
- •Кафедра безпеки життєдіяльності
- •Організаційні питання проведення лабораторних робіт
- •Загальні вимоги до оформлення звітів з лабораторних робіт
- •Контроль та критерії оцінювання знань студентів за результатами виконання лабораторних робіт
- •1 Лабораторна робота №1
- •1.1 Теоретичні відомості
- •1.1.1 Вплив метеорологічних умов на організм людини
- •1.1.2 Нормування метеорологічних умов
- •1.1.3 Вимоги до вимірювання показників мікроклімату
- •1.1.4 Комплексні методи оцінки впливу фізичних властивостей повітря на організм людини
- •1.2 Прилади для вимірювання і контролю параметрів метеорологічних умов
- •1.2.1 Визначення температури повітря
- •1.2.2 Визначення вологості повітря
- •1.2.3 Вимірювання швидкості руху повітря
- •1.2.4 Визначення атмосферного тиску
- •1.2.5 Вимірювання інтенсивності теплового випромінювання
- •1.2.6 Лабораторна установка
- •1.3 Техніка безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •1.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •1.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •2 Лабораторна робота №2 “Контроль ефективності роботи вентиляційної установки”
- •2.1 Теоретичні відомості
- •2.1.1 Класифікація вентиляційних систем
- •2.1.2.5 Витрата повітря, що видаляється з приміщення через повітропровід, може бути отримана з виразу
- •2.2 Устаткування і прилади для вимірювання і контролю параметрів вентиляції
- •2.3 Техніка безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •2.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •2.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •3 Лабораторна робота №3 “Природна і штучна освітленість”
- •3.1 Теоретичні відомості
- •3.1.1 Основні світлотехнічні показники
- •3.1.2 Види і системи освітлення. Нормування освітлення
- •3.1.2.1 Природне освітлення
- •3.1.2.2 Штучне освітлення
- •3.1.2.3 Джерела штучного світла
- •3.1.2.4 Світильники
- •3.2 Устаткування і прилади для вимірювання і контролю освітленості
- •3.3 Техніка безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •3.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •3.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •3.5.9 Зробити розрахунок штучного освітлення в приміщенні, використавши метод коефіцієнта використання світлового потоку.
- •– Відстань між крайніми рядами світильників і стінами приймається в межах
- •4 Лабораторна робота №4
- •4.1 Теоретичні відомості
- •4.1.4 Методи контролю запиленості повітря
- •5 Лабораторна робота №5 “ Дослідження виробничого шуму”
- •5.1 Теоретичні відомості
- •5.1.1 Загальні положення
- •5.1.3 Класифікація шумів
- •5.1.3.1 За характером спектру шуми поділяються на:
- •5.1.3.2 За часовими характеристиками шуми поділяються на:
- •5.1.3.3 Непостійні шуми поділяються на:
- •5.1.4 Дія шуму на організм людини
- •5.1.5 Характеристика та допустимі (нормовані) рівні шуму на робочих місцях
- •5.1.5.3 Нормування шуму
- •5.1.6 Методи боротьби з шумом
- •5.2 Прилади для вимірювання шуму
- •5.2.6 Методи вимірювання
- •5.2.7 Лабораторний шумомір ишв-1 (Прилад вимірювальний пи-6)
- •5.2.7.1 Характеристика перемикачів шумоміру ишв-1.
- •5.3 Вимоги безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •5.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •5.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •5.5.5 Дослідження шуму, що створюється рухомим джерелом шуму.
- •6 Лабораторна робота №6 “Дослідження вібрації”
- •6.1 Теоретичні відомості
- •6.1.2 Власні та вимушені коливання
- •6.1.3 Характеристики вібрації.
- •Середньогеометричні частоти октавних смуг частот вібрацій стандартизовані і складають наступні значення: 1; 2; 4; 16; 31.5; 125; 250; 500; 1000 Гц.
- •6.1.4 Види вібрацій
- •6.1.5 Дія вібрації на організм людини
- •6.1.6 Нормування вібрацій
- •6.1.7 Зниження вібрації машин і механізмів
- •6.1.8 Прилади для вимірювання вібрації
- •6.2 Лабораторний віброметр
- •6.2.1 Віброметр вип-2
- •6.3 Вимоги безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •6.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •6.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •7 Лабораторна робота №7
- •7.1 Теоретичні відомості
- •7.2 Опис установки
- •7.3 Вимоги безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •7.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •7.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Додатки Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток к
- •Додаток п
- •Додаток р
5.2.6 Методи вимірювання
Вибір того чи іншого метода вимірювання рівня шуму залежить від мети вимірювання:
– визначити ймовірність пошкодження слухового апарата;
– визначити потребу в використанні технічних засобів боротьби з шумом та підібрати їх тип;
– визначити “шумове навантаження”, що є сумісним з характером робіт, які виконуються;
– визначити фоновий рівень, необхідний для забезпечення спілкування та техніки безпеки.
Міжнародний стандарт ISO 2204 передбачає три різних методи вимірювання рівня шуму:
оглядовий;
технічний;
прецизійний.
Оглядовий метод
Цей метод вимагає найменших затрат та обладнання. Рівні шуму в робочій зоні визначаються за допомогою вимірювача рівня шуму з використанням обмеженої кількості точок вимірювання. Хоча детальний акустичний аналіз при цьому не проводиться, враховують часові параметри, такі як постійний чи періодичний характер та тривалість шумової дії на працівників. Зазвичай оглядовий метод передбачає використання частотної характеристики А, але деколи доцільніше використання частотної характеристики С або Лин.
Технічний метод
При використанні цього методу до вимірювань рівня шуму за частотною характеристикою A (чи В, С, Лин.) додаються вимірювання, які проведені за допомогою октавних чи 1/3-октавних фільтрів. Кількість точок вимірювання та діапазони частот вибираються у відповідності до мети вимірювання. Часові параметри тут також враховуються. Цей метод використовується для оцінки перешкод по відношенню до мовного спілкування шляхом знаходження рівня вказаних перешкод, а також для розробки програм зі зниження рівня шуму та для оцінки слухових і неслухових впливів шуму.
Прецизійний метод
Використання цього методу вимагається в складних ситуаціях, де є необхідність у найбільш повному вивченні проблеми, що виникає внаслідок наявності шуму. Повномасштабні вимірювання рівня звуку доповнюються октавними чи 1/3-октавними вимірюваннями, фіксуються результати спостережень за певні проміжки часу у відповідності до тривалості та коливань рівня звуку. Наприклад, може виникнути потреба в вимірюванні пікових звукових рівнів імпульсів з використанням режиму “підтримування пікового значення” чи виміряти рівні інфразвуку чи ультразвуку, для цього будуть необхідні особливі можливості в плані визначення частот, направленості мікрофона і т.д.
5.2.7 Лабораторний шумомір ишв-1 (Прилад вимірювальний пи-6)
Дослідження характеристик шуму в даній лабораторній роботі виконується за допомогою шумоміру ИШВ-1 (измеритель шума и вибраций) (рис.5.2, 5.3).
Шумомір ИШВ-1 складається з мікрофону (ненаправленого), підсилювачів ПМ-4, частотних фільтрів та вимірювального приладу ПИ-6.
Шумомір ИШВ-1 відповідає 2-му класу точності (згідно з паспортом).
При роботі шумоміру ИШВ-І використовуються перемикачі “РОД РАБОТЫ”, “РОД ИЗМЕРЕНИЯ”, “ЧАСТОТА”, “ДЕЛИТЕЛЬ І”, “ДЕЛИТЕЛЬ ІІ”.
5.2.7.1 Характеристика перемикачів шумоміру ишв-1.
Перемикач “РОД РАБОТЫ” має положення “ОТКЛ.”, “КОНТР. ПИТАНИЯ”, “БЫСТРО”, “МЕДЛЕННО”.
В положенні “ОТКЛ.” – прилад обезживлений. В положенні “КОНТР. ПИТАНИЯ” на вимірювальний прилад подається живлення від акумулятора або блоків живлення від електричної мережі та здійснюється його контроль по шкалі вимірювального приладу.
В положенні “БЫСТРО” та “МЕДЛЕННО” прилад має часові характеристики швидко і повільно.
Перемикач “РОД ИЗМЕРЕНИЙ” має положення “А”, “В”, “С”, “ЛИН”, “ФИЛЬТРЫ”.
В положенні “А”, “В”, “С” у вимірювальний ланцюг підключаються фільтри А, В, С.
В положенні “ЛИН” проводяться дослідження у смузі частот від 10 до 10000 Гц.
Положення “А” відповідає сприйняттю шуму та імітує криву чутливості вуха людини. Використовується для орієнтовної оцінки постійного та непостійного шумів з невідомим спектром. Розмірність рівня звуку визначається в дБ(А).
Положення “В”, “С” відповідає сприйняттю шуму органами слуху людини з аномальними властивостями, птахів і тварин. Використовується при вивченні індивідуальних особливостей слуху людини.
Положення “ЛИН” встановлюється для визначення дійсних величин рівнів звукового тиску (які відповідають фізичним навантаженням на барабанну перетинку людини), оскільки характеристика чутливості шумоміра в такому режимі роботи практично лінійна. Може використовуватися при аудиометрії (випробування слуху, яке дозволяє встановити відхилення слуху людини від норми). Розмірність – дБ.
В положенні “ФИЛЬТРЫ” до вимірювального ланцюга підключаються октавні фільтри (перемикач “ЧАСТОТА”) та виконується вимірювання шумів в октавних смугах частот.
Перемикач “ЧАСТОТА” з положеннями від 16 до 8000 служить для вимірювання характеристик шуму в октавних смугах із середньогеометричними частотами від 16 до 8000 Гц.
Перемикач “ДЕЛИТЕЛЬ І” має положення від “30” до ”90”. За допомогою цього перемикача виконується послаблення вхідних сигналів до 90 дБ ступенево по 10 дБ.
Перемикач “ДЕЛИТЕЛЬ ІІ” має положення від “0” до “40” і служить для послаблення сигналу до 40 дБ ступенево по 10 дБ.
Положення перемикачів шумоміру при дослідженні різних видів шумів рекомендовані в табл. 5.3.
5.2.7.2 Визначення рівня звукового тиску та рівня звуку.
Встановити перемикач “ДЕЛИТЕЛЬ І” та “ДЕЛИТЕЛЬ ІІ” у такі положення, при яких стрілка гальванометра знаходиться у межах від 0 до 10 дБ.
Значення рівня звукового тиску (дБ) визначається за формулою
(5.11)
де
,
–
відповідно рівні звукового тиску, які
фіксують “ДЕЛИТЕЛЬ І” та “ДЕЛИТЕЛЬ
ІІ” , дБ;
–
рівень звукового тиску, виміряний за
допомогою гальванометра, дБ.
Рівні звукового тиску (дБ), рівні звуку (дБ(А)) визначаються в момент максимальних показів гальванометра шумоміру.