
- •Кафедра безпеки життєдіяльності
- •Організаційні питання проведення лабораторних робіт
- •Загальні вимоги до оформлення звітів з лабораторних робіт
- •Контроль та критерії оцінювання знань студентів за результатами виконання лабораторних робіт
- •1 Лабораторна робота №1
- •1.1 Теоретичні відомості
- •1.1.1 Вплив метеорологічних умов на організм людини
- •1.1.2 Нормування метеорологічних умов
- •1.1.3 Вимоги до вимірювання показників мікроклімату
- •1.1.4 Комплексні методи оцінки впливу фізичних властивостей повітря на організм людини
- •1.2 Прилади для вимірювання і контролю параметрів метеорологічних умов
- •1.2.1 Визначення температури повітря
- •1.2.2 Визначення вологості повітря
- •1.2.3 Вимірювання швидкості руху повітря
- •1.2.4 Визначення атмосферного тиску
- •1.2.5 Вимірювання інтенсивності теплового випромінювання
- •1.2.6 Лабораторна установка
- •1.3 Техніка безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •1.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •1.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •2 Лабораторна робота №2 “Контроль ефективності роботи вентиляційної установки”
- •2.1 Теоретичні відомості
- •2.1.1 Класифікація вентиляційних систем
- •2.1.2.5 Витрата повітря, що видаляється з приміщення через повітропровід, може бути отримана з виразу
- •2.2 Устаткування і прилади для вимірювання і контролю параметрів вентиляції
- •2.3 Техніка безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •2.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •2.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •3 Лабораторна робота №3 “Природна і штучна освітленість”
- •3.1 Теоретичні відомості
- •3.1.1 Основні світлотехнічні показники
- •3.1.2 Види і системи освітлення. Нормування освітлення
- •3.1.2.1 Природне освітлення
- •3.1.2.2 Штучне освітлення
- •3.1.2.3 Джерела штучного світла
- •3.1.2.4 Світильники
- •3.2 Устаткування і прилади для вимірювання і контролю освітленості
- •3.3 Техніка безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •3.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •3.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •3.5.9 Зробити розрахунок штучного освітлення в приміщенні, використавши метод коефіцієнта використання світлового потоку.
- •– Відстань між крайніми рядами світильників і стінами приймається в межах
- •4 Лабораторна робота №4
- •4.1 Теоретичні відомості
- •4.1.4 Методи контролю запиленості повітря
- •5 Лабораторна робота №5 “ Дослідження виробничого шуму”
- •5.1 Теоретичні відомості
- •5.1.1 Загальні положення
- •5.1.3 Класифікація шумів
- •5.1.3.1 За характером спектру шуми поділяються на:
- •5.1.3.2 За часовими характеристиками шуми поділяються на:
- •5.1.3.3 Непостійні шуми поділяються на:
- •5.1.4 Дія шуму на організм людини
- •5.1.5 Характеристика та допустимі (нормовані) рівні шуму на робочих місцях
- •5.1.5.3 Нормування шуму
- •5.1.6 Методи боротьби з шумом
- •5.2 Прилади для вимірювання шуму
- •5.2.6 Методи вимірювання
- •5.2.7 Лабораторний шумомір ишв-1 (Прилад вимірювальний пи-6)
- •5.2.7.1 Характеристика перемикачів шумоміру ишв-1.
- •5.3 Вимоги безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •5.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •5.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •5.5.5 Дослідження шуму, що створюється рухомим джерелом шуму.
- •6 Лабораторна робота №6 “Дослідження вібрації”
- •6.1 Теоретичні відомості
- •6.1.2 Власні та вимушені коливання
- •6.1.3 Характеристики вібрації.
- •Середньогеометричні частоти октавних смуг частот вібрацій стандартизовані і складають наступні значення: 1; 2; 4; 16; 31.5; 125; 250; 500; 1000 Гц.
- •6.1.4 Види вібрацій
- •6.1.5 Дія вібрації на організм людини
- •6.1.6 Нормування вібрацій
- •6.1.7 Зниження вібрації машин і механізмів
- •6.1.8 Прилади для вимірювання вібрації
- •6.2 Лабораторний віброметр
- •6.2.1 Віброметр вип-2
- •6.3 Вимоги безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •6.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •6.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •7 Лабораторна робота №7
- •7.1 Теоретичні відомості
- •7.2 Опис установки
- •7.3 Вимоги безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •7.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •7.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Додатки Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток к
- •Додаток п
- •Додаток р
6.1.7 Зниження вібрації машин і механізмів
Основними методами боротьби з вібраціями машин та обладнання є:
Зниження вібрації, шляхом впливу на джерело збудження (за рахунок зниження або ліквідації збуджуючих сил).
Відхилення від режиму резонансу шляхом раціонального вибору маси або жорсткості коливальної системи.
Вібродемпфування – зменшення рівня вібрації об’єкта, що захищається, шляхом перетворення енергії механічних коливань даної коливальної системи в теплову енергію.
Динамічне погашення коливань – під’єднання до об’єкту системи, що захищається, реакції, яка зменшує розмах вібрації об’єкту в точках під’єднання.
Зміна конструктивних елементів машин та конструкцій.
Ефективність віброізоляції визначається коефіцієнтом передачі КП, який має фізичний зміст відношення амплітуди вібропереміщення, віброшвидкості, віброприскорення об’єкта, що захищається, або діючої на нього сили до амплітуди тієї ж величини джерела збудження при гармонічній вібрації. Величина КП визначається за формулою
(6.12)
де
–
параметр об’єкту;
– параметр джерела збудження.
6.1.8 Прилади для вимірювання вібрації
Для визначення параметрів вібрації використовують прилади, що базуються на механічних та електричних методах вимірювання.
Механічні прилади мають меншу точність, ніж електричні, та використовуються для вимірювання вібрацій з амплітудами більшими 0,05 мм та частотою до 30 Гц.
Електричні прилади використовують для вимірювання широкого частотного діапазону вібрацій, більшої та меншої інтенсивності. Вони дозволяють також здійснювати вимірювання на значних віддалях від об’єкту вібрації.
Параметри процесу вібрації вимірюються за допомогою віброметрів, вібрографів та спеціалізованою осцилографічною апаратурою 1 та 2 груп.
Технічні характеристики ряду приладів для вимірювання характеристик вібрації наведені в додатку Т.
6.2 Лабораторний віброметр
В даній лабораторній роботі використовується віброметр марки ВИП-2 (рис.6.5).
6.2.1 Віброметр вип-2
Віброметр ВИП-2 складається з віброперетворювача, вимірювального приладу та з’єднувального кабелю. Віброперетворювач має циліндричну форму і складається з сейсмоприймача, розміщеного в стальному корпусі з основою, на якій є шпилька для накручування наконечника (штиря).
Принцип роботи віброперетворювача є наступним: при контакті штиря з вібруючим об’єктом відбувається зміщення інерційної маси відносно магнітопроводу, при цьому на кінцях обмотки котушки підвісної системи виникає електрорушійна сила, величина якої пропорційна швидкості переміщення, що фіксується за допомогою вимірювального приладу.
6.2.1.2 Порядок роботи з віброметром ВИП-2.
6.2.1.2.1 Перевірка працездатності віброметра.
Встановити перемикач “РОД РАБОТЫ” в положення: “КОНТР. ПИТАНИЯ” та переконатись, що стрілка гальванометра знаходиться в межах чорного спектру шкали.
6.2.1.2.2 Вимірювання амплітуди вібрації.
встановити перемикач “РОД РАБОТЫ” в положення “
” (амплітуда вимірюється в мікрометрах, мкм);
встановити перемикач “ПРЕДЕЛЫ ИЗМЕРЕНИЙ” в таке положення, при якому має місце найбільше відхилення стрілки гальванометра в межах його шкали, але “не зашкалює”;
числове значення амплітуди вібрації визначається за величиною відхилення стрілки гальванометра з врахуванням діапазону меж вимірювання, який відповідає знаменнику перемикача “ПРЕДЕЛЫ ИЗМЕРЕНИЯ”.
Наприклад:
Віброметр працює в режимі:
Перемикач “РОД РАБОТЫ” – положення “ ”;
Перемикач “ПРЕДЕЛЫ ИЗМЕРЕНИЯ” –
положення
.
Тоді числове значення амплітуди вібрації визначається за верхньою шкалою гальванометра 0 - 10 ділень, що відповідає діапазону 0 - 100 мкм.
Перемикач “ПРЕДЕЛЫ ИЗМЕРЕНИЯ” –
положення
.
Тоді числове значення амплітуди вібрації визначається за нижньою шкалою гальванометра 0 - 3 ділення, що відповідає діапазону 0 - 300 мкм.
6.2.1.2.3 Вимірювання віброшвидкості коливань (визначаються наступні значення: максимальна та мінімальна миттєві віброшвидкості, середньоквадратичне значення віброшвидкості):
– встановити перемикач “РОД РАБОТЫ”
в положення “
”
(віброшвидкість вимірюється в мм/с);
– встановити перемикач “ПРЕДЕЛЫ ИЗМЕРЕНИЙ” в таке положення, при якому стрілка гальванометра має найбільше відхилення в межах його шкали, але “не зашкалює”;
– вимірювання максимальної (мінімальної) миттєвої віброшвидкості – числові значення визначаються за найбільшою (найменшою) величиною відхилення стрілки гальванометра з урахуванням діапазону меж вимірювання, який відповідає чисельнику перемикача “ПРЕДЕЛЫ ИЗМЕРЕНИЙ”.
Наприклад:
Віброметр працює в режимі:
Перемикач “РОД РАБОТЫ” – положення “ ”;
Перемикач “ПРЕДЕЛЫ ИЗМЕРЕНИЙ”–
положення
.
Тоді числове значення віброшвидкості визначається за верхньою шкалою гальванометра 0 - 10 ділень, що відповідає діапазону 0 - 1 мм/с.
Перемикач “ПРЕДЕЛЫ ИЗМЕРЕНИЙ”–
положення
.
Тоді числове значення віброшвидкості визначається за нижньою шкалою гальванометра 0-3 ділення, що відповідає діапазону 0 - 30 мм/с.
– визначення середньоквадратичної віброшвидкості
(6.13)
де
та
–
відповідно мінімальне та максимальне
значення віброшвидкості для конкретної
контрольної точки.