1. Основні концепції свідомості

Свідомість це одне із найскладнійших, і в той же час, найзагадковіших прояв діяльності мозку. Основні підходи до свідомості -це концепції «світлої плями», інформаційного синтезу і зв'язку свідомості з мовою. Перша концепція апелює до поняття свідомості в його більш простому розумінні, друга займає проміжне положення, претендуючи на пояснення як більш простих, так і (частково) складних феноменів, а третя орієнтована на пояснення мозкової основи свідомості як вищої форми психічного. Гіпотеза про зв'язок свідомості з визначеною ділянкою кори була уперше висловлена И.П. Павловим у 1913 р. Концепція «світлої плями» одержала свій розвиток у новітніх гіпотезах у вигляді «теорії прожектора”

2. Індикатори свідомого та несвідомого сприйняття.

У сучасній психофізіології все більшого визнання набуває термін «неусвідомлене». Він означає ряд неоднорідних явищ. До них слід віднести феномен, що позначається як пресвідоме, - це вміст духовного життя, що у даний момент не усвідомлюється, бо знаходяться поза сферою виборкової уваги, але можуть легко усвідомлюватися при переключенні на них виборкової уваги. Широке коло психічних явищ у людини в нормі і патології зв'язане із неусвідомлюемим як підпороговим (стосовно свідомості) сприйняттям емоційно або мотіваційно значимих, але фізично слабких зовнішніх сигналів, що не досягають рівня свідомості і не усвідомлюються суб'єктом, однак викликають вегетативні, біоелектричні й емоційні реакції і можуть впливати на процеси вищої нервової діяльності. Ще одна форма несвідомого - це когнітивна установка, тобто стан готовності суб'єкта до певної активності, який формується на рівні, що не усвідомлюеться, при наявності двох основних умов: актуальної потреби в суб'єкта й об'єктивної ситуації її задоволення Проблема експериментального вивчення сприйняття, що не усвідоллюеться, зводиться до спроб виявити граничну різницю між двома індикаторами: один из них - показник усвідомлення стимулу; іншій - підпорогового (стосовно усвідомлення) його ефекту. Різниця в пороговому розмірі цих двох індикаторів становить область несвідомого, у межах котрої зовнішній стимул може викликати вегетативні і біоелектричні реакції, а також впливати на психічні функції і поводження людини.

3. Функціональна асиметрія півкуль і несвідоме

Вперше в експерименті феномен несвідомого сприйняття словесних стимулів був відтворений групою психологів «New Look». У здорових людей (студентів) поріг упізнання емоційно неприємних (табу) слів при тахістоскопічному пред'явленні був явно підвищений у порівнянні з нейтральними словами. При цьому табу слова викликали КГР при таких коротких експозиціях, коли досліджувані ще не могли правильно назвати це слово. Якщо досліджувані і висловлювали догадки про табу слово, то вони звичайно не були пов'язані з словом, що експонується. Вже в перших роботах була зроблена спроба дати нейрофізіологічне пояснення виявленому феномену. З'являється все більше даних про реальність семантичного аналізу на неусвідомленому рівні не тільки у випадках психологічного захисту при підвищенні порога усвідомлення емоційно значимих слів, але й у випадках дії вербальних стимулів поза полем фокусованої уваги суб'єкта. Однак далеко не завжди наводяться тверді докази того, що словесний стимул хоча б частково не усвідомлюється, і внаслідок індивідуальних особливостей випробуваного не повідомляється їм, тому що випробуваний не цілком упевнений про наявність даного стимулу. Це найбільше важка і важлива проблема експериментального дослідження несвідомих психічних явищ.

ЛІТЕРАТУРА

1. Данилова Н. Н. Психофизиология : Учебник / Н. Н. Данилова. – М. : Аспект Пресс, 2001. – 373с. 11 прим.

2. Дубровинская Н.В. Психофизиология ребенка: Психофизиологические основы детской валеологии : Учеб. пособие / Н.В.Дубровинская, Д.А.Фарбер, М.М.Безруких. – М. : ВЛАДОС, 2000. – 144с.

3. Психофизиология : учебник для вузов / под ред. Ю.И. Александрова. – 2-е изд., доп. и перераб. – СПб : Питер, 2003. – 491 с. 

4. Симонов П.В. Мотивированный мозг. Высшая нервная деятельность и естественно-научные основы общей психологии / П.В. Симонов. – М. : Наука, 1987. – 365 с.

5. Хессет Дж. Вступ до психофізіології / Хессет Дж. – М. : Наука, 1981. – 290 с.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №7