5 Лабораторна робота №5 “ Дослідження виробничого шуму”

Мета роботи:

1 Ознайомити студентів з причинами виникнення та характеристиками шуму.

2 Ознайомити та навчити студентів користуватися шумомірами, методикою визначення характеристик шумів.

3 Навчити студентів методам оцінки характеристик шумів та зниження шуму.

Рекомендована література:

1 ГОСТ 12.1.003-83 Система стандартов безопасности труда. Шум. Общие требования безопасности.

2 ГОСТ 12.1.023-80. Система стандартов безопасности труда. Шум. Методы установления значений шумовых характеристик стационарных машин.

3 ГОСТ 12.1.024-81 Система стандартов безопасности труда. Шум. Определение шумовых характеристик источников шума в заглушенной камере. Точный метод.

4 ГОСТ 12.1.025-81 Система стандартов безопасности труда. Шум. Определение шумовых характеристик источников шума в реверберационной камере. Точный метод.

5 ГОСТ 12.1.026-80 Система стандартов безопасности труда .Шум. Определение шумовых характеристик источников шума в свободном звуковом поле над звукоотражающей плоскостью. Технический метод.

6 ГОСТ 12.1.027-80 Система стандартов безопасности труда. Шум. Определение шумовых характеристик источников шума в реверберационном помещении. Технический метод.

7 ГОСТ І2.1.028-80 Система стандартов безопасности труда Шум. Определение шумовых характеристик источников шума. Ориентировочный метод.

8 ГОСТ 12.1.029-80 Система стандартов безопасности труда. Средства и методы защиты от шума. Классификация.

9 ГОСТ 12.1.036-81 Система стандартов безопасности труда. Допустимые уровни в жилых и общественных зданиях.

10 Санитарные нормы допустимых уровней шума на рабочих местах. № 3223-85, 15 с.

11 Бортницкий П.И. Охрана труда на автомобильном транспорте.–Киев.: Высшая школа, 1988 – 263с.

12 Желтоухов В.В. Методические указания к лабораторной работе “Защита от производственного шума”.– Ивано-Франковск: УОП, ИФИНГ, 1989. – 23 с.

13 Кобевник В.Ф. Охрана труда. – К.: Выща школа, 1990.–286 с.

14 Охрана труда в машиностроении: Сборник нормативно-технических документов: в 2-х томах. т.2/Сост.: А.И.Шуминов, В.И. Мерзляков, В.В. Аммосов.– М.:Машиностроение ,1990.–352 с.

15 Юдин Е.Я. и др. Охрана труда в машиностроении.–М.: Машиностроение, 1983 – 335 с.

5.1 Теоретичні відомості

5.1.1 Загальні положення

Шумом називається всякий небажаний для людини звук, який заважає сприйняттю корисних сигналів. Як звук сприймаються пружні коливання, що розповсюджуються хвиле­подібно у твердому, рідкому та газоподібному середовищі. Звукові хвилі виникають при порушенні стаціонарного стану середовища внаслідок дії на нього будь-якої збуджуючої сили.

Походження шуму:

• механічне (вібрація поверхонь машин, обладнання, одинокі або періодичні удари в з’єднаннях деталей та конструкціях);

• аеродинамічне (при витіканні стиснутого повітря або газу);

• гідромеханічне (при витіканні рідини);

• повітряне (що розповсюджується у повітряному середовищі);

• електромагнітне (коливання електромеханічних пристроїв під впливом змінних магнітних сил).

5.1.2 Деякі фізичні характеристики шуму: звуковий тиск, інтенсивність звуку, частота

Звукове поле – простір, в якому розповсюджуються звукові хвилі. В кожній точці звукового поля тиск та швидкість руху частинок повітря змінюється у часі.

Різниця між миттєвим значенням повного тиску та середнім тиском спокійного середовища називається звуковим тиском (Р). Розмірність – Па.

Розповсюдження звукової хвилі супроводжується перенесенням енергії. Середній потік енергії в будь-якій точці середовища, віднесений до одиниці поверхні, яка є перпендикулярною до напрямку розповсюдження хвилі, називається інтенсивністю (силою) звуку в даній точці ( I ). Розмірність – Вт/м².

Частота звуку (f) характеризується числом коливань звукової хвилі за одиницю часу. Розмірність – Гц.

Залежність середньоквадратичних значень синусоїдальних складових шуму (або відповідних їм рівнів в дБ) від частоти називається частотним спектром або просто спектром.

При аналізі шуму спектр (діапазон звукових частот) розбивають на октавні смуги, в яких верхня гранична частота (f₁) у два рази більша, ніж нижня гранична частота (f₂), тобто

(5.1)

В октавній смузі можуть виділятися третиннооктавні смуги частот, для яких характерно , що

(5.2)

де , – відповідно верхня та нижня частоти в третиннооктавній смузі.

Кожна октавна смуга характеризується середньогеометричною частотою

(5.3)

Середньогеометричні частоти октавних смуг частот шуму стандартизовані і складають наступні значення: 31,5; 63; 125; 250; 500; 1000; 2000; 4000; 8000 Гц. За еталонну частоту при нормуванні рівнів шуму прийнята частота 1000 Гц.