Методичні рекомендації

У цій темі розглядаються господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина XX ст.). Державно-монополістичний розвиток країн Європейської цивілізації на початку XX ст. Передумови першої світової війни. Перехід від капіталізму вільної конкуренції до капіталізму, який базувався на різних формах монополій або олігополій.

Перша світова війна. Подолання економічних наслідків першої світової війни. Стабілізація господарств країн Європейської цивілізації після першої світової війни.

Економічна криза 1929-1933 рр. “Новий курс” Ф. Рузвельта – відновлення і розвиток системи державного регулювання ринкових відносин, оздоровлення банківської і фінансової систем, відновлення виробництва, “Кодекси чесної конкуренції”, Адміністрація громадських робіт, регіональне Управління долини Теннесі, антикризова аграрна політика, Національний закон про трудові відносини. Соціальні гарантії, соціальні права.

Економіка країн світу в роки другої світової війни. План Маршалла для відбудови європейської економіки після другої світової війни.

Необхідно вивчити і розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина XX ст.) Зрушення в галузевій структурі провідних капіталістичних країн під впливом науково-технічної революції. Інтеграційні процеси в економіці. “спільний ринок” як форма економічної інтеграції.

Формування трьох центрів світового капіталізму. США, Японія, ФРН – нові економічні лідери.

Форми державного регулювання економіки. Транснаціональні корпорації. Військово-промисловий комплекс та зростання військових витрат. Поглиблення криз у 1970-80-х роках та їх причини.

Стан економіки Англії, Франції, ФРН, наприкінці ХX століття. Еволюція теорій трансформації капіталізму під впливом науково-технічної революції: теорія “стадій економічного зростання” У. Ростоу; концепції “індустріального суспільства” П. Дракера (США), Р. Арона; “технологічного суспільства” Ж. Еллюля (Франція); теорії “конвергенції, “нове індустріальне суспільство” Д. Гелбрейта.

Ключові терміни

Імперіалізм – економічна система на вищій стадії капіталізму, яка базується на пануванні різних форм монополістичного капіталу, їх поєднанні з економічною силою держави, підкоренні інших форм капіталу та некапіталістичної власності, економічному й територіальному поділу світу.

Акціонерний капітал – капітал акціонерного товариства, що складається з багатьох індивідуальних капіталів, його зростання в процесі капіталізації частини прибутку, а також залучення частини коштів вкладників через продаж акцій та облігацій.

Колективна власність – привласнення об’єктів власності колективом фізичних або юридичних осіб.

Пул – форма монополії або іншого господарського структурного підрозділу, в яких прибуток суб’єктів цієї діяльності надходить до спільного фонду й розподіляється між ними за заздалегідь визначеними пропорціями або квотами.

Конвенції – міжнародні договори між урядами двох, кількох або багатьох країн, що передбачають дотримання загальних узгоджених правил торгівлі, грошового обігу, стягнення податків та мит, ціноутворення на товари і послуги, що експортуються або імпортуються.

Корнер – дії фізичної або юридичної особи на товарній біржі зі створення штучного дефіциту товарів в наслідок скуповування біржових контрактів і реальних товарів з метою контролю за цінами та привласнення прибутку.

Ринги – система колективного прийняття управлінських рішень в Японії, що передбачає аналіз ситуації широким колом зацікавлених осіб в усіх управлінських ланках фірми або компанії.

Картель – об’єднання кількох підприємств однієї галузі виробництва. Учасники картелю зберігають власність на засоби виробництва і виготовлений продукт, виробничу та комерційну самостійність, домовляються про частку кожного в загальному обсязі виробництва, ціни, ринки збуту, обмінюються патентами на нову техніку тощо.

Синдикат – об’єднання кількох підприємств однієї галузі промисловості. Учасники якого зберігають власність на засоби виробництва, але втрачають власність на вироблений продукт. Створюється з метою усунення конкуренції, встановлення контролю за ринком і отримання монопольних прибутків.

Трест – об’єднання підприємств однієї або декількох галузей промисловості, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва і виготовлений продукт, виробничу і комерційну самостійність, тобто об’єднують збут, фінанси, управління, а на суму вкладеного капіталу власники окремих підприємств отримують акції треста, які дають їм право брати участь в управлінні та привласнювати відповідну частку прибутку.

Концерн – об’єднання підприємств різних галузей народного господарство, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва і вироблений продукт, а головна фірма здійснює за іншими учасниками об’єднання фінансовий контроль.

Концесія – 1) договір про здавання державою в експлуатацію або використання природних багатств, підприємств у тимчасове користування іноземним фірмам чи приватним особам; 2) винагорода, яку отримують банки за організацію продажу знову випущених цінних паперів.

Експансія – розширення сфери впливу окремих країн, монополій, транснаціональних корпорацій внаслідок витіснення інших країн, компаній, корпорацій, захоплення ринків збуту тощо.