
- •Заняття 6, 7, 8
- •Вода та розчини в хімічному експерименті
- •Хід заняття
- •Виділення води із повітря
- •Взаємодія лужних металів з водою
- •Взаємодія води з оксидом кальцію
- •Тепловий ефект розчинення
- •Обмежена розчинність
- •Зміна розчинності з зміною температури
- •Хімічна взаємодія між розчиненою речовиною та розчинником
- •Зміна об’єму при розчиненні (контракція)
- •Реакція нейтралізації
- •Закон збереження маси речовин
- •Доведення амфотерності гідроксидів
- •Реакція середовища в розчинах різних солей
- •Умови перебігу іонних реакцій до кінця (правило Бертолле)
- •Взаємодія багатоатомних спиртів з купрум(II) гідроксидом
- •Одержання оцтовоізоамілового естеру
- •Демонстрування колоїдного стану білків
Зміна об’єму при розчиненні (контракція)
Реактиви та обладнання: спирт (етанол, пропанол), вода, циліндр на 100 мл.
На циліндрі зробіть дві мітки з чорного паперу (маркером) на рівні 50 і 100 мл. У циліндр спочатку налийте воду до першої позначки, а потім обережно, за допомогою скляної палички, по стінці нашаруйте безводний спирт до другої мітки (а). При цьому можна помітити поверхню розподілу між водою і спиртом. Потім циліндр щільно закрийте гумовою пробкою й обережно нахиліть. Після перемішування стане помітним зменшення загального об’єму суміші. Рівень рідини знаходиться нижче другої мітки (б).
Разом
з цим дослідом академік І.О.Каблуков
показував дослід змішування пшона з
горохом як модель контракції. В циліндр,
аналогічний описаному, насипав до першої
позначки пшоно, а потім до другої горох.
Перемішував їх і пропонував дослідити
рівень суміші (помітно зменшувався).
[3,
8]
3. Проробити досліди, що перебігають у розчинах речовин.
Реакція нейтралізації
Реактиви та обладнання: штатив з лапкою, штатив з кільцем, порцелянова чашка, бюретка, 2 піпетки на 10 мл (для кислоти і для лугу), 3 конічні колби ємністю 100 мл, лійка, склянка, скляна паличка, 0,1М розчини соляної кислоти і гідроксиду натрію, спиртовий розчин фенолфталеїну, лакмусовий папірець.
Перед тим як заповнити бюретку, видалите воду з її внутрішніх стінок, сполоснувши заповнюваним розчином. Потім закріпіть її в лапці штативу і за допомогою лійки заповніть розчином лугу.
За допомогою піпетки наберіть у конічну колбу 10 мл розчину соляної кислоти. Для цього спочатку кілька разів промийте піпетку невеликою порцією розчину. У колбу додайте 2 краплі індикатора — спиртового розчину фенолфталеїну, після чого приступайте до титрування.
Закінчіть його тоді, коли від додавання однієї краплі лугу з'являється блідо-рожеве забарвлення розчину, що не зникає протягом 1 хв. Відрахуйте по в бюретці з точністю до 0,1 мл об’єм розчину лугу, що пішов на титрування кислоти.
На іншому штативі з кільцем помістіть порцелянову чашку, налийте в неї половину нейтралізованого розчину і випарте на пальнику. Частину солі розчиніть в дистильованій воді і за допомогою лакмусового папірця покажіть, що розчин має нейтральну реакцію:
НС1+NaОН=NаС1 + Н2О
Закон збереження маси речовин
Реактиви та обладнання: розчин хлориду барію, розчин сульфату міді, прилад Ландольта, піпетки.
Для
підтвердження закону збереження маси
речовин використовують прилад Ландольта.
Для дослідів можна взяти різні пари
розчинів, наприклад, хлориду барію і
сульфату міді(ІІ). (Розчини краще наливати
піпеткою, щоб вони не взаємодіяли на
стінках приладу.) Прилад щільно закривають
пробкою, підвішують за допомогою дротяної
петлі на дужку лівої частини терезів і
зважують.
Обережно нахиляють посудину так, щоб розчини перемішались і знову зважують. Рівновага терезів не порушується. Це свідчить про те, що маса речовин під час реакції не змінюється.
Доведення амфотерності гідроксидів
Реактиви та обладнання: гідроксид цинку, гідроксид хрому (ІІІ), азотна кислота, соляна кислота, гідроксид калію, гідроксид натрію, лакмус, 5 пробірок, газовий пальник.
а) взаємодія с кислотами: в одну пробірку наливають щойно приготовлений гідроксид цинку і азотну кислоту (1:2) - утворюється сіль нітрат цинку і вода. Якщо додати лакмус на початку реакції до гідроксиду цинку, то у міру додавання кислоти вміст пробірки буде знебарвлюватися, а при надлишку кислоти – осад розчиниться і розчин буде мати забарвлення червоного кольору.
б) взаємодія з лугами: в другу пробірку переносимо частину осаду гідроксиду цинку і приливаємо гідроксид калію (1:2). Осад розчиняється, утворюється комплексна сполука тетрагідроксоцинкат калію.