6.1.5 Дія вібрації на організм людини

Вібрація викликає коливання тіла людини.

Людський організм резонує при дії коливань з частотою 8 Гц. Коливання з частотою від 17 до 25 Гц викликає резонанс голови, а з частотою від 6 до 9 Гц – внутрішніх органів. Коливання робочих місць із вказаними частотами досить небезпечні, оскільки можуть викликати механічні пошкодження і навіть роз­риви органів.

Локальні вібрації можуть викликати погіршення кровопос­тачання кистей рук, пальців, передпліччя, судин серця. В результаті може виникнути порушення чутливості шкіри, відкладення солей, деформації і зниження рухомості суглобів. Так як і при загальній вібрації порушується діяльність серця, центральної нервової системи. Особливо небезпечними є вібрації високої частоти.

Найбільш шкідливим для людини є одночасна дія вібрації, шуму і низької температури. Довготривалість та інтенсивна дія вібрації може призвести до виникнення у працівника важко-виліковного захворювання – віброхвороби.

Розрізняють три фази розвитку віброхвороби: початкова, середньої важкості та важка.

Початкові стадії цієї хвороби при дії загальної вібрації проявляються у вигляді головних болей, порушення сну, підвищенні втомленості та роздратованості, можливе запаморочення.

При середній важкості захворювання посилюються явища віброзахворювання. Чутливість шкіри знижується ще в більшій мірі у порівнянні з початковою, наступають приступи спазмів судин, різко змінюється температура шкіри рук, настають роз­лади центральної нервової системи.

Важкі форми віброхвороби практично невиліковні, викликають незворотні процеси в м’язовій системі організму, а також у судинах. Працездатність при важких формах віброхвороби різко знижується.

Ознаками вібраційної хвороби при дії локальної вібрації є ниючі болі в кистях і пальцях рук, відчуття оніміння, підви­щена втомленість рук, слабкість.

6.1.6 Нормування вібрацій

Розрізняють гігієнічне та технічне нормування вібрації. У першому випадку обмежують параметри вібрації робочих місць і поверхні контакту з руками працюючих. У другому випадку обмежують параметри вібрації з врахуванням не тільки вказаних вимог, але і технічно досягнутого на сьогоднішній день для даного виду машин мінімального рівня вібрацій.

Нормованими параметрами загальної вібрації є середньоквадратичні значення коливальної швидкості в октавних смугах частот або амплітуда переміщень, що збуджуються роботою обладнання і передаються на робочі місця у виробничих приміщеннях (підлога, робочі майданчики, сидіння).

Вібрація, що діє на людину, нормується окремо в кожній стандартній октавній смузі по різному для загальної та локальної вібрації.

Норми по обмеженню загальних вібрацій (робочих місць) встановлюють логарифмічні рівні коливальної швидкості в октавних діапазонах із середньогеометричними частотами 2, 4, 8, 16, 31.5, 63 Гц (рис. 6.4), а норми по обмеженню ло­кальної вібрації – в октавних смугах з середньогеометричними частотами 16, 31,5, 63, 125, 250, 500, 1000 Гц (рис. 6.4). Нормування транспортних вібрацій виконується, починаючи з октавної смуги із середньогеометричним значенням частоти 1 Гц.

Гігієнічні норми вібрації встановлені при тривалості робочої зміни 8 годин. Гігієнічну оцінку вібрації проводять одним з трьох методів: частотним (спектральним) аналізом, інтегральною оцінкою по частоті та дозою вібрації.

При частотному (спектральному) аналізі нормованими пара­метрами є середньоквадратичні значення віброшвидкості V (та їх логарифмічні рівні ) або віброприскорення , що визначаються для локальної вібрації – в октавних смугах частот, а для загаль­ної вібрації – в октавних або 1/3 октавних смугах частот. Санітарні норми вібрацій наведені в додатку С.