
- •3.1 Будова, принцип дії і класифікація 53
- •Загальні відомості про гідромашини і компресори та їх класифікація
- •1 Основні параметри насосів
- •2 Динамічні насоси
- •2.1 Будова, принцип дії і класифікація
- •2.2 Робочі колеса відцентрових насосів
- •2.3 Рух рідини в каналах робочого колеса ідеального насоса
- •2.4 Рівняння Ейлера для турбомашин
- •2.5 Вплив обмеженого числа лопатей на тиск насоса
- •2.6 Баланс енергії і коефіцієнт корисної дії динамічної машини
- •2.7 Залежність подачі, напору і потужності насоса від частоти обертання вала
- •Згідно рівняння Ейлера для безударного режиму роботи насоса
- •2.8 Характеристика динамічного насоса
- •2.9 Відносні (відсоткові) характеристики
- •2.10 Вплив густини і в’язкості рідини на характеристику насоса
- •2.11 Перерахунок характеристик відцентрових насосів з води на нафту
- •2.12 Явище подібності у відцентрових насосів
- •2.13 Коефіцієнт швидкохідності. Класифікація коліс за коефіцієнтом швидкохідності
- •2.14 Гідравлічна система. Робота насоса на гідравлічну мережу
- •2.15 Паралельна робота відцентрових насосів
- •2.16 Послідовна робота відцентрових насосів
- •2.17 Кавітація. Визначення висоти всмоктування динамічного насоса
- •2.18 Регулювання роботи відцентрових машин
- •2.18.2 Регулювання зміною частоти обертання вала машини
- •2.18.3 Регулювання зміною зовнішнього діаметра робочого колеса
- •2.18.4 Інші способи регулювання
- •3 Об’ємні насоси
- •3.1 Будова, принцип дії і класифікація
- •3.2 Середня подача зворотно-поступальних насосів різних типів Середня теоретична подача зпн за один оберт кривошипного вала рівна об’єму , описаному його поршнями (плунжерами). За час t
- •3.3 Графіки миттєвих подач насосів різних типів
- •3.4 Пневмокомпенсатори
- •3.5 Розрахунок пневмокомпенсаторів
- •3.6 Тиск в робочій камері насоса при нагнітанні і всмоктуванні з пневмокомпенсатором
- •Підставивши значення у вираз (3.18), отримаємо
- •3.7 Індикаторна діаграма
- •3.8 Втрати енергії. Коефіцієнт корисної дії і характеристика зворотно-поступальних насосів
- •3.9 Класифікація клапанів об’ємних насосів
- •3.10 Основи теорії роботи клапана
- •3.11 Умови виникнення стуку клапана
- •3.12 Основи розрахунку зворотно-поступальних насосів
- •3.12.1 Розрахунок гідравлічної коробки насоса
- •3.12.2 Розрахунок штока насоса двохсторонньої дії
- •3.13 Регулювання режиму роботи зворотно-поступальних насосів
- •3.14 Випробування об’ємних насосів
- •3.15 Основні правила обслуговування об’ємних насосів
- •4 Турбобури
- •4.1 Будова і принцип дії турбобурів
- •4.2 Види турбобурів
- •4.3 Однорозмірна теорія осьових турбін
- •4.4 Плани швидкостей. Режим роботи турбіни
- •4.5 Полігон швидкостей. Кінематичні коефіцієнти турбін
- •4.6 Умови роботи турбобура на вибої
- •4.7 Характеристика турбіни
- •4.8 Ремонт і регулювання турбобура
- •5 Компресори
- •5.1 Область застосування і типи компресорних машин
- •За розміщенням циліндрів компресори об’ємної дії бувають: горизонтальні, вертикальні, прямокутні (кутові), опозитні, V-подібні, ш-подібні, зіркоподібні.
- •5.2 Поршневі компресори. Принцип дії, будова, класифікація
- •5.3 Основні параметри компресорів
- •5.4 Одноступеневий стиск в поршневому компресорі
- •5.4.1 Робочий процес в циліндрі компресора
- •5.5 Об’ємна витрата газу на вході одноступеневого компресора
- •5.6 Ступеневе стиснення газу в поршневому компресорі
- •5.7 Основи термодинамічного розрахунку нафтопромислового компресора
- •1 Вибір числа ступеней
- •2 Розподіл тисків по ступенях
- •3 Показник адіабати і газова постійна суміші
- •4 Визначення температур по ступенях
- •5 Вибір типу і схеми компресора
- •6 Коефіцієнти співвідношення об’ємів
- •7 Визначення об’ємного коефіцієнта
- •8 Визначення коефіцієнтів наповнення Значення коефіцієнтів наповнення визначається за формулою
- •9 Визначення секундних робочих об’ємів
- •10 Визначення параметрів приводу компресора
- •5.8 Шляхи вдосконалення поршневих компресорів
- •Висновки
- •Перелік рекомендованої літератури
5 Компресори
5.1 Область застосування і типи компресорних машин
Компресор – енергетична машина для підвищення тиску і переміщення повітря, газу або їх сумішей.
При бурінні свердловин компресори застосовуються в системах пневмокерування буровими установами; для наповнення стисненим повітрям пневмокомпенсаторів бурових насосів; для виносу вибуреної породи при бурінні свердловин з продувкою вибою повітрям тощо.
При видобутку пластового флюїду компресорні установки широко застосовуються для освоєння свердловин; експлуатації нафтових свердловин ер-газліфтом; закачування газу в пласт з метою підтримання пластового тиску; збору попутного газу і транспортування його на газопереробні заводи; транспортування газу по магістральних газопроводах тощо.
За принципом дії компресорні машини, як і всі проточні машини, поділяються на два класи: динамічні (до яких відносяться лопатеві компресори і вентилятори, а також струминні компресори); об’ємні (до яких відносяться поршневі, поршне-мембранні, мембранні та різні типи роторних компресорів).
Лопатеві компресори і вентилятори бувають: відцентрові, осьові та діагональні.
За розміщенням циліндрів компресори об’ємної дії бувають: горизонтальні, вертикальні, прямокутні (кутові), опозитні, V-подібні, ш-подібні, зіркоподібні.
За кінцевим тиском компресори поділяються на:
1) низького тиску (до 1,5 МПа);
2) середнього тиску (від 1,5 до 10 МПа);
3) високого тиску (від 10 до 100 МПа);
4) надвисокого тиску (більше 100 МПа).
За видом перекачуваного середовища – повітряні, кисневі, аміачні, для природного газу тощо.
За умовами експлуатації: стаціонарні (з масивним фундаментом і постійним обслуговуванням) ; пересувні (що переміщаються при експлуатації, іноді без постійного обслуговування); автономні (з власними допоміжними системами, що включені в склад агрегату ).
За системою охолодження:
1) без штучного охолодження;
2) з повітряним охолодженням;
3) з внутрішнім водяним охолодженням;
4) із зовнішнім охолодженням в проміжних холодильниках;
5) охолоджувані вприскуванням рідин.
5.2 Поршневі компресори. Принцип дії, будова, класифікація
Принцип дії поршневих компресорів аналогічний принципу дії поршневих насосів: при зворотно-поступальному русі поршнів відбувається циклічне наповнення робочих камер і виштовхування з неї порцій перекачуваного середовища. Але характер робочого процесу в компресорі суттєво інакший, ніж в насосі. За будовою ці машини також значно відрізняються. За системою охолодження циліндрів і їх мащення поршневі компресори близькі поршневим двигунам внутрішнього згоряння (ДВЗ). Деякі деталі цих машин аналогічні.
За способом передачі руху робочим органам поршневі компресори поділяються на дві групи:
1) з механізмом руху (найчастіше кривошипно-шатунним);
2) вільно-поршневі.
Кривошипні компресори бувають приводні і моноблочні.
З метою здешевлення виробництва компресорів, їх випускають з уніфікованими базами, які представляють сукупність нормалізованих елементів руху, систем їх мащення, а для моноблочних машин – також і приводу. Модифікація компресорів з однією базою, розраховані на різні тиски і продуктивності, що мають однакову потужність і довжину ходу поршнів, відрізняються розмірами циліндрів і числом ступеней стиснення. Уніфікація вигідна і для експлуатації машин, тому що спрощується їх обслуговування і ремонт. Крім цього можна модифікувати компресор в процесі його експлуатації.
На рис.5.1 зображений двоступеневий компресор з уніфікованою базою, яка складається із станини, колінчастого вала з корінними підшипниками, шатунів, крейцкопфів, проміжного холодильника, а також системи мащення і деяких інших частин машини. Циліндр першої ступені більшого діаметра розташований вертикально, а циліндр другої ступені – горизонтально, причому вихідна лінія направлена вниз, а не вгору, як у поршневих насосах (це необхідно для виносу із циліндрів конденсату). Циліндри і кришки циліндрів мають порожнини для циркуляції в них охолоджувальної рідини.
В поршневих компресорах використовують різні способи регулювання продуктивності. Один із способів – штучне збільшення “шкідливого” простору в циліндрі. На рис.5.1 видно, що в кришці циліндра першої ступені розміщена додаткова порожнина, яка приєднується до основної за допомогою клапана пневматичної дії.
1 – станина; 2 – колінчастий вал; 3 – противаги колінчастого вала; 4 – шатун; 5 – крейцкопф; 6 – направляючі крейцкопфа; 7 – циліндр першої ступені; 8 – поршень першої ступені; 9 – циліндр другої ступені; 10 – поршень другої ступені; 11 – клапан вхідний; 13 – ущільнення штока; 14 – проміжний холодильник; 15 – додаткова порожнина (для регулювання продуктивності компресора); 16 – клапан; 17 – маховик
Рисунок 5.1 – Поршневий компресор
Мащення циліндрів мінеральним мастилом часто небажане або недопустиме із-за різних причин (якщо мастило забруднює перекачуваний газ або вступає з ним в реакцію (кисень, хлор тощо), або якщо газ розчиняється в мастилі і погіршує його властивості, чи створює конденсат, який змиває мастило із стінок циліндра). При високих температурах компресорне мастило розкладається і викликає небезпеку вибуху. Тому створені компресори, що не потребують мащення циліндрів, і ущільнень штоків. Існує три різновиди таких машин: з ущільнюючими елементами поршня і штока, що не потребують мастила; з лабіринтним ущільненням; мембранні компресори.
Компресори однакового типу розрізняються числом рядів циліндрів, розміщенням циліндрів і ступеней, конструкцією кривошипно-шатунного механізму, який може бути крейцкопфним і безкрейцкопфним. Це – ознаки схеми компресора, яка обумовлює конструкцію машини, її масу, габарити, вартість, а також економічність в експлуатації, надійність, зручність обслуговування і ремонту.
Схеми поршневих компресорів приведені на рис.5.2. Безкрейцкоп-
І, II, III, IV, V – ступені стиснення
Рисунок 5.2 – Схеми поршневих компресорів
фні компресори (а-д) прості за конструкцією і компактні, а тому їх використовують у пересувних установках. В потужних компресорах відчуваються недоліки цієї схеми: понижений ККД, велика втрата газу через поршневі кільця, підвищений виніс мастила із картера і насичення ним транспортованого газу, неефективне використання об’єму циліндра (поршні односторонньої дії). Вказані недоліки ліквідовані в схемах з крейцкопфом (е-к).
В схемі и (опозитний компресор) повністю зрівноважені сили інерції поступальних мас, сили тиску газу на поршні протилежні за напрямком, внаслідок чого корінні підшипники розвантажені. Цим самим зменшується робота сил тертя, а значить і зношування підшипників і корінних шийок вала.
Опозитні компресори, володіючи доброю динамічною зрівноваженістю, розвивають більш високу частоту обертів вала. Це дозволяє знизити масу на (50 ... 60)% і габарити порівняно з неопозитними горизонтальними компресорами.
На рис.5.2, к зображена схема так званого диференційного блоку поршнів, яка застосовується в багатоступеневих компресорах. Це дозволяє зменшити число ущільнень і довжину ряду циліндрів. Камеру з високим тиском для зниження втрат газу через ущільнення поршня найменшого діаметра, як правило, розміщують у торці блока.
На нафтових і газових промислах потужні і складні газоперекачувальні агрегати (ГПА) використовують, як в стаціонарних, так і в пересувних компресорних станціях. Основні параметри баз газомотокомпресорів (ГМК) приведені в табл.5.1, а їх схеми на рис.5.3.
Таблиця 5.1 – Основні параметри газомотокомпресорів
1.1Параметри |
ГМ-8 (а) |
10 ГКН (в) |
МК-8 (б) |
ДР-12 (г) |
Номінальна потужність, МВт |
0,4 |
1,1 |
2,06 |
5,5 |
Частота обертання вала, с-1 |
10,0 |
5,0 |
5,0 |
5,5 |
Хід поршня, мм |
225 |
356 |
485 |
508 |
Число циліндрів двигуна |
8 |
10 |
8 |
12 |
Число компресорних циліндрів |
4 |
5 |
4 |
6 |
Штокове зусилля, МН |
0,11 |
0,15 |
0,39 |
0,80 |
Маса бази (без компресорних циліндрів), т |
15 |
50 |
87 |
153 |
За кордоном найбільш розповсюджені ГМК американських фірм Купер-Бессемер, Дрессер-Кларк, Інтерсолл-Ренд Вортингтон. За ліцензіями цих фірм випускають компресори в інших країнах (Франція, Італія). ГМК власної конструкції виготовляє голландська фірма Томассен (з філією в Японії) і італійська Нуово-Піньоне. Потужність цих ГМК від 1,35 МВт до 10 МВт при частоті вала 5,5 с-1.