- •3.1 Будова, принцип дії і класифікація 53
- •Загальні відомості про гідромашини і компресори та їх класифікація
- •1 Основні параметри насосів
- •2 Динамічні насоси
- •2.1 Будова, принцип дії і класифікація
- •2.2 Робочі колеса відцентрових насосів
- •2.3 Рух рідини в каналах робочого колеса ідеального насоса
- •2.4 Рівняння Ейлера для турбомашин
- •2.5 Вплив обмеженого числа лопатей на тиск насоса
- •2.6 Баланс енергії і коефіцієнт корисної дії динамічної машини
- •2.7 Залежність подачі, напору і потужності насоса від частоти обертання вала
- •Згідно рівняння Ейлера для безударного режиму роботи насоса
- •2.8 Характеристика динамічного насоса
- •2.9 Відносні (відсоткові) характеристики
- •2.10 Вплив густини і в’язкості рідини на характеристику насоса
- •2.11 Перерахунок характеристик відцентрових насосів з води на нафту
- •2.12 Явище подібності у відцентрових насосів
- •2.13 Коефіцієнт швидкохідності. Класифікація коліс за коефіцієнтом швидкохідності
- •2.14 Гідравлічна система. Робота насоса на гідравлічну мережу
- •2.15 Паралельна робота відцентрових насосів
- •2.16 Послідовна робота відцентрових насосів
- •2.17 Кавітація. Визначення висоти всмоктування динамічного насоса
- •2.18 Регулювання роботи відцентрових машин
- •2.18.2 Регулювання зміною частоти обертання вала машини
- •2.18.3 Регулювання зміною зовнішнього діаметра робочого колеса
- •2.18.4 Інші способи регулювання
- •3 Об’ємні насоси
- •3.1 Будова, принцип дії і класифікація
- •3.2 Середня подача зворотно-поступальних насосів різних типів Середня теоретична подача зпн за один оберт кривошипного вала рівна об’єму , описаному його поршнями (плунжерами). За час t
- •3.3 Графіки миттєвих подач насосів різних типів
- •3.4 Пневмокомпенсатори
- •3.5 Розрахунок пневмокомпенсаторів
- •3.6 Тиск в робочій камері насоса при нагнітанні і всмоктуванні з пневмокомпенсатором
- •Підставивши значення у вираз (3.18), отримаємо
- •3.7 Індикаторна діаграма
- •3.8 Втрати енергії. Коефіцієнт корисної дії і характеристика зворотно-поступальних насосів
- •3.9 Класифікація клапанів об’ємних насосів
- •3.10 Основи теорії роботи клапана
- •3.11 Умови виникнення стуку клапана
- •3.12 Основи розрахунку зворотно-поступальних насосів
- •3.12.1 Розрахунок гідравлічної коробки насоса
- •3.12.2 Розрахунок штока насоса двохсторонньої дії
- •3.13 Регулювання режиму роботи зворотно-поступальних насосів
- •3.14 Випробування об’ємних насосів
- •3.15 Основні правила обслуговування об’ємних насосів
- •4 Турбобури
- •4.1 Будова і принцип дії турбобурів
- •4.2 Види турбобурів
- •4.3 Однорозмірна теорія осьових турбін
- •4.4 Плани швидкостей. Режим роботи турбіни
- •4.5 Полігон швидкостей. Кінематичні коефіцієнти турбін
- •4.6 Умови роботи турбобура на вибої
- •4.7 Характеристика турбіни
- •4.8 Ремонт і регулювання турбобура
- •5 Компресори
- •5.1 Область застосування і типи компресорних машин
- •За розміщенням циліндрів компресори об’ємної дії бувають: горизонтальні, вертикальні, прямокутні (кутові), опозитні, V-подібні, ш-подібні, зіркоподібні.
- •5.2 Поршневі компресори. Принцип дії, будова, класифікація
- •5.3 Основні параметри компресорів
- •5.4 Одноступеневий стиск в поршневому компресорі
- •5.4.1 Робочий процес в циліндрі компресора
- •5.5 Об’ємна витрата газу на вході одноступеневого компресора
- •5.6 Ступеневе стиснення газу в поршневому компресорі
- •5.7 Основи термодинамічного розрахунку нафтопромислового компресора
- •1 Вибір числа ступеней
- •2 Розподіл тисків по ступенях
- •3 Показник адіабати і газова постійна суміші
- •4 Визначення температур по ступенях
- •5 Вибір типу і схеми компресора
- •6 Коефіцієнти співвідношення об’ємів
- •7 Визначення об’ємного коефіцієнта
- •8 Визначення коефіцієнтів наповнення Значення коефіцієнтів наповнення визначається за формулою
- •9 Визначення секундних робочих об’ємів
- •10 Визначення параметрів приводу компресора
- •5.8 Шляхи вдосконалення поршневих компресорів
- •Висновки
- •Перелік рекомендованої літератури
4.4 Плани швидкостей. Режим роботи турбіни
Для
вивчення дії потоку на турбіну простежимо
за зміною швидкості рідини в лопатевій
системі. Позначимо проекції швидкості
на осі циліндричної системи координат:
– радіальну;
– тангенціальну;
– осьову.
В
прямоточній турбіні рідина рухається
в основному вздовж осі і навколо неї.
Рух по циліндричних поверхнях дещо
порушується в результаті перетікання
рідини через радіальні зазори, які
породжують місцеві радіальні течії:
відцентрові – після статора і доцентрові
– після ротора. Але тому, що об’єм
рідини, яка перетікає невеликий, то
приймають, що
(нехтують змінами в потоці рідини вздовж
радіусу і розглядають умови тільки на
одній циліндричній поверхні з розрахунковим
діаметром
).
В густих
решітках турбіни кут нахилу
абсолютної швидкості
(на вході ротора) приблизно рівний кутові
нахилу лопаті статора
.
Значення швидкості визначається витратою
рідини, що прокачується через турбобур.
Зручно визначати не швидкість
,
а її осьову складову
,
(4.4)
де – витрата рідини через турбіну;
– площа поперечного перерізу каналу на виході із статора;
,
(4.5)
де – розрахунковий діаметр турбіни;
h – висота лопатей (див. рис.4.4).
Відносна швидкість натікання рідини на лопаті ротора буде (рис. 4.6)
,
(4.6)
де
– абсолютна швидкість рідини на виході
ротора;
– переносна
(колова) швидкість рідини на вході
ротора.
Напрямок
залежить від співвідношення швидкостей
і
.
При роботі турбобура вказане співвідношення
змінюється. Відповідно змінюється
напрямок відносної швидкості
,
створюючи при цьому різні режими
обтікання лопатей ротора. Найсприятливіші
умови для руху без інтенсивних
вихроутворень виникають приблизно при
нульовому куті атаки (безударний вхід
у ротор). Відповідні швидкості позначимо
індексом “
”
(
,
).
Рисунок 4.6 – Плани швидкостей (а) і полігон швидкостей на безударному режимі (б) в ступені турбіни
Якщо турбіна сповільняє обертання ( ), то виникає зона інтенсивних вихрів S з випуклої сторони профілю, а при збільшенні швидкості ( ) вихроутворення S′ розвиваються на протилежній стороні (див. рис.4.6, а).
В результаті рівності площ поперечних перерізів осьова швидкість на вході в статор така ж, як і на вході в ротор, і рівна . А тому плани швидкостей для обох перерізів однакові.
При
безударному вході в міжлопатеві канали
ротора і статора кути атаки рівні нулю,
а значить
і
.
Суміщені трикутники швидкостей, побудовані при цих умовах, називаються полігоном швидкостей (див. рис.4.6, б). Такий спосіб суміщення планів швидкостей і позначення кутів був запропонований П. П. Шуміловим.
Верхньою
основою трапеції служить колова швидкість
,
а висотою – осьова швидкість
.
Напрямок середньо-векторних швидкостей
і
приблизно співпадає з напрямками хорд:
;
.
Видно також, що одночасні безударні
входи в ротор і статор можуть бути тільки
при додержані подвійної рівності
.
(4.7)
Значить даній лопатевій системі відповідає відповідне відношення швидкостей / . Сукупність гідравлічних явищ в робочій камері турбіни при цьому співвідношенні швидкостей називається безударним режимом роботи турбіни.
Формула (4.7) дозволяє для даної турбіни і для даної витрати рідини визначити колову швидкість , а потім відповідну частоту обертання вала
.
(4.8)
