5. Функціональне значення сну

Потреба в сні визначається двома процесами - процесом розслаблення, стомлення, що наростає під час пильнування, і циркадним процесом, циклом «активності-спокою» (пік спокою - біля 4 годин ранку, пік активності - біля 4 годин дня). Рівень потреби в сні збільшується під час пильнування і зменшується під час сну, циркадний же ритм незалежний від попереднього сну або пильнування, він знаходиться під впливом «внутрішніх, біологічних годин організму». В сні, мабуть, можуть бути зняті заборони, що існують у поведенці.

ЛІТЕРАТУРА

1. Данилова Н. Н. Психофизиология : Учебник / Н. Н. Данилова. – М. : Аспект Пресс, 2001. – 373с. 11 прим.

2. Психофизиология : учебник для вузов / под ред. Ю.И. Александрова. – 2-е изд., доп. и перераб. – СПб : Питер, 2003. – 491 с. 

3. Хессет Дж. Вступ до психофізіології / Хессет Дж. – М. : Наука, 1981. – 290 с.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №8

Функціональний стан нервових центрів і корекція функціональних станів.

Мета: знати визначення функціональних станів. Роль і місце функціональних станів. Основні методи корекції функціональних станів.

Завдання: закріпити і узагальнити знання про психофізіологію функціональних станів.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1. Визначення функціонального стану.

2. Роль і місце функціонального стана в поводженні.

3. Нейрони, що модулюють.

Самостійна робота студентів

Законспектувати:

1. Данилова Н. Н. Психофизиология : Учебник / Н. Н. Данилова. – М. : Аспект Пресс, 2001. – 373с. (Розділ «Функциональные состояния»).

2. Психофизиология : учебник для вузов / под ред. Ю.И. Александрова. – 2-е изд., доп. и перераб. – СПб : Питер, 2003. – 491 с. (Розділ «Психофизиология функциональных состояний»).

Форма звітності: скласти письмовий звіт про проведену роботу

Індівідуальна робота Теми доповідей та повідомлень

1. Методи корекції функціональних станів.

2. Вплив функціональних станів на ефективність працездатності робітників різних спеціальностей.

НЕОБХІДНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

1. Визначення функціонального стану

Найбільше часто функціональний стан (ФС) визначають як фонову активність нервових центрів, при якій і реалізується та або інша конкретна діяльність людини. У класичній фізіології таке уявлення про функціональний стан було виражено в тому, що воно співвідносилося з одною або декількома характеристиками нервової тканини. Так, І.П. Павлов пов'язував ФС із тонусом кори великих півкуль або її збудливості. Продовжуючи ці дослідження, П.С. Купалов показав, що ФС відбивається не тільки в зміні збудливості головного мозку, але й у рівні його реактивності і лабільності. У роботах А.М. Зимкиної ФС оцінюється за сукупностю середніх значень збудливості, реактивності і лабільності нервової системи.

Сучасне уявлення про ретикулярну формацію (РФ), а також вивчення нейроних механізмів регуляцфї (ФС) дають підставу розглядати його як особливий клас функціональних систем, зв'язаних із системою мозку, що модулює.

2. Роль і місце функціонального стана в поводженні

Функціональні стани, що регулюються системою мозку, що модулює - необхідна складова будь-якого виду діяльності і поводження. Добре вивчені відношення між рівнем активації мозку й ефективністю виконання різних дій, операцій, навиків, а також навчання. Вони звичайно описуються куполоподібною кривою, що показує, що найбільше високі результати діяльності досягаються не при найбільшій, а при більш низький активації нервової системи, що одержала назву оптимального функціонального стану. Можливість оптимузувати навчання дітей за рахунок керування їхнім станом була досліджена К. Мангіною. Вона показала, що встигаючі діти працюють в певному - оптимальному - коридорі функціональних станів. Проводячи контроль електричної активності шкіри і змінюючи ФС, вона прискорила у дітей із затримкою розвитку формування ряду когнитивних навичок і підвищила їхню успішність в школі. Дані, що свідчать про залежність навчання від впливів , що модулюють, дозволяють говорити про три фактори, які необхідні для асоціативного навчання: наявність умовного сигналу, підкріплення і активуючих впливів факторів, що модулюють.