Висновки

У сучасних умовах демократизації і рефор-

учасне суспільство — _Мування суспільства перед соціологією сто-

оо єкт дослідження ' ^г

соціології ^1ТЬ завдання: по-перше, розкрити суть і роль

теорії особи, соціальних спільностей і верств як об'єктів і суб'єктів соціальної діяльності, відносин, мотивів пове­дінки і спілкування, теорії соціальних систем, механізмів їх функціо­нування і розвитку. Адже жити в суспільстві і не знати його — це однаково, що шукати в темряві виходу з довгого і складного лабірин­ту. Звичайно, дорогу до виходу можна знайти напомацки. Та яким же довгим і тяжким є такий шлях, скільки зайвих сил доведеться витра­тити! Справді, суспільство — складний і найважчий об'єкт наукового пізнання. Не випадково його дослідження, вивчення суспільство­знавством, в тому числі й соціологією, завжди відставали та й тепер відстають від вивчення природи природознавством. Однак закони функціонування і розвитку суспільства, механізми, шляхи і перспек­тиви соціального прогресу можуть пізнаватись і пізнаються. Важли­ва обставина — висвітлити біологічне і соціальне у розвитку людини, переконливо показати, що особа — соціальна система, процес її роз­витку і взаємодії з різними спільностями (соціалізація, інтернаціо­налізація, ідентифікація, комфортність, маргінальність та ін.). По­треби, інтереси, ціннісні орієнтації, соціальні установки діяльності та поведінки особи, свобода і відповідальність особи, її соціальна роль і статус, проблеми демократизації і гуманізації соціального кон­тролю, основні шляхи реалізації суперечностей між особою і спіль­ностями, і їх специфіка на етапі реалізації радикальних реформ — все це питання, що вимагають нового підходу і висвітлення в умовах нової політичної влади, і зазнають внутрішніх перетворень. Струк­тура соціального процесу, його стадії і механізми, стабільність і нес­табільність соціальної системи, циклічність механізмів збереження стабільності суспільства і «маятниковий» характер соціальної полі­тики держави, нерівномірність розвитку соціальної системи, проб­леми модернізації і шляхи їх реалізації тощо — ці проблеми соціаль-

765

ного і політичного життя не лише вимагають з'ясування, роз'яснен­ня, але й глибокого вивчення, застосування результатів у практиці соціальної, політичної, економічної діяльності. Це основна, головна запорука прискорення й оптимізації історичного розвитку людства. Свій вагомий вклад у прогрес людства вносила, вносить і ще значні­ше, багатоманітніше вноситиме — соціологія.

По-друге, підтвердження значущості вкладу соціології в прогрес людства — багатовікова історія соціологічної думки, включаючи пів­тора століття розвитку соціології як самостійної науки. Це шлях під­несення людства на дедалі вищі щаблі самопізнання, пошуку най­кращої моделі суспільного устрою і прогресивного розвитку. Це шлях нелегкий, не прямолінійний, а складний, тяжкий і суперечливий. Та просування суспільства вперед таким шляхом невпинно йшло і йде в тісному зв'язку з розширенням можливостей його практичної само­регуляції і самовдосконалення. Завжди в історії соціологічної думки висловлювались і висловлюються різні й навіть суперечливі погля­ди, формулювались різноманітні теорії, концепції, що відображали розвиток і вдосконалення різноманітних сфер суспільного життя. І раніше, і тепер характерна риса соціології — плюралізм і боротьба думок, ідей, теорій. І це — не перешкода, не недоліки розвитку соціоло­гії як науки, а невичерпне джерело її збагачення і вдосконалення. Соціологічна думка в умовах формування ринкових відносин і пере­будови всієї політичної системи, політичного устрою, економічного, соціального, духовного життя в Україні має з'ясувати, виявити ру­шійні фактори розвитку і діяльності соціальних, етнічних, демогра­фічних спільностей, розкрити особливості соціального стану і жит­тєдіяльності різних соціальних спільностей в Україні, показати соціальну мобільність і соціальну диференціацію суспільства. І якщо взагалі можлива єдина загальносоціологічна теорія, то майже кожна з соціологічних концепцій і шкіл минулого, сучасного і майбутнього вносить свій вагомий вклад в створення теорії соціології.

По-третє. Проблеми взаємодії особи, соціальної спільності і сус­пільства завжди були й залишаються центральними в соціології. По суті, проблеми взаємодії і взаємовідносин особи, соціальної спіль­ності і суспільства — основні, бо саме від їх реалізації залежить те чи інше розуміння суті особи і суспільства, їх організації, життєдіяль­ності, джерел і шляхів розвитку, адже про пріоритет особи чи сус­пільства немало сперечались соціологи. Справді, реалізація пробле­ми полягає не у відокремленості і тим більше не в протиставленості особи і суспільства, а в формуванні їх тісної і гармонійної взаємодії. Зрозуміло одне: не може вдосконалюватись суспільство поза вдосконаленням особи, як не може вільно і всебічно розвиватися

особа поза і незалежно від справді цивілізованого суспільства. Отже, в сучасних умовах потрібне всебічне і глибоке вивчення сучасного стану, взаємодії, взаємовідносин особи і суспільства, національних відносин в Україні й у світі, розкриття суперечностей, кризових си­туацій і міжнаціональних відносин та шляхів їх подолання, слід вис­вітлити перебудову взаємовідносин особи і суспільства на основі ра­дикальних економічних і політичних реформ. Важливо переконливо показувати, як національна політика реалізує проблеми задоволен­ня потреб та інтересів особи, розглядати патріотизм, інтернаціона­лізм, націоналізм, шовінізм як орієнтації і установки поведінки, від­носин і діяльності людей, вивчати роль інтелігенції в нормалізації і гармонізації відносин між особою, соціальною спільністю і суспіль­ством, між соціальними спільностями, між націями. Потребують все­бічного висвітлення ціннісні орієнтації і особливості соціального функціонування норм і цінностей, взаємодії і взаємозв'язки соці­альних і духовних цінностей. Загальнолюдські цінності — ядро куль­тури і основа цивілізаційних процесів у суспільстві, обґрунтування видів і форм цінностей і рівнів культури.

По-четверте. Наукове дослідження, що органічно поєднує тео­ретичне й емпіричне, і є справді соціологічним. Неможливо та й неприпустимо розривати й особливо протиставляти теоретичне і ем­піричне дослідження — дві сторони єдиного процесу вивчення соці­альних явищ, подій, де кожна сторона займає певне місце і відіграє свою специфічну роль в соціологічному дослідженні. Якщо теоре­тичне дослідження забезпечує методологічно правильний підхід до збирання і аналізу соціальних фактів, поглиблене проникнення в їх суть, тенденції і закономірності їх розвитку, соціальне передбачення і прогнозування, то емпіричне дослідження забезпечує зв'язок з ре­альним життям, практикою, дозволяє уникати зайвої однобокості, абстрактності, виходити на практичні рекомендації і програми соці­ального життя. Кризові, аномальні ситуації в житті сучасного сус­пільства дуже часто виникають не тому, що є об'єктивні й неминучі причини, а тому, що вибір шляху суспільного розвитку здійснюється без опори на суспільствознавство, на соціологію зокрема й особли­во. Інтерпретація історії, сучасності та перспективи розвитку цивілі­зації в різних теоріях, підходах, поглядах на світ — все це проблеми соціології, що перебуває в пошуку та розвитку.

766

767

Навчальне видання

СОЦІОЛОГІЯ

Підручник для вищої школи

ВОЛОВИЧ Володимир Ілліч ГОЛОВЧЕНКО Георгій Тихонович ГОРЛАЧ Микола Іванович ЖИЛЕНКОВА Ірина Миколаївна КРЕМЕНЬ Василь Григорович НАЙДЬОНОВА Валентина Валентинівна СОКОЛОВ Микола Олександрович ТРЕБІН Михайло Петрович

Технічний редактор Н. В. Пишоха

Коректор О. П. Чижова

Комп'ютерна верстка С. Северин

Дизайн обкладинки Є. Король

Підписано до друку 31.01.2006. Формат 60x90/16. Папір офсетний. Гарнітура Тішез ЕТ. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 48,00. Тираж 5000 прим. Зам. №1270

Соціологія: Підручник для вищої школи.— X.: Фактор, С69 2006.- 768 с.

І5ВМ 966-312-423-7.

Підручник «Соціологія» — систематизований виклад курсу основ соціо­логії. Висвітлюються основні віхи становлення та розвитку соціологічних знань, формування соціологічної думки в Україні. Викладено основні поло­ження про суспільство як соціальну систему. Розглядаються питання соціоло­гії політики, соціології особи, механізми соціальної діяльності і поведінки особи, соціальної структури та політичної системи в Україні, соціологія еко­номіки, соціологія міста, села, а також висвітлюються основні положення соціології способу життя, вільного часу та засобів масової інформації. Розгля­даються проблеми соціології релігії, права, культури, виховання, а також де­мографічних процесів. Викладено основні положення теорії і практики соціо­логічних досліджень.

Підручник написано на основі класичних джерел соціології та праць відо­мих сучасних вітчизняних і зарубіжних соціологів з урахуванням навчальних програм і навчальних посібників із соціології провідних університетів США, Німеччини, Англії, Франції і Росії. Використано досвід викладання соціоло­гії в університетах Києва, Львова, Харкова, Одеси та в інших навчальних за­кладах України.

Для студентів і викладачів вищих навчальних закладів.

ББК 60.5

АВТОРСЬКИЙ КОЛЕКТИВ

_і

_{*5& ^к}

Василь Григорович	Володимир Ілліч
Кремень	Волович
академік НАН України,	доктор філософських наук
доктор філософських наук,	професор.
професор.

Михайло Петрович	Ірина Миколаївна
Требін	Жилєнкова
доктор філософських наук,	кандидат історичних наук,
професор.	доцент.

^мтШщ

»

_{Іш %»т}

_ИІ~М

Микола Іванович	Георгій Тихонович
Горлач	Головченко
доктор історичних наук,	доктор філософії,
професор.	професор.

Микола Олександрович	Валентина Валентинівна
Соколов	Найдьонова
кандидат економічних наук,	доктор філософії,
професор.	доцент.