Нейрофізіологічні основи сну.

Мета: вивчити характеристику сну в онто- і філогенезі, стадії сну, функціональне значення сну та сновидінь.

Завдання: закріпити і узагальнити знання про нейрофізіологічні основи сну.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1. Дослідження механізму сну.

2. Стадії повільного сну і швидкий сон.

3. Сон в онто- і філогенезі

4. .Сновидіння.

5. Чому ми спимо? (функціональне значення сну)

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ:

Законспектувати:

1. Психофизиология : учебник для вузов / под ред. Ю.И. Александрова. – 2-е изд., доп. и перераб. – СПб : Питер, 2003. – 491 с. (Розділ «Сон и бодрствование»).

2. Данилова Н.Н. Физиология высшей нервной деятельности: Учебник /  Данилова Н. Н.,  Крылова А.М. – М. : Аспект Пресс, 1998 – 321с. (Розділ «Физиология сна»).

3. Хессет Дж. Вступ до психофізіології / Хессет Дж. – М. : Наука, 1981. – 290 с. (Розділ «Психофизиология сна»).

Форма звітності: скласти письмовий звіт про проведену роботу

Індівідуальна робота Теми доповідей та повідомлень

1. Історія вивчення питання про природу сну

2. Огляд основних концепцій на сон

Необхідні теоретичні відомості

1. Дослідження механізму сну.

Ще в ранніх дослідженнях механізмів сну чітко намічаються дві основні точки зору на цю проблему. Перша - сон виникає в результаті активного процесу, збудження певних структур (центрів сну), що викликає загальне зниження функцій організму (активні теорії сну). Друга - пасивні теорії сну, або теорії деаферентації, відповідно до котрих сон наступає пасивно, у результаті припинення дії якихось чинників, необхідних для підтримки пильнування. Розходження між цими напрямками вдало визначив Н. Клейтман, який писав, що «заснути» і «не зуміти лишитися пильнуючи», - це не те й саме, тому що перше припускає активну дію, а друге - пасивне усунення активного стану. У підсумку в даний час регуляторні процеси повільного сну пов'язуються зі структурами проміжного мозку, а швидкого сну - головним чином із стовбурними структурами моста. Розходження механізмів повільного і швидкого сну підтверджується також і в його нейрогуморальних концепціях, основоположником яких є А. Пьерон. Таким чином, результати великих нейрофізіологічних, нейрохімічних і нейрогуморальних досліджень свідчать не тільки про складність і різноманіття взаємодії різних чинників у регуляції циклу «сон-пильнування», але і про розходження механізмів повільного і швидкого сну.

2. Стадії повільного сну і швидкий сон

Під час сну мозок проходить через кілька різних фаз або стадій активності, що повторюються з приблизно півторагодинною циклічністю. Сон складається з двох якісно різних станів, які називають повільним і швидким сном.

Повільний сон підрозділяється на кілька стадій. У першій стадії зникає основний біоелектричний ритм пильнування - альфа-ритм. Він зміняється низкоамплитудними коливаннями різної частоти. Це стадія дрімоти, засинання. При цьому в людини можуть виникати сноподібні галюцінації. Друга стадія (поверхневий сон) характеризується регулярною появою веретеноподібного ритму 14-18 коливань у секунду («сонні» веретена). З появою перших же веретен відбувається відключення свідомості; в паузі між веретенами людину легко розбудити. Третя і четверта стадії об'єднуються під назвою дельта-сну. Це найбільш глибока стадія сну, тут найвищий поріг пробудження, найдужче відключення від зовнішнього світу. При пробудженні в цій стадії людина важко орієнтується, найбільшою мірою компресує час (недооцінює тривалість попереднього сну). Дельта-сон переважає в першу половину ночі. При цьому знижується м'язовий тонус, стають регулярними й рідкими подих і пульс, знижується температура тіла (у середньому на 0,5 ), відсутні рухи очей, може реєструватися спонтанна шкірно-гальванічна реакція.

Швидкий сон - найостанніша стадія в циклі сну. Вона характеризується швидкими низкоамплітудними ритмами. Підсилюється мозковий кровоток, на тлі глибокого м'язового розслаблення спостерігається потужна активація вегетатики.