1. Усіх.

2. Необхідної оборони.

3. Крайньої необхідності.

4. Крайньої необхідності і необхідної оборони.

5. Затримання злочинця.

6. Професійного ризику.

7. Затримання злочинця і крайньої необхідності.

8. Виконання професійного обов’язку

9. Жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

№ 407, 14, 1, 1, 120

Назвіть ознаки, що характеризують перевищення меж необхідної оборони:

1. умисне заподіяння тому, хто посягає, шкоди, яка відповідає необережності посягання;

2. умисне заподіяння тому, хто посягає, шкоди, яка явно відповідає обстановці захисту;

3. умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає

небезпечності посягання;

4. умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає

небезпечності посягання або обстановці захисту;

5. заподіяння тому, хто посягає, шкоди, не тягне за собою відповідальність;

6. заподіяння тяжкої шкоди, коли особа мала можливість уникнути посягання;

7. заподіяння шкоди третім особам.

№ 408, 14, 1, 1, 120

Вкажіть, які ознаки характеризують законні наказ або розпорядження:

1. вони видані компетентною особою;

2. вони віддані уповноваженою особою в межах її компетенції і відповідають чинному

законодавству і принципам міжнародного права;

3. вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і

за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов’язані з порушенням

конституційних прав та свобод людини і громадянина;

4. вони видані певною особою у встановленому законом порядку в межах компетенції

цієї особи і не порушують інтересів та прав і свобод людини і суспільства;

5. вони віддані без порушень інтересів конкретних осіб, інтересів суспільства та

держави;

6. вони видані безпосереднім керівником;

7. вони відповідають вимогам моралі.

№ 409, 14, 2, 1, 240

Ризик визнається виправданим, якщо:

1. мету, що була поставлена можна було досягнути діянням, не пов’язаним з ризиком і особа на це розраховувала;

2. мету, що була поставлена не можна було досягти в даній обстановці дією не поєднаною з ризиком, і особа, яка ризикувала, обґрунтовано не розраховувала, що вжиті нею заходи є достатніми для відвернення шкоди правоохоронюваним інтересам;

3. мету, що була поставлена, не можна було досягти в даній обстановці дією (бездіяльністю), не поєднаною з ризиком, і особа, яка допустила ризик, обґрунтовано розраховувала, що вжиті нею заходи є достатніми для відвернення шкоди правоохоронюваним інтересам;

4. мету, яка була поставлена, не можна було досягти в даній обстановці діянням (дією або бездіяльністю), поєднану з ризиком, і особа, яка допустила ризик необґрунтовано розраховувала, що вжиті нею заходи є достатніми для відвернення шкоди правоохоронюваним інтересам;

5. мету, яка була поставлена, можна було досягти в даній обстановці дією (бездіяльністю), не поєднану з ризиком, і особа, яка допустила ризик обґрунтовано розраховувала, що вжиті нею заходи є достатніми для відвернення шкоди правоохоронюваним інтересам.

6. мету, що була поставлена не можна було досягти в даній обстановці дією не поєднаною з ризиком;

7. мету, що була поставлена можна було досягти в даній обстановці дією не поєднаною з ризиком, але особа, яка ризикувала, не обґрунтовано розраховувала, що вжиті нею заходи є достатніми для відвернення шкоди правоохоронюваним інтересам.

№ 410, 14, 2, 1, 120

Під якими номерами вказане словосполучення, яке є частиною законодавчого визначення: „Не є злочином вимушене заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам особою, яка відповідно до закону виконувала спеціальне завдання, беручи участь в ... з метою попередження чи розкриття їх злочинної діяльності”?

1. злочині;

2. організованій групі;

3. групі за попередньою змовою;

4. групі без попередньої змови;

5. злочинній організації;

6. злочинній групі;

7. злочинному угрупуванні;

8. групі злочинців.

№ 411, 14, 2, 1, 120

Особа, яка вчинила злочин, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації, виконуючи при цьому відповідно до закону спеціальне завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності такої групи чи організації підлягає кримінальній відповідальності лише за:

1. вчинення особливо тяжкого злочину;

2. вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину;

3. умисного вчинення особливо тяжкого злочину, поєднаного з насильством над потерпілим;

4. вчинення тяжкого злочину, поєднаного з насильством над потерпілим;

5. умисного вчинення тяжкого злочину, пов’язаного з спричиненням тяжкого тілесного ушкодження потерпілому або настанням інших тяжких чи особливо тяжких наслідків.

6. умисного вчинення тяжкого злочину, пов’язаного з спричиненням тілесних ушкоджень потерпілому або настанням інших тяжких чи особливо тяжких наслідків

7. умисного вчинення злочину, пов’язаного з спричиненням тяжкого тілесного ушкодження потерпілому або настанням інших тяжких чи особливо тяжких наслідків

8. умисного вчинення тяжкого злочину, пов’язаного з спричиненням тяжкого тілесного ушкодження потерпілому або настанням інших тяжких чи особливо тяжких наслідків, або заподіянням майнової шкоди.

№ 412, 14, 1, 1, 120

Призначуване покарання особі, яка вчинила злочин, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації, виконуючи при цьому відповідно до закону спеціальне завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності такої групи чи організації, не може бути призначене на строк більший:

1. п’яти років;

2. ніж третина максимального строку позбавлення волі, передбаченого законом за цей злочин;

3. ніж половина максимального строку позбавлення волі, передбаченого законом за цей злочин;

4. ніж три роки;

5. два роки;

6. ніж половина максимального строку позбавлення волі, передбаченого законом за злочин середньої тяжкості;

7. ніж половина максимального строку позбавлення волі, передбаченого законом за злочин середньої тяжкості або за тяжкий злочин;

8. ніж один рік;

9. немає жодної правильної відповіді.

№ 413, 15, 1, 1, 180

За своєю суттю звільнення від кримінальної відповідальності є:

1) перенесення розгляду питання про кримінальну відповідальність особи на певний, визначений в законі строк;

2) відкладення розгляду питання про кримінальну відповідальність до виповнення віку, з якого можлива кримінальна відповідальність;

3) відкладення розгляду питання про кримінальну відповідальність до одужання особи після застосування до неї примусових заходів медичного характеру;

4) відмова держави в особі суду від осуду та застосування засобів кримінально-правового впливу щодо особи, яка вчинила злочин;

5) відмова держави в особі компетентних органів, за наявності передбачених законом підстав (умов), від застосування засобів кримінально-правового впливу, щодо особи, яка вчинила злочин;

6) відмова держави в особі компетентних органів від застосування засобів кримінально-правового впливу лише щодо особи, яка вчинила злочин невеликої чи середньої тяжкості;

7) відмова держави в особі компетентних органів від застосування засобів кримінально-правового впливу лише щодо особи, яка визнана в установленому законом порядку неосудною;