
- •Кафедра безпеки життєдіяльності
- •Організаційні питання проведення лабораторних робіт
- •Загальні вимоги до оформлення звітів з лабораторних робіт
- •Контроль та критерії оцінювання знань студентів за результатами виконання лабораторних робіт
- •1 Лабораторна робота №1
- •1.1 Теоретичні відомості
- •1.1.1 Вплив метеорологічних умов на організм людини
- •1.1.2 Нормування метеорологічних умов
- •1.1.3 Вимоги до вимірювання показників мікроклімату
- •1.1.4 Комплексні методи оцінки впливу фізичних властивостей повітря на організм людини
- •1.2 Прилади для вимірювання і контролю параметрів метеорологічних умов
- •1.2.1 Визначення температури повітря
- •1.2.2 Визначення вологості повітря
- •1.2.3 Вимірювання швидкості руху повітря
- •1.2.4 Визначення атмосферного тиску
- •1.2.5 Вимірювання інтенсивності теплового випромінювання
- •1.2.6 Лабораторна установка
- •1.3 Техніка безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •1.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •1.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •2 Лабораторна робота №2 “Контроль ефективності роботи вентиляційної установки”
- •2.1 Теоретичні відомості
- •2.1.1 Класифікація вентиляційних систем
- •2.1.2.5 Витрата повітря, що видаляється з приміщення через повітропровід, може бути отримана з виразу
- •2.2 Устаткування і прилади для вимірювання і контролю параметрів вентиляції
- •2.3 Техніка безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •2.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •2.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •3 Лабораторна робота №3 “Природна і штучна освітленість”
- •3.1 Теоретичні відомості
- •3.1.1 Основні світлотехнічні показники
- •3.1.2 Види і системи освітлення. Нормування освітлення
- •3.1.2.1 Природне освітлення
- •3.1.2.2 Штучне освітлення
- •3.1.2.3 Джерела штучного світла
- •3.1.2.4 Світильники
- •3.2 Устаткування і прилади для вимірювання і контролю освітленості
- •3.3 Техніка безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •3.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •3.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •3.5.9 Зробити розрахунок штучного освітлення в приміщенні, використавши метод коефіцієнта використання світлового потоку.
- •– Відстань між крайніми рядами світильників і стінами приймається в межах
- •4 Лабораторна робота №4
- •4.1 Теоретичні відомості
- •4.1.4 Методи контролю запиленості повітря
- •5 Лабораторна робота №5 “ Дослідження виробничого шуму”
- •5.1 Теоретичні відомості
- •5.1.1 Загальні положення
- •5.1.3 Класифікація шумів
- •5.1.3.1 За характером спектру шуми поділяються на:
- •5.1.3.2 За часовими характеристиками шуми поділяються на:
- •5.1.3.3 Непостійні шуми поділяються на:
- •5.1.4 Дія шуму на організм людини
- •5.1.5 Характеристика та допустимі (нормовані) рівні шуму на робочих місцях
- •5.1.5.3 Нормування шуму
- •5.1.6 Методи боротьби з шумом
- •5.2 Прилади для вимірювання шуму
- •5.2.6 Методи вимірювання
- •5.2.7 Лабораторний шумомір ишв-1 (Прилад вимірювальний пи-6)
- •5.2.7.1 Характеристика перемикачів шумоміру ишв-1.
- •5.3 Вимоги безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •5.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •5.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •5.5.5 Дослідження шуму, що створюється рухомим джерелом шуму.
- •6 Лабораторна робота №6 “Дослідження вібрації”
- •6.1 Теоретичні відомості
- •6.1.2 Власні та вимушені коливання
- •6.1.3 Характеристики вібрації.
- •Середньогеометричні частоти октавних смуг частот вібрацій стандартизовані і складають наступні значення: 1; 2; 4; 16; 31.5; 125; 250; 500; 1000 Гц.
- •6.1.4 Види вібрацій
- •6.1.5 Дія вібрації на організм людини
- •6.1.6 Нормування вібрацій
- •6.1.7 Зниження вібрації машин і механізмів
- •6.1.8 Прилади для вимірювання вібрації
- •6.2 Лабораторний віброметр
- •6.2.1 Віброметр вип-2
- •6.3 Вимоги безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •6.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •6.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •7 Лабораторна робота №7
- •7.1 Теоретичні відомості
- •7.2 Опис установки
- •7.3 Вимоги безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •7.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •7.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Додатки Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток к
- •Додаток п
- •Додаток р
3.1.2.4 Світильники
Світильник – це світловий прилад, що складається з джерела світла (лампи) та освітлювальної арматури. Освітлювальна арматура призначена для перерозподілу напряму світлового потоку у бік робочої поверхні, для захисту очей від засліплюючої дії ламп, для запобігання їх від пошкодження, а також для кріплення і підведення до них електричного струму.
Світильники відрізняються цілою низкою світлотехнічних та конструктивних характеристик.
Основними світлотехнічними характеристиками світильників є: світлорозподіл, крива сили світла, коефіцієнт корисної дії та захисний кут.
Згідно з ГОСТ 17677-82 світильники відносяться до певних класів в залежності від того, як розподілений світловий потік світильника між верхньою і нижньою півсферами.
Якщо більше, ніж 80 % світлового потоку розподіляється в нижній півсфері, то світильники відносяться до класу прямого світла (П), якщо 60.. 80% – до класу переважно прямого світла (Н), при 40...60 – до класу розсіяного світла (Р).
Якщо більше, ніж 80 % світлового потоку розподіляється у верхній півсфері, то світильники відносяться до класу відбитого світла (О), при 60..80% – до класу переважно відбитого світла (В).
Залежно від конструктивного виконання світильники бувають: відкриті, захищені, закриті, пилонепроникні, вологозахищені, вибухобезпечні та підвищеної надійності проти вибуху.
За ступенем захисту від пилу розрізняються світильники відкриті (2), перекриті з неущільненою світлопроникною оболонкою (2’), пилозахищенні, тобто такі, що допускають проникнення пилу в порожнину світильника тільки в нешкідливих кількостях (5), з обмеженою зоною пилозахисту (5’), пилонепроникні (6) і з обмеженою зоною пилонепроникності (6’).
Поділ світильників за ступенем захисту від води наведений в додатку Н.
За призначенням світильники можуть бути загального та місцевого освітлення.
3.2 Устаткування і прилади для вимірювання і контролю освітленості
Для вимірювання і контролю освітленості використовується переносний люксметр Ю116. Принцип дії люксметра заснований на фотоелектричному ефекті. Складається прилад з двох основних частин: селенового фотоелементу з насадками і вимірювача з міліамперметром. На передній панелі вимірювача є кнопки перемикача і табличка із схемою, що зв’язує дію кнопок і насадок, які використовуються, з діапазоном вимірювання. Прилад має дві шкали: 0 – 100 і 0 – 30. На бічній стінці корпусу вимірювача розташована вилка для приєднання селенового фотоелементу.
Насадка на фотоелемент складається з півсфери, виконаної з білої світлорозсіючої пластмаси, і непрозорого пластмасового кільця, що має складний профіль. Насадка позначена буквою К. Ця насадка застосовується спільно з однією з трьох інших насадок – М, Р, Т. Кожна з цих насадок спільно з насадкою К утворює три поглиначі із загальним номінальним коефіцієнтом ослаблення 10, 100, 1000, що застосовуються для розширення діапазону вимірювання.
Порядок відліку наступний: при натисненні правої кнопки потрібно користуватися шкалою 0 – 100, при натисненні лівої кнопки – 0 – 30. Якщо на елемент надіті насадки К і М, то межі вимірювань збільшуються в 10 раз, якщо К і Р – в 100 раз, якщо К і Т – в 1000 раз.
При визначенні освітленості фотоелемент необхідно встановити горизонтально на робочому місці, а відлік вести по вимірювачу, який також розташований горизонтально, на деякій відстані від фотоелементу, щоб тінь від того, хто проводить вимірювання, не попадала на фотоелемент.