
- •Кафедра безпеки життєдіяльності
- •Організаційні питання проведення лабораторних робіт
- •Загальні вимоги до оформлення звітів з лабораторних робіт
- •Контроль та критерії оцінювання знань студентів за результатами виконання лабораторних робіт
- •1 Лабораторна робота №1
- •1.1 Теоретичні відомості
- •1.1.1 Вплив метеорологічних умов на організм людини
- •1.1.2 Нормування метеорологічних умов
- •1.1.3 Вимоги до вимірювання показників мікроклімату
- •1.1.4 Комплексні методи оцінки впливу фізичних властивостей повітря на організм людини
- •1.2 Прилади для вимірювання і контролю параметрів метеорологічних умов
- •1.2.1 Визначення температури повітря
- •1.2.2 Визначення вологості повітря
- •1.2.3 Вимірювання швидкості руху повітря
- •1.2.4 Визначення атмосферного тиску
- •1.2.5 Вимірювання інтенсивності теплового випромінювання
- •1.2.6 Лабораторна установка
- •1.3 Техніка безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •1.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •1.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •2 Лабораторна робота №2 “Контроль ефективності роботи вентиляційної установки”
- •2.1 Теоретичні відомості
- •2.1.1 Класифікація вентиляційних систем
- •2.1.2.5 Витрата повітря, що видаляється з приміщення через повітропровід, може бути отримана з виразу
- •2.2 Устаткування і прилади для вимірювання і контролю параметрів вентиляції
- •2.3 Техніка безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •2.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •2.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •3 Лабораторна робота №3 “Природна і штучна освітленість”
- •3.1 Теоретичні відомості
- •3.1.1 Основні світлотехнічні показники
- •3.1.2 Види і системи освітлення. Нормування освітлення
- •3.1.2.1 Природне освітлення
- •3.1.2.2 Штучне освітлення
- •3.1.2.3 Джерела штучного світла
- •3.1.2.4 Світильники
- •3.2 Устаткування і прилади для вимірювання і контролю освітленості
- •3.3 Техніка безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •3.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •3.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •3.5.9 Зробити розрахунок штучного освітлення в приміщенні, використавши метод коефіцієнта використання світлового потоку.
- •– Відстань між крайніми рядами світильників і стінами приймається в межах
- •4 Лабораторна робота №4
- •4.1 Теоретичні відомості
- •4.1.4 Методи контролю запиленості повітря
- •5 Лабораторна робота №5 “ Дослідження виробничого шуму”
- •5.1 Теоретичні відомості
- •5.1.1 Загальні положення
- •5.1.3 Класифікація шумів
- •5.1.3.1 За характером спектру шуми поділяються на:
- •5.1.3.2 За часовими характеристиками шуми поділяються на:
- •5.1.3.3 Непостійні шуми поділяються на:
- •5.1.4 Дія шуму на організм людини
- •5.1.5 Характеристика та допустимі (нормовані) рівні шуму на робочих місцях
- •5.1.5.3 Нормування шуму
- •5.1.6 Методи боротьби з шумом
- •5.2 Прилади для вимірювання шуму
- •5.2.6 Методи вимірювання
- •5.2.7 Лабораторний шумомір ишв-1 (Прилад вимірювальний пи-6)
- •5.2.7.1 Характеристика перемикачів шумоміру ишв-1.
- •5.3 Вимоги безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •5.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •5.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •5.5.5 Дослідження шуму, що створюється рухомим джерелом шуму.
- •6 Лабораторна робота №6 “Дослідження вібрації”
- •6.1 Теоретичні відомості
- •6.1.2 Власні та вимушені коливання
- •6.1.3 Характеристики вібрації.
- •Середньогеометричні частоти октавних смуг частот вібрацій стандартизовані і складають наступні значення: 1; 2; 4; 16; 31.5; 125; 250; 500; 1000 Гц.
- •6.1.4 Види вібрацій
- •6.1.5 Дія вібрації на організм людини
- •6.1.6 Нормування вібрацій
- •6.1.7 Зниження вібрації машин і механізмів
- •6.1.8 Прилади для вимірювання вібрації
- •6.2 Лабораторний віброметр
- •6.2.1 Віброметр вип-2
- •6.3 Вимоги безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •6.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •6.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •7 Лабораторна робота №7
- •7.1 Теоретичні відомості
- •7.2 Опис установки
- •7.3 Вимоги безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •7.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •7.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Додатки Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток к
- •Додаток п
- •Додаток р
7.2 Опис установки
Прилади, що використовуються в лабораторній роботі:
1) звуковий генератор – це джерело синусоїдальних електричних коливань звукової частоти в діапазоні 20 Гц ... 20 кГц. Частота встановлюється ручкою "Установка частоти". Вихідна напруга регулюється ручкою "Рег. Виходу";
2) мілівольтметр для вимірювання струму в електричному колі;
3) стенд з електродами різної площі: S1 = 22 см2, S2 = 11 см2.
Для дослідження залежності повного опору тіла людини (рука-рука) від частоти використовується електрична схема (рис. 7.4). Руки одного із випробуваних накладаються на диски – електроди, на які від звукового генератора подається напруга досліджуваної частоти.
ЗГ
– звуковий генератор; mV –
мілівольтметр; Rш – опір 1 кОм; S1
– диски-електроди площею 22 см2;
S2
– диски-електроди
площею 11 см2
Рисунок 7.4 – Електрична схема установки
Щоб отримати правильні стабільні значення опору, щільність притискання рук до дисків-електродів повинна бути постійна на протязі досліду. Вимірювання слід починати по проходженню 2 хв.
7.3 Вимоги безпеки при виконанні лабораторної роботи
7.3.1 Включати напругу для живлення лабораторного стенду дозволяється тільки в присутності викладача.
7.3.2 Категорично забороняється переключати ручку "Межі шкал" генератора в положення більше 3 В.
7.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
7.4.1 Який процент смертельних електротравм від загальної кількості припадає на напругу 90 В і нижче?
7.4.2 Який процент від загальної кількості нещасних випадків зі смертельним наслідком припадає на долю електротравм?
7.4.3 Які зміни в людському організмі викликають електричні удари третьої степені?
7.4.4 Який питомий опір сухої, чистої шкіри тіла людини?
7.4.5 Які частини тіла людини мають найбільший питомий опір?
7.4.6 В яких межах коливається опір тіла людини?
7.4.7 Як залежить опір тіла людини від стану шкіри?
7.4.8 Як залежить опір тіла людини від струму?
7.4.9 Як залежить опір тіла людини від прикладеної до тіла напруги?
7.4.10 Як залежить опір тіла людини від частоти електричного струму?
7.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
7.5.1 Перевірити під’єднання приладів (рис. 7.4) і положення ручок на генераторі і мілівольтметрі і при необхідності встановити:
а) на звуковому генераторі:
ручку “Межі шкал” в положення 3 В;
ручку “Шкала приладу” в положення 30 В;
ручку “Опір навантаження” в положення 150;
тумблер “Внутр. навантаження 600 Ом” в положення “Викл”;
б) на мілівольтметрі:
ручку межі встановити в положення 3 В.
Отримати дозвіл у викладача на ввімкнення приладів.
Ввімкнути прилади в мережу і за допомогою тумблерів включити їх.
Ручкою “Установка частоти” встановити відповідну частоту струму.
Один із студентів накладає руки на диски-електроди.
Обертаючи ручку “Рег. виходу”, встановити стрілку вольтметра на цифру 10 по верхній шкалі, що відповідає вихідній напрузі 3 В.
Покази приладів записати в протокол (табл..7.2).
Таблиця 7.2 – Покази приладів.
Частота струму |
S1 = 22 см2 |
S2 = 11 см2 |
|||||||
f, Гц |
lg f |
U1, В |
U2, В |
І, mA |
Z1, кОм |
U1, В |
U2, В |
І, mA |
Z1, кОм |
20 |
1,30 |
|
|
|
|
|
|
|
|
30 |
1,46 |
|
|
|
|
|
|
|
|
40 |
1,62 |
|
|
|
|
|
|
|
|
50 |
1,70 |
|
|
|
|
|
|
|
|
70 |
1,84 |
|
|
|
|
|
|
|
|
100 |
2,00 |
|
|
|
|
|
|
|
|
250 |
2,40 |
|
|
|
|
|
|
|
|
500 |
2,70 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1000 |
3,00 |
|
|
|
|
|
|
|
|
5000 |
3,70 |
|
|
|
|
|
|
|
|
10000 |
4,00 |
|
|
|
|
|
|
|
|
20000 |
4,30 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Ручку “Рег. виходу” повернути в крайнє ліве положення
Встановити наступну частоту у відповідності з табл. 7.2 і продовжувати дослідження. Стрілка мілівольтметра повинна знаходитися в межах поділок шкали, в крайньому випадку перемикачем “Межі” змінити межу вимірювання.
Після виконання експериментальної частини вимкнути прилади і приступити до обробки експериментальних даних.
П
ідрахувати значення струму і опору за наведеними формулами (для даної частоти) і заповнити табл. 7.2:
7.5.11 За даними табл. 7.2 побудувати графіки:
а)Z=φ(f) для S1;
б) Z=φ(f) для S2.
На графіку частота відкладається в логарифмічному масштабі.
7.5.12 Визначити внутрішній опір RВ із графіків Z= φ(f).
7.5.13 Методом екстраполяції (див. рис. 7.3) знайти повний опір тіла людини Z0 при f=0.
7.5.14 Розрахувати активний опір зовнішнього шару шкіри Rн за формулою (7.3).
7.5.15 Розрахувати за формулою (7.4) ємність зовнішнього шару шкіри Сн для електродів S1 і S2 при частоті 50 Гц.
7.5.16 Розрахувати повний опір зовнішнього шару шкіри при частоті 50 Гц за формулою (7.5).
7.5.17 Результати розрахунків основних параметрів електричної схеми заміщення опору тіла людини для частоти 50 Гц внести в протокол (табл. 7.3).
Таблиця 7.3 – Розрахунки основних параметрів електричної схеми заміщення опору тіла людини для частоти 50 Гц
№ п/п
|
П.І.П.
|
Площа електродів S, см2
|
Частота струму f, Гц
|
Опір ділянок і тіла людини, кОм
|
Ємність зовнішнього шару шкіри Сн, мкФ
|
|||
Zh
|
Z0
|
RВZh
|
Rн
|
7.5.18 Накреслити електричну схему заміщення опору тіла людини для умов проведеного експерименту і вказати на ній для максимальної площі електродів числові значення основних параметрів.
Зробити аналіз залежностей параметрів опору тіла людини від частоти струму і площі вимірювальних електродів-дисків.