоцінні швидкозношувані предмети що знаходяться на складі та в експлуатації».

Операції з вибуття та переміщення основних засобів відобразити у меморіальному ордері № 9. Операції з вибуття та переміщення малоцінних та швидкозношуваних предметів відобразити у меморіальному ордері № 10. записі здійснюються за кожним документом із зазначенням матеріально відповідальних осіб.