
- •Заняття 27
- •При підготовці до заняття користуйтеся такою літературою:
- •1.1 Визначення активності аспартатамінотрансферази
- •1.2 Визначення активності аланінамінотрансферази
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Метаболізм простих білків і амінокислот. Загальні шляхи перетворення амінокислот”
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •1 Визначення сечовини у сироватці крові
- •B. Сечової кислоти.
- •Еталон відповіді: а.
- •Еталон відповіді: а.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Обмін аміаку в організмі людини. Детоксикація аміаку. Синтез сечовини”
- •Тема. Спеціалізовані шляхи обміну ациклічних та циклічних амінокислот. Синтез глутатіону та креатину
- •1 Пояснювати метаболічні схеми перетворень окремих амінокислот
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •A. Триптофану.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Спеціалізовані шляхи обміну ациклічних та циклічних амінокислот. Синтез глутатіону та креатиніну”
- •Тема. Порушення азотистого обміну
- •Алгоритм виконання аналізу:
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Порушення азотистого обміну”
- •Заняття 31 Тема. Вивчення механізмів біосинтезу порфіринів
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Якісна проба Майзера і Граніна на виявлення у сечі попередників порфіринів, порфобіліногену
- •2 Напівкількісний метод визначення копропорфіринів (кп) за Резніком і Федоровим
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення механізмів біосинтезу порфіринів”
- •Порфірини
- •Тема. Дослідження біосинтезу і катаболізму пуринових та піримідинових нуклеотидів. Визначення кінцевих продуктів їх обміну
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту Визначення вмісту сечової кислоти у сироватці крові
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження біосинтезу і катаболізму пуринових та піримідинових нуклеотидів. Визначення кінцевих продуктів їх обміну”
- •Метаболізм нуклеотидів
- •При підготовці до заняття користуйтеся такою літературою:
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження реплікації днк і транскрипції рнк”
- •При підготовці до заняття користуйтеся такою літературою:
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Біосинтез білка в рибосомах. Етапи та механізм трансляції, регуляція трансляції. Антибіотики - інгібітори транскрипції та трансляції”
- •При підготовці до заняття користуйтеся такою літературою:
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Регуляція експресії генів у прокаріотів та еукаріотів. Молекулярні механізми мутацій. Репарація днк. Рекомбінантні днк”
- •Тема. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії гормонів білково-пептидної природи, катехоламінів та стероїдів
- •1 Характеризувати основні класифікації гормонів.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії гормонів білково-пептидної природи, катехоламінів та стероїдів”
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •1.1 Біуретова реакція
- •1.2 Реакція з оцтовокислим свинцем
- •Еталон відповіді: е.
- •Еталон відповіді: е.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення біохімічних ефектів білково-пептидних гормонів і гормонів травного каналу”
- •Алгоритм лабораторної роботи
- •1 Якісна реакція на тироксин
- •2 Якісна реакція на адреналін
- •2.1 Реакція з хлорним залізом
- •2.2 Діазореакція
- •2.3 Флюоресценція продуктів окиснення адреналіну
- •Еталон відповіді: а.
- •Еталон відповіді: а.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження гормональної регуляції метаболізму та клітинних функцій гормонів щитоподібної залози і катехоламінів. Біохімічні ефекти ейкозаноїдів”
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •1 Визначення вмісту кальцію в сироватці крові
- •Граф логічної структури теми “Дослідження біохімічних ефектів стероїдних гормонів. Дослідження гормональної регуляції гомеостазу кальцію та фосфору в організмі”
- •При підготовці до заняття користуйтеся такою літературою:
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Контроль засвоєння змістових модулів “Обмін білків. Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій”
- •Біохімічні дослідження крові (плазма, сироватка)
- •Продовження таблиці а.1
- •Продовження таблиці а.1
- •Список літератури
A. Триптофану.
B. Ізолейцину.
C. Фенілаланіну.
D. Метіоніну.
E. Гістидину.
Еталон відповіді: А.
Завдання 9
В організмі людини є пептид, в утворенні якого бере участь гама-карбоксильна група глутамінової кислоти. Цей пептид називається:
A. Глутатіоном.
B. Карнозином.
C. Ансерином.
D. Окситоцином.
E. Вазопресином.
Еталон відповіді: А.
Завдання 10
У хворої 63 років внаслідок крововиливу у шлунково-кишковий тракт білки крові виявилися доступними для дії мікроорганізмів кишечника, тобто піддалися гниттю. Виберіть з нижченаведених речовин продукт, концентрація якого збільшилася у даної хворої.
A. Індол.
B. Креатин.
C. Ціанкобаламін.
D. Тіамін.
E. Триптофан.
Еталон відповіді: А.
Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті
Заняття починається з вирішення навчальних завдань, після чого необхідно виконати досліди лабораторної роботи.
У кінці заняття проводяться тестовий контроль, аналіз результатів роботи, в яких беруть участь всі студенти під керівництвом викладача.
Технологічна карта проведення практичного заняття
|
ЕТАП |
Час, хв |
Навчальні посібники |
Місце проведення |
1 |
Корекція знань та вмінь студентів шляхом вирішення навчальних завдань |
35 |
Довідкові дані, набір тестових завдань “Крок - 1” |
Навчальна аудиторія |
2 |
Виконання лабора-торної роботи, офор-млення протоколу |
30 |
Хімічні реактиви і посуд для визначення креатиніну у сиро-ватці крові, ФЕК |
|
3 |
Тестовий контроль |
10 |
Тести |
|
4 |
Аналіз і підбиття підсумків заняття |
5 |
|
Граф логічної структури теми “Спеціалізовані шляхи обміну ациклічних та циклічних амінокислот. Синтез глутатіону та креатиніну”
Шляхи
перетворення безазотистого скелета
амінокислот
Спеціалізовані
шляхи катаболізму амінокислот
Обмін
гліцину
Обмін
ациклічних амінокислот
Катаболізм
кетогенних амінокислот
Обмін
серину
Катаболізм
глюкогенних амінокислот
Обмін амінокислот
з розгалуженим ланцюгом
Обмін
сірковмісних амінокислот
Дезамінування
пуринових нуклеотидів
Синтез
креатину
Обмін
аргініну
Катаболізм
піримідинових нуклеотидів
Утворення
креатиніну
Метаболізм
NO
Участь
коферментних форм вітаміну В12
в метаболізмі амінокислот
Обмін
гістидину
Обмін
циклічних амінокислот
Обмін
фенілаланіну
Обмін
триптофану
Заняття 30
Тема. Порушення азотистого обміну
Актуальність теми. Для майбутніх лікарів знання з порушень метаболічних перетворень окремих амінокислот дозволять інтерпретувати клінічні прояви при діагностиці насамперед спадкових захворювань. Саме це є важливим у визначенні основних ланок порушень метаболізму і допоможе спланувати алгоритми лікування і моніторинг захворювань. Важливими також є знання щодо біохімічних методів діагностики спадкових порушень обміну амінокислот. Слід відмітити, що, виходячи з широкого розповсюд-ження такого захворювання, як цукровий діабет, майбутній лікар повинен знати метаболічні зміни, які відбуваються в організмі хворого. При вивченні цієї теми акценти зроблені саме на зміні азотистого обміну при цукровому діабеті.
Мета загальна - уміти оцінювати метаболічні зміни при спадкових захворюваннях метаболізму амінокислот та цукровому діабеті.
Конкретні цілі, уміти:
Характеризувати основні метаболічні зміни при спадкових захворюваннях обміну амінокислот (гомоцистеїнурії, цистинозу і синдрому Фанконі, хворобах кленового сиропу та Хартнупа, фенілкетонурії, алкаптонурії, альбінізмі, гістидинемії).
Характеризувати генетичні аномалії циклу сечовини та методів їх діагностики.
Використовувати знання з регуляції обміну амінокислот при аналізі змін азотистого обміну при цукровому діабеті.
При підготовці до заняття користуйтеся такою літературою:
Губський Ю.І. Біологічна хімія. - Київ; Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - С. 258, 261-263.
Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. - С. 419–431.
Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. - М.: Медицина, 1983. - С. 464–468.
Мари Р. и соавт. Биохимия человека. – М.: МИР, 1993. – Т.1. - С. 315-316.
Теоретичні питання
Порушення білкового обміну. Квашіоркор. Аміноацидурія.
Генетичні аномалії циклу сечовини. Гіперамоніємії.
Спадкові ензимопатія обміну ациклічних амінокислот (гліцину, метіоніну, цистеїну).
Генетичні аномалії обміну амінокислот із розгалуженим ланцюгом. Хвороба кленового сиропу.
Спадкові порушення обміну циклічних амінокислот (фенілаланіну, тирозину, триптофану, гістидину).
Порушення азотистого обміну при цукровому діабеті.
На занятті ви повинні будете виконати аналіз спадкових захворювань обміну амінокислот і результати занести в таблицю: “Генетичні аномалії обміну амінокислот”.