
- •Кафедра безпеки життєдіяльності
- •Організаційні питання проведення лабораторних робіт
- •Загальні вимоги до оформлення звітів з лабораторних робіт
- •Контроль та критерії оцінювання знань студентів за результатами виконання лабораторних робіт
- •1 Лабораторна робота №1
- •1.1 Теоретичні відомості
- •1.1.1 Вплив метеорологічних умов на організм людини
- •1.1.2 Нормування метеорологічних умов
- •1.1.3 Вимоги до вимірювання показників мікроклімату
- •1.1.4 Комплексні методи оцінки впливу фізичних властивостей повітря на організм людини
- •1.2 Прилади для вимірювання і контролю параметрів метеорологічних умов
- •1.2.1 Визначення температури повітря
- •1.2.2 Визначення вологості повітря
- •1.2.3 Вимірювання швидкості руху повітря
- •1.2.4 Визначення атмосферного тиску
- •1.2.5 Вимірювання інтенсивності теплового випромінювання
- •1.2.6 Лабораторна установка
- •1.3 Техніка безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •1.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •1.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •2 Лабораторна робота №2 “Контроль ефективності роботи вентиляційної установки”
- •2.1 Теоретичні відомості
- •2.1.1 Класифікація вентиляційних систем
- •2.1.2.5 Витрата повітря, що видаляється з приміщення через повітропровід, може бути отримана з виразу
- •2.2 Устаткування і прилади для вимірювання і контролю параметрів вентиляції
- •2.3 Техніка безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •2.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •2.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •3 Лабораторна робота №3 “Природна і штучна освітленість”
- •3.1 Теоретичні відомості
- •3.1.1 Основні світлотехнічні показники
- •3.1.2 Види і системи освітлення. Нормування освітлення
- •3.1.2.1 Природне освітлення
- •3.1.2.2 Штучне освітлення
- •3.1.2.3 Джерела штучного світла
- •3.1.2.4 Світильники
- •3.2 Устаткування і прилади для вимірювання і контролю освітленості
- •3.3 Техніка безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •3.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •3.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •3.5.9 Зробити розрахунок штучного освітлення в приміщенні, використавши метод коефіцієнта використання світлового потоку.
- •– Відстань між крайніми рядами світильників і стінами приймається в межах
- •4 Лабораторна робота №4
- •4.1 Теоретичні відомості
- •4.1.4 Методи контролю запиленості повітря
- •5 Лабораторна робота №5 “ Дослідження виробничого шуму”
- •5.1 Теоретичні відомості
- •5.1.1 Загальні положення
- •5.1.3 Класифікація шумів
- •5.1.3.1 За характером спектру шуми поділяються на:
- •5.1.3.2 За часовими характеристиками шуми поділяються на:
- •5.1.3.3 Непостійні шуми поділяються на:
- •5.1.4 Дія шуму на організм людини
- •5.1.5 Характеристика та допустимі (нормовані) рівні шуму на робочих місцях
- •5.1.5.3 Нормування шуму
- •5.1.6 Методи боротьби з шумом
- •5.2 Прилади для вимірювання шуму
- •5.2.6 Методи вимірювання
- •5.2.7 Лабораторний шумомір ишв-1 (Прилад вимірювальний пи-6)
- •5.2.7.1 Характеристика перемикачів шумоміру ишв-1.
- •5.3 Вимоги безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •5.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •5.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •5.5.5 Дослідження шуму, що створюється рухомим джерелом шуму.
- •6 Лабораторна робота №6 “Дослідження вібрації”
- •6.1 Теоретичні відомості
- •6.1.2 Власні та вимушені коливання
- •6.1.3 Характеристики вібрації.
- •Середньогеометричні частоти октавних смуг частот вібрацій стандартизовані і складають наступні значення: 1; 2; 4; 16; 31.5; 125; 250; 500; 1000 Гц.
- •6.1.4 Види вібрацій
- •6.1.5 Дія вібрації на організм людини
- •6.1.6 Нормування вібрацій
- •6.1.7 Зниження вібрації машин і механізмів
- •6.1.8 Прилади для вимірювання вібрації
- •6.2 Лабораторний віброметр
- •6.2.1 Віброметр вип-2
- •6.3 Вимоги безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •6.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •6.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •7 Лабораторна робота №7
- •7.1 Теоретичні відомості
- •7.2 Опис установки
- •7.3 Вимоги безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •7.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •7.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Додатки Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток к
- •Додаток п
- •Додаток р
6.1.5 Дія вібрації на організм людини
Вібрація викликає коливання тіла людини.
Людський організм резонує при дії коливань з частотою 8 Гц. Коливання з частотою від 17 до 25 Гц викликає резонанс голови, а з частотою від 6 до 9 Гц – внутрішніх органів. Коливання робочих місць із вказаними частотами досить небезпечні, оскільки можуть викликати механічні пошкодження і навіть розриви органів.
Локальні вібрації можуть викликати погіршення кровопостачання кистей рук, пальців, передпліччя, судин серця. В результаті може виникнути порушення чутливості шкіри, відкладення солей, деформації і зниження рухомості суглобів. Так як і при загальній вібрації порушується діяльність серця, центральної нервової системи. Особливо небезпечними є вібрації високої частоти.
Найбільш шкідливим для людини є одночасна дія вібрації, шуму і низької температури. Довготривалість та інтенсивна дія вібрації може призвести до виникнення у працівника важко-виліковного захворювання – віброхвороби.
Розрізняють три фази розвитку віброхвороби: початкова, середньої важкості та важка.
Початкові стадії цієї хвороби при дії загальної вібрації проявляються у вигляді головних болей, порушення сну, підвищенні втомленості та роздратованості, можливе запаморочення.
При середній важкості захворювання посилюються явища віброзахворювання. Чутливість шкіри знижується ще в більшій мірі у порівнянні з початковою, наступають приступи спазмів судин, різко змінюється температура шкіри рук, настають розлади центральної нервової системи.
Важкі форми віброхвороби практично невиліковні, викликають незворотні процеси в м’язовій системі організму, а також у судинах. Працездатність при важких формах віброхвороби різко знижується.
Ознаками вібраційної хвороби при дії локальної вібрації є ниючі болі в кистях і пальцях рук, відчуття оніміння, підвищена втомленість рук, слабкість.
6.1.6 Нормування вібрацій
Розрізняють гігієнічне та технічне нормування вібрації. У першому випадку обмежують параметри вібрації робочих місць і поверхні контакту з руками працюючих. У другому випадку обмежують параметри вібрації з врахуванням не тільки вказаних вимог, але і технічно досягнутого на сьогоднішній день для даного виду машин мінімального рівня вібрацій.
Нормованими параметрами загальної вібрації є середньоквадратичні значення коливальної швидкості в октавних смугах частот або амплітуда переміщень, що збуджуються роботою обладнання і передаються на робочі місця у виробничих приміщеннях (підлога, робочі майданчики, сидіння).
Вібрація, що діє на людину, нормується окремо в кожній стандартній октавній смузі по різному для загальної та локальної вібрації.
Норми по обмеженню загальних вібрацій (робочих місць) встановлюють логарифмічні рівні коливальної швидкості в октавних діапазонах із середньогеометричними частотами 2, 4, 8, 16, 31.5, 63 Гц (рис. 6.4), а норми по обмеженню локальної вібрації – в октавних смугах з середньогеометричними частотами 16, 31,5, 63, 125, 250, 500, 1000 Гц (рис. 6.4). Нормування транспортних вібрацій виконується, починаючи з октавної смуги із середньогеометричним значенням частоти 1 Гц.
Гігієнічні норми вібрації встановлені при тривалості робочої зміни 8 годин. Гігієнічну оцінку вібрації проводять одним з трьох методів: частотним (спектральним) аналізом, інтегральною оцінкою по частоті та дозою вібрації.
При
частотному (спектральному) аналізі
нормованими параметрами є
середньоквадратичні значення
віброшвидкості V (та їх логарифмічні
рівні
)
або віброприскорення
,
що визначаються для локальної вібрації
– в октавних смугах частот, а для
загальної вібрації – в октавних або
1/3 октавних смугах частот. Санітарні
норми вібрацій наведені в додатку С.