1. звільняється від кримінальної відповідальності;

2. звільняється лише від покарання;

3. звільняється від кримінальної відповідальності і покарання;

4. може бути звільнена від кримінальної відповідальності;

5. може бути звільнена від покарання;

6. не звільняється від кримінальної відповідальності;

7. підлягає кримінальній відповідальності;

8. не підлягає кримінальній відповідальності;

9. Жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

№ 192, 8, 1, 1, 120

Особа, яка вчинила передбачене КК суспільно небезпечне діяння у стані звичайного (фізіологічного, простого) сп’яніння:

1. звільняється лише від покарання;

2. звільняється від кримінальної відповідальності;

3. звільняється від кримінальної відповідальності і покарання;

4. може бути звільнена від кримінальної відповідальності;

5. може бути звільнена і від кримінальної відповідальності, і від покарання;

6. не звільняється від кримінальної відповідальності;

7. підлягає кримінальній відповідальності;

8. не підлягає кримінальній відповідальності;

9. Жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

№ 193, 8, 1, 1, 120

Примусове лікування може бути застосоване:

1. до особи, яка до моменту вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння не досягла встановленого віку;

2. до особи, яка вчинила злочин у стані обмеженої осудності;

3. до особи, яка вчинила передбачене КК суспільно небезпечне діяння у стані неосудності;

4. до особи, яка вчинила злочин у стані осудності, але захворіла до постановлення вироку на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними;

5. до особи, яка вчинила злочин у стані осудності, але захворіла під час відбування покарання на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними;

6. до особи, яка вчинила злочин та має якусь хворобу;

7. до особи, яка вчинила злочин та має хворобу, що становить небезпеку для її життя;

8. до особи, яка вчинила злочин та має хворобу, що становить небезпеку для здоровя інших осіб;

9. лише до особи, яка вчинила злочин та має хворобу, що становить небезпеку для життя інших осіб;

№ 194, 8, 1, 1, 120

Згідно із законодавчим його визначенням спеціальний суб’єкт злочину – це:

1. особа, до якої можуть застосовуватися спеціальні види покарань;

2. особа, щодо якої встановлена спеціальна або персональна підсудність;

3. особа, яка вчинила злочин, за який може бути застосоване таке додаткове покарання як позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу;

4. особа, яка характеризується обмеженою осудністю;

5. особа, яка може бути суб’єктом спеціального складу злочину;

6. особа, яка поряд з ознаками, властивими загальному суб’єктові злочину, характеризується ще й передбаченими відповідною статтею Особливої частини КК (прямо у ній вказаними або такими, що випливають з її змісту) додатковими ознаками, лише за наявності яких вона і може бути суб’єктом (виконавцем) даного злочину;

7. особа, яка характеризується іншими, ніж загальний суб’єкт злочину, ознаками;

8. фізична осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, субєктом якого може бути лише певна особа;

9. у жодній з наведених вище відповідей спеціальний суб’єкт злочину не визначений.

№ 195, 8, 1, 1, 120

Особа злочинця - це:

1. фізична особа;

2. фізична осудна особа;

3. фізична підсудна особа;

4. фізична осудна особа, яка досягла встановленого КК віку;

5. фізична підсудна особа, яка досягла встановленого КК віку;

6. фізична особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до КК може наставати

кримінальна відповідальність;

7. фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до КК може

наставати кримінальна відповідальність;

8. фізична особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна

відповідальність, злочин, субєктом якого може бути лише певна особа;

9. сукупність усіх соціально значимих ознак (рис), які характеризують особу, що вчинила злочин, як людину (особистість).

№ 196, 8, 1, 1, 120

Особа злочинця:

1. є ознакою злочину;

2. є ознакою суб’єкта злочину;

3. є елементом складу злочину;

4. враховується при вирішенні питання про наявність чи відсутність у вчиненому діянні складу злочину;

5. впливає на визначення ступеня тяжкості вчиненого злочину;

6. враховується тільки при вирішенні питання про дострокове зняття судимості;

7. враховується тільки при вирішенні питання про звільнення від кримінальної відповідальності;

8. враховується при призначенні покарання;

9. враховується при вирішенні питання про звільнення від покарання, його відбування і заміну покарання більш м’яким покаранням;

№ 197, 9, 1, 1, 120

Суб’єктивна сторона складу злочину – це:

1. психічне відношення винної особи до дій, які вона вчиняє;

2. психічне ставлення особи до злочину і його наслідків;

3. внутрішня сторона складу злочину, яка визначає психічну діяльність особи під час вчинення злочину;

4. внутрішня сторона складу злочину, яка визначає ставлення особи до злочину;

5. внутрішня сторона складу злочину, яка характеризує винну особу;

6. внутрішня сторона складу злочину, тобто психічна діяльність особи, що відображає ставлення її свідомості до суспільно-небезпечного діяння, котре нею вчиняється;

7. внутрішня сторона складу злочину, що вивчає психічне ставлення волі особи до вчинюваного злочину;

8. внутрішній зміст злочинної поведінки винної особи;

9. внутрішня сторона складу злочину, яка характеризує психічну діяльність особи під час вчинення злочину через такі ознаки як вина, мотив, мета, емоції.

№ 198, 9, 1, 1, 120

Ознаками якого елементу складу злочину є мотив і мета?

1. суб’єктивної сторони складу злочину;

2. об’єктивної сторони складу злочину;

3. складної форми вини;

4. складного злочину;

5. об’єкта злочину;

6. злочинів з двома наслідками;

7. простого злочину;

8. злочину, вчиненого повторно;

9. продовжуваного злочину.

№ 199, 9, 1, 1, 120

Вкажіть відповідь, в якій названі усі ознаки суб’єктивної сторони складу злочину, які характеризують його внутрішню сторону:

1. вина і осудність;

2. вина, мотив і осудність;

3. вина, мета, мотив, емоції;

4. вина, мета і осудність;

5. вина, мотив і емоції;

6. вина, емоції, осудність;

7. вина, мотив, мета;

8. прямий умисел, непрямий умисел і необережність;

9. злочинна самовпевненість, недбалість.

№ 200, 9, 1, 1, 120

Мотив, мета, вина та емоції є ознаками якого елементу складу злочину?

1. суб’єкта злочину;

2. складного злочину;

3. об’єкта злочину;

4. об’єктивної сторони складу злочину;

5. складної форми вини;

6. злочину із змішаною формою вини;

7. суб’єктивної сторони складу злочину;

8. подвійної (складної) форми вини;

9. закінченого злочину.

№ 201, 9, 1, 1, 120

Вина це:

1. внутрішні спонукання, що лежать в основі діяльності людини;

2. внутрішня сторона складу злочину людини;

3. психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої КК України, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності;

4. факультативна ознака суб’єктивної сторони складу злочину;

5. усвідомлене спонукання особи, яке викликає у неї рішучість вчинити суспільно небезпечне діяння;

6. уява про бажаний результат, досягти який бажає особа, вчиняючи злочин;

7. усвідомлена вольова поведінка особи під час вчинення злочину;

8. психічний стан особи, при якому вона усвідомлює значення своїх дій;

9. стан свідомості і волі особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння.

№ 202, 9, 1, 1, 120

В якій наведеній відповіді містяться визначення мотиву злочину?

1. внутрішні спонукання, що лежать в основі діяльності людини;

2. внутрішня сторона складу злочину людини;

3. психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої КК України, та її наслідків, виражене у формі умислу, або необережності;

4. факультативна ознака суб’єктивної сторони складу злочину;

5. усвідомлене спонукання особи, яке викликає у неї рішучість вчинити суспільно небезпечне діяння;

6. уява про бажаний результат, досягти який бажає особа, вчиняючи злочин;

7. усвідомлена вольова поведінка особи під час вчинення злочину;

8. психічний стан особи, при якому вона усвідомлює значення своїх дій;

9. стан свідомості і волі особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння.

№ 203, 9, 1, 1, 120

В якій наведеній відповіді містяться визначення мети злочину?

1. внутрішні спонукання, що лежать в основі діяльності людини;

2. внутрішня сторона складу злочину людини;

3. психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої КК України, та її наслідків, виражене у формі умислу, або необережності;

4. факультативна ознака суб’єктивної сторони складу злочину;

5. усвідомлене спонукання особи, яке викликає у неї рішучість вчинити суспільно небезпечне діяння;

6. уява про бажаний результат, досягти який бажає особа, вчиняючи злочин;

7. усвідомлена вольова поведінка особи під час вчинення злочину;

8. психічний стан особи, при якому вона усвідомлює значення своїх дій;

9. стан свідомості і волі особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння.

№ 204, 9, 1, 1, 120

Вкажіть, у якому варіанті відповіді правильно вказані форми вини:

1. умисел і злочинна недбалість;

2. прямий умисел та непрямий умисел;

3. злочинна самовпевненість і непрямий умисел;

4. умисел і необережність;

5. необережність і випадок;

6. зухвалість і непередбачуваність;

7. злочинна завідомість і непрямий умисел;

8. прямий умисел і злочинна недбалість;

9. визначений умисел і необережність.

№ 205, 9, 1, 1, 120

Як називається вид вини, якщо особа, яка вчинила злочин, усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання?

1. умисел;

2. необережність;

3. прямий умисел;

4. злочинна самовпевненість;

5. непрямий умисел;

6. злочинна недбалість;

7. визначений умисел;

8. конкретизований умисел;

9. злочинна завідомість.

№ 206, 9, 1, 1, 120

Як за законодавчим визначенням називається вид вини, якщо особа, яка вчинила злочин, усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання?

1. умисел;

2. необережність;

3. складна форма вини;

4. непрямий умисел;

5. прямий умисел;

6. злочинна самовпевненість;

7. злочинна недбалість;

8. злочинний умисел;

9. альтернативний умисел;

№ 207, 9, 1, 1, 120

Як за законодавчим визначенням називається вид вини, якщо особа, яка вчинила злочин, передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення?

1. умисел;

2. необережність;

3. складна форма вини;

4. непрямий умисел;

5. злочинна самовпевненість;

6. злочинна недбалість;

7. злочинна завідомість;

8. визначений умисел;

9. злочинна легковажність.

№ 208, 9, 1, 1, 120

Як називається вид вини, якщо особа, яка вчинила злочин, не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити?

1. умисел;

2. необережність;

3. складна форма вини;

4. непрямий умисел;

5. злочинна самовпевненість;

6. злочинна недбалість;

7. злочинна завідомість;

8. злочинна легковажність;

9. конкретизований умисел.

№ 209, 9, 2, 1, 180

Визначте, під якими номерами відповідей названі ознаки прямого умислу:

1. особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків;

2. особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності);

3. особа легковажно розраховувала на відвернення суспільно небезпечних наслідків;

4. особа передбачала суспільно небезпечні наслідки свого діяння (дії або бездіяльності);

5. особа свідомо припускала настання суспільно небезпечних наслідків;

6. особа повинна була і могла передбачити можливість настання суспільно небезпечних наслідків;

7. особа бажала настання суспільно небезпечних наслідків;

8. особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків;

9. особа передбачала настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння.

№ 210, 9, 2, 1, 180

Визначте, під якими номерами відповідей вказані ознаки злочинної недбалості:

1. особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності);

2. особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії або бездіяльності;

3. особа легковажно розраховувала на відвернення суспільно небезпечних наслідків;

4. особа передбачала суспільно небезпечні наслідки своєї дії або бездіяльності;

5. особа свідомо припускала настання суспільно небезпечних наслідків;

6. особа повинна була і могла передбачити можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності);

7. особа бажала настання суспільно небезпечних наслідків;

8. особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків;

9. особа передбачала завідомість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності).

№ 211, 9, 2, 1, 180

Визначте, під якими номерами відповідей вказані ознаки злочинної самовпевненості:

1. особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків;

2. особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії або бездіяльності;

3. особа легковажно розраховувала на відвернення суспільно небезпечних наслідків свого діяння;

4. особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності);

5. особа свідомо припускала настання суспільно небезпечних наслідків;

6. особа повинна була і могла передбачити можливість настання суспільно небезпечних наслідків;

7. особа повинна була і передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків;

8. особа не передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків;

9. особа передбачала настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності).

№ 212, 9, 2, 1, 180

Визначте, під якими номерами відповідей вказані ознаки непрямого умислу:

1. особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності);

2. особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії або бездіяльності;

3. особа легковажно розраховувала на відвернення суспільно небезпечних наслідків;

4. особа передбачала суспільно небезпечні наслідки своєї дії або бездіяльності;

5. особа свідомо припускала настання суспільно небезпечних наслідків;

6. особа повинна була і передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності);

7. особа бажала настання суспільно небезпечних наслідків;

8. особа повинна була передбачити настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності);

9. особа могла передбачити настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності).

№ 213, 9, 1, 1, 120

У якій відповіді вказаний вид вини?

1. умисел;

2. необережність;

3. зухвалість;

4. завідомість;

5. випадок;

6. злочинна недбалість;

7. байдужість;

8. невігластво;

9. самонадіяність.

№ 214, 9, 1, 1, 120

У якій відповіді вказаний вид вини?

1. злочинна байдужість;

2. непрямий умисел;

3. умисел афектований;

4. злочинна самонадіяність;

5. побічний умисел;

6. злочинна самовідданість;

7. злочинна невизначеність;

8. злочинна халатність;

9. злочинна самодостатність.

№ 215, 9, 2, 1, 120

Вкажіть факультативні ознаки суб’єктивної сторони, які стають обов’язковими і враховуються при кваліфікації вчиненого злочину тільки у випадках, вказаних конкретною статтею (частиною статті) Особливої частини Кримінального кодексу України:

1. умисел;

2. цілеспрямованість дій;

3. намір вчинити злочин;

4. мета злочину;

5. допущення вчинення злочину;

6. мотив злочину;

7. психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої КК України, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності;

8. емоційний стан особи під час вчинення злочину;

9. байдуже ставлення особи до наслідків свого діяння (дії або бездіяльності).

№ 216, 9, 2, 1, 120

Вкажіть, під якими номерами відповідей вказані ознаки форм вини, що виражають їх зміст:

1. усвідомлена поведінка;

2. неусвідомлені спонукання;

3. мотивація;

4. інтелектуальна ознака;

5. передбачення наслідків;

6. вольова ознака;

7. бажання вчинити злочин;

8. емоційні стани;

9. психічні переживання.

№ 217, 9, 1, 1, 180

При вчиненні умисного злочину, який за своєю конструкцією є формальним, особа:

1. усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії, передбачала настання наслідків і бажала їх настання;

2. усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї бездіяльності, передбачала суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання;

3. усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків і не бажала їх настання;

4. усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння і свідомо припускала настання суспільно небезпечних наслідків;

5. усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення;

6. усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння і не бажала настання злочинних наслідків;

7. усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності) і бажала вчинити таке діяння;

8. усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання;

9. усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, не передбачала можливості настання злочинних наслідків, хоча повинна і могла їх передбачити.

№ 218, 9, 1, 1, 180

При вчиненні злочину з прямим умислом, який за конструкцією є матеріальним, особа:

1. усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії, передбачала настання наслідків і бажала їх настання;

2. усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї бездіяльності, передбачала суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання;

3. усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків і не бажала їх настання;

4. усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння і свідомо припускала настання суспільно небезпечних наслідків;

5. усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення;

6. усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння і не бажала настання злочинних наслідків;

7. усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності) і бажала вчинити таке діяння;

8. усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання;

9. усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, не передбачала можливості настання злочинних наслідків, хоча повинна і могла їх передбачити.

№ 219, 9, 2, 1, 180

Мотив, мета і емоційний стан особи під час вчинення злочину:

1. є обов’язковими ознаками суб’єктивної сторони;

2. є додатковими ознаками суб’єктивної сторони;

3. стають обов’язковими ознаками складу злочину, якщо вони вказані в диспозиції відповідної статті КК України;

4. є кваліфікуючими ознаками у всіх випадках вчинення злочину;

5. стають обов’язковими ознаками складу злочину, якщо із змісту відповідної статті КК України випливає, що вони є необхідними ознаками конкретного складу злочину;

6. є кваліфікуючими ознаками злочинів у випадках, чітко визначених КК України;

7. впливають лише на призначення покарання при встановленні пом’якшуючих і обтяжуючих обставин;

8. завжди впливають на призначення покарання тоді, коли вони не вказані в диспозиції статей Особливої частини КК України як ознаки складу злочину;

9. завжди є факультативними ознаками.

№ 220, 9, 1, 1, 180

Діяння охоплюються поняттям випадок (казус) якщо особа, яка його вчинила:

1. не усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була передбачати настання суспільно небезпечних наслідків;

2. за обставинами справи могла усвідомлювати суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності);

3. не передбачала, але повинна була і могла передбачити можливість настання суспільно небезпечних наслідків;

4. не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків і за обставинами справи не повинна була і (або) не могла їх передбачити;

5. за обставина справи повинна була і могла передбачити можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності);

6. не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності) хоча повинна була і могла їх передбачити;

7. хоча і передбачала реальність настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але могла запобігти цим наслідкам;

8. хоча і передбачала можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності) але легковажно розраховувала на їх відвернення.

№ 221, 9, 1, 1, 180

Визначте, під якими номерами (номером) правильно вказані ознаки, що характеризують випадок (казус):

1. при вчиненні суспільно небезпечного діяння особа не усвідомлювала небезпечний характер своєї дії або бездіяльності;

2. особа не могла усвідомлювати суспільно небезпечний характер своєї дії;

3. особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків і не могла їх передбачити;

4. особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків, але повинна була і могла їх передбачити;

5. особа передбачала настання суспільно небезпечних наслідків, але розраховувала їх відвернути;

6. особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків, хоча могла їх передбачити;

7. особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, не повинна була і (або) не могла передбачити їх настання;

8. особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння і не могла передбачити їх настання;

9. особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння і не повинна була їх передбачати.

№ 222, 9, 1, 1, 180

Інтелектуальна ознака, що впливає на зміст умисної вини, відображає:

1. відношення особи, яка вчиняє суспільно небезпечне діяння, до наслідків такого діяння;

2. відношення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності;

3. усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії або бездіяльності) та передбачення можливості (чи невідворотності) його суспільно небезпечних наслідків, а також передбачення в розвитку причинового зв’язку;

4. усвідомлення особою небезпечних наслідків свого діяння і бажання, щоб вони настали;

5. усвідомлення особою суспільної небезпечності свого діяння та свідоме допущення настання суспільно небезпечних наслідків;

6. відношення особи, яка вчиняє суспільно небезпечне діяння, до вчинюваного нею діяння (дії або бездіяльності) та байдуже ставлення до настання суспільно небезпечних наслідків;

7. волевиявлення особи щодо настання суспільно небезпечних наслідків;

8. самовпевнене ставлення особи, яка вчиняє злочин, до настання наслідків як результату його діяння;

9. психічне ставлення особи до діяння та його наслідків.

№ 223, 9, 1, 1, 180

Вольова ознака, що впливає на зміст умисної вини, відображає:

1. відношення особи, яка вчиняє суспільно небезпечне діяння, до наслідків такого діяння;

2. відношення особи до вчинених нею дій чи бездіяльності;

3. усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії або бездіяльності) та передбачення можливості (чи невідворотності) його суспільно небезпечних наслідків, а також передбачення в розвитку причинового зв’язку;

4. усвідомлення особою небезпечних наслідків свого діяння і бажання, щоб вони настали;

5. усвідомлення особою суспільної небезпечності свого діяння та свідоме допущення настання суспільно небезпечних наслідків;

6. відношення особи, яка вчиняє суспільно небезпечне діяння, до вчинюваного нею діяння (дії або бездіяльності) та байдуже ставлення до настання суспільно небезпечних наслідків;

7. волевиявлення особи щодо настання суспільно небезпечних наслідків;

8. самовпевнене ставлення особи, яка вчиняє злочин, до настання наслідків як результату його діяння;

9) психічне ставлення особи до діяння та його наслідків.

№ 224, 9, 1, 1, 120

Злочини, в складах яких мотив і мета є обов’язковими ознаками, вчиняються:

1. як з прямим, так і з непрямим умислом;

2. тільки з невизначеним умислом;

3. тільки з умислом, який виникає раптово;

4. тільки з афектованим умислом;

5. тільки з прямим умислом;

6. тільки з непрямим умислом;

7. тільки з необережності;

8. як умисно, так і з необережності;

9. з визначеним умислом.

№ 225, 9, 1, 1, 120

Вольова ознака, що визначає зміст злочинної самовпевненості, характеризується тим, що:

1. особа хоча не бажала, але свідомо припускала настання суспільно небезпечних наслідків;

2. особа бажала настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності);

3. особа легковажно розраховувала на відвернення суспільно небезпечних наслідків;

4. особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння;

5. особа не бажала настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності);

6. особа байдуже ставилася до настання суспільно небезпечних наслідків;

7. особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків;

8. особа не усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння;

№ 226, 9, 2, 1, 120

Злочинна самовпевненість відрізняється від непрямого умислу:

1) при непрямому умислі особа передбачає настання конкретних суспільно небезпечних наслідків свого діяння;

2) при непрямому умислі особа передбачає вирогідну можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння;

3) при злочинній самовпевненості особа передбачає вирогідну можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння;

4) при злочинній самовпевненості особа передбачає абстрактну можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння;

5) при злочинній самовпевненості особа передбачає настання конкретних суспільно небезпечних наслідків свого діяння;

6) при непрямому умислі особа передбачає неминучість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння;

№ 227, 9, 2, 1, 180

В яких відповідях правильно вказано критерії визначення можливості особи передбачити настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння при злочинній недбалості:

1) обов’язок особи в даній конкретній обстановці передбачити настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння;

2) обов’язок особи в даній конкретній обстановці передбачити можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння;

3) обов’язок особи в даній конкретній обстановці передбачити неминучість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння;

4) відсутність обов’язку у особи в даній конкретній обстановці передбачити можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння;

5) персональна здатність особи в даній конкретній обстановці за своїми особистісними властивостями (життєвий досвід, фізичні дані, рівень інтелектуального розвитку, освіта і т.д.) передбачити можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння;

6) персональна здатність особи в даній конкретній обстановці за своїми особистісними властивостями (життєвий досвід, фізичні дані, рівень інтелектуального розвитку, освіта і т.д.) передбачити настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння.

№ 228, 9, 2, 1, 120

Вкажіть варіанти відповідей, твердження в яких є правильними:

1) Злочини з двома формами вини характеризуються поєднанням двох різних форм вини, тобто прямого умислу та злочинної недбалості;

2) злочини з двома формами вини характеризуються поєднанням двох різних форм вини, тобто прямого умислу та непрямого умислу;

3) злочини з двома формами вини характеризуються поєднанням двох різних форм вини, тобто умислу та необережності;

4) у злочинах з двома формами вини необережним може бути відношення тільки до кваліфікуючих наслідків, а з цього слідує, що дві форми вини можуть бути тільки у кваліфікованих складах злочину;

5) у злочинах з двома формами вини необережним може бути відношення не тільки до кваліфікуючих наслідків, а з цього слідує, що дві форми вини можуть бути як у основних,так і у кваліфікованих складах злочину;

6) злочини з двома формами вини відносяться в цілому до умисних злочинів.

№ 229, 9, 2, 1, 120

В яких відповідях правильно зазначено типи злочинів з двома формами вини:

1) злочини, які характеризуються неоднорідним психічним відношенням винної особи до дії або бездіяльності, що є злочинною незалежно від настання злочинних наслідків, і до наслідків, що виступають як кваліфіковані;

2) злочини, які характеризуються однорідним психічним відношенням винної особи як до дії чи бездіяльності, так і до злочинних наслідків;

3) умисні злочини, об’єктивна сторона яких характеризується двома різними наслідками, один з яких є конструктивною ознакою основного складу злочину, інший – кваліфікуючою ознакою;

4) умисні злочини, об’єктивна сторона яких характеризується альтернативними злочинними діяннями ;

5) умисні злочини, об’єктивна сторона яких характеризується альтернативними злочинними наслідками.

№ 230, 9, 2, 1, 120

В яких відповідях правильно зазначено види юридичної помилки:

1) помилка у характері діяння ( дії або бездіяльності);

2) помилка у злочинності діяння (дії або бездіяльності);

3) помилка в об’єкті злочину;

4) помилка у розвитку причинного зв’язку між злочинним діянням та злочинними наслідками;

5) помилка у кваліфікації злочинного діяння;

6) помилка у виді та мірі покарання.

№ 231, 9, 2, 1, 120

В яких відповідях правильно зазначено види фактичної помилки:

1) помилка у характері діяння ( дії або бездіяльності);

2) помилка у злочинності діяння (дії або бездіяльності);

3) помилка в об’єкті злочину;

4) помилка у розвитку причинного зв’язку між злочинним діянням та злочинними наслідками;

5) помилка у кваліфікації злочинного діяння;

6) помилка у виді та мірі покарання.

№ 232, 10, 1, 1, 180

Стадії вчинення злочину – це:

1) незакінчений злочин;

2) дії особи, безпосередньо спрямовані на вчинення злочину;

3) етапи розвитку умисного злочинного діяння, які розрізняються за характером вчинюваних особою дій (бездіяльності) і ступенем здійснення злочинного наміру;

4) розвиток об’єктивної сторони злочину, що складається з різнорідних дій, об’єднаних єдиним умислом;

5) перервані етапи вчинення злочину, за які можливе притягнення до кримінальної відповідальності;

6) етапи розвитку будь-якого злочинного діяння, які розрізняються за ступенем і характером здійснення злочинного наміру;

7) перервані етапи вчинення необережного злочину, за які можливе притягнення до кримінальної відповідальності;

8) етапи вчинення злочину;

9) етапи вчинення умисного злочину.

№ 233, 10, 2, 1, 120

Вкажіть в яких варіантах відповідей вказані види стадій вчинення злочину:

1) придбання зброї для вчинення злочину;

2) готування до злочину;

3) створення умов для вчинення злочину;

4) замах на злочин;

5) добровільна відмова від вчинення злочину;

6) виготовлення знарядь для вчинення злочину;

7) купівля зброї для вчинення злочину;

8) закінчений злочин;

9) намір вчинити злочин.

№ 234, 10, 2, 1, 120

Стадії вчинення злочинів виключаються в:

1) злочинах, вчинених як із злочинною недбалістю, так і з непрямим умислом;

2) злочинах, вчинених з прямим умислом;

3) злочинах, вчинених з непрямим умислом;

4) злочинах, вчинених як із непрямим умислом, так і з злочинною самовпевненістю;

5) злочинах, вчинених із злочинною самовпевненістю;

6) злочинах, вчинених із злочинною недбалістю;

7) злочинах, вчинених як із злочинною самовпевненістю, так і з злочинною недбалістю.

№ 235, 10, 1, 1, 180

За Кримінальним кодексом України закінченим злочином визнається:

1) підшукання або пристосування засобів чи знарядь для вчинення злочину;

2) діяння (дія або бездіяльність), в якому є всі ознаки складу того злочину, на вчинення якого був спрямований умисел винного;

3) діяння (дія або бездіяльність), в якому є об'єктивні ознаки, що характеризують його як злочин;

4) діяння (дія або бездіяльність), в якому містяться суб'єктивні ознаки замаху на злочин;

5) умисні дії, спрямовані на заподіяння шкоди потерпілому;

6) лише необережне діяння (дія або бездіяльність), яке містить всі ознаки складу злочину, передбаченого чинним Кримінальним кодексом України;

7) лише умисне діяння (дія або бездіяльність), яке містить всі ознаки складу злочину, передбаченого чинним Кримінальним Кодексом України;

8) діяння, яке містить всі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України.

№ 236, 10, 2, 1, 180

В яких варіантах відповідей вказані форми готування до злочину за КК України?

1) виникнення наміру вчинити злочин;

2) узгодженість дій у вчиненні злочину;

3) підшукування або пристосування засобів чи знарядь вчинення злочину;

4) спільність дій у вчиненні злочину;

5) змова на вчинення злочину або підшукування співучасників;

6) придбання предметів, здобутих злочинним шляхом;

7) усунення перешкод для вчинення злочину;

8) переховування слідів злочину чи предметів злочину;

9) умисне створення умов для вчинення злочину.

№ 237, 10, 1, 1, 120

Готування до злочину можливе:

1) при вчиненні усіх злочинів;

2) при вчиненні умисних злочинів;

3) при вчиненні як умисних, так і необережних злочинів;

4) при вчиненні необережних злочинів;

5) тільки при вчиненні злочинів з альтернативним умислом;

6) лише у злочинах, вчинюваних з прямим умислом;

7) лише у злочинах, суб'єктивна сторона яких характеризується метою;

8) при вчиненні злочинів з подвійною (складною) формою вини;

9) при вчиненні особливо тяжких або тяжких злочинів.

№ 238, 10, 1, 1, 180

За Кримінальним кодексом України замахом на злочин визнається:

1) створення умов для вчинення злочину;

2) умисна дія, спрямована на заподіяння істотної шкоди;

3) умисна дія, безпосередньо спрямована на вчинення злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що залежали від волі винного;

4) вчинення суспільно небезпечної дії і припинення її під впливом погрози з боку інших осіб;

5) вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі;

6) приведення предметів (засобів) у такий стан, щоб їх можна було використати для успішного виконання злочину в майбутньому;

7) умисна дія, безпосередньо спрямована на вчинення злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі винного;

8) пристосування знарядь чи засобів для вчинення злочину;

9) змова співучасників.

№ 239, 10, 2, 1, 180

Вкажіть, в яких варіантах відповідей вказані ознаки замаху на злочин?

1) діяння (дія або бездіяльність), спрямоване на умисне створення умов вчинення злочину;

2) діяння (дія або бездіяльність), вчинене особою з прямим умислом, безпосередньо спрямоване на вчинення тяжкого злочину;

3) діяння (дія або бездіяльність), вчинене особою з прямим умислом, безпосередньо спрямоване на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України;

4) злочин при цьому не було доведено до кінця з причин, що не залежать від волі особи;

5) злочин при цьому не було доведено до кінця з причин, що залежали від волі особи;

6) діяння (дія або бездіяльність), вчинене особою з умислом, безпосередньо спрямоване на вчинення злочину, передбаченого конкретною статтею Особливої частини КК України;

7) діяння (дія або бездіяльність), вчинене із застосуванням насильства і припинене з власної волі винної особи;

8) доведення злочину до кінця;

9) вчинення усіх запланованих діянь.

№ 240, 10, 1, 1, 180

Замах на вчинення злочину вважається закінченим:

1) якщо особа безпосередньо спрямувала своє діяння (дію або бездіяльність) на вчинення злочину;

2) якщо особа діяла з прямим умислом, вчиняючи суспільно небезпечне діяння, передбачене статтею Особливої частини КК України;

3) якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі;

4) якщо у фактично вчиненому винною особою діянні (дії або бездіяльності) є ознаки складу злочину, передбаченого статтею Особливої частини КК України;

5) якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця;

6) якщо особа вчинила діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України;

7) якщо особа не довела до кінця суспільно небезпечне діяння (дію чи бездіяльність) з причин, які залежали від її волі;

8) якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння (дію чи бездіяльність), фактично не заподіяла істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі;

9) якщо особа виконала дії, що характеризують об’єктивну сторону злочину, а злочинні наслідки не настали, з причин, які були невідомі їй.

№ 241, 10, 1, 1, 180

Замах на вчинення злочину вважається незакінченим:

1) якщо особа безпосередньо спрямувала своє діяння (дію або бездіяльність) на вчинення злочину;

2) якщо особа діяла з прямим умислом, вчиняючи суспільно небезпечне діяння, передбачене статтею Особливої частини КК України;

3) якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі;

4) якщо у фактично вчиненому винною особою діянні (дії або бездіяльності) є ознаки складу злочину, передбаченого статтею Особливої частини КК України;

5) якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця;

6) якщо особа вчинила діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України;

7) якщо особа не довела до кінця суспільно небезпечне діяння (дію чи бездіяльність) з причин, які залежали від її волі;

8) якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння (дію чи бездіяльність), фактично не заподіяла істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі;

9) кщо особа виконала дії, що характеризують об’єктивну сторону злочину, а злочинні наслідки не настали, з причин, які були невідомі

№ 242, 10, 1, 1, 120

Замах на вбивство може бути вчинено:

1) як з прямим, так і з непрямим умислом;

2) лише з прямим умислом;

3) тільки з невизначеним умислом;

4) тільки з альтернативним умислом;

5) як умисно, так і з необережності;

6) тільки з альтернативним або невизначеним умислом;

7) тільки з необережності;

8) як з необережності, так і умисно;

9) тільки з афектованим умислом.

№ 243, 10, 1, 1, 120

Добровільна відмова при незакінченому злочині це:

1) обставина, що впливає на юридичну оцінку вчиненого;

2) обставина, що враховується при призначені покарання як пом’якшуюча;

3) обставина, яка характеризує особу злочинця;

4) обставина, за наявності якої та визначених в КК України умов, особа не підлягає кримінальній відповідальності;

5) обставина, яка не впливає на притягнення особи до кримінальної відповідальності;

6) обставина, яка дає можливість для звільнення особи від кримінальної відповідальності;

7) обставина, яка обтяжує покарання;

8) обставина, яка виключає готування до злочину;

9) обставина, яка виключає замах на злочин.

№ 244, 10, 2, 1, 180

Добровільною відмовою при незакінченому злочині є:

1) добровільне припинення особою злочинних дій;

2) добровільне і остаточне припинення особою суспільно-небезпечних дій, передбачених КК України;

3) добровільне з власної волі припинення винною особою готування до вчинення злочину;

4) остаточне припинення особою за своєю волею злочинного діяння, якщо вона усвідомлювала можливість довести злочин до кінця;

5) остаточне припинення особою за власною волею дії або бездіяльності, якщо вона при цьому не усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця;

6) остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця;

7) остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину і замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця;

8) припинення злочину за власною волею.

9) остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала доведення злочину до кінця

№ 245, 10, 1, 1, 120

Відповідно до законодавчого положення особа, яка добровільно відмовилась від доведення злочину до кінця, підлягає кримінальній відповідальності лише у тому разі:

1) якщо вона не вчинила злочин, тому що перебувала в стані сильного душевного хвилювання;

2) якщо особа вчинила готування до злочину;

3) якщо особа вчинила замах на злочин;

4) якщо особа вчинила готування до злочину і замах на злочин;

5) якщо особа добровільно відшкодувала шкоду, спричинену в результаті злочинного посягання;

6) якщо фактично вчинене нею діяння містить склад іншого злочину;

7) якщо фактично вчинене нею діяння містить ознаки складу лише умисного злочину;

8) якщо фактично вчинене нею діяння містить ознаки складу лише необережного злочину;

9) якщо фактично вчинене нею діяння містить ознаки складу тільки тяжкого злочину;

№ 246, 10, 2, 1, 120

Вкажіть правильний варіант відповіді, в якому вказано на яких стадіях можлива добровільна відмова від вчинення злочину:

1) реалізації умислу вчинити злочин;

2) виявлення наміру вчинити злочин;

3) виникнення умислу вчинити злочин;

4) лише на стадії готування до злочину;

5) лише на стадії закінченого замаху на злочин;

6) на стадії готування до вчинення злочину;

7) на стадії закінченого замаху на злочину;

8) на стадії готування до злочину та лише незакінченого замаху на злочин;

9) на стадії незакінченого замаху на злочин.

№ 247, 10, 2, 1, 120

Умовами не притягнення до кримінальної відповідальності при добровільній відмові від вчинення злочину є:

1) відмова завершити розпочатий злочин;

2) не доведення розпочатого злочину до кінця;

3) добровільність відмови, яка ґрунтується на власній волі особи;

4) усвідомлення винною особою можливості доведення злочину до кінця;

5) вплив інших осіб на волю винного;

6) остаточне припинення готування до злочину або замаху на злочин;

7) перешкода довести розпочатий злочин, яка пов'язана з стихійними силами;

8) явка з повинною;

9) щире каяття особи.

№ 248, 10, 1, 1, 120

За готування до вчинення якого злочину особа не підлягає кримінальній відповідальності?

1) за готування до вчинення злочину будь-якого ступеня тяжкості;

2) за готування до вчинення необережних злочинів;

3) за готування до вчинення як середньої тяжкості злочинів, так і за готування до вчинення тяжких злочинів;

4) за готування до формальних злочинів;

5) за готування до злочинів, вчинених з умислом, що раптово виник;

6) за готування до злочинів, які вчинені в стані сильного душевного хвилювання;

7) за готування до злочинів, вчинених через злочинну недбалість;

8) за готування до вчинення злочинів невеликої тяжкості;

9) за готування до злочинів невеликої та середньої тяжкості.

№ 249, 10, 1, 1, 120

Вкажіть ознаки, які характеризують дійове каяття, і відрізняють його від добровільної відмови при незакінченому злочині:

1) це дії, які особа припиняє на стадіях готування до вчинення злочину або замаху на злочин;

2) це дії, які особа вчиняє з власної волі і не доводить розпочатий злочин до кінця при усвідомленні можливості довести його до кінця;

3) це спільна умисна участь декількох суб’єктів у вчиненні умисного злочину;

4) це дії, які особа виконує після вчинення злочину;

5) це дії особи після вчинення злочину, які вона спрямовує на розкриття злочину, на повне відшкодування завданих злочином збитків, усунення заподіяної шкоди;

6) це певний психічний стан особи винного, який полягає у внутрішньому засудженні ним своєї вини, почутті каяття, прагненні усунути заподіяну шкоду та готовності підлягати кримінальній відповідальності;

7) це визнання особою, яка вчинила злочин, своєї вини.

№ 250, 10, 2, 1, 180

Вкажіть варіанти відповідей, твердження в яких є правильними:

1) добровільна відмова при незакінченому злочині є підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності;

2) стадії вчинення злочину можливі як у злочинах, вчинюваних з прямим умислом так і не з прямим;

3) добровільна відмова можлива як на стадії готування до злочину, так і на стадії замаху на злочин;

4) в теорії кримінального права крім закінченого та незакінченого замаху на злочин виділяють ще невдалий замах на злочин;

5) незакінченим злочином є готування до злочину та замах до готування до злочину;

6) класифікація замаху на злочин на види здійснена законодавцем за суб’єктивним критерієм;

7) використання (з метою вчинення злочину) знарядь, які через свою нікчемність не можуть заподіяти шкоди об’єктові кримінально - правової охорони (чаклунство, наговір, прокльони, заклинання, ворожіння і т.д.) не є замахом на злочин;

8) причини добровільної відмови суб’єкта від доведення злочину до кінця кримінально - правового значення не мають.

№ 251, 10, 1, 1, 120

Вкажіть правильний варіант відповіді, у якому зазначено критерій класифікації замаху на злочин:

1) суб’єктивний критерій;

2) об’єктивний критерій;

3) об’єктивно- суб’єктивний;

4) формальний критерій;

5) формально-об’єктивний критерій;

6) змішаний критерій.

№ 252, 11, 1, 1, 120

Згідно із законодавчим визначенням співучастю у злочині є:

1) сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, які характеризують спільну участь декількох осіб у вчиненні одного злочину;

2) передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне діяння, яке характеризує об’єктивну сторону злочину, вчиненого декількома суб’єктами;

3) передбачене Кримінальним кодексом України винне суспільно небезпечне діяння, яке характеризує спільну участь декількох суб’єктів у вчиненні одного злочину;

4) спільна участь декількох осіб у вчиненні одного умисного злочину;

5) умисна спільна участь декількох суб’єктів злочину у вчиненні умисного злочину;

6) умисна спільна участь декількох суб’єктів злочину у вчиненні будь-якого злочину;

7) умисна спільна діяльність суб’єктів спрямована на вчинення суспільно небезпечного винного діяння, яке визнається злочином;

8) умисна або необережна спільна участь декількох суб’єктів злочину у вчиненні злочину;

9) сукупність ознак, які характеризують умисну спільну участь декількох осіб у вчиненні умисного злочину.

№ 253, 11, 2, 1, 240

За визначенням, що міститься в КК України не є співучастю:

1) не обіцяне заздалегідь переховування злочинця, знарядь і засобів вчинення злочину, слідів злочину та предметів, здобутих злочинним шляхом, придбання та збут таких предметів;

2) не обіцяне переховування злочинця, знарядь і засобів вчинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинцем, або придбання і збут таких предметів;

3) не обіцяне до закінчення вчинення злочину неповідомлення про достовірно відомий підготовлюваний або вчинюваний злочин;

4) обіцяне заздалегідь переховування злочинця, знарядь чи засобів вчинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, придбання чи збут таких предметів;

5) обіцяне до закінчення вчинення злочину неповідомлення про достовірно відомий підготовлюваний або вчинюваний злочин;

6) обіцяне заздалегідь до закінчення вчинюваного злочину неповідомлення про достовірно відомий чи підготовлюваний злочин;

7) не обіцяне заздалегідь переховування злочинця, знарядь і засобів вчинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, або придбання чи збут таких предметів;

8) не обіцяне заздалегідь переховування злочинця, знарядь і засобів вчинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, або придбання і збут таких предметів.

9) не обіцяне заздалегідь приховування злочину або особи, яка його вчинила.

№ 254, 11, 1, 1, 120

В якій відповіді найбільш повно вказані ознаки співучасті?

1) умисна вина по відношенню до настання суспільно-небезпечних наслідків;

2) умисел співучасників спрямований на спільне вчинення злочину;

3) бажання співучасників діяти спільно з іншими співучасниками;

4) взаємна обізнаність співучасників про спільність дій;

5) спільна участь 2 і більше осіб у вчиненні необережного злочину;

6) участь 2 і більше осіб, які діють спільно, у вчинені злочину;

7) умисна спільна участь декількох суб’єктів злочину у вчинені умисного злочину;

8) участь у вчиненні злочину 3 осіб, які діють спільно у вчиненні тяжкого злочину;

9) лише участь у злочині 3 і більше осіб, які діяли спільно і бажали настання єдиного злочинного результату.

№ 255, 11, 2, 1, 120

Вкажіть у яких відповідях названі види співучасників злочину?

1) ініціатор злочину;

2) підбурювач;

3) керівник злочину;

4) організатор;

5) учасник групи, що вчинила злочин;

6) член злочинного угрупування;

7) підмовник до вчинення злочину;

8) член озброєної банди, що вчиняє напад;

9) виконавець (співвиконавець).

№ 256, 11, 1, 1, 180

За законодавчим його визначенням виконавцем (співвиконавцем) є особа:

1) яка у співучасті з іншими суб`єктами вчинила суспільно-небезпечне діяння, передбачене Кримінальним кодексом України;

2) яка разом з іншими особами безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, які не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила умисний злочин, передбачений КК України;

3) яка у співучасті з іншими суб`єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, які відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила необережний злочин, передбачений КК України;

4) яка у співучасті з іншими суб`єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений КК України;

5) яка у співучасті з іншими особами безпосередньо вчинила суспільно-небезпечне винне діяння (дію або бездіяльність), що передбачене Кримінальним кодексом України;

6) яка спільно з декількома суб`єктами злочину шляхом використання інших осіб, які за законом не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила будь-який злочин;

7) яка у співучасті з іншими особами безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, які за законом не підлягають кримінальній відповідальності за свої дії, вчинила злочин, передбачений КК України.

8) яка у співучасті вчинила будь-який злочин;

9) яка власноручно або шляхом використання інших осіб, які не будуть підлягати кримінальній відповідальності, вчинила злочин.

№ 257, 11, 2, 1, 240

Вкажіть правильні положення, які стосуються кримінальної відповідальності виконавця (співвиконавця) злочину:

1) виконавець (співвиконавець) підлягає кримінальній відповідальності за статтею Особливої частини КК, яка передбачає вчинений ним злочин, і за відповідною частиною статті 27 КК України;

2) виконавець (співвиконавець) підлягає кримінальній відповідальності за статтею Особливої частини КК України, яка передбачає вчинений ним злочин;

3) у разі добровільної відмови від вчинення злочину виконавцем (співвиконавцем) інші співучасники кримінальній відповідальності не підлягають;

4) у разі добровільної відмови від вчинення злочину виконавець (співвиконавець) не підлягає кримінальній відповідальності за наявності умов, передбачених статтею 17 КК України;

5) у разі добровільної відмови від вчинення злочину виконавцем (співвиконавцем) інші співучасники підлягають кримінальній відповідальності за готування до такого злочину або замах на той злочин, від вчинення якого відмовився виконавець;

6) у разі вчинення виконавцем незакінченого злочину інші співучасники підлягають кримінальній відповідальності за співучасть у незакінченому злочині;

7) у разі вчинення виконавцем незакінченого злочину він підлягає кримінальній відповідальності за готування до злочину чи замах на вчинення злочину;

8) виконавець не підлягає кримінальній відповідальності за готування до злочину невеликої тяжкості;

9) відповідальність кожного із співучасників залежить від стадії здійснення виконавцем (співвиконавцем) злочину.

№ 258, 11, 2, 1, 240

За законодавчим його визначенням організатором злочину є особа:

1) яка безпосередньо організувала вчинення злочину (злочинів) і керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням або утворила групу чи організацію і керувала ними, а також така особа, яка фінансувала чи організувала приховування діяльності організованої групи чи злочинної організації;

2) яка організувала вчинення злочину (злочинів) і керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням, а також особа, яка утворила злочинну організацію і керувала нею, або особа, яка фінансувала чи приховувала злочинну діяльність організованої групи або злочинної організації;

3) яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала підготовкою до вчинення злочину, а також особа, яка створила злочинну організацію чи організовану групу і керувала ними, або особа, яка організувала фінансування та приховувала злочинну діяльність організованої групи чи злочинної організації;

4) яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) вчиненням, або така, що утворила організовану групу чи організацію або керувала нею, а також особа, яка забезпечила фінансування чи організувала приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації;

5) особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням, а також особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію і керувала нею, або особа, яка забезпечувала приховування, фінансування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації;

6) особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням, а також особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організувала приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації;

7) особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою і вчиненням, а також особа, яка утворила організовану групу і злочинну організацію або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування і організувала приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації;

8) особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) і керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням, а також особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію і керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організувала приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.

9) особа, як вчинила будь-які організаційні діяння, які дали можливість іншим співучасникам успішно вчинити злочин.

№ 259, 11, 2, 1, 120

Вкажіть номери відповідей, в яких названі дії організатора злочину:

1) організація вчинення злочинних посягань;

2) дія, безпосередньо спрямована на вчинення злочину;

3) керівництво підготовкою чи вчиненням злочину (злочинів);

4) організація вчинення злочину (злочинів) або керівництво його (їх) підготовкою чи вчиненням;

5) заздалегідь дана обіцянка забезпечити фінансування вчинюваного злочину організованою групою чи злочинною організацією;

6) організація вчинення злочину (злочинів) та керівництво його (їх) підготовкою чи вчиненням;

7) утворення організованої групи чи злочинної організації або керівництво нею;

8) забезпечення фінансування чи організація приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації;

9) утворення організованої групи чи злочинної організації та керівництво ними.

№ 260, 11, 1, 1, 120

У разі добровільної відмови від вчинення злочину виконавцем на стадії готування до вчинення злочину або замаху на злочин організатор:

1) не підлягає кримінальній відповідальності;

2) підлягає кримінальній відповідальності, якщо його дії містять склад тяжкого злочину;

3) підлягає кримінальній відповідальності за співучасть у незакінченому злочині;

4) не підлягає кримінальній відповідальності лише за організацію злочину середньої тяжкості;

5) підлягає кримінальній відповідальності лише за умисно вчинений злочин;

6) підлягає кримінальній відповідальності тільки за особливо тяжкий злочин;

7) завжди підлягає кримінальній відповідальності за організацію закінченого злочину не залежно від фактично вчиненого виконавцем;

8) це питання в КК України не врегульоване;

9) це питання вирішується в кожному конкретному випадку на розсуд суду залежно від тяжкості вчиненого злочину.

№ 261, 11, 1, 1, 120

Вкажіть правильну відповідь, в якій визначено законодавче поняття підбурювача до вчинення злочину:

1) підбурювачем є особа, яка схилила іншого учасника злочину вчинити суспільно небезпечне діяння, передбачене КК України;

2) підбурювачем є особа, яка умовляннями, підкупом, погрозою, іншим чином схиляє іншого суб`єкта до вчинення злочину;

3) підбурювачем є особа, яка умовлянням, погрозою, підкупом чи інакше схилила іншого співучасника до злочину;

4) підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примушенням чи іншим способом схиляє співучасника до злочину;

5) підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину;

6) підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, примусом чи іншим чином умовила іншого суб`єкта вчинити злочин;

7) підбурювачем є особа, яка умовляннями, підкупами, погрозами чи іншим способом схиляє іншого співучасника до вчинення злочину;

8) підбурювачем є особа, яка попросила іншого суб’єкта злочину вчинити злочин;

9) підбурювачем є особа, яка запропонувала іншому суб’єкту злочину вчинити злочин.

№ 262, 11, 1, 1, 180

В якому варіанті відповіді найбільш повне і точне визначення пособника злочину:

1) пособником визнається особа, яка сприяла вчиненню злочину порадами або вказівками;

2) пособником визнається особа, яка сприяла вчиненню злочину наданням засобів;

3) пособником визнається особа, яка сприяла вчиненню злочину усуненням перешкод;

4) пособником визнається особа, яка заздалегідь обіцяла сховати злочинця, знаряддя і засоби вчинення злочину;

5) пособником визнається особа, яка обіцяла сховати сліди злочину;

6) пособником визнається особа, яка безпосередньо приймала участь у вчиненні злочину;

7) пособником визнається особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню злочину;

8) пособником визнається особа, яка схилила іншу особу до вчинення умисного злочину і сприяла вчиненню злочину;

9) пособником є особа, яка сприяла вчиненню злочину порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод, а також особа, яка заздалегідь обіцяла сховати самого злочинця, знаряддя, засоби вчинення злочину, сліди злочину або предмети, здобуті злочинним шляхом, або іншим чином сприяти злочинові.

№ 263, 11, 2, 1, 180

У разі добровільної відмови від вчинення злочину виконавцем (співвиконавцем) пособник не підлягає кримінальній відповідальності, якщо він:

1) відвернув настання злочинних наслідків;

2) відвернув вчинення злочину;

3) повідомив органи самоврядування про розпочатий злочин;

4) своєчасно повідомив відповідні органи державної влади про вчинений злочин;

5) своєчасно повідомив відповідні органи державної влади про злочин, що готується або вчиняється;

6) тільки надав засоби для вчинення злочину;

7) не надав засоби чи знаряддя вчинення злочину або не усунув перешкоди вчинення злочину;

8) умовляв виконавця злочину не вчиняти злочин;

9) попередив потерпілого про підготовлюваний проти нього злочин.

№ 264, 11, 1, 1, 120

Організатор організованої групи чи злочинної організації підлягає кримінальній відповідальності:

1) тільки за тяжкі і особливо тяжкі злочини, вчинені організованою групою чи злочинною організацією;

2) тільки за ті злочини, які він безпосередньо організував та вчиненням яких керував;

3) за всі злочини, вчинені організованою групою чи злочинною організацією, якщо вони охоплювались його умислом;

4) тільки за злочини, передбачені статтями (частинами статей) Особливої частини, в яких вчинення злочину у співучасті є кваліфікуючою ознакою злочину;

5) за сприяння злочинам, які вчинила організована група чи злочинна організація;

6) за безпосередню участь у вчинюваних ним злочинах;

7) тільки за участь у тяжких чи особливо тяжких злочинах;

8) за участь у всіх злочинах, які ним були організовані;

9) за всі особливо тяжкі злочини, вчинені злочинною організацією.

№ 265, 11, 1, 1, 120

За законодавчим визначенням злочин визнається таким, що вчинений групою осіб без попередньої змови, якщо:

1) у ньому брали участь 3 і більше виконавців без змови між собою;

2) у ньому брали участь декілька виконавців без попередньої змови між собою;

3) у ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців;

4) у ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою;

5) у ньому брали участь декілька осіб, які не домовлялись попередньо між собою;

6) його вчинили два суб’єкта злочину;

7) його вчинили два або більше суб’єкта злочину;

8) у ньому брали участь декілька осіб, які досягли віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність без попередньої змови між собою;

9) у ньому брали участь не менше трьох осіб – суб’єків злочину.

№ 266, 11, 1, 1, 120

За визначенням, що міститься в КК України, злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо:

1) його хотіли спільно вчинити дві особи, які заздалегідь, тобто до початку вчинення злочину, домовились про спільне його вчинення;

2) його вчинили декілька осіб (дві та більше), які до початку злочину домовились про спільне його вчинення;

3) його вчинили двоє або більше суб`єктів злочину, які заздалегідь домовились про його вчинення;

4) його спільно вчинили декілька суб`єктів злочину, які виконували разом об`єктивну сторону злочину, про вчинення якого домовились заздалегідь;

5) його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення;

6) його спільно вчинили дві і більше особи, які заздалегідь домовились діяти спільно і разом вчинити злочин;

7) його спільно вчинили суб`єкти злочину, які до початку виконання злочину домовились про його вчинення;

8) його вчинили декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь домовились спільно вчинити злочин;

9) його вчинили декілька суб’єктів злочину.

№ 267, 11, 2, 1, 180

Вкажіть варіанти відповідей, в яких вказані ознаки організованої групи:

1) вчинення злочину стійкою групою осіб;

2) в готуванні до вчинення злочину брали участь декілька осіб (3 і більше);

3) в організованій групі особи попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання;

4) три і більше особи об`єдналися для вчинення злочину (злочинів);

5) в організованій групі особи заздалегідь домовляються про вчинення злочину;

6) в організованій групі особи об`єднані єдиним планом з розподілом функцій учасників групи;

7) дії учасників організованої групи спрямовані на вчинення злочинів у майбутньому;

8) дії учасників організованої групи спрямовані на досягнення єдиного плану, відомого всім учасникам групи;

9) в готуванні або вчиненні злочину брали участь декілька осіб (три і більше).

№ 268, 11, 2, 1, 240

Вкажіть варіанти відповідей , в яких вказані ознаки злочинної організації:

1) в такій організації обов`язковим є розподіл ролей між співучасниками;

2) це є стійке ієрархічне об`єднання суб`єктів злочину (три і більше), яке зорганізувалися для спільної діяльності;

3) це є стійке ієрархічне об`єднання декількох осіб (п’ять і більше) члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності;

4) метою такої організації є вчинення злочинів і керівництво злочинною діяльністю інших осіб;

5) метою злочинної організації є безпосереднє вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництво чи узгодження злочинних дій чи забезпечення самої злочинної організації і інших злочинних груп;

6) метою злочинної організації є безпосереднє вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництво чи координація злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп;

7) метою злочинної організації є безпосереднє вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, керівництво чи координація злочинної діяльності інших осіб та забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп;

8) метою злочинної організації є безпосереднє вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, або керівництво чи координація злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп;

9) метою злочинної організації є безпосереднє вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, або керівництво чи координація злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп, а також підтримання зв’язків з міжнародними злочинними угрупуваннями.

№ 269, 11, 1, 1, 120

Чи може приховування злочину бути співучастю у злочині?

1) так, може;

2) лише злочину невеликої тяжкості;

3) якщо воно було заздалегідь обіцяне;

4) лише переховування злочинів проти основ національної безпеки;

5) лише переховування тяжких злочинів;

6) якщо воно було заздалегідь не обіцяне;

7) лише переховування злочинів, чітко визначених Кримінальним кодексом України;

8) тільки злочинів проти життя і здоров’я особи;

9) тільки особливо тяжких злочинів.

№ 270, 11, 2, 1, 120

Вкажіть, які форми співучасті визначені Кримінальним кодексом України:

1) проста співучасть (спів виконання);

2) співучасть з розподілом ролей;

3) група осіб без попередньої змови між собою;

4) співучасть особливого роду;

5) група осіб за попередньою змовою;

6) організована група;

7) співучасть у вузькому розумінні цього слова;

8) складна співучасть;

9) злочинна організація.

№ 271, 11, 2, 1, 120

Вкажіть об’єктивні ознаки співучасті:

1) умисна вина по відношенню до настання суспільно небезпечних наслідків;

2) злочинний наслідок є єдиним для всіх співучасників, як результат спільних дій;

3) взаємна обізнаність співучасників про спільність дій;

4) діяння кожного з співучасників знаходиться в причинному зв’язку з загальним злочинним наслідком;

5) бажання співучасника діяти спільно з іншими співучасниками;

6) участь декількох осіб злочину у спільному вчиненні умисного злочину;

7) участь у злочині 2 і більше осіб, які здатні нести кримінальну відповідальність;

8) єдність дій співучасників, які знаходяться в причинному зв’язку з вчиненим виконавцем злочином;

9) спільна участь 2 і більше осіб у вчинені умисного злочину;

№ 272, 13, 1, 1, 120

Множинність злочинів - це (вкажіть найбільш повну і точну відповідь):

1. вчинення особою двох або більше злочинів;

2. вчинення особою двох або більше злочинних діянь, які кваліфікуються за різними статтями Особливої частини КК України;

3. вчинення особою декількох правопорушень, кожне з яких розцінюється кримінальним законом як самостійний злочин;

4. вчинення особою двох самостійних злочинів;

5. вчинення особою двох або більше самостійних злочинів принаймні, два з яких зберігають кримінально-правове значення;

6. вчинення особою декількох злочинів;

7. вчинення особою двох злочинів кожен з яких зберігає своє кримінально-правове значення;

8. вчинення особою нового злочину після звільнення її від кримінальної відповідальності за попередній злочин;

9. вчинення особою одночасно двох або більше самостійних злочинів два з яких зберігають кримінально-правове значення.

№ 273, 13, 1, 1, 120

В якій відповіді названа ознака множинності злочину?