Тепловий ефект розчинення

1. Реактиви та обладнання: H₂SO₄( конц.), діетиловий етер, стакан на 100-150 мл., великий демонстраційний термометр, штатив з лапкою, скляна паличка, пробірка з пробкою.

У стакан налити небагато води та занурити пробірку, закріплену в лапці штативу, в пробірку налити декілька мілілітрів етеру. Обережно прилити в стакан всю необхідну кількість H₂SO₄ і ретельно перемішати розчин скляною паличкою. Етер в пробірці починає закипати; підпаливши його, полум’я можна спостерігати навіть на останніх партах. Термометр, занурений в розчин, покаже значне підвищення температури.

2. Реактиви та обладнання: 18 г роданіду амонію (NH₄SCN), 25 мл води, стакан з рівним дном (на 200 мл), фанера чи дошка (приблизно 30х30 см), вата, скляна паличка.

Ватою змочити середину дошки так, щоб утворилася невелика „калюжка”. На неї поставити стакан з відміряною кількістю солі, прилити необхідний об’єм води. Через 1-2 хвилини стакан примерзає до дошки; якщо стакан підняти, то дошка піднімається разом з ним.

Обмежена розчинність

Реактиви та обладнання: діетиловий етер, вода, СuSO₄ (безводний), ділильна лійка, штатив з лапкою, стакан ( 3 шт.).

Якщо речовина та розчинник обмежено розчинні один в одному, то можна відокремити розчинник та речовину, що розчиняється. В ділильну лійку налити приблизно однакові об’єми води та етеру, закрити пробкою та енергійно струсити протягом 1-2 хв. Закріпити лійку в штативі та дати час рідинам для розшарування. Нижній шар є розчином етеру у воді. Його злити в стакан, стакан нагріти та сірником підпалити шар ефіру. В другий стакан злити залишки водного розчину та перші порції естерного шару, а у третій стакан - верхній шар, довести присутність в ньому води (додати білий СuSO₄ (безводний), який набуває блакитного кольору, — це утворюється кристалогідрат).

Зміна розчинності з зміною температури

Реактиви та обладнання: КІ ( калій йодид), Pb(NO₃)₂ (плюмбум нітрат), оцтова кислота, мірні пробірки, азбестова сітка, стакан (200-300 мл), пальник, охолоджувальна баня.

Злити рівні об’єми двох розчинів (КІ та Pb(NO₃)₂) - випадає осад PbІ₂ жовтого кольору. При нагріванні він розчиняється, а після різкого охолодження випадають золотисті кристали — явище «золотий дощ».

Хімічна взаємодія між розчиненою речовиною та розчинником

1) Реактиви та обладнання: СuSO₄ (безводний), вода, стакан, штатив, чашка для випарювання, пальник.

Одержати безводний СuSO₄. В стакан насипати сіль, додати краплинами воду та спостерігати утворення блакитного розчину.

2) Реактиви та обладнання: пальник, склянка зі скляною паличкою, лист паперу, розбавлений розчин хлориду кобальту — рожевого кольору, безводний хлорид кобальту СоСl₂ — синього кольору, його кристалогідрат СоС1₂·6Н₂ - рожевого кольору.

Зробіть напис на папері рожевим розчином хлориду кобальту. При висиханні букви практично не видні. Прогрійте папір з написом над полум'ям пальника. Букви стануть синіми (дегідратація іонів). Якщо тепер цей папір потримати над водяною парою, то букви зникнуть (гідратація іонів). При повторному нагріванні йони з'являються знову.

3) Різний колір мають різні сольвати йоду, які утворюються в різних розчинниках.

Реактиви та обладнання: І₂ кристалічний, чотирьоххлористий вуглець (CСL₄), бензен, та інші розчинники, циліндри або штатив з пробірками (на 20-25 мл), білий екран.

В кожний циліндр (пробірку) з певним розчинником помістити по декілька кришталиків І₂. Спостерігати за різним кольором розчинів, які утворилися.