Українська преса в Канаді

Водночас з розвитком релігійного, політичного та інших органі­заційних форм життя й інституцій у демократичній країні, якою Ка­нада була, з'явилася також й українська преса. Першим часописом українською мовою в Канаді був тижневик "Канадійський Фармер", що його заснував у 1903 р. Франк Оливер, міністер внутрішніх справ ліберального уряду на чолі з Вілфридом Лор'є. Видання газети фі­нансувала канадська Ліберальна партія, як свій орган для українсь­ких поселенців. Очевидно, головним завданням цього тижневика були канадські справи, а зокрема діяльнісь Ліберальної партії, щоб укра­їнці підтримували цю партію в наступних виборах. Першим редак­тором "Канадійського Фармера" був учитель Іван Негрич.

У 1904 р. Консервативна партія, готуючись до нових виборів, також стала видавати часопис для українців під назвою "Слово", якого з'явилося заледве кільканадцять чисел.

Іван Бодруг, учитель і пастор Української Євангелицької Церкви, та священики Незалежної Грецької Церкви у 1905 р. започаткували часопис "Ранок". Українці лівих радикальних переконань 1907 р. стали видавати власний часопис під назвою "Червоний Прапор", пщ редакцією Павла Крата, в 1908 р. переназваний на "Робочий На­род", який редагували Мирослав Стечишин, Павло Крат та інші.

Група вчителів народної школи на чолі з Тарасом Ферлеєм з соціалістичними переконаннями 1910 р. заснували у Вінніпегу "Ук­раїнську Видавничу Спілку" на чолі з Ярославом Арсеничем. Та­рас Фєрлей став її секретарем. Спілка почала видавати часопис "Український Голос", першим редактором якого був Василь Кудрик. Це були ті часи, коли ще рідко можна було почути слово "укра-їець", "український". З уваги на те на перших порах газета вжива­ла обидві назви "українець" і "русин", як синоніми, щоб люди звикли до нового терміну і знали, що "русин" це українець. Через деякий час, коли читачі до нової назви звикли, газета вживала лише назви "Україна", "українець" та прикметники "українська", "український"¹.

"Український Голос" став трибуною української прогресивної інтелігенції і пропагував програму самостійності України. Це був часопис — піонер у процесі перетворювання "австріяків", "рутен-ців", "галичан" і "буковинців" на українців.

У 1911 р. почав виходити тижневик "Канадійський русин", пер­шим редактором якого був Микола Сироїдів. З приїздом єп. Н. Буд­ки "Канадійський русин" став його офіційним органом. Часопис, як вже сама назва вказувала, був консервативного напрямку, тому відбувалася постійна полеміка поміж прогресивним "Українським Голосом" та "Канадійським русином", який у 1919 р. також змі­нив назву на "Канадійський українець". Серед української грома­ди тривала полемічна війна, головно в питаннях релігії, і не так в її духовному аспекті, як у матеріальному, тобто за інкорпорацію храмів і всього церковного майна на Руську греко-католицьку Цер­кву в Канаді, яку підпорядковано безпосередньо папі римському. Непохитна постава єпископа Будки викликала завзятий опір укра­їнської соціалістично настроєної інтелігенції, яка гуртувалася до­вкола часопису "Український Голос".

Хоча українські поселенці в Канаді в жодному випадку не пред­ставляли собою одноцілої й ідейно згуртованої громади, вони все ж таки могли похвалитися не тільки культурними й релігійними здо­бутками, але також і політичними, оскільки вже мали своїх пред­ставників в кількох міських радах, а в 1915 р. здобули два місця у провінційних парламентах — Андрій Шандро був обраний в Алберті, а Тарас Фєрлей у Манітобі. Іншими словами, українська етнічна група дала про себе знати, що вона є і з нею треба числитися.

З вибухом першої світової війни на 26 липня австрійський консул в Оттаві видав заклик про загальну мобілізацію австрійських грома­дян-резервістів, які повинні голоситися до австрійської армії. Згідно з інструкціями консула, єпископ Будка видав 27 липня пастирський лист до "вірних Канадської Руси-Україяи". Цей лист був друкова­ний у "Канадійському русині" і деякі чоловіки зголосилися на виїзд. Але в міжчасі Великобританія, а з нею і Канада, вступили в війну на боці Росії, а це вже зовсім зміняло ситуацію і тоді єп. Будка видав другий пастирський лист, "До ... вірних канадійських руси-нів-українців", з датою 6 серпня 1914 р., в якому говорив: "Руси­ни, горожани Канади! Се наш великий обов'язок стати в обороні Канади, бо ж се край, що пригорнув нас, дав захист під стягом свободи Бритійської імперії, де ми найшли не лише хліб, але і мож­ність духового розвою.

Се наша дорога вітчина, бо тут наша сімя, наші діти, тут май­но наше, тут і серце наше ціле, наша ціла будучність. Тому в отсій переважній хвилі пам'ятаймо, що як вірні сини Канади, вірні при­сязі зложеній Вітчині і нашому королеві і ми маємо гуртуватися під прапор бритійської держави"¹.

¹ СирникІ.Г. "Український Голос" в перших роках // Календар — альманах для відмі­чення 50-ліття праці "Українського Голосу", 1910—1960.—Вінніпег, I960.—С 38.

¹ Канадійський русин (Вінніпег).—1914.— 8 серпня.

384

В. Верига

385

Перший пастирський лист виявляв турботу про українців в Єв­ропі, а другий був продиктований життєвими інтересами тих укра­їнців, що для них Канада стала вже обраною батьківщиною, в якій вони почувалися краще ніж в Австро-Угорщині. На жаль, кана-дійський уряд не звернув уваги на цей пастирський лист й інтер­нував всіх тих, які зголосилися на поворот до Галичини чи Буко­вини, а також і тих, кого підозрівали в симпатіях до Австрії. Всі вони опинилися в таборах інтернованих. В одному тільки Онтаріо в таборі Капускейсінг було понад 1300 українців, а такі табори бу­ли в Манітобі, Алберті та Британській Колюмбії. Так тисячі чоло­віків, яких єдиною провиною було те, що вони колись були ав­стрійськими громадянами, замкнено в таборах, а на решту наки­нено строгий контроль, обмежено свободу слова, сходин і т.п.¹.

Це все використали також опоненти єпископа Будки, які, по-кликаючись на перший пастирський лист, доказували, що греко-католицька ієрархія не здібна безпечно вести своїх вірних через за­грозливі роки війни.

Аргентина

Четвертою й останньою заморською державою, яка відкрила свої кордони для української масової імміграції, була Аргентина, колиш­ня іспанська колонія, яка в 1816 р. під проводом генерала Хозе Франціска де Сан Мартін проголосила свою незалежність.

Аргентина — республіка в Південній Америці. Площа її 2798 тис. кв. км. Складається вона з 22 провінцій та одного федераль­ного дистрикту — столиці Буенос-Айрес. Автохтонне населення Аргентини в основному винищене іспанськими колоністами й величезні простори урожайної землі стояли пусткою. Уряд нама­гався їх заселити європейськими поселенцями, головно з Півден­ної Європи, але опісля й іншими європейцями. Внаслідок того до Аргентини емігрували люди різних національностей, а між ними й українці.

Визначити рік приїзду першого українця емігранта до Аргенти­ни дуже важко. За час від 1857 p., тобто від часу оформлення спе­ціального імміграційного уряду в Аргентині, з Австро-Угорщини приїхало 5363 емігранти й не може бути сумніву, що між ними був якийсь відсоток українців. Про це, зрештою, свідчать прізвища ім­мігрантів, щоправда часто перекручені до невпізнання. За 1881— 1885 pp. до Аргентини приїхало 5529 австро-угорців і 120 "русос", тобто русини. Від цього часу щораз частіше появляються австро-угорські іммігранти з означенням "русос"².

¹ Тесля І. Вказ. праця.— С. 72.

² Кравець С Українці в країні срібної ріки //Календар-альманах на 1955 рік.— Париж, 1954.- С 159.

Докладніші інформації про українських поселенців в Аргентині маємо вщ липня 1897 p., коли до порту Посадас прибули імміг­ранти з Галичини і, як виявилося, в них не було достатком гро­шей на закуп землі у провінції Буенос-Айрес. Тоді Др. X. Лянуссе, губернатор Національної Території Місіонес, запропонував їм по­селитися в Місіонес, де вони дістануть на довготермшові сплати землю та ще й державну допомогу. І так вже в липні вирушила в дорогу валка возш, запряжена волами, до віддаленої майже на 1 200 км провінції Місіонес. Вона складалася з 14 родин, разом 69 осіб, головно з Товмацького повіту Західної України.

Ця група українських поселенців 27 серпня 1897 р. прибула до місцевости Апостолес у провінції Місіонес, колишнього індіянського поселення. Там вони застали вже шість українських родин, заснов­ників Апостолес, що приїхали через Бразиліїо. Насправді провінція Місіонес, яка розміщена в субтропічному кліматі, своєрідне продо­вження теренів, що їх колонізували українські поселенці в штаті Па­рана з Бразилії¹. Місіонес знаходиться у північно-східній Аргенти­ні, поміж ріками Параґа й Уругваєм, і межує на сході з Бразилією, а на заході — з Парагваєм.

За один рік число українських поселенців в Апостолес зросло до 250 осіб; в липні 1900 р. приїхало ще 1600 осіб, в 1901 р. — 1700, а в 1903 р. — також близько тисячі. Протягом кількох років село Апостолес та навколишні колонії були заповнені українськи­ми переселенцями греко-католиками, хоча серед них було трохи латинників, але всі вони говорили українською мовою. Ці перші іммігранти приїжджали з південно-східніх повітів Галичини — Ко­ломийського, Бучацького. Чортківського, Гусятинського, Заліщиць-кого й Тернопільського.

У провінції Місіонес дуже родюча земля, на якш організовано великих розмірів плантації чаю, тютюну, цукрової тростини і "жерба мати" (рід південноамериканської рослини, з якої виготовляють напиток, подібний до чаю, але зелений), а також великі лісові про­стори, що творять головне багатство провінції. Тут є також великі гори, озера та водоспади (Ігвазу на ріці тієї самої назви, заввишки 80 м і завширшки понад 1 км, тобто два рази більший від водо­спаду Ніаґара та ще кілька менших — Сальтос дсль Мосона, Сальтос Енкантадо, Сальтос де Алегріа та ін.).

Від перших днів свого поселення українці перетворили місі­онерські джунглі в продуктивні рільничі господарства та різні план­тації. З початку поселенцям в Місіонес призначувано по 50 га землі та одноразову допомогу в харчах і худобі. Але ту землю треба було очищати, щоб зробити її придатною для хліборобства, що

¹ Василик М. Українці в Аргентині з господарського погляду // Календар-альманах "Відродження", переступний 1972 рік.— Буенос-Айрес— С. 20.

386

387

робилося звичайно при допомозі вогню. В околицях лісостепу такий спосіб давав добрі висліди, але де землю вкривав густий праліс, то вогнем можна було випалити тільки кущі та дрібніші дерева, а великі дерева тільки обгорали і їх треба було зрубувати й корчувати. Але з бігом часу, при наполегливій праці, колишні праліси перемінювалися в орні поля¹.

У 1900 р. на території Місіонесу налічувалося понад 800 родин українців, що осіли на господарствах в Апостолес, Азара, Трес-Ка-понес та ін². До вибуху першої світової війни в Місіонес було по­над 5000 поселенців.

Приїхавши на нові місця поселення і поборовши перші життє­ві труднощі, українці організовували своє життя на свій лад. Всі вони тужили за батьківщиною, звичаями, зокрема відчували брак церкви, щоб задовольнити свої духовні потреби. Тому одним з пер­ших громадських будинків були церкви. Згідно з деякими відомо­стями, першу українську маленьку церковцю-капличку збудували українські поселенці в місцевості Ляс-Тунас, віддаленої від Апо­столес на яких 13 км, вже 1901 p., але докладніших даних про неї немає³.

Проте вже є достатня інформація про церкву в місцевості Трес-Капонес, збудовану в 1904 р. Оскільки українського священика не було, то громада дозволила відправляти в своїй церкві польському священикові. Однак він відправляв богослужения латинською мо­вою, якої парафіяни не розуміли, отже не міг задовольнити духов­них потреб віруючих. Тоді, щоб церква не стояла пусткою, україн­ці запросили з Буенос-Айрес російського православного священи­ка Костянтина Ізразцова. У 1908 р. він прислав до Трес-Капонес православного священика о. Тихона Гнатюка. Т. Гнатюк був сві­домим українцем і провадив релігійну працю в українському дусі, правив у церкві по-церковнослов'янському з українською вимовою, а проповіді виголошував по-українськи.

У той час у Місіонес було вже чимало православних українців з Волині та Буковини. Місіонерська праця о. Т. Гнатюка не обме­жувалася виконанням душпастирських обов'язків, він дбав про під­несення загальнокультурного та господарського стану українців⁴.

Майже кожна українська громада в Місіонес — цс відбиток ук­раїнської громади на рідних землях. Вона має свою церковцю з дзвіницею, парохіяльний дім, цвинтар, а деякі також і школу. Ос­новна різниця полягала в тому, що в Аргентині немає сіл, бо ук­раїнські поселенці живуть хуторами і кожний з них має наділ зем-

¹ Там же.— С. 22.

² Кравець С. Вказ. праця.— С 162.

' Онацькшї Є. Українці в Південній Америці // Українці в Вільному світі...— С 216. ⁴ Там же.

лі не менший 25 га¹. Зате великі труднощі виникали з приїздом священиків для душастирської праці в Аргентині. Прохання укра­їнців до митрополита А. Шептицького натрапляли на різні пере­шкоди в Галичині й у Священній Конгрегації для Поширення Ві­ри в Римі.

Інша частина поселенців того часу осіла в столиці Буенос-Айрес і місцевості Беріссо, коло Ля Пляти, віддаленій від Буенос-Айреса на 60 кілометрів. Це були здебільша особи самітні або й одружені, які вже до виїзду за океан заробляли на прожиток по містах, а то й поза кордонами Австро-Угорщини, у Франції і в Прусії. Маючи вже уявлення про фабричну працю чи взагалі міські зайняття, так легко не піддавалися пропаганді еміграційних агентів, які в першу чергу шукали аграрних поселенців.

Українські католицькі священики прибули до Аргентини щой­но в 1908 p., першим прибув з Бразилії о. Климентій Бжуховський, монах василіянського чину з короткочасними відвідинами. Пізні­ше приїхали до Місіонес світські священики, в 1909 р. о. Ярослав Карп'юк, який організував в Апостолес першу читальню "Просві­ти". Однак він також пробув у Місіонес лиш два і пів року й по­вернувся на рідні землі. У 1911 р. приїхали до Місіонес ще два ук­раїнські греко-католицькі священики, о. Омелян Й. Анансвич й о. Іван Сенишин². Перший пробув у Місіонес до 1915 р., не про­явивши якоїсь помітної активності. Головну організаційну роботу провадив о. Сенишин, який короткий час був навіть посадником Апостолесу. Це завдяки йому в Апостолесі була організована і ді­яла українська кооператива, яка проіснувала аж до його смерті в жовтні 1926 р.³.

Головними місцями поселення українців в Аргентині були в першу чергу столиця Буенос-Айрес з околицею. У 1909 р. до Буенос-Айрес прибув на працю Пилип Бак, колишній учитель і сторож в редакції українського щоденника "Рада" в Києві. Він приїхав працювати над скріпленням правого берега ріки Ля-Плята і там познаходив "хохлів", "малоросів" та "русинів", і зорганізу­вав у Бельґрано "під вербами" першу українську школу, в якій в 1910 р. було 30 учнів. Тоді ж із учнів був створений перший український дитячий хор. Тут була створена маленька бібліотека, для якої книжки подарували Володимир Винниченко, Василь Ко­ролів і проф. Михайло Грушевський. Сюди приходили також ча­сописи "Рада", "Засів" і "Рідний Край" з Києва та "Діло" зі

¹ Данилишин М. Українські поселення в Аргентині // Свобода.— 1980.— Ч. 184.— 23 серпня.

² Ковалик В. Встановлення української єпархії в Аргентині // Свобода (Джерзі Chi).— 1978.— 8 серпня.

' Онацький Є. Вказ. праця.— С 217.

388

389

Львова¹. Все це робилося з наміром, щоб усіх тих "малоросів", "хохлів" і "русинів" перевиховати на українців.

Першою спробою організації культурно-освітнього характеру бу­ло створення Культурно-просвєтітельськаго общества в Буенос-Ай­рес у 1910 р. Ініціяторами його були "малороси" і росіяни, але член­ство у переважній більшості складалося з українців. Вони, переко­навшись в імперіялістичних стремліннях провідників "общества", відійшли й "общество" перестало існувати².

* * *

Найактивніший наплив українців до Аргентини був від початку імміграції в 1897 р. аж до вибуху світової війни 1914 p., зокрема в 1901—1903 pp. Перед першою світовою війною, головно в 1901— 1913 pp. до Аргентини приїхало близько 10 000 українських посе­ленців. Українці поселилися майже в усіх передових провінціях Ар­гентини: червоноземнім Місіонес, тропікальному Чако, Мендозі, Тукумані, а також у Ріо-Неґро, Чубуті. Але основною провінцією українського хліборобського населення аж до вибуху першої світо­вої війни залишилася таки Місіонес, а Буенос-Айрес — центром українців-робітників.

Однак скільки всіх українців прибуло в тому часі до Аргентини — важко твердити, оскільки урядову статистику в Аргентині, так само як і в Бразилії, не оголошують. Зрештою, у тій статистиці національ­ність визначається не місцем народження, але з якої держави вони приїхали. Тому українці, народжені в Україні під російською зай-манщиною, фігурують як росіяни, а ті з Галичини чи Буковини — як австрійці³.

За певними даними урядової статистики (релігія, професія, по­селення і все, що характеризує національність) можна дійти ви­сновку, що до вибуху першої світової війни 1914 р. в Аргентині було понад 46 тис. українців. В це число входили всі українці, ті що називали себе "австріяками", але ними не були насправді, ті, що називали себе "русинами", і ті, що подавали себе за "русских", але по-російськи говорити не вміли⁴.

Такою була громада українських поселенців в Аргентині 1914 p., національно малосвідома, позбавлена української інтелігенції, незор-ганізована, ані під оглядом релігійним, ані під оглядом політичним, але свідома одного, що вона не є ні російською, ані польською.

• * * *

Впродовж цілого XIX ст., докладніше від останнього поділу Польщі 1795 p., Україна опинилася під пануванням двох імперій —

Росії та Австро-Угорщини. Цей поділ мав добрі й злі сторони. Тоді як російський уряд провадив політику тотальної русифікації укра­їнського народу, намагаючись перетворити його у малоросів — вітку російського народу, частини України під австрійським пану­ванням користувалися деякими конституційними правами, які ук­раїнські культурно-політичні діячі використали для перетворення Галичини й Буковини в український П'ємонт, центр українського національного відродження. Це, очевидно, стояло на заваді Росії й тому вона намагалася захопити Галичину й Буковину від Австрії, щоб і там знищити "мазепинство". Негативним було те, що розви­ток в обох частинах ішов нетотожними шляхами.

Колоніяльне становище України в системі Росшської імперії дещо відрізнялося від долі Польщі, яка також була поділена між трьох сусідів, Австрії, Прусії і Росії. Відрізнялося також і від становища Фінляндії та інших балтійських народш. Проводячи на всіх окраїнах політику національного гноблення, російський уряд все ж таки визнавав існування польського, фінського та інших народів Прибалтики. Однак щодо України царський уряд застосо­вував політику повної русифікації українського народу, не визна­ючи його прав як нації. Це по суті перекреслювало не тільки минуле українського народу, але і його майбутнє. Як нація він був приречений на загибель. Проте і в таких складних умовах народні маси України ніколи не втрачали надію на кращу долю, шукаючи шляхів визволення. У таких складних і невідрадних обставинах захопила український народ перша світова війна. Та найгірше було те, що з вибухом війни український народ, поділений поміж дві ворожі імперії, був змушений служити в цих арміях, воювати проти себе і вмирати за своїх гнобителш. Така доля всіх поневоле­них народів.

і

¹ Там же.-с 216.

² Кравець С. Вказ. праця.— С. 163.

³ Онацький Є. Вказ. праця.— С 215.

⁴ Кравець С. Вказ. праця.— С. 160.

390

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

•

Аксіоми для нащадків; українські імена у світовій науці (збірник на­рисів, упорядник Олег Романчук).— Львів, 1992.

Антонович В. Коротка історія Козаччини. — Коломия, [1912].

Антонович В. Поселение запорожцев у Банате // Киевская старина.— 1882.- № 6.- С 349-552.

Антонович Д. Українська культура.— Мюнхен, 1988.

Антонович Д. Українське мистецтво // Нова Україна (Прага).— 1923.— Ч. 3.- С 107-115.

Антонович Д. Український театр // Нова Україна (Прага).— 1923.— Ч. 1-2.- С 133-141.

Антонович К. З моїх спогадів про Миколу Міхновського // Самостій­на Україна.- 1957.- Ч. 11 (107).

Атлас. Українці — східна діаспора.— (Передмова: Всеволод Наулко).— Київ, 1993.

Баталій Д. Нарис історії України на соціяльно-економічному грунті.— Харків, 1928.

Баран С Весна народів в Австро-Угорській Україні.— Мюігхен, 1948.

Бачинський Ю. Україна ірредента.— Львів, 1892.

Безкровний К.А., Скидан В.В. Спогади про Кубань // 3 минулого: збір­ник.— Варшава, 1938.— Т. 1.— С 100—125.

Бєрнштєйн М.Д. Журнал "Основа" і український літературний процес кінця 50-х — 60-х років XIX ст.— Київ, 1959.

Біднов В. Атакування Запорожської Січи 1775 року (3 нагоди 150-ти-літних роковин зруйновання Січи) // Літературно-Науковий Вістник.— 1925.- Т. 88.- С 51-70.

Богачєвська М. 1848 рік у Східній Галичині // Сучасність (Мюнхен).— 1964.- Ч. 6.- С 98-108.

Богданович М. История царствования Императора Александра I и Рос­сии в его время,— Анн Арбор, 1980.

Бойко Ю. Вибране.— Мюнхен, 1971-1981.- Т. 1-3.

Болотенко О. Козацтво і Україна.— Торонто, 1950.

Боргард О. Крим — історія без прикрас // Східний часопис (До­нецьк).— 1993.— 28 вересня.

Борисенко В.Й. Про стан освіти селян на Лівобережній Україні в по-реформений період (1861—1900 pp.) // Український історичний журнал.— 1975.- № 8.- С 102-106.

Боровой С. Я. До питання про становище України в період капіталізму // Український історичний журнал.— 1967.— №9.— С 113-121.

392

Бороздин Н.Н. Университеты в России в первой половине XIX века // История России в XIX веке.— С.-Петербург, 1907.—Т. 2.— С. 349—379.

Борушенко О. Бразилійська Україна // Свобода.— 1991.— Ч. 105.— 5 червня.

Борщак І. Наполеонівські симпатії на Україні; на підставі нових доку­ментів // Діло.— 1930.— Ч. 214.— 26 вересня; Ч. 215.—27 вересня.

Борщак І. Галичина й українська справа в XIX ст. // Україна (Париж).— 1953.- МЬ 10.- С 863-865.

Борщак І. Наполеон і Україна. — Львів, 1937.

Ботушанський В. М. Буковинська трудова еміграція в кінці XIX— на початку XX ст. //Історичні дослідження; вітчизняна історія.— Київ, 1975.- Випуск І.- С 137.

Бройтман Е. Знаменитые евреи.— Москва, 1992.

Будзиновський В. Ішли діди на муки; введення в історію України.— Нью-Йорк, 1958.

Будзиновський В. Історія національної думки на тлі моїх споминів // Новий час (Львш).— 1934.— 9 травня.

Будзиновський В. Як Москва нищила Україну; на підставі старих ук­раїнських пісень.— Відень, 1917.

Буковина, її мюгуле і сучасне (За ред. Д.Квітковського, Т.Бриндзана і А. Жуковського).— Париж—Филадельфія—Детройт, 1956.

Вайда М. Великий пробудитель Закарпаття; в память 150-літнього ювілею народження Олександра Духновича.— Филадельфія, 1953.

Ващенко Г. Коротка характеристика освіти в дореволюційній Росії // Наукові Записки Українського Вільного Університету.— Мюнхен, 1973.— Ч. 7.- С 48-59.

Величковський М. Столипінська земельна реформа // Визвольний Шлях (Лондон).- 1963,- Кн. 8.- С 859-870.

Вивід прав України. Документи і матеріали до історії української полі­тичної думки (Впорядкування, вступна стаття і довідки Богдана Кравце-ва).— Мюнхен, 1964.

Винар Б. Економічний колоніялізм в Україні.— Париж, 1958.

Винар Л. Михайло Грушевський і Наукове Товариство ім. Шевченка, 1892-1930.- Мюнхен, 1970.

Внтанович І. Історія українського кооперативного руху.— Нью-Йорк, 1964.

Власовський І. Нарис історії Української Православної Церкви.— Нью-Йорк, 1955—1966.— 4 томи у 5-х кн.

Возняк М. Кирило-Методіївське Братство.— Львів, 1921.

Возняк М. Просвітні змагання галицьких українців у 19 віці.— Львів, 1912.

Володимирів Др. та Г.П. Промисловість України // Розбудова Нації.— 1931.- Ч. 11-12.- С 296-300.

Волошин А. Спомини.— Ужгород, 1923.

393

Волощенко А. К. Нариси з історії суспільно-політичного руху на Укра­їні в 70-х — на початку 80-х років XIX ст.— Київ, 1974.

Воробей П.І. З історії української преси // Український історичний журнал.— 1971.- № 10.- С. 50-53.

Восстание декабристов. Документы (под ред. чл.-кор. АН СССР М.В.Нечкиной).— Москва, 1958.— Т.7.

Герасименко М. 77. Пауперизація і соціальне розшарування сільського населення Галичини в першій половині XIX ст. // Український історичний журнал.— 1959.— № 1.— С 28-42.

Гербільський Г. Ю. Передова суспільна думка в Галичині (30-ті — середина 40-х років XIX ст.). — Львів, 1959.

Гербільський Г. Ю. Розвиток прогресивних ідей в Галичині у першій половині XIX ст. (до 1848 р.).— Львів, 1964.

Гец М. Українська імміграція в Бразилії // Українці у вільному світі; ювілейна книга "Українського Народного Союзу", 1894-1954.— Джерзі Сіті, 1954.- С 233-253.

Гнатюк В. Національне відродження австро-угорських українцш (1772-1880).— Відень, 1916.

Голобуцький В.О. Економічна історія Української РСР; дожовтневий період.— Київ, 1970.

Голобуцький В. Запорізька Січ в останні часи свого існування, 1734— 1775.— Київ, 1961.

Голобуцький В. О социальных отношениях в Задунайской Сечи // Исторические записки.— Москва, 1949.— Т. 30.— С. 211—231.

Голубенко 77. Україна і Росія у світлі культурних взаємин.— Париж, 1987.

Гординський О. К. 70-річчя українського Пласту, 1912-1982 // Наша Мета (Торонто).— 1982.— Ч. 35.— 15 вересня.

Граф Аракчеев и военные поселения, 1809—1831.— Санкт-Петербург, 1871.

Григоріїв Ю. Великий український драматург // Нова Заря (Чікаго).— 1966.— Ч. 37.— 11 вересня.

Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибране.— Київ, 1961.

Грищенко М. Великодержавна політика царського уряду в питанні ос­віти трудящих України // Український історичний журнал.— 1968.— № 7.- С 51-57.

Грушевський М. З історії реліїійної думки на Україні. 2-е удосконале­не вид.— Вінніпег, 1962.

Грушевський М. Ілюстрована історія України.— Київ—Відень, 1921.

Гуржій І. Боротьба селян і робітників України проти феодально-крі­посницького гніту (з 80-х років XVIII ст. до 1861).— Київ, 1958.

Гуржій І. Зародження робітничого класу України (кінець XVII— пер­ша половина XIX ст.).— Київ, 1958.

Гуржій І. Проблеми соціально-економічного розвитку України періоду

пізнього феодалізму в буржуазній і буржуазно-націоналістичній історіографії // Український історичний журнал.— 1988.— № 9.— С 36—44.

Гуржій І. Україна в системі всеросійського ринку 60—90-х років XIX ст.— Київ, 1968.

Данилишин М. Українські поселенці в Аргентині // Свобода (Джерзі-Сіті).- 1980.- Ч. 184.- 23 серпня.

Даценко Л., Шендеровський В. Славетний український вчений Іван Пулюй // Розбудова держави (Київ).— 1994.— № 5.— С 24-30.

Дашкевич Я. Україна вчора і нині: нариси, виступи, есе.— Київ, 1993.

Декабристи // Діло.— 1926.— Число 10.— 16 січня.

Демкович-Добрянський М. Україна і Росія; історичні нариси на теми російського імперіялізму.— Рим, 1989.

Демкович-Добрянський М. Українсько-польські стосунки у XIX сто­річчі (з передмовою В. Янева).— Мюнхен, 1969.

Деркач І. Героїчний тенор //Літературна Україна,— 1964.— № 33.— 28 квітня.

Деркач І. На вершині мистецтва //Радянська культура.— 1963.— № 76.— 22 вересня.

Дідух Р. 1900 — РУП — 1960; у 60-ліття РУП // Українське слово (Париж). - 1960. - Ч. 995. - С 3-4.

Довнар-Запольский М. В. На заре крестьянской свободы. Публичные чтения о крепостном праве накануне раскрепощения. — Киев, 1911.

Довнар-Запольский М.В. Обзор новейшей русской истории.— Киев, 1912.-Т. 1.

Документи українського комунізму (Вступна стаття Івана Майстрен-ка).— Нью-Йорк, 1962.

Доманицький В. Тарас Шевченко; синтетично-націологічні студії йо­го життя і творчости.— Чікаго, 1961.

Донцов Д. Рік 1918, Київ.— Торонто, 1954.

Дорошенко В. Михайло Драгоманів (1841—1895) //Життя і знання (Львів).- 1935.- Ч. 6.- С 161-163.

ДЬрошенко В. Політичний розвиток Наддніпрянської України // Кален­дар — альманах "Дніпро" на звичайний рік 1935.— Львів, 1935.— С.50—66.

Дорошенко Д. Микола Іванович Костомаров.— Київ, 1920.

Драган А. Український Народний Союз в минулому і сучасному //Ук­раїнці у вільному світі; ювілейна книга "Українського Народного Со­юзу", 1894—1954 (Зредагували Л.Мишуга й А.Драган).—Джерзі-Сіті, 1954.— С 46-85.

Дорошенко Д. Мої спомини про давнє минуле, 1901—1914.— Вінніпег, 1949.

Дорошенко Д. Нарис історії України.— Мюнхен, 1966.— Т. 1—2.

Дорошенко Д. Православна церква у сучасному й минулому житті ук­раїнського народу.— Берлін, 1940.

394

395

Дорошенко Д. Угорська Русь. — Прага, 1919.

Дружинина Е. Южная Украина в 1800—1825 гг.— Москва, 1970.

Дружинина Е. Южная Украина в период кризиса феодализма, 1825— 1860 гг.- Москва, 1981.

Дубилко І. Почаївський монастир в історії нашого народу.— Вінніпег, 1986.

Еган Е. Економічне положення руських селян в Угорщині.— Львів, 1901.

Енциклопедія українознавства (словникова частина).— Львів, 1993— 94.— Тт. 1—3 (перевидання в Україні).

Енциклопедія українознавства (словникова частина).— Париж—Нью-Йорк, 1949-1984.- Т. 1-Ю.

Енцикопедія українознавства (за В.Бідновим).— Мюнхен, 1949.— Т. І.— Ч. 3.

Ефименко А. История украинскаго народа.— Санкт-Петербург, 1906.— Т. 1-2.

Ефименко А. Я. Южная Русь; очерки, исследования и заметки.— Санкт-Петербург, 1905.- Т. 1-2.

Ефремов С. Історія українського письменства. Вид. 4-е.— Київ—Ляй-пціг, 1919.- Т. 1-2.

Животко А. Історія української преси.— Регенсбург, 1946.

Жозефіна (Негріта) Кано де П'яцціні. Славетна співачка, моя велика тодруга //Соломія Крушельницька.— Київ, 1978.— Т. І.— С 139-152.

Жук С. А. Короткий історичний нарис Почаївської Успінської Лаври.— рем'янець, 1938.

Зореславич М. Українське робітництво і боротьба за національну і дер­жавну самостійність // Народна Воля.— 1951.— Ч. 48.— 20 грудня.

За сто літ; матеріали з громадського й літературного життя України XIX і початків XX століття (за ред, М. Грушевського.).— //Записки. Історич­на Секція Всеукраїнської Академії Наук.— Київ, 1927.— Кн. 2.

Закарпаття в очах мандрівника //Самостійна думка.— 1935.— Число 5.

Залеський О. Михайло Вербицький // Свобода (Джерзі-Сіті).— 1970.— Ч. ЗО.— 18 лютого.

Залозецький Р. Земельна реформа на Україні.— Відень—Київ, 1918.

Замора М. Один з сорока мільйонів.— Львів, 1993 (неопублікований машинопис).

Затонський В. Національна проблема на Україні.— Харків, 1926.

Зеркаль С Національні й релігійні відносини на Закарпатті.— Нью-Йорк, 1956.

Зеров М. Нове українське письменство; історичний нарис— Вип. 1.— Мюнхен, 1960.

Зореславич М. Українське робітництво і боротьба за національну і державну самостійність //Народна Воля (Скрентон).— 1951.— Ч. 48.— 20 грудня.

Зоря Галицька.— 1848.— 15 травня.

І.Б.Р. Спроба реабілітації цензора "Русалки Дністрової" //Київ. — Фи-ладельфія, 1962.— № (70).— Січень—лютий.— С 32.

Иванов И. Переселение запорожцев на Тамань //Киевская старина.— 1891.- Nb 7.- С. 133-141.

Іван Франко про соціалізм і марксизм; рецензії і статті, 1897—1906.— Нью-Йорк, 1966.

Іванис В. Боротьба Кубані за незалежність.— Мюнхен, 1968.

Ідеї і люди визвольних змагань, 1917—1923.— Нью-Йорк, 1968.

ІкальятіМ. Троянди за прекрасне // II Тігео.— 1965.— N. 15.— 16 квітня.

История России в XIX веке.— Санкт-Петербург, 1907.— Т. 2.

Історія Гуцульщини.— Чікаго, 1975.— Т. 1.

Історія Києва.— Київ, I960.— Т. 1.

Історія Русів.— Нью-Йорк, 1956.

Історія українського мистецтва: в шести томах.— Київ, 1970.— Т. 4.— Кн. 2.

Історія української літератури: у восьми томах. — Київ, 1967—1971.

Історія Української РСР.— Київ, 1953-1957.- Т. 1-2.

Історія Української РСР: у восьми томах.— Київ, 1977—1979.— Т. 1-8.

Історія Української РСР: у двох томах. — Київ, 1967.— Т. 1.

Кабузан В. Народонаселение Бессарабии в первой половине XIX в. // Исторические записки.— Москва, 1969.— Т. 82.— С. 232—242.

Кабузан В. М. Переселення українців у Далекосхідний край в 1850— 1916 pp. // Український історичний журнал.— 1971.— № 2.— С. 65-70.

Казимира Б. Українські ієрархи й запомоговс Братство св. Николая // Альманах золотого ювілею, 1905-1955.— Вінніпег, 1957.— С. 31-56.

Казимира Б. Українці в Канаді // Українці у вільному світі; ювілейна книга Українського Народного Союзу, 1894-1954.— Джерзі-Сіті, 1954.— С 201-215.

Канадийский русин (Вінніпег).— 1914.— 8 серпня.

Калугін Ю. Декабристи на Україні.— Київ, 1971.

Ка^мар В. Документ Крижевської єпархії // Наша Мета (Тороігго).— 1979.— Ч. 46-47.— 27 листопада.

Класова боротьба селянства Східної Галичини (1772—1849); докумен­ти і матеріали.— Київ, 1974.

Клинченко Т. У степу безкраїм, за Уралом... // Український кур'єр (Москва).— 1992.— № 8-9.

Книш 3. Конституція України в проекті Української Народної Партії // Самостійна Україна.—1957.— Ч. 9 (105).

Книш 3. Піп Гапон (з передмовою Василя Вериги).— Торонто, 1977.

Книш І. Смолоскип у темряві; Наталія Кобринська й український жі­ночий рух (з передмовою Олени Кисілевської).— Вінніпег, 1957.

Ковалевський М. При джерелах боротьби; спомини, враження, реф­лексії.— Інсбрук, 1960.

396

397

Ковалевський М. Україна під червоним ярмом. Документи і факти.— Варшава—Львів, 1936.

Ковалик В. Встановлення української єпархії в Аргентині // Свобода (Джерзі-Сіті).— 1978.— 8 серпня.

Козак М. З Історії українського поселення в Міннесоті // Свобода (Джерзі-Сіті).— 1979.— Ч. 190.— 22 серпня.

Коковський Ф. Провесна на Сяніччині //Життя і знання.— 1936.— Ч. 5.- С 137-138.

Кондратович Ф. Задунайская Сечь (по местным воспоминаниям и рас­сказам) //Киевская старина.— 1893.— №. 1.— С. 27-66; Ме 2.— С. 269-300; № 4.- С. 728-773.

Кордуба М. Північно-Західна Україна.— Відень, 1917.

Корнилович М. Бібіковські інвентарі /Український архів.— Київ, 1926.

Короленко П. Азовцы //Киевская старина.— 1891.— № 7.— С. 53-74; N> 8.- С. 171-194.

Корчмар Я. І. Виникнення металургійних заводів на Україні в XIX ст. //Український історичний журнал.— I960.— № 6.— С 112—118.

Коструба Т. Вибрані твори.— Торонто, 1955.— Т. 1.

Кравець С. Українці в країні срібної ріки // Календар-альманах на 1955 рік.— Париж, 1954.— С 158-167.

Кравченко І. З історії цензури //Київська старовина.— 1992.— № 4 (295).- С 56-59.

Красовський І. Ф.Г. Кричевський — творець прекрасного //Наше Сло­во (Варшава).— 1969.— № 20 (666).— 18 травня.

Крестьянское движение в России в 1796—1825 гг. (сборник докумен­тов).— Москва, 1961.

Кривоносюк П. Організатор і просвітитель //Шашкевичіяна.—1973.— Ч. 1 (19-20).- С. 3.

Крилов І. Система освіти в Україні (1917—1930).— Мюнхен, 1956.

Кротевич Є. Ми(с)тець-патріот //Радянська культура (Київ).— 1963.— № 46.— 9 червня.

Кулінич І.М. Україна в загарбницьких планах німецького імперіалізму 1900-1914.— Київ, 1963.

Кульчицький О. Культ Маркіяна Шашкевича, як психосоціяльна про­блема //Наукові записки.— Мюнхен, 1963.— С 208—222.

Куренівець М. Виступи І. Франка за революції 1905—1907 pp. //Само­стійна Україна (Нью-Йорк).— 1956.— Ч. 12 (96).

Курило В.М. Визначна подія в житті українського народу. До 40-річчя возз'єднання західноукраїнських земель в єдиній Українській Радянській державі // Український історичний журнал.— 1978.— N° П.— С 23—34.

Курінний П. Нариси з історії української археології // Університетські виклади.— Авгсбург, 1947.

Курносов Ю.О, Криза кріпосного господарства на Правобережній Ук­раїні (40—50 роки XIX ст.) // Український історичний журнал.— 1959.— № 3.- С 46-61.

398

Кутузов М.И. Сборник документов (под ред. Л.Г.Бескровного).— Мос­ква, 1955.- Т. 4.

Лавріненко Ю. Від Емського указу до нової програми Хрущова // Ли­спе до приятелів.— Нью-Йорк, 1962.— Кн. 1—2.

Лавріненко Ю. На початках українського відродження; до 200-літгя на­родження Василя Каразина 10 лютого 1773—1973 // Сучасність (Мюн­хен).- 1974.- Ч. 2.- С 82-95; Ч. 3.- С 54-66; Ч. 4.- С 56-64; Ч. 5.-С. 31-62.

Лавров П.А. Українське селянство і польське повстання 1830—1831 pp. на Правобережній Україні // Записки Історичного факультету Львівського Державного університету ім. І.Франка.— Львів, 1940.— Т. 1.— С. 97—98.

Лавров Ю.П. Склад робітників металургійної промисловості України наприкінці XIX — на початку XX ст. // Український історичний жур­нал.- 1965.- № 7.- С 43-53.

Лазаревский А. Сведения о задунайских запорожцах в 1826 г. // Киев­ская старина.- 1891.- Т. 35.- С. 295-299.

Левицький К. Історія політичної думки галицьких украінцш 1848—1914; на підставі споминів.— Львів, 1926.

Левченко М. Потомки запорожцев на острове Лети // Киевская ста­рина.- 1882.- N° 5.- С 344-345.

Леонтович В. Спогади про мої зустрічі з українськими діячами старшого покоління // 3 минулого; збірник.— Варшава, 1938.— Т. 1.— С 71-99.

Лещенко М.Н. Крестьянское движение на Украине в связи с проведе­нием реформы 1861 года (60-е годы XIX ст.).— Киев, 1959.

Лисенко І. У сузір'ї великих // Літературна Україна.— 1970.— N° 62.— 7 серпня.

Літературно-науковий вістник.— Київ, 1907.— Т. 37.

Літописець. Замах на пам'ятник Пушкіна в Харкові і Микола Міхновсь-кий // Самостійна Україна (Нью-Йорк).- 1957.- Ч. З (99).- С 17-19.

Літописець. Перша Дума // Самостійна Україна (Нью-Йорк).— 1957.— Ч. 6 (Ю2).- С 13-16.

Лозинський М. Утворення коронного краю в Австрії.— (б. м. в.), 1915.

Лось Л.Ф. Матеріали "Колокола" про події на Україні у середині XIX ст. // Історичні дослідження.—Київ, 1981.—Вип. 7.— С 56-58.

Лотоцький О. Автокефалія.— Варшава, 1935—1938.— Т. 1—2.

Лугова О.І. Про становище України в період капіталізму // Український історичний журнал.— 1967.— N° 3.— С 15—25.

Лужницький Г. Українська церква між сходом і заходом: нарис історії української церкви.— Филадельфія, 1954.

Лукеренко В.Л. Світогляд М.П. Драгоманова.— Київ, 1965.

Мазепа І. Підстави нашого відродження.—Мюнхен, 1946—1949.— Т. 1-2.

Максимович М.А. Собрание сочинений.— Киев, 1876.— Т. 1.

Марунчак М. Д-р О. Олеськів, промотор масового поселення українців у Канаді // Календар-альманах "Нового Шляху" на 1967 рік.— Вінні-пег,[1967].- С. 61-81.

399

Марунчак М. 60-річчя тижневика "Праця" в Бразилії // Наша Мета (Торонто).— 1973.— Ч. 15.— 7 квітня.

Мацьків В. Подія з історії нашої церкви // Свобода (Джерзі-Сіті, Н.Дж.).- 1977.- Ч. 230.-20 жовтня.

Миллер И. С. Накануне отмены барщины в Галиции // Из истории идейно-политической борьбы в польском обществе в 30-40 годах XIX сто­летия // Ученые записки Института славяноведения.— Москва—Ленинград, 1949.- Т. 1.- С. 119-240.

Митрах О. Путевые впечатления на Верховине //Свет.— 1867.— Ч. 14. Мицюк О. Аграризація жидівства України // Розбудова нації (Прага).— 1931.- Ч. 1-2.- С 18-28.

Мицюк О. Жидівська економіка за доби лібералізму, 1851—1881 pp. // Розбудова нації (Прага).- 1931.- Ч. 9-Ю.- С 218-230; Ч. 11—12.— С 276-292.

Мицюк О. Жидівська економіка на Україні за доби реакції (1882—1917) // Розбудова нації (Прага).- 1932.- Ч. 1-2.- С 13-25; Ч. 3-4.-С. 75-86; Ч. 5-6.- С 118-131.

Мицюк О. Перші спроби аграризації жидівства (1807—1827) // Розбу­дова нації (Прага).— 1931.— Ч. 3-4 (39-40).- С 70—79.

Мицюк О. Самостійність України та жидівство // Розбудова нації (Пра­га).- 1933.- Ч. 3-4.- С 75-87.

Міллєр М. Знищення православної церкви большевиками // Укра­їнський збірник.— Мюнхен, 1957.— Ч. 10.— С 41—60.

Міхновський М. Самостійна Україна (з передмовою Юрія Колларда).— (б. м. в.), 1948.

Млиновецький Р. Історія українського народу (Нариси з політичної іс­торії).— 2-е вид.— Мюнхен, 1953.

Моргун О. На провесні то було // Визвольний Шлях (Лондон).— 1963.- Ч. 4.

Мудрий В. Роля "Просвіти" в українському житті; з приводу шістде­сятиліття "Просвіти".— Львів, 1928.

Мухин М. З життя академіка А. Кримського // Визвольний Шлях (Лон­дон).- 1963.- Кн. 7.- С 884-885.

Назарко І. Київські і галицькі митрополити, біографічні нариси (1590— I960).— Торонто, 1962.

Нижанковський 3. Тіням забутих предків українського театру // Сво­бода (Джерзі-Сіті, Н.Дж).— 1975.— Ч. 122.— 26 червня.

Носенко В., Рогов С. Осторожно: провокация! — Кому нужны черно­сотенные мифы? // Огонек (Москва).— 1988.— № 23.— С. 6—7.

КС. К истории малороссийских казаков в конце XVIII ст. и начале XIX века // Киевская старина.- 1897.- № П.— С. 143-156.

Овчаренко П. та ін. Початок вищої освіти на Україні // Літературна Україна.— 1966.— № 2.— 7 січня.

400

Огієнко І. Українська церква.— Прага, 1942.— Т. 2.

Огієнко І. Українська церква; нариси з історії Української Православ­ної Церкви в двох томах. 2-е доп. вид.—Вінніпег, 1982.

Оглоблин О. Люди старої України.— Мюнхен, 1959.

Огоновський О. Історія літератури руської.— Львів, 1889; фотоперед-рук О. Горбача.— Мюнхен, 1991.— Т. 1.

Оглоблин О. Очерки истории украинской фабрики; предкапиталисти-ческая фабрика.— Харьков, 1925.

Оглоблин О. Очерки истории украинской фабрики: маїгуфактура в Гет­манщине.— Киев, 1922.

Одохівська Т.О. З історії українсько-угорських зв'язків другої половини XIX ст. // Український історичний журнал.—1976.— № Ю.— С. 92—96.

Онацький Є. Українська мала енциклопедія.— Буенос-Айрес, 1959.

Онисим (Навроцький В). Пиянство і пропінація в Галичині // Грома­да.- Женева, 1882.- Т. 5.- С 50.

Орел В. Українська преса на Кубані // Наша культура.— Варшава, 1969.- Ч. 4 (132).

Осечинський В.К. До питання про роль соціал-демократії Галичини в революційному русі доби імперіалізму // Вісник Львівського державного університету. Серія історична.— Львів, 1967.— Вип. 4.— С. 32-43.

Отмена крепостного права на Украине; сборник документов и мате­риалов.— Киев, 1961.

Павликовський Ю. Земельна справа у Східній Галичині // Літературно-Науковий Вістник.— Львів, 1922.— Кн. 2.— С. 159-160.

Парамонов СЯ. Звідки ми, чиї ми діти? (Нове з історії стародавньої Руси).— Вінніпег, 1963.

Пастернак Є. Нарис історії Холмшини і Підляшшя (новіші часи).— Він­ніпег— Торонто, 1968.

Пекар А. В. Нариси історії церкви Закарпаття.— Рим, 1967.— Т. 1.

Переяславський О, Українська збройна сила в Наполеонівських вій­нах 1812-1814 pp. // Табор (Варшава).- 1933-1935.- Чч. 19-32.

Петров А. Война России с Турцией 1806-1812 гг.- Санкт-Петербург, 1885. •

Петровський Г. Промова в Г/ Думі, 20 травня 1913 року // Літопис революції.- 1928.- № 1 (28).- С. XLI-XLII.

Письменники Західної України 30—50-х років XIX ст.— Київ, 1965.

Пільгук І. Григорій Сковорода; художній життєпис— Київ, 1971.

Пільгук І. Шевченко — основоположник нової української літерату­ри.— Київ, 1963.

Полное собрание законов Российской империи, 1625—1825.— Санкт-Петербург, 1830. — Т. 21; Т. 32.

Полонська-Василенко Н. До історії України XIX ст. // Український історик.—1964.— Ч. 4.— С. 9—14.

Полонська-Василєнко Н. Історичні підвалини УАПІД-— Мюнхен, 1964.

Полонська Василенко Н. Історія України.— Мюнхен, 1976.— Т. 1—2.

40'

Полонська-Василенко Н. Запоріжжя XVIII ст. та його спадщина.— Мюнхен, 1967.

Полонська-Василенко Н. 1905 рік в Україні // Український самостій­ник (Мюнхен).- I960.— Ч. 2(424).

Полонська-Василенко К Цензурові утиски на Україні // Україна (Па- „

риж).- 1952.- Ч. 7.

Пономаренко М. Михайло Максимович // Календар-альманах "Но­вого Шляху" на 1987.— Торонто, 1987.— С. 72—73.

Понятишин 77. Митрополит Андрей Шептицький в Америці // Українці у вільному світі...— Джерзі-Сіті, 1954.— С 19—36.

Попка И. Черноморские казаки в их гражданском и военном быту.— Санкт-Петербург, 1858.

Поселення в Сибірі // Свобода (Джерзі-Сіті).— 1980.— Ч. 130.— 19 сер­ пня. ,

Праці семінару для виучування народного господарства України. До­кументи українського комунізму.— Нью-Йорк, 1962.

Пріцак О. Роля О. Лотоцького в уневажненні указу заборони українсь­кого слова з 1876 р. // Свобода (Джерзі-Сіті).— 1981.— Ч. 4.— 8 січня; Ч. 5.— 9 січня.

Пріцак О. У століття народин М. Грушевського // Листи до прияте­лів.— Нью-Йорк—Торонто, 1966.— Кн. 5—7.— С. 12.

Пріцак О. Що таке історія України // Свобода (Джерзі-Сіті).— 1980.— Ч. 166.— ЗО липня.

Проскура Н. Л. Переселення селян з Харківської губернії у роки Столипінської реформи // Український історичний журнал.— 1973.— № 6.- С 98-105.

Радянська енциклопедія історії України.— Київ, 1969—1972.— Т. 1— 4.

Редько М. Світогляд Г. С Сковороди.— Львів, 1967.

Рильський М. Син народу // Радянська культура (Київ).—1963.— № 46.— 9 червня.

Романів С. Історія Українського Запомогового Братства св. Николая в Канаді // Альманах золотого ювілею, 1905—1955.— Вінніпег, 1957.— С. 137-140.

Рубінець М. 90-ліття українського поселення в Бразилії // Свобода (Джерзі-Сіті).— 1986.— Ч. 128.— 9 липня.

Рудковский В. Сведения о Бугских козаках // Киевская старина.— 1882.- №11.- С 389-391.

Рудловчак О. Хрестоматія Закарпатської української літератури XIX ст.— Кошіце, 1985.— Ч. 2. ,

Русалка Дністрова; документи і матеріали.— Київ, 1989.

Русский архив.— Москва, 1883.— Т. 2.

Русич К.Ш. Київська рисувальна школа // Новий Шлях (Торонто).— 1979.— Ч. 24.- 18 червня.

Самійленко В. З українського життя в Київі в 80-х роках XIX ст. // Нова Україна (Прага).- 1923.- Ч. 1-2.- С 104-116.

402

Світ І. Зелена Україна: короткий історичний нарис українського політичного і громадського життя.— Нью-Йорк, 1949.

Свобода (Львш).— 1935.— Ч. 31.— 18 серпня.

Селецький Ю. Основи суспільства; вступні завваги.— Париж, 1966.

Семевский В. Крестьянский вопрос в России в XVIII и первой поло­вине XIX века.— С.-Петербург, 1888.

Сергієнко Г.А. Історіографія Кирило-Мефодіївського Братства // Історіографічні дослідження в Українській РСР.— Київ, 1971.— Вип. 4.- С. 150-172.

СередякА. Товариство "Просвіта" за межами Галичини // Нарис історії "Просвіти" (за ред. І. Мельника).— Львів—Краків— Париж, 1993.— С 64-74.

Сирник І. Г. "Український Голос" в перших роках // Календар-альма­нах для відмічення 50-літгя праці "Українського Голосу", 1910—1960.— Він­ніпег, 1960.

Січинський В. Крим: історичний нарис— Нью-Йорк, 1984.

Січинський В. Чужинці про Україїгу.— Регенсбург, 1946.

Скальковский А. Еще о Бугских козаках // Киевская старина.— 1882.— № 12.- С 599-602.

Слабченко М. Матеріали до економічно-соціяльної історії України XIX ст.- Харків, 1925-1927.- Т. 1-2.

Сміян Н. К. Революційний та національно-визвольний рух на Закарпатті кінця XIX — початку XX ст.— Львів, 1968.

Соловьев С. М. История России с древнейших времен.— Москва, I960.- Кн. 6.- Т. 2.

Соломія Крушельницька: спогади, матеріали, листування у двох части­нах (Вступна стаття, упорядкування і примітки Михайла Головащснка).— Київ, 1978.- Т. 1-2.

Стеблецький С Переслідування української і білоруської католицької церкви російськими царями.— Мюігхен, 1954.

Сте&цй Ф. Селянський рух у Східній Галичині під час революції 1848-1849 pp. М Український історичний журнал.— 1973.— № 6.— С 28-38.

Теличук 77. Про поміїцицькі господарства України на початку XX ст. // Історія народного господарства та економічної думки.— Київ, 1974.— Вип. 8.

Теплицький В. Реформа 1861 року і аграрні відносини на Україні (60— 90-ті роки XIX ст.).— Київ, 1959.

Терлецький О. Вплив природи на історію України.— Львів, 1930.

Терлецький О. Історія України з багатьма образками та мапами. Нове переглянене й доп. вид.—Львів, 1938.

Терлецький О. Історія України від 1782 до 1917 р. з 50 образками та З мапами.— Львів, 1936.

Тесля І. Галицьке москвофільство напередодні першої світової війни // Новий Шлях (Торонто).— 1981.— Ч. 37.— 12 вересня; ч.38.— 19 вересня.

403

Тесля І. Розселення українців в Канаді // Альманах золотого ювілею, 1905-1955.- Вінніпег, 1957.- С. 57-87.

Тесля І. Російська окупація Галичини під час першої світової війни // Новий Шлях (Торонто).- 1983.- Ч. 11.— 12 березня; Ч. 12.— 19 березня.

Тесля І. Українці Канади в 1971 році.— Мюнхен, 1977.

Товкачевський А. Великороси і ми // Українська хата (Київ).— 1914.— Ч. 5.

Труды этногр,— статистической экспедиции, снаряженной Имп. русск. геогр. обществом. Юго-Западный отдел.— Киев, 1878.— Т. 7.— Вып.1.

Турій О. Галицькі русини між москвофільством і українством (50-ті — початок 60-х років XIX ст.) //Матеріали міжнародної наукової конферен­ції "Товариство "Просвіта" і західноукраїнське національне відродження...", 7 грудня 1993.— Львів, 1996 (у друці).

Українська Радянська Енциклопедія.— Київ, 1965.— Т. 17.

Український вісник.— 1906.— Ч. 5.

Уманцев Ф. Розвиток мистецтва в 60—90-х роках XIX століття // Вісті з України.- 1965.- № 27 (361).

Федеико П. Історична дата; вісімдесяті роковини Революційної Укра­їнської Партії — РУП // Свобода.— 1980.— Ч. 47—48.— 28—29 лютого.

Федорів Ю. Історія церкви в Україні.— Торонто, 1967.

Федоров В.Л. Восстание военных поселян в Чугуєве в 1819 г. // Исто­рические записки (Москва).— 1955.— № 52.— С 305—324.

Федьо Г. Приїзд Василіян на місію до Бразилії // Календар "Світла" на божий 1974 рік.— Торонто, 1974.— С 131-136.

Франко І. Твори в двадцяти томах.— Київ, 1955.— Т. 17.

Франко І. Зібрання творів у пятдесяти томах.— Київ, 1985.— Т. 44: Еко­номічні праці.

Франко І. (рец. на): Фаресов Н. Народники и марксисты.— С.-Петер­бург, 1899 //Літературно-Науковий Вістник.— 1899.— Кн. 6.— С 186—188.

Франко І. Поза межами можливого // Зібрання творів у 50-ти томах.— Київ, 1986.- Т. 45.- С 276-285.

Франко І. Панщина та її скасування 1848 р. в Галичині // Зібрання творів у пятдесяти томах.— Київ, 1986.— Т. 47.— С 108—109.

Холмський І. (Крип'якевич І.) Історія України.— Мюнхен, 1949.

Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся; краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року.— Вінніпег, 1984.— Т. 1.

Чижевський Д. Історія української літератури.— Нью-Йорк, 1956.

Чикаленко Є. Спогади, 1861—1907.— Нью-Йорк, 1955.

Чубатий М. Українська Католицька церква.— Регенсбург, 1946.

Шалант М. Промолчавши жизнь... — Иерусалим, 1983.

Шамрай С. Київська козаччина 1855 року (до історії селянських рухів на Київщині).— Київ, 1928.

Шандор В. У 125-літгя Слов'янського з'їзду в Празі //Свобода.— 1974.— Ч. 16.— 25 січня.

Шандор В. Характеристика історичного розвитку русинів-українців у Мадярщині (Угорщині) // Свобода.— 1984.— Ч. 48.— 14 березня.

Шарик М. Діти війни; спогади.— Вінніпег, 1955.— Т. 1—2.

Шевелев А. Г., Лось Ф.Є. Перша російська революція та її історичне значення // Український історичний журнал.— 1975.— № 3.— С 8-20.

Шевченко В.П. Лук'ян Кобилиця: з історії антифеодальної боротьби селянства Буковини в першій половині XIX ст.— Киш, 1958.

Шкабура 77. Ліс на шляху смерчів //Літературна Україна.— 1969.— № 64 (2657).- 12 серпня.

Шлемкевич М. Галичанство.— Нью-Йорк, 1956.

Штепа 77. Московство, його походження, зміст, форми й історична тяг-лість.— Торонто, 1968.— Т. 1—2.

Штефан А. За правду і волю; спомини і дещо з історії Карпатської України.— Торонто, 1973.— Кн. 1.

Щербаківський В. Відкриття памятника Котляревському // Голос мо­лоді (Вінніпег).- 1953.- Ч. 4.- С 12.

Щербаков В. Черниговщина накануне революции // Летопись рево­люции (Харків).- 1927.- № 2(23).

Щербина В.І. Нариси з історії Київа, 1654—1914.— Київ, 1926.

Щербина В.І. Нові студії з історії Київа.— Київ, 1926.

Яворський М. Нарис історії України. Передрук вид.ДВУ у Києві 1923 p., Аделаїда, 1986-1987.- Т. 1-2.

Яворський М. Україна в епоху капіталізму.— Харків, 1926.— Т. 1—3.

Якименко М.А. Організація переселенім селян з України в роки сто-липінської афарної реформи (1906—1913 pp.). // Український історичний журнал.- 1974.- № 7.- С 32-42.

Яреми і Заглоби середини минулого століття; спомини фафа Старжен-ського // Самостійна Україна (Нью-Йорк).— 1958.— Ч. 8 (116).— С 16.

Янів В. Всенародність Просвіти // Українське Слово (Париж).— 1969.— Ч. 1435.— 1 червня.

Янчевська Є. Народний хужожник А. Манастирський // Наше Слово (Варшавк).- 1969.— № 5 (651).— 2 лютого.

Ястребов Ф. Україна в першій половині XIX ст. //Нариси з історії Ук­раїни.— Київ, 1939.— Вип. 8.

Bendella Т. Die Bukowina im K6nigreiche Galizien.— Wien, 1845.

Borawski P. Tatarzy krymscy w Rosji // Oboz (Warszawa).— Zima 1991/ 92.- Nr. 21.- S. 72-87.

Brock P. Ivan Vahylevych (1811—1866) and the Ukrainian national identity // Canadian Slavonic papers.- 1972.- Vol. 14.- N 2.— P. 171. Charles H.J. The Ukrainian Canadians.— Toronto, 1931. Clark, Eduard D. Travels in various countries of Europe, Asia and Africa.— Part 1.—London, 1811.

Das Nationalittaetenrecht des alten Oesterreichs.—Wien—Leipzig, 1934.

Dnistrianskyj S. Ukraina and the Peace Conference.—Paris, 1919.

404

405

Feldman W. Stronnictwa і programy polityczne w Galicji 1846—1906.— Krak6w, 1907.

Florinsky M. Russia, a history and intepretation.—New York, 1953.—Vol. 2.

Freiherr von Sala M. Geschichte des polnischen auf standes vom Jahre 1846.— Wien, 1867.

Goetz B. Wladimir Korolenko. Der Wald rauscht.— Zurich, 1954.

Grodziski S. Historia ustroju spoleczno-poUtycznego Galicji, 1772—1848.— Wroclaw, 1971.

Halich W. Ukrainians in the United States.— Chicago, 1937.

Halecki Oskar. Borderlands of western civilization.— New York, 1952.

Holwackyj J. Zustande der Rusinen in Galizien; ein Wort zur Zeit— Jahrbucher fiir Slavische Literatur, Kunst und Wissenschaft.—Leipzig, 1846.

Jaremko M. Galicia—Halychyna (a part of Ukraine); from separation to unity. With an introduction of Clarence A.Manning.—Toronto, 1967.

Kaczala S. Polityka Polakow wzgledem Rusi.— Lwow, 1879.

Kienicwicz S. Galicja w dobie autonomicznej (1850—1814).— Wroclaw, 1952.

Kieaiewicz S. Ruch chlopski w Galicji w 1846 roku.— Wroclaw, 1951.

Koaonenko K. Ukraine and Russia; a history of the economic relations be­tween Ukraine and Russia (1654—1917).—Milwayki, 1958.

Kozak S. Ukrainscy spiskowcy і mesjanisci. Bractvo Cyryla і Metodego.— Warszawa, 1990.

Kozik J. Ukrainski ruch narodowy w GaUcji w latach 1830—1848.—Krakow, 1973.

Lencyk W. The Eastern Catholic Church and czar Nicolas.—New York, 1966.

Leszczynski J. Ra_dy rosyjskie w Kraju Tarnopolskim, 1809—1815.— Krakow— Warszawa, 1903.

Lozinski B. Szkice z historyi Galicyi w XIX wieku.—Lwow, 1913.

Luckyj G. S.N. Between Gogol' and Sevcenko; polarity in the literary Ukraine: 1798-1847.-Munchen, 1971.

Najdue W. Szkice z historii Galicyi.—Warszawa, 1958.— T.I.

Novosiwsky I.M. Bukovinian Ukrainians; a historical background and their selfdetermination in 1918. Translated from Ukrainian by Walter Dushnyk.— New York, 1970.

Onciul D., Polek J. Landesgeschichte //Die Osterreichisch—Ungarische Monarchie in Wort und Bild.—Wien, 1899.— Band 20: Bukowina.

Pamietnik Kijowski.— Londyn, 1962.—T.2.

Podrecznik statystyki Galicji.—Lwow, 1908.—T.8.—Cz.I.

Podhorodccki L. Chanat Krymski і jego stosunki z Polska. w XV— XVIII w.— Warszawa, 1987.

Rudnytsky I.L. Essays in modern Ukrainian history, edited by Peter L. Rudnytsky.— Edmonton, 1987.

406

Sawyckyj A.M. Hands across the sea: among the Ukrainians of Brazil //Swoboda weekly.- 1975.— N 114.- 14 sept.

Sejdamet D. Krym.— Warszawa, 1930.

Seth R. The Executioners; the story of Smersh.— New York, 1970.

Seton-Watson H. The decline of imperial Russia, 1855—1814. — New York— Praeger, 1952.

Seton-Watson H. The Russian Empire, 1801-1917.- Oxford, 1967.

Taylor A.J.P. The Habbsburg monarchy, 1809—1918. New ed.— London, 1957.

The mind of modern Russia, edited by Hans Kohn.— New Brunswick, 1955.

Ukraine, a concise encyclopedia.— Toronto, 1963.— Vol. 2.

Wasilewski L. Przedswiat.— Londyn, 1896.— Ks. 10.

Z pism ksi?dza Jana Sierocinskiego // Przeglqd wschodni.— Warszawa, 1991.-Rok 1.- Zesz. 1.

Zihni Soysal A. Z dziej6w Krymu; polityka, kultura, emigracja.— Warszawa, 1938.

ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК

Абаза 261 Азеф Євно 321 Айвазовський Іван 289, 295 Айрленд Джон 367 Алчевський Іван 288, 289 Ананевич Омелян Й. 389 Ангелович Антін 146, 147 Андрієвський, губернатор 295 Андріящук Григорій 224 Андрузький Юрій 121 Анквіч Анджей А. 150, 152 Анталовські, шляхетський рід 227 Антонович В. 22, 37, 39, 48, 104,

193, 194, 197, 265-268, 273, 308,

322, 328 Антонович Д. 282, 284, 289, 296,

325, 328 Антонович К. 329 Аракчеев Олексій 74, 75, 77, 79,

80, 82, 83 Аркас Микола 322, 338 Арсенич Ярослав 384 Аскольд, київський князь 28 Багалій Дмитро 57 Бадені Казимир, граф 188, 194 Базилевські, поміщики 15 Базюк Олекса 362 Базькевич Михайло 324 Байздренко Микола 324 Байрон, поет 298, 299 Бак Пилип 389 Бакунін Михайло 317 Балудянський Андрій 233 Балудянський Михайло 229 Балудянські, шляхетський рід 287

Бантиш-Каменський Дмитро 5, 58 Баран С 142, 173, 176 Барановський Христіян 315 Барвінський Володимир 193 Барвінський О. 194, 197 Барвінський Федір 26 Барвінський, композитор 288 Барвінський, сотник 81 Барвінські, графи 31 Бардіж Кіндрат 49 Баррос Йосип 373, 374 Бачинський Андрій 147, 228, 229 Бачинський Омелян 194 Бачинський Юліян 206, 207, 262,

365 Бачинські, шляхетський рід 227 Баштовий

див. Нечуй-Левицький Іван Безкровний К. 46 Безпалко Осип 224 Бейліс Мендель 336 Бела, князь угорський 225 Белей Іван 193 Бендасюк Семен 192 Беренштам В. 268, 323 Бернштейн М.Д. 265 Бескровный Л.Г. 68 Бестужев-Рюмін Михайло 88, 89 Бич Лука 327

Бєлінський Віссаріон 107, 119 о.Бжуховський Климентій 389 Бібіков Дмитро 92, 93 Бігарій Наполеон 223 Біднов В. 305 Білий Сава 43

Білий Сидор 22, 23, 36 Білінський Лев 207 Білозерський 264 Білозерський Василь 121, 123, 264,

292 Білянський Петро 146, 147, 149 Біляшевський Микола 340 Бісмарк Отто 351, 352 Боберський Іван 200 Бобринський Олександр, граф 133,

254 Бобрінський В., граф 192 Богданович М. 81 Богров Д. 345 Бодруг Іван 383, 384 Бойко Ю. 119, 297 Бойчук М. 293 Болотенко О. 23, 43, 44, 46 Бонапарт див. Наполеон І Бондаренко Іван 338 Боргардт О. 34

Борискевич Іван 166, 172, 173, 193 Борисов Андрій 87 Борисов Петро 87 Боровик Віталій 324 Боровик Д. 360

Боровиковський Володимир 289 Боровиковський Левко 115 Бороздин Н.Н. 113 Бороздін, генерал 68 Борщадс І. 61, 65, 100 Ботушанський В.М. 383 Брадач Іван 228, 229 Браніцький Владислав, граф 55 Бренковичі, шляхетський рід 227 Брешко-Брешковська Катерина

321 Бриндзан Т. 218 Бродський 254 Бройтман Е. 336 Бронштайн Леон

див. Троцький Лев Будзиновський В'ячеслав 182, 205,

206, 271

Будка Никита 382, 383, 385, 386 Бульвінський Михайло 160 Бунявський, академік 281 Буняк Порфир 207 Бучинський, сотник 80 Вагилевич Іван 6, 155, 156, 159,

160, 169, 170 Валуєв, міністр 300, 360 Варвара, дочка Рєпніна-Волконського М. 118 Варварцев М.М. 363 Василевський Леон (Wasilewski L.)

273 Василенко К 325 Василенко Микола 322, 328, 334 Василик М. 387 Василь, небіж Тарновського Григорія 118

Василько Микола, барон 219, 224 Васильківський Сергій 290, 291 Васильчиков, князь 92 Вассалов, граф 19 Вахнянин Анатоль 193, 195, 286 Вацлав з Олеська

див. Залеський В. Вашінгтон Джордж 363 Ващенко Г. 306, 307 Велисовський А. 285 Величковський Юліян 156 Веллінгтон Артур, герцог 71 Венедикт XV 374 Венеціанов Олексій 289 Вербицький Михайло 286 Вересаев О. 285 Вергілій, поет 53 Верига Василь 3-11 Верига Іван 9

Вернадський Володимир 292 Верхратський Іван 243 Вестбсрг 261

Виговський Іван 309, 310, 356 Винар Б. 255, 257-260, 262 Винницький Сидір 219 Винницький Іннокентій 144

408

409

Винниченко Володимир 48, 324, 328, 337, 389

Витанович І. 314, 315

Витовт, князь 21

Віктор-Еммануел 350

Вільгельм IV 162

Вільгельм, імператор 351

Віндішгрец Альфред, князь 172,173

Вінковсткий Кирило 163

Вітик Семен 207

Вітошинський Йосиф 201

де Вітг, граф 65, 77

Владимирський-Буданов Михайло 308

Власовський І. 106, 219

Влох О.Г. 277

Вовк Федір 243, 268, 299

Вовчок Марко 130, 131, 221, 296

Возняк М. 124, 140, 146-151, 153, 176, 177

Войціцький Йосиф 303

Волконський, князь 19 Володимир Великий 23, 134, 225

Володимирів, д-р 241 Волошин Августин 234-236, 239 Волошин Максиміліян 34 Волощак Остап 276 Волощенко А.К. 266 Вольтер Франсуа М. 53 Волян Василь 218, 219 о.Волянський Іван 365, 373 Воробей П.І. 337 Воробксвич Сидір (Данило Млака) 193, 222, 286, 298 Вороний Георгій 280, 281 Вороний Микола 48 Воронцов Михайло, князь 28 Вурмбрад, граф 144 Г.П. 241

В'язлов Андрій 324, 340 Габсбурги, династія 72, 163, 164, 174, 177, 178, 180,211,213,226, 230 Гавлічек-Боровський Карел 263

Гаврилюк Володимир 294

Гаврищук Микола 219, 224

Гаганець Йосиф 233

Гагарін, князь 19

Гакман Євген 7, 174, 216, 218-220

Галаган Піат 118

Галаган Григорій 129, 130, 247,

264, 268, 309 Галіп Теодот 219, 223 Галка Ієремія див. Костомаров Микола

Галущинський Михайло 199 Ганкевич Лев 207 Ганкевич Микола 207 о.Гапон Юрій 332 Гарасевич Михайло 147, 148 фон Гарденбсрг Карл 71 Гарібальді Джузеппе 350 ГатгС. 70

Гебус-Баранецька Степанія 294 Генріх IV 275 Гербільський Г.Ю. 139 Герцен Олександер 131, 317, 363 Герш Е. 237 Гершуні Григорій 321 Гетте 298, 299 Гетц Бруно 299 Гец М. 366, 373, 374, 376 Гинилевич Григорій 172 Гірей Сагіб II 12 Гіреї, династія 33, 35 Гладкий Йосиф 40-42 Гладкий Микола 381 Глазовий, генерал 332 Глібов 264, 297 Глібовецький Іван 220 Глова Іван 366 Гловбінський Станіслав 183 Гнатюк Володимир 137, 148-150,

152, 158, 177, 191, 197, 216, 232,

235, 240, 241, 249, 299, 340 о. Гнатюк Тихон 388 Гоголь Микола (Gogol) 117, 121,

271, 274, 299

Гоголь-Яновський Василь 281 Годжа Мілан 242 ГодобайА. 369

Голембйовський Олександр 194 Голеніщев-Кутузов 39 Голіцин Олександр, князь 75 Голобуцький В.О. 39, 42, 252, 253,

255, 259 Головатий Антон 21, 23 Головацький Іван 190 Головацький Яків 153, 155, 157,

159, 160, 173, 174, 190, 191, 207,

241 Голубенко П. 299 Голуховський Агенор, граф 173,

176-178, 207, 230 Гомер, поет 298, 299 Гомичков М. 234 Гончаренко Агапій (Гумницький Агапій, Гумницький Андрій, Гумницький Андрій-Агапій) 363,

364 Горбаль Кость 193 Горбач О. 155 Горбачевський Антін 193 Горбачевський Іван 87, 277, 278 ГорбачукЛ. 281 Горбенко Є.В. 291 Гординський O.K. 199 Гординський Святослав 294 о.Городинський 162 ГоруїсСень 199 Горький Максим 336 Гощинський Северин 113 Грабар Володимир 274 Грабар Ігор 274

Грабовець-Муромцев Аркадій 340 Грабовський Остап 199 Грабовський Павло 297, 298, 317 Грабський В. 209 Гребінка Євген 115, 120, 156 Грейда С.А. 280 Гречулевич Василь 130 Григоріїв Ю. 284

Григорій XVI 229

Грінченко Борис 274, 284, 297,

321, 323-325, 338 Грушевський Михайло 3, 6, 37,

118, 129, 194, 197, 198, 206, 208,

265, 280, 299, 322, 324, 340, 345,

389 Грушевський Олександер 338 Грушка Григорій 365 Губа Іван 39 о.Гудз Іван 138, 139 Гудович Іван, граф 68 Гулак Микола 121, 123 Гулак-Артемовський М. 292 Гулак-Артемовський Петро 57, 58,

113, 114, 156 Гулак-Артемовський Семен 282 Гумницький Агапій див. Гончаренко Агапій Гумницький Андрій див. Гончаренко Агапій Гумницький Андрій-Агапій див. Гончаренко Агапій Гумницький Онуфрій 363 Гунчак Т. З о.Гура Матей 381 Гуржій І.О. 14, 16, 94, 97, 130, 132, 251, 252, 257, 310 Гутковський Клим 375 Гуца-Венелін Юрій 229 Гучков Олександер 334 Ґік Ґрігоре 211 Ґольдельман Соломон 336 Данилевський Григорій 274, 300 Данилевський М. 350 Данилишин М. 389 Данило Галицький, князь 134 Данте 298, 299 Дарані 239

Даценко Леонід 277, 278 Дашинський Ігнацій 181 Дашкевич Сильвестр 222 Дашкевич Ярослав 362 Дебальцев, чиновник 19

411

Девлет III Прей 33 Дембінський 209 Демкович-Дворянський О. 126, 150, 155, 158, 160, 165, 174, 183, 193, 300 Деркач I. 287, 288 Дзюбай С. 370 Дівович Семен 51 Дідицький Богдан 190, 191 ДідроДені 53 Дідушицький Володимир, граф

169 Дідушицькі, князі 139 о.Дмитрів Нестор 381 Дмитрієв Микола 336 Дмовський Роман 189 Добровський Йосиф 155 Добрянський Адольф 172, 190,

230-233, 274 Добрянський Антін 153 Довнар-Запольський М.В. 63, 75,

79,80 Долгоруков Василь, князь 12 Доманицький Василь 314, 341 Домбровський Ян Генрик 54 Донцов Дмитро 327 Дорошенки, родина 248 Дорошенко В. 271, 273 Дорошенко Дмитро 9, 41, 85, 92, 95, 100, 104, 122, 129, 132, 236, 241, 242, 245, 246, 264, 267, 269, 273, 275, 324, 337, 339, 340, 342, 346 Дорошенко Петро 15, 116, 128 Дорундяк Іван 378 Достоєвський Федор 274 Драган А. 366

Драгоманов Михайло 7, 193, 205, 206, 243, 268-273, 321, 326, 348 Дружинина Е.Н. 20, 21, 24, 27, 29,

44, 96, 99, 101, 125, 126 Дубилко І. ПО, 111 Дубровіно А. 334 Дудикевич Володимир 192

Дурнов І.М., князь 270, 329

Дурнов, граф 19

Духнович Олександр 230-233

Дяченко Григорій 291

Еґан Едмунд 237, 239, 240

Едісон Томас 277, 278

Енгельс Фрідріх 318, 320, 349

Ерастов О. 338

Ерастов Степан 48, 338

Естергаз Карло 228

Євчак Михайло 365, 366

Єлачіч Йосиф 172

Єленяк Василь 377

Єлизавета, цариця 106

Єфимснко Олександра 322

Єфименко Петро 322

Єфремов Сергій 115, 123, 222, 297, 323, 324, 328, 337

Жарко Яків 48

о.Жаткович Юрій 235, 243

Жебуньов Леонід 317 Живахов Пилип, князь 68, 70 Животко А. 337 Животко П. 48

Житецький Павло 266, 268, 274 Жолдак Василь 382 Жук Йосип 362 ЖукС.А. ПО Жуковський А. 218 Журавський Є. 344 Завадовський Петро, граф 32 Заклинський Олекса 172 Закревський Віктор 118 Залеський Вацлав (Вацлав з

Одеська) 156, 171 Залеський О. 286 Залеський Юзеф Богдан 113 Залізняк Микола 335 Залозецький Р. 253 фон Заля Моріц, барон 154 Замора М. 209 Заньковецька Марія 282, 283 Заревич Федір 192 Зарицька Софія 294

Заславський, купець 98

Затиркевич-Карпииська Ганна 283

Заячківський, службовець 376

о.Заячківський Йосиф 200

Земанчик Іван 229

Зеркаль С 240

Зібер Микола 247, 268

Зінковський Трохим 321

Злупко М. 280

Зореславич М. 99, 206

Зубко Антоній 112

Зубков С 115

Зубрицький Денис 190

Иванов И. 43

І.Б.Р. 157

Іванис В. 23, 45-47

Іванов С 342

Ішатко Юрій 234

Ізразцов Костянтин 388

Ікальяті М. 288

Ількевич Григорій 160

Інокентій IV 134

їжакевич Іван 291

Йосиф II 37, 53, 129, 137-139, 142,

143, 145, 146, 164, 207, 213, 219,

226, 237 Кабузан В. М. 27, 28, 253, 357-359 Кавур Камілльо, граф 350 Каганець Марко 180 Казимира Б. 378, 381 Калінський Іван 303 Калнише'вський Петро 4, 13, 18,

37, 296 Кальнокі 193 Камінський Боиіфатій 325 Кано де Піяцціні Жозефіна (Негріта) 288 Капніст Василь 4, 51, 52, 63, 64,

66, 86 Капніст, граф, нащадок Василя Капніста 347 Каподісріяс, грек 71 Каразин Василь 56, 57, 82, 128 Карамзін Микола 316

Карло Альберт 163

Карманський Петро 208

Кармелюк Устим 92

Каро Леопольд 183

Карпенко Карий (Тобілевич Іван) 282, 283

Карпинець Володимир 381

о.Карп'юк Ярослав 389

Кассельродс Карл 71

Кастельрі Роберт 71

Катерина II 13, 14, 19-21, 23, 29-31, 33, 34, 36, 37, 39, 43, 44, 49-54, 56, 67, 80, 81, 90, 106, 108-110, 112, 142, 274, 300, 303

Катков Михаїл 250, 251

Каховський Петро 89

Качала Григорій 199

Качала Степан 193

Качковський Михайло 191, 201

Качмар В. 361

Кашенко Андріян 48, 297

Квітка-Основ'яненко Григорій (Основ'яненко Грицько) 58, 114, 115, 120, 121, 130, 175, 194, 221, 281, 285

Квітковський Д. 10, 218

Кенєвіч С. (Kieniewicz) 162, 165, 179, 181-183, 203, 204

Керенський Олександер 342

о.Кизима Сильвестср 373, 374

Кимак Віктор 234

Кирило, 121

Кирьяков, поміщик 91

Кирій Ол. 48

Кисілевська Олена 198

Кістяківський Б. 328

Кістяківський Олександер 274

Кларк Е.Д. 34, 35

Климент XIV 228

Климович Ксенофонт 193

Клинченко Т. 357

Клопотовська А. 93

Клян Ухелев 184

Книш 3. 327, 332

412

413

Книш І. 198

Кобилиця Лукіян 7,214,215,217,

218 Кобилянська О. 7, 222, 298 КобівЮ.Ф. 276 Кобринська Наталія 198 Кобринський Йосафат 160 Ковалевський М., історик 315,

336, 346 Ковалевський М., сусп. діяч 325 Ковалевський Митрофан 247 Коваленко Григорій 336, 338 Коваленко Олекса 270, 329 Коваленко Олександер 325 Ковалик В. 389 Козак Едвард 294 Козак М. 364, 368 Козаківський 261 Козачок А. 335 Козельський Яків 53, 54 Коковський Ф. 141, 146 Колесса Філарет 286, 288 Коллард Юрій 325 Коль Йоган Георг 101 Кондратович Ф. 24, 40, 41 Кониський О. 48, 193, 197, 266,

267, 270, 297, 299, 329 Констанкевич Іван 366 Константан, великий князь 88,

102 Конфорнович А.Г. 276 Копітар Єрней Б. 157 Коравда Вацлав 138 Коріятович Федір 225 Кормоша Теофіль 185 Корнилович Михайло 93 Короленко Володимир (Korolcnko Wladimior) 274, 299, 300, 336 Короленко П. 25, 39, 41 Королів Василь 389 Корчмар Я. І. 256 Корш Федір 330

Косач Лариса див. Українка Леся Косачі, родина 287

Косевич Євген 199 Костанді Киріяк 290, 291 Костенко Сергій 291 Костін 261

Костомаров Микола (Галка Ієремія) 116, 120, 122, 123, 130,

264, 271, 292, 308, 348 Костюшко Тадей 54 Котляревський І. 4, 50, 53, 58, 61, 67, 85, 86, 114, 130, 155, 156, 175, 182, 270, 281, 292, 293, 329 Котляревський, заст. прокурора

317 Конко Адам 209 Коцюбинський Михайло 248,

274, 298, 338 Кочеров 261

Кочубей Віктор, князь 55, 89, 91 Кочубей С. 86 Кошут Ласло 173, 178, 230 Кравець С 386, 388, 390 Кравцев Богдан 122 Кравченко І. 300 Крамський Іван 289 Красицький Фотій 291 Краснов Іван 26 Краснокутська 261 Красовський І. 292 Крат Павло 384 Кривинюк М. 325 Кривоносюк П. 145 Крилов І. 305

Кримський Агатангел 273, 298, 328 Криницький Рафаїл 375 Крип'якевич Іван (Холмський Іван) 9, 51, 95, 170, 174, 208 Кричевський Василь 290-293, 296 Кричевський Федір 290-293 Кропивницький Марко 282-284 Кропоткін Петро, князь 335 Кротевич Є. 287

Крушельницька Соломія 287, 288 Крушельницький Антін 199 Кубійович Володимир 50

Кудашев Н. 69 Кудрик Василь 384 Кузель Зенон 50, 199 Куземський Михайло 166, 170,

177, 303 Кузьмін Анастасій 88 Куїнджі Архип 289 Кульчицька Олена 293, 294 Кулінич І.М. 254, 256 Куліш Пантелеймон 116, 117, 121,

123, 130, 131, 193, 264, 265, 269,

277, 292, 298 Куренівець М. 327 Курилас Осип 293, 294 Курінний П. 268 Кутузов Михайло 59, 63, 68, 69 Кухаренко Яків 47, 48, 282 Кучерявенко Аркадій 48 Лабенський С. 192 Лавров ПА. 102, 104 Лавріненко Ю. 56, 268 Лаврінський Володимир 199 Лаврінський Іван 151, 153 Лаврінський Юліан 193 Лазаревський О. 38, 274, 322 Ласовський Володимир 294 Лассаль 320

Лашкевич Олександр 248 Ле-Пле, професор 96 Лебединцев Теофан 273 Лев І Галицький 134, 225 Левинський Антін 138 Левитський Микола 314 Левицький Венедикт 157, 158 Левицький Володимир 208 Левицький Григорій 289 Левицький Дмитро 289 Левицький Євген 206 Левицький Йосиф 153, 160 Левицький Кость 164, 170, 173,

179, 185, 188, 208, 209 Левицький Мирон 294 Левицький Михайло 151-153, 158,

200

Левицький Модест 323

Левицький Орест 313, 322

Левченко М. 42

Левченко Петро 290

Легаль Еміль 381

Ледуховський Мечислав 374, 382

Лелевель Йоахим 32

Ленін Володимир (Ульянов-Ленін)

319, 320, 328, 335 Леонтович В. 307 Леонтович Микола 285 Леонтович Теодор 166 Леопольд II 143 Лепкий Богдан 199 Лєрмонтов Михайло 322 Лизогуб Андрій 118 Лизогуб Федір 329 Липа Іван 324, 325 Липинський В'ячеслав 9, 309, 310 Лисенко І. 289 Лисенко Микола 282, 284-287,

292, 295, 329, 338, 346 Лисяк-Рудницький І.

(Rudnytsky I.L.) 128, 226 Литвинович Спиридон 200 Літописець 332 Лобанов-Ростовський Яків, князь

66-68 Лодій Петро 229 Лозинський Йосиф 153, 160 Лозинський М. 174 Ломницький Єрсмія 202 Лор'є Вілфрид 378, 384 Лор'є Ш. 380 Лосенко Антін 289 ЛосьЛ.Ф. 93 Лотоцький О., історик 106, 301,

348 Лотоцький Олександр, урядовець

270, 327, 329, 330 Лугова О.І. 19, ЗО, 100, 125, 251,

252, 257, 259-261, 295, 316 Лужицький Василь 112 Лужницький Г. 108, 112, 138, 145-

414

415

148, 190, 201, 202, 228, 232, 234, 235 Лукашевич Василь 61, 85, 86, 89 Лукеренко В.Л. 272 Луцик Степан 294 Лучицький Іван 248, 328, 334, 342 Люблінський Юліан 87 Любомирський, князь 55, 139 Лювшин С. 129 Людвик XVI 71 Людвик XVIII 71, 73 Людкевич Станіслав 287, 288 ЛямЯн 182

Лянжевен Аделард 381, 382 Лянуссе X., д-р 387 Лянцкоронські, князі 139 Машіцький М.Г. 75 Магомед Садик див. Чайковський Михайло

Мазепа Іван 28, 61, 293, 356 Макдоналд Жак С.Ж. 62, 64 Маклашов, міністр внутрішніх справ 346

Маковей Осип 222, 298

Маковійський, шляхтич 112

Макогон Іван 364

Максименко Віталій 111, 334

Максимович Михайло 59, 103, 120, 155, 156, 173, 316

о.Малиновський Михаїл 166

Мальчевський Антін 113

Манастирський Антін 293, 294

Манін Деніель 163

Марков Дмитро 192

Марков М. 334

Маркович Опанас 121, 292

Маркович Яків 58

Маркс Карл 206, 318-320, 328, 349

Марганець Осип 375

Мартинович Порфірій 293

Мартов Юлій 319, 320

Мартови, графи 281

Мартович Лесь 221

Мартович Яків 5

Мартос Борис 48

Мартос Іван 58, 274, 289

Мартос Олексій 5, 58

Мартос Петро 118

Марунчак М. 9, 11, 375, 377, 378,

381 Маршалл А. 280 Марія Терезія 135,137-139,142,

147, 211, 226, 228, 361 о.Мартинюк Антін 373 Матушевський Федір 323, 324, 337 Матюк 288 Мацієвич Арсен 106 Мацієвич Левко 325 Мацціні Джузеппе 350 Мацьків В. 148 Мелень Теофіль 199 Мельник І. 338 Мельников Лука 47 Мельникова І.Н. 227, 230 Менцінський Модест 288 Мерчісон Р.Й. 96 Метлинський Амвросій (Могила

Амвросій) 115, 116 Меттерніх Климент, князь 71, 72,

125, 162, 213, 215, 350 Мефодій, св. 121 Мєрославський Людвик 161 Микиш М. 287

Миклашсвський Михайло 57, 66 Микола І 42, 83, 88, 89, 100, 102, 104, 107, 108, ПО, 111, 120, 123, 125, 127, 129, 173, 230 Микола II 270, 303, 314, 333, 340 Микола, великий князь 88 Милорадович Михайло 89 Мирний Панас (Рудченко) 274,

297 Миславський Самуїл 106 Митрак Олександер 233 о.Михалевич 373 Михальчук Кость 266 Мицюк О. 184, 238, 254, 259, 312, 313

416

МишугаЛ. 366

Мишуга Олександер 285, 287, 288

Мищенко М. 334

Міллср Дмитро 322

Міллер І.С. 161

Міллер М. 107

Мілош, князь Сербії 350

Мільбахер 144, 148

Мілюков Павло 334, 342

Мінасевич, канонік 152

Мірчук І. 50

Міхельсон І. 39

Міхновський Микола 322, 325-

327, 332 Міцкевич Адам 122 Млака Данило див. Воробкевич

Сидір Многофішний Дам'ян 356 Мова-Лиманський Василь 48 Могила Амвросій див.

Метлинський Амвросій Могила Петро 107 Могильницький Антін 158, 160 Могильницький Іван 151, 152 Моргун О. 308, 325 Мордовець Данило 270, 330 Мордовінов, граф 19 Мороз Михайло 294 Морозович Микола 371 Мох Рудольф 160

• Мохнацький Дмитро 159 Мудрий Василь 195, 196 Мупкачі Міхай 289 МуровйОВ Олександр 86 МурвВЙОИ Апостол Іполит 88 МуравйОВ Апостол Матвій 86, 88 Мурпнйои Апостол Сергій 86, 88,

,4') Мурішхі Олександр 86 Мурашко Микола 290, 291 Мурашко Олександер 289, 291 Муі гяііонич Степан 233 Мухин М. 273 М'нкотип Псисдикт 321

Н.С. 44

Навроцький Володимир (Онисим)

165 Навроцький Олександр 121 Нагаєвський І. З Нагірний Василь 185, 199, 314 Нагірний Микола 378 Наливайко 45 Наполеон І (Бонапарт) 5, 29, 59-

63, 65, 68, 69, 71-74, 77, 106, 113,

136, 147 Наполеон III 350 Нарбут Юрій 290, 293 Наришкіна М., княжна 55 Наріжний Василь 300 Науменко Володимир 323, 328,

345 о.Наумович Іван 190, 191, 201 Негрич Іван 384 Недокланський Павло 157 Незамаївський Василь 40 Нестор Літописець 322 Нечитайло С. 341 Нечкина М.В. 87 Нечуй-Левицький Іван (Баштовий)

274, 277, 297, 329 Нижанківський Остап 286 Нижанковський 3. 194 Ничай Аполлон 185 Нікон, єпископ 342 Новаківський Олекса 293, 294 Новиков, масон 86 Новицький В. 271 Новицький Іван 322 Новосельцев Ніколай, граф 55 Носенко В. 314 Няраді Дионісій 362 Овчаренко П. 56 Огієнко І. 106, ПО Оглоблин О. 51, 64, 66, 97, 101,

126 Огоновський О. 155 Огоновський Омелян 299 *

ОгроднікМ. 207

Одохівська І.О. 236 о.Озаркевич Іван 188 Окуневський І. 221 Окуневський Теофіль 206 Олександер І 16, 25, 26, 31, 39, 54-

57, 59-63, 65, 66, 71-77, 81, 82,

84, 88, 91, 108, 111, 127-132, 136 Олександер II 244, 247, 269, 304,

318 Олександер III 318 Олексій І 331 Олесь О. 285 Олеськів Осип, д-р 377, 378, 380,

381 Оливер Франк 384 Ольшавський Михайло Мануїл

228, 229 Ольшановські, шляхетський рід

227 Онацький Євген 122, 251, 340,

388-390 Онисим див. Навроцький

Володимир Опатович Степан 266 Орел В. 47 Орлай Іван 229 Орлов О. 25

Орловський Володимир 290 Ортинський Сотер 367, 369, 370 Основ'яненко Грицько див.

Квітка- Основ'яненко Осташевський Спиридон 114 Остен-Сакен Ф. 102, 103 Остроградський Михайло 275, 276 Оуен Роберт 348 Охримович Володимир 206 Охримович Йосиф 160 Павенцький Антін 168 Павлик Михайло 205 Павликовський Ю. 183 Павло І 14, 15, 21, ЗО, 54, 55, 59,

91, 108, 300 Павлович Олександр 233 Павловський Методій 337

Падура Тимко 114

Палацький Франтішек 172

Пальчиків Дмитро 279

Панас Мирний (Рудченко) 297

Панкевич Стефан 235

Партеній Петро 227

Партацький Омелян 199

Паскаль Альберт 381, 382

Паскевич Іван 103, 230

Пастернак Є. 304

Пастернак Є. 342

Патриченко див. Свидницький

Анатоль

Пеатівак 38

Пекар A.JB. 225, 228, 232, 235

Перген Йоган Б. Антон, граф 138,

141 Переяславський О. 65, 67, 68, 70 Пестель Павло 86, 87, 89 Петлюра Симон 48, 324, 328 Петренко П. 53 Петрицький Степан 375 Петро І 99, 300, 312, 356 Петров А. 39 Петров Микола 274, 299 Петров О., провокатор 292 Петров Олексій 123 Петрович Георгій 157 Петровський Г. 308, 335 Петровський Григорій 342 Пешехонов А. 321 Пилипів Іван 377 Пильчиків Микола 278, 279 Пимоненко Микола 290, 291 Писаревський С. 175 Пігуляк Євген 219 Пігуляк Єротей 218, 221, 222, 224 ПігулькІ. 49, 119, 157 Пій VI 361 Пій IX 200 Пій X 362, 370, 376 Пільстрем 261 Плачинда В.П. 278 Плеве В'ячеслав 331

Плеханов Георгій 319, 320 Плешкевич Семен 160 Площанський Венедикт 190 Победоносцев Костянтин 318 Погодін М. 160, 190 Подолинський Василь 6, 175, 176 Подолинський Михайло 193 Познанський Борис 265, 266 Познанський Дмитро 325 Полонська-Василенко Наталя 9, 15, 18, 19, 22-24, 28, 64, 90-93, 100, 105, 106, 204, 213, 232, 240, 248, 254, 258, 262, 273-275, 295, 301, 302, 317, 325, 332, 334, 339-343, 347 Пономаренко М. 120 Пономарьов 261 Понятишин П. 370 Понятовський Юзеф 54, 64 Попель Михайло 191, 304 Попка Іван 45 Поплавський Й. 189 Попов 19

Попович Василь 233 Попович Ілько 223 Попович Омелян 221-224 Попович Остап 223 Попович-Боярська Климентія 198 Порш Микола 328 Посяда Іван 121 Потапенко В'ячеслав 48 Потебня'Юлександер 274 Потоцький Мечислав, граф 129 Потоцький Северин, граф 55 Потоцький, граф, намісник Галичини 180 Потоцькі, графи 31, 139 Потьомкін Григорій 18-25, 37 Пріцак О. 118, 120, 270, 329, 330 о.Продан Василь 220, 221 Прокопович Теофан 105, 106 Проскура Н.Л. 356, 359 Протасов НА. 107 Прудон, француз 273

Пулюй Іван (Puluj І.) 265, 276-278 Пуришкевич В. 334 Пушкар Мартин 290 Пушкін, поет 331, 332 Радецький, генерал 163 Радившій, князі 139 Радіонов 48

Раєвська-Іванова Марія 290 Ракович Л. 118 Раковський Іван 232-234 Рафес Мойсей 335, 336 Редько М. 305 Рейніє, генерал 64 Рентген, винахідник 277 Рєпнін Микола 85, 92, 104 Репнін-Волконський Микола,

князь 58, 118 Рєпін Ілля 289 Ржепецький Антін 334 Рижов 261 Рижський Іван 57 Рилєєв Кіндрат 86, 89 Рильський М. 287 Рильський Тадей 265, 266 РоговС. 314 Родзянко 341 о.Роздольський «Никон 373 Розумник Гонорський 58 Розумовський Андрій 71 Розумовський Кирил 4, 51, 55, 71,

85, 104, 296 Роман Галицький, князь 134 Романів С 38 ї Романов Михайло, великий князь

19 Романови, династія 102 Романовичі, династія 134 Романчук Юліан 193, 205 Рубінець М. 372 Руданський Степан 274, 297 Рудковський А. 26, 32 Рудченко див. Панас Мирний Рум'янцев Петро 12, 84 Русич КІП. 291

418

419

Русов Михайло 325

Русов Олександср 247, 248, 266,

268 Русова Софія 317, 328 Руссо Жан Жак 53 Рутський Иосиф Вслямин 361 Ряшко Василь 237 Сабов Кирило 234 Савич Микола 123 Савінков Борис 321 Садилов Петро 270 Садковський Віктор 109 Садовський Микола 282-284 Сайдамет Джафар (Sejdamet D.) 35 Саксаганський Панас 282, 283 Салтиков Н.І. 74 Самійленко Володимир 248, 297,

298 Самойлович Іван 76, 356 Самокиш Микола 290, 291 де Сан Мартін Хозе Франціск 386 Сангушко Євстафій 194 Сапіга Лев, князь 169, 172 св. Андрій 296 св. Василій Великий 234, 239 св. Володимир 120, 283 св. Йосафат 202 св. Петро і Павло 296 св. Стефан 234 св. Юрій 296 Свидницький Анатоль

(Патриченко) 297 Світі. 359

Світлицький Григорій 291 Світославський Сергій 290 Свічка Микола 68 Святополк-Мірський Петро, князь

330, 331 Селезньов Іван 291 Селецький Петро 118 Селецький Ю. 119 Сембратович Йосиф 200, 201 Сембратович Сильвестр 194, 201-

203, 207, 293, 365, 373

Семевский В. 102 о.Сенишин Іван 389 Сен-Сімон 348 Серафим, єпископ 383 Сервантес 299 Сергієнко Г.Я. 124 Середяк А. 338 Сємашко Йосиф 112 Сєнкєвіч Генрик 189 Симиренко, поміщик 255, 261 Симиренко Василь 273, 274, 307,

337 Симиренко Федір 95 Сиркін 336 Сирник І.Г. 384 Сироїдів Микола 385 Сифтон Клифорд 378 Січинський Андрій 195 Січинський В. 34-36 Січинський Мирослав 180, 208 Січинський, композитор 288 Скальковський Аполлон 25, 322 Скаржинський, полковник 25 Склабовський О. 58 Сковорода Г. 10, 49, 50, 53, 58,

292, 293, 305 Скоморовський Йосиф 160 Скородинський Микола 147 Слабченко М. 20, 77, 78, 82, 83,

87, 89, 91, 95, 119, 121, 128, 264 Славінський Максим 298, 340 Сластіон Опанас 290, 291 Слипський Г. 243 Слободян Ірина 9 Словацький Юліюш 114 Смаль-Стоцький Степан 218, 222,

224 Сміян Н.К. 237, 238, 240, 242 Смогожевський Язон 108 Смоленський Леонід 338 Снігурський Іван 151-153 Соленик Карпо 282 Соловйов Володимир 274 Соловьев СМ. 51

Сорока М.О. 276 Сосенко Модест 294 Сосенко Осип 293 Софія, княгиня 174 Сперанський Михайло 229 Срезневський Ізмаїл 59, 316 Ставфе-Сімігіновіч Л. 216 Стадіон фон Вартгавзен Франц-Серафим 163, 164, 166, 170, 171,

174, 182, 215 Старженський Станіслав 93 Старицька-Черняхівська Людмила

284, 324 Старицький Михайло 193, 282-

284, 298 Старицькі, родина 287 Старосольський Володимир 199,

207, 208 Стасюк Петро 188 Стахурський Ян 91 Стебельський В. 286 Стеблецький С 112 Стебницький Петро 270, 324, 330 Степовий Яків див. Якименко Стефан І 225 Стефаник В. 48, 117 Стефанович Роман 199 Стеценко Кирило 285 Стечишин Мирослав 384 Стешенко І. 325, 327, 328 Столипдн П. 313, 339, 341-345, 359 Стоянбв Олександер 266 Стрженьцевич, архієпископ 111 Строганов Павло, граф 55, 93 Строганов, губернатор 36 Стройновський, поміщик 128 Сухомлінова 19 Тавгер 207

це Талейран Шарль 72 Танячкевич Данило 199 Тарновський Василь молодший

118,273 Тарновський В. 86, 89, 118, 129,

130, 247, 248, 264, 295, 309

Тарновський Григорій 118 Тейльс Ігнат 136 Текелія П. 13 Телеховський 156 Темницький Володимир 199 Теплицький В. 246 Терещенки, підприємці 95, 255 Терещенко Іван 291 Терещенко Микола 309 Терещенко, поміщик 344 Терлецький О. 16 Тесля І. 192, 371, 379, 386 Тимінський Іван 218, 221 Тисовський Олександер 198 Ткаченко Михайло 328 Тобілевич Іван див. Карпенко-

Карий Товт Олександр 367, 368 Томашівський Степан 243 Тормасов Олександр 65 Трильовський Кирило 200 Троцький Лев (Бронштайн Лсон)

319 Трощинський Дмитро 64, 66-68 Трубецький Сергій, князь 86, 88,

89 Трубецький, князь 19 Трутовський Костянтин 289 Труш Іван 293 Туган-Барановський Михайло 279,

280 Тульчинський 261 Тургенев Іван 130 Турій Олег 168 Тучапський П. 325 Уваров Сергій, граф 107, 308 Українка Леся (Косач Лариса) 48,

274, 285, 292, 297, 298, 325 Ульянов-Ленін Володимир див. Ленін Володимир Уманцев Ф. 290 Унтербергер П. 357 Устиянович Микола 156, 160, 174,

193

420

421

Ушинський Костянтин 274

Фадеев P. 350

Фальц-Файн, поміщик 19

Федак Степан 185

Феденко П. 326

Федорович Володислав 195, 196

Федорів Ю. 111, 145, 147, 202, 228,

235, 303, 304, 362, 369 Федькович Осип-Юрій (Федькович

Іосиф) 7, 182, 221, 222, 286, 298 Федькович Іосиф див. Федькович

Юрій Федьо Г. 374 Фельдман В. 182 Фенцик Євген 234 Фердинанд 163, 166, 167, 173 Фердинанд Франц 210 Ферковичі, шляхтичі 227 Ферлей Тарас 384, 385 Філомафітський Євграф 58 Філярет, митрополит 363 Фірцак Юлій 8, 239 Франко Іван 93, 138, 140-142, 144, 146, 156, 159, 161-165, 175, 181, 183, 184, 197, 205, 206, 221, 243, 271, 272, 284, 285, 287, 292, 298, 299, 320, 321, 327, 340 Франко Тарас 198 Франц I 69, 74, 143, 183 Франц II Ракоцій 226, 227 Франц-Йосиф 173, 174, 176, 179,

207, 218, 221, 230, 234, 278 Франц-Карл 158 Франческ II 350 Фрідріх II 52, 53 Фрідріх Август 69, 72, 73 Фрідріх Великий 135 Фрідріх Вільгельм III 74 Фрумкін 335 Ханенко Богдан 309 Харитоненко, поміщик 255, 344 Херескула Досифей 219 Хмельницький Богдан 45, 49, 85, 293, 309, 331

Холмський І. див. Крип'якевич І Хотовицький М. 341 Храповицький Антон 111 Храповицький Євлогій 342 Христос Ісус 32 Хрущов М.С. 268 Цегельський Лонгин 199 Целевич Юліан 193 Церетелєв Микола 59, 156, 316 Цинкаловський О. 105 Чайковський Андрій 199 Чайковський Михайло (Магомед

Садик) 114, 127 Чайковський Петро 274 Чарторийський Адам, князь 31,

32, 55, 71 Чацький Тадеуш 31 Чепіга Захар 43 Чепіга Харко 23 Черкасенко С. 285 Черкаський І. 325 Чернишсвський Микола 317 Чернігівський Ростислав 225 Чернов В.М. 321 Черняхівський Є. 325 Четвертинські, князі 55 Чижевський Д. 53 Чижевський Павло 340 Чикаленко Є. 267, 269, 323, 324,

337 Чикаленко Євген, поміщик 309,

344 Чихачов Володимир 342 Чмола Іван 198 Чопей Василь 235 Чубатий М. 303, 304 Чубинський Павло 266, 268, 269,

286 о.Чучка Юлій 239 Шагін Прей 33 Шалант М. 29 Шамрай С 94 Шандор В. 172, 225, 236 Шандор Ш. 229

Шандро Андрій 385

Шарик М. 201

Шафарик Павел 155, 172

Шахматов Олексій 270, 330

Шахматов, князь 91

Шахматова, княгиня 91

Шаховський, князь 281

Шашкевич Антін 114

Шашкевич Володимир 193

Шашкевич Маркіян 155, 158, 159, 193

Шварценберг Карл 62, 68

Шевченко Василь 326

Шевченко Грицько 326

Шевченко Тарас (Sevccnko) 47, 48, 114, 117, 118, 120, 121, 123, 129-131, 159, 182, 197, 209, 214, 216, 221, 243, 264, 267, 274, 276-279, 282, 284-287, 289, 291-293, 295, 298, 299, 322, 324, 325, 332, 346, 347, 375

Шевченко Ф.П. 218

Шекспір 298, 299

Шелухин С. 325

Шемета Володимир 325-327, 336, 340

Шемета Сергій 326, 327

Шенбурн-Бухгайм 241

Шендеровський Василь 277, 278

Шептицький Андрей 203, 295, 362, 369,370, 382, 389

Шептицький Лев 108, 138, 139

Шидловський, поміщик 129

Шингарьов А. 342

Шишацький Варлаам 106

Шкабура П. 98

о.Шкіпан Маркіян 375

Шлемкевич М. 190

Шпігліц 19, 20

Шраг Ілля 248, 324, 338, 340, 341

фон Штайн Генрих 71, 72

Штайнгель Федір, барон 309, 324, 334, 340

Штефан А. 226, 231, 237, 238, 242

Шуйський Иосиф 203, 204 Шульгін Віталій 250 Шуман, ротмістр 98 Шумлянський Иосиф 145 Шухевич Микола 208 Щегловітов, міністр 336 Щепкін Михайло 282 Щербаков В. 344 Щербина B.I. 247, 250 Щурат Василь 176 Юз Джон 256 Юрій II 134 Юркевич Йосип 323 Юркевич Лев 328 Юркевич Памфіл 274, 278 Ющинський Андрій 336 Яблонські, князі 139 Яворницький Д. 290, 322 Яворський Степан 105 Якименко (Степовий Яків) 285 Якименко М.А. 254, 358 Якоб, професор 128 Ямінський Юліян 160 Янг Чарлз Г. (Charles H. Young)

379 Янів В. 195 Яновська Любов 284 Янчевська Є. 294 Яросевич Роман 207 Ярослав Осмомисл 134 Ярославенко 288 Ярошенко Микола 289 Ярошинська Євгенія 198 Яснопольський Леонід 334 Ястребов Ф. 97 Яхимович Григорій 166, 170, 174,

200 Яхненки, промисловці 95, 261 Bendella T. 212, 220 Borawski P. 36, 127 Brock P. 160, 169, 170 Cyryl, проповідник 123 Dnistrianskyi S. 186 Dushnyk Walter 210

422

423

Алтайський край (Сірий Клин)

356, 357 Алтайські гори 356 Альберта, провінція 354,

377-379, 385, 386 Ачьпи 59

Аляска 363, 364, 376 Амазонка, р. 371 Америка 12, 183, 241, 242, 294,

363-365, 368-371, 381

див. також СІЛА Амстердам, м. 288 Амур, р. 354, 356-357 Амурська обл.

див. Амурський край Амурський край (Амурська обл., Амурщина) 357-359 Амурщина див. Амурський край Анапа, м. 45, 355 Англія (Британія, Британська

імперія, Великобританія) 9, 12,

33, 59-61, 71, 72, 74, 104, 125,

126, 162, 241, 251, 279, 289, 290,

330, 349, 351, 352, 362-364, 385 Андріянополь, м. 41, 90, 351 Анн Арбор, м. 81 Апостолес, місц. 387-389 Аргентина 185, 354, 376, 386-390 Ардаган, м. 352 Архангельськ, м. 99 Атени, м. 363 Атлантичний океан 352, 363, 371,

376 Афіни, м. 35 Африка 331 Баварія 351

FeldmanW. 189

Florinsky M. 107

Goetz B. 300

Gogol див. Гоголь Микола

Grodziski S. 145, 148

HalichW. 364

Kaczaia S. 163

Kieniewicz S. див. Кенєвіч С.

Kohn Hans 264

Kondarski 127

Korolenko Wladimior див.

Короленко Володимир

Kozak S. 123

Kozik J. 139, 156

LencykW. 108

Jeszczycski J. 136

Luckyj C. 121, 124

NajdusW. 178,180-182,187,188,

204 Nowosiwsky I.M. 210-212, 217, 218,

220

Onciul D. 211

Podhorodecki L. 12, 35, 36

PolekY. 211

Puluj І. див. Пулюй Іван

Rudnytsky I.L. див. Лисяк-

Рудницький І.

Rudnytsky Peter L. 128

von Sala Freiherr M. 155

Sawyckyj A.H. 372

Sejdamet D. див. Сайдамет Джафар

SethR. 318

Seton-Watson H. 63, 105, 107, 173

Sevcenko див. Шевченко Тарас

Sierocicski Jan 103

Taylor A.J.P. 186

Wasilewski L. див. Василевський

Леон Winiarski I. 182, 186, 187 Yaremko M. 180

Young Charles H. див. Янг Чарлз Г. Zihni Soysal A. 34, 36

ГЕОГРАФГІНИЙ ПОКАЖЧИК

Авсбург, м. 268

Австро-Угорська Україна 142

Австро-Угорщина (Австрійська держава, Австрійська імперія,

Австрійська монархія, Австрія, імперія Габсбургів, Habsburg monarchy, Osterreichisch-Ungarische Monarchic) 3, 6, 13, 20, 22, 60, 69, 71-73, 105, 125, 126, 129, 135-140, 143, 145, 147, 148, 150, 154, 157, 158, 160, 162-167, 172-178, 181, 182, 186, 190-194, 199, 205, 206, 209-211, 216, 218-220, 226, 230-232, 234, 242, 272, 275, 277, 278, 281, 361, 362, 378, 379, 383, 386, 389, 391

Австрійська держава див. Австро-Угорщина

Австрійська імперія див. Австро-Угорщина

Австрійська монархія див. Австро-Угорщина

Австрія див. Австро-Угорщина

Адріянополь, м. 351

Азара, місц. в Аргентині 388

Азія 331, 349, 354, 357-360

Азовська станиця 24

Азовське Козацьке військо 4, 24, 272, 308, 349-351, 361, 362, 386, 391

Азовське морс 14, 23, 30, 32, 42, 43, 45, 124

Ак-Мсчет, с 36

Акерман 25

Аксрманський повіт 28, 62

Акмолінська обл. 356

425

Балкани (Балканський півострів)

ЗО, 55, 72, 125, 211, 349, 351, 353 Балканський півострів див. Балкани Балта, м. 258 Балтика 189

Банат 37, 38, 218, 361, 362 Баня Лука, повіт 362 Бардіїв, м. 226

Басарабія (Басарабська губернія, Басарабська обл.) 14, 16, 24, 26-28,

ЗО, 62, 73, 125, 127, 134, 311, 312,

315, 352, 355 Басарабська губернія див. Басарабія

Басарабська обл. див. Басарабія Батум, м. 352 Батуринський курінь 43 Баффало, м. 366 Бахмутський повіт 314 Бахчисарай, м. 32, 34, 35 Бачка, укр. посел. 360-362 Белзський округ 139 Беллярія 11 Бельгія (Підавстрійська Бельгія)

102, 352 Бельґрано 389 Бендери, м. 25 Бенфі, м. 11 Берда, р. 28, 30, 98 Бердичів, м. 29, 101, 258 Берданка, м. 42 Бердянськ, м. 315 Бердянська округа 28 Бердянське лісництво 98 Берегове, м. 226 Бережани, м. 148, 179, 199, 204 Бережанський округ 139 Бережанщина 162 Березина, р. 64, 87 Березне, с 94 Березневий комітат 225 Березовський повіт 183 Берестейськ, терит. ПО

Берестейська єпархія 108

Берестя, м. 258

Берлін, м. 4, 59, 162, 287,

288 Беріссо, місц. 389 Бескиди 171 Бикова Гребля, с 94 Бібрецька округа 148 Біла, с 204 Біле море 99 Білорусія (білоруські землі) 29, 63,

64, 68, 83, 87, 106, 108, 109, 111,

125, 135, 312, 313, 335 Білоруська єпархія ПО, 112 Білоруські землі див. Білорусія Білосток, м. 313 Білостоцька земля 60 Білоцерківка, посел. 357 Благовіщенське, м. 357, 360 Близький Схід 125, 210 Бобилецьке староство 29 Богемія 178

Богородчанський повіт 145 Богучарський повіт 355 Болгарія (Велика Болгарія) 229,

271, 351-353 Борисів 64 Борислав, м. 181 Бориспіль, м. 335 Бородіно, с 63 Борщівський повіт 10, 183 Боснія 6, 125, 193, 362 Боснія і Герцеговина 352 Боспорське царство 32 Босфор і Дарданели, протоки 353 Босфор, протока 125, 331, 349 Бразилія (Brazil) 185, 366, 371-377,

387, 389, 390 Брацький монастир 296 Бремен, м. 351 Британія див. Англія Британська Колюмбія, провінція

377, 379, 386 Британська імперія див. Англія

Бритійський табір полонених 11

Брідський округ 139

Броди, м. 137, 180, 181

Брюссель, м. 288, 353

Буг, р. 18, 20, 22, 23, 25, 26, 32, 43,

99, 134, 135, 137 Будапешт, м. 157, 229, 234, 235,

237, 368 Буджак 27-29, 98, 127 Буенос-Айрес, м. 122, 251, 287,

386-390 Буенос-Айрес, провінція 387 Бузьке козацьке військо (Бузьке

козацтво) 4, 25, 26, 76, 81 Бузький лиман 12, 20, 99 Буковець 237

Буковина 7, 13, 22, 62, 87, 134, 137, 139, 149-151, 174, 178, 184, 192, 198-200, 210-224, 227, 267, 272, 286, 298, 329, 346, 361, 362, 364, 370, 379, 383, 386, 388, 390, 391 Буковинська Гуцульщина 212, 213,

215 Буковинська православна

митрополія 213, 220 Буковинська єпархія 220 Буковинсько-далматинська

митрополія див. також Буковинська православна

митрополія Бухаресту м. 62, 128 Бучацький повіт 180, 357 Бучач, м. 148, 202 Ваграм, м. 60 Валахія 42, 60, 90, 125, 350 Валуйський повіт 355 Варшава (Warszawa), м. 11, 12, 29, 34-36, 46, 47, 102, 103, 106, 123, 136, 147, 178, 190, 284, 287, 292, 294, 301, 307, 315 Варшавське князівство (Польське князівство) 26, 27, 29, 60, 61, 69, 70, 72, 73, 87, 102, 136, 147, 148

Васильків, м. 88

Васильківський повіт 94, 132

Васильково, м. 31

Ватерлоо 74

Ватикан (Папська держава, Рим) 135, 147, 150, 152, 201, 227, 232, 235, 303, 350, 351, 361, 362, 368-370, 381, 382, 389

Вашингтон, м. 11, 122

Вашківці, м. 222, 223

Велика Болгарія див. Болгарія

Велика і Мала Росія 100

Велика Русь 190

Велика Україна див. Східна Україна

Велике Воєводство Румунів див. Румунія

Велике Краківське князівство 73

Великий Дунавець, терит. 38

Великий Луг див. Запорізька Січ

Велико-Анадольське лісництво 98

Велико-Анадольський ліс 98

Великобританія див. Англія

Великоросія див. Росія

Венесуела 292

Венеція, м. 163

Венеція, провінція 163, 293, 350

Вербас, укр. посел. 360

Вермонт, штат 364

Верхньодніпровський повіт 95

Верховина див. Гуцульщина

Вецляр, м. 123

Вижниця, м. 221, 223

Вишнівець, м. 84

Відень (Wien), м. 37, 60, 71, 137, 138, 143, 146, 150, 151, 155, 157, 162-164, 171, 173, 174, 178, 180, 187, 188, 198, 211-213, 215, 216, 220, 230-232, 253, 271, 276-278, 287, 381

Візантійська імперія 210

Вілагош, м. 173

Віденська шкільна округа 31

Вілинщина 87

426

427

Вільно (Вільнюс), м. 108, 160, 335

Вільнюс див. Вільно

Вінниця, м. 267, 314

Вінніпег, м. 9, 11, 105, ПО, 198, 201, 265, 304, 337, 339, 340, 342, 346,371, 377-381,383-385

Вірменія 352

Вісла, р. 73, 135

Владивосток, м. 330, 357, 360

Владикавказ, район 44

Вознесенське намісництво 21, 25

Вознесенськ, м. 20, 26, 76, 81

Войводіна, провінція 178

Волга, р. 253

Волинська губернія див. Волинь

Волинська єпархія 110,301

Волинське Полісся 105

Волинь (Волинська губернія) 13, 14, 16, 31, 32, 61, 62, 64, 65, 68, 69, 84, 87, 90, 92, 93, 97, 102, 105, 109-111, 113, 114, 125, 127, 131, 134, 135, 246, 249, 255, 309, 311, 313, 340, 344, 362, 388

Володимир, м. 135

Володимирія, терит. 135

Володимирський повіт 62

Волочиськ, м. 181

Волощина 210

Воронезька губернія (Вороніжчина) 44, 354

Вороніжчина

див. Воронезька губернія

Вроцлав (Wroclaw), м. 145, 162, 165, 179, 181

Вуковар, м. 360

В'ятка, р. 303

Вюртемберґія 351

Габсбурги, імперія див. Австро-Угорщина

Гагра, м. 355

Гаджибей див. Качибей

Гадяч, м. 314

Гайдудорог, терит. 225

Галац, м. 39

Галицька земля див. Галичина

Галицька Лемківщина 364

Галицька митрополія 147, 302, 361

Галицька Радянська Соціалістична Республіка 10

Галицька Русь див. Галичина

Галицьке князівство див.

Галицько-Волинська держава

Галицьке королівство див.

Галицько-Волинська держава

Галицьке Поділля 141, 155, 186

Галицько-Волинська держава (Галицьке князівство, Галицьке королівство) 27, 134-136, 210 галицькі землі див. Галичина

Галич, м. 134

Галичина (Галицька земля, Галицька Русь, галицькі землі, Королівство Галичини й Лодо-мерії, Galicja, Galizien, Konigreich Galizien) 4-8, 10, 13, 22, 62, 64, 72, 73, 87, 104, ПО, 117, 125, 134-142, 145, 147-154, 156-166, 169-189, 190, 191, 193-201, 203-205, 207, 209, 211-213, 216-218, 225, 227-231, 233, 234, 236, 265, 267, 269, 271, 272, 276-278, 286, 287, 293, 294, 296, 298, 299, 303, 304, 312, 329, 335, 337, 338, 340, 346, 360-362, 364, 365, 367-375, 377, 379-382, 387, 389-391

Галичина й Лодомерія, королівство див. Галичина

Галіфакс, м. 379

Гамбург, м. 288, 378, 351

Гановер 351

Гаррісбург, м. 369

Гвайтінг 370

Гданськ, м. 60

Гетьманська Україна див. Гетьманщина

Гетьманщина (Гетьманська

Україна), див. також Лівобережна Україна 14, 31, 44, 45, 52, 53, 65,

85, 86, 97, 124, 154, 274, 305, 312,

317, 326, 355 Глиняни, м. 296 Глогав, фортеця 70 Голландія 102 Гомель, м. 313 Городенський повіт 183, 305 Городок, м. 309 Городоцький повіт 183 Горожана, с 162 Грайворонський повіт 355 Греція 35, 89, 90, 350, 351, 353, 363 Гримайлів, м. 276 Гродно, м. 109, 264 Грузія 22, 87 Грушів 228 Гусятин, м. 180, 181 Гусятинський повіт 387 Гуцульщина (Верховина) 213, 233,

240, 294 Ґураґумор, м. 218 Ґураґуморська округа 217 Далекий Схід (Далекосхідний

Край, Зелена Україна, Зелений

Клин) 253, 254, 330-332, 356-359 Дарданели, протока 35, 125, 331,

349 Двина, р. 87 Дебрецин, терит. 225 Дсбречин, м. 173 Демібвка, передм. Києва 100 Денисів, с 201 Дербентська станиця 24 Дервента, повіт 362 Детройт, м. 10, 218, 223 Джерзі Сіті 356, 364, 366, 370, 389 Диканька, с 117 Динабург, м. 87 Дінець, р. 255 Дніпро, р. 12, 14, 18, 20, 22, 29, 32,

36, 46, 54, 61, 98, 99, 123, 135,

168, 189, 256 Дніпровська Січ див. Нова Січ Дністер, р. 10, 14, 15, 18, 22, 23,

26, 39, 40, 42, 46, 60, 62, 98, 99, 127, 134, 137, 144, 168, 210, 220

Добруджа 38, 41, 42, 352

Долинський повіт 183

Долішня Австрія 60

Долішня Бистра 238

Дон, р. 21, 29, 168, 253

Донбас (Донецький басейн, Донеччина) 96, 255-258, 260, 285, 321, 333

Донецьк, м. 34

Донецький басейн див. Донбас

Донецький кряж 96, 255

Донеччина див. Донбас

Дорпат, м. 84

Драгомирна 220

Дрезден, м. 69, 290

Дрогобицький повіт 183

Дрогобич, м. 148, 149, 171, 199

Друга імперія див. Німеччина

Другий Райх див. Німеччина

Дунавень, р. 37

Дунай, р. 4, 23, 26, 28, 37, 39, 41, 42, 60, 62, 90, 126-128, 134, 210, 352, 360, 361

Дунайські князівства 127

Дюрдьово, укр.посел. 360

Едмонтон (Edmonton), м. 128, 379

Една, місц. 378

Ельба, о. 69, 73

Емс, м. 269

Естляндія 87

Євпаторія, м. 126

Євпаторія, околиці 98

Європа (Західна Європа, Захід) 4, 12, 13, 26, 50, 53, 54, 58-60, 65, 71, 74, 76, 84, 85, 90, 99, 101, 115, 125, 134, 162, 166-168, 180, 210, 213, 236, 240, 251, 252, 263, 270, 271, 277, 278, 287, 288, 292, 299, 305, 312, 331, 348, 350-352, 354, 371, 373, 375, 377, 386

Європейська Росія 310

Єгипет 41, 293, 363

428

429

Єлисаветград, м. 78, 100, 129, 283, 313

Єлисаветград, терит. 29

Єлисаветградський повіт

(Єлисаветградський район) 25, 29, 82

Єрусалим, терит. 125

Єя, р. 42

Женева, м. 165, 271, 309

Житомир, м. 68, 125, 250, 313

Жовква, м. 171, 202

Жукове, с. 91

Забайкалля 330

Завалів, с 286

Завалля, с 200

Загреб, м. 11

Задунайська Січ 4, 22-24, 36, 39-42, 361, 365

Закавказзя 46

Закарпатська Україна див. Закарпаття

Закарпаття (Закарпатська Україна, Карпатська Україна, Маркія Рутенорум, Підкарпатська Русь, Підкарпаття, Русь Угорська, Руський дистрикт Угорщини, Угорська Русь, Угорська Украї­на, Українське Закарпаття) 7, 8,

13, 22, 134, 137, 147, 154, 172, 174, 176, 178, 181, 184, 192, 224- 243, 289, 360-362, 364, 368, 370

Закубання 355

Залуче, с 150

Залізці, м. 148

Заліщики, м. 10, 136, 144, 221, 364

Заліщицька округа

(Заліщицький округ) 136, 139

Заліщицький повіт 9, 10, 184, 387

Замостя, фортеця 70

Запоріжжя див. Запорізька Січ

Запорізька Січ (Великий Луг, Запоріжжя, Запорозькі вольнос-ті, запорізькі землі, Січ) 4, 12-

14, 18-20, 22, 33, 36, 38-41, 43,

49, 105, 296, 317, 322 запорізькі землі

див. Запорізька Січ Запорозькі вольності див.

Запорізька Січ Зарубин, с 278 Захід див. Європа Західна Білорусь 87 Західна Волинь 137, 372 Західна Галичина (Краківська

Галичина) 6, 136, 160, 168, 181 Західна Європа див. Європа Західна Канада 378 Західна Німеччина 73 Західна Україна (західні землі

України) 155, 157, 284, 294, 298,

354, 364 Західне Закарпаття 137, 361, 364

західні землі України див.

Західна Україна Збараж, м. 137, 148 Збаразький повіт 184, 190 Зборів, м. 148 Збруч, р. 60, 136, 137, 180 Зелена Україна див. Далекий Схід Зелений Клин див. Далекий Схід Зея, р. 359

Злучені Держави див. США Зміївський повіт 245 Знам'янка, м. 258 Золочів, м. 148 Золочівщина 371 Ігвазу, водоспад 387 Ієрусалим, м. 29 Ізмаїл, м. 25, 28 Ізмаїльський повіт 62 Імань, м. 360 Інгул, р. 18, 29 Інгулець, р. 29 Індія 349 Індіяна, штат 370 Інсбрук, м. 315, 336, 346 Ірасем, м. 373 Ірляндія 364

Іспанія 290

Італія 9, 11, 162, 163, 178, 221, 276,

290, 292, 349-351, 353 Кавказ 17, 22, 24, 25, 44, 83, 87,

104, 126, 206, 253, 325, 342 Кавказька Україна див.

Кавказький козацький полк Кавказький козацький полк

(Кавказька Україна) 44, 45 Казань, м. 84 Казахстан 356 Каліфорнія, штат 363 Калуга, м. 68, 250 Калуга-Москва, шлях 68 Калуський повіт 377 Кальміус, р. 20 Кальчик, м. 42 Камениця 362

Кам'янець-Подільська губернія 65 Кам'янець-Подільський, м. 338 Канада (Canada) 9, 11, 185, 354,

362, 371, 376-386 Канадська Русь-Україна 385 Кани, м. 73 Канів, м. 267, 324 Канівський курінь 43 Канівський повіт 94, 307 Капускейсінг, табір 386 Карасунський кут 43 Карловиці, м. 220 Карпатська Україна див.

Закарпаття Карпатські гори 87, 134, 135, 137, 148, 168, 189, 210, 224, 225, 230, 231, 276, 325 карпатські переходи 174 Каре, м. 352 Каспійське море 30 Катеринодар, м. 43, 47, 48, 267,

296, 338 Катеринослав, м. 14, 20, 21, 56, 96, 267, 284, 290, 329, 333, 335, 338, 346 Катеринославська губернія

(Катеринославське намісництво, Катеринославщина) 14, 18, 19, 21, 30, 44, 57, 61, 76, 77, 82, 90, 98, 100, 124-126, 127, 131, 245, 246, 253, 259, 308, 311, 312, 314, 342, 344 Катеринославська єпархія 301 Катеринославське намісництво

див. Катеринославська губернія Катеринославський повіт 95 Катеринославщина див.

Катеринославська губернія Кафа, м. (тепер. Феодосія) 32 Качибей (Гаджибей, Хаджибей)

21, 23, 37 Квебек, порт 377, 378 Квебек, провінція 376, 377 Кельн, м. 288 Керч, м. 32, 35 Керченська протока 32 Керченський півострів 32 Києво-Галицька митрополія 361 Києво-Печерська Лавра 97, 107,

295, 363 Київ, м. З, 10, 11, 14, 15, 21, 29, 32, 37, 49, 56, 58, 61, 63, 70, 75, 76, 81-84, 86, 87, 90, 93-95, 97, 100, 101, 103, 105, 108, 109, 111, 112, 114, 115, 119, 120, 122, 124-126, 129, 130, 132-134, 138, 139, 155, 157, 159, 168, 175, 183, 184, 194, 208, 214, 222, 244, 246, 247, 250-254, 256, 258, 259, 261-263, 266, 268, 269, 271, 272, 277, 281, 284, 285, 287-289, 291-293, 296, 297, 299, 305-312, 314, 315, 317, 318, 322, 325-327, 329, 333-338, 340, 341, 343-346, 355, 362, 368, 383, 389 Київ, укр. посел. в Канаді 379 Київська губернія (Київське

намісництво, Київщина) 13, 16, 30, 60, 61, 65, 66, 70, 76, 77, 83, 88-90, 92-95, 97, 102, 131, 132,

430

431

королівство 163 Ломбардія, провінція 350 Лондон (London, Londyn), м. 31,

130, 186, 273, 279, 287, 288, 319,

363

Лубни, м. 325, 327, 336 Лугож, м. 361 Луцьк, м. 107, ПО Луцька єпархія 108, 145 Луцький повіт 62 Львів (Lwyw), м. 10, 16, 57, 65, 84, 102, 107, 124,134, 138-141, 144, 146-149, 151, 153, 155, 157-159, 161, 163, 164, 166-169, 171, 173, 174, 176, 178-182, 185, 186, 188, 189, 191-193, 194, 196-203, 206-210, 215, 221, 230, 231, 236, 237, 239, 243, 271, 274, 276, 277, 279, 284, 286-288, 290, 292, 294- 296, 299, 305, 310, 313, 315, 322, 323, 327, 338, 340, 368, 375, 377, 378, 381, 382, 390 Львів, укр. посел. в Канаді 379 Львівська Галичина див. Східна

Галичина Львівська єпархія 135, 145, 147 Львівський округ 139, 148 Львівський повіт 200 Льодовитий океан 377 Любек, м. 351 Люблін, м. 147 Люцен, м. 69 Ля Плята, р. 389 Ляйгщіг, м. 69, 115, 222, 284, 297 Ляс-Тунас, місц. 388 Мадярська держава див. Угорщина Мадярщина див. Угорщина Македонія 352

Малоросійська губернія 14, 104 Малоросійська Україна див.

Україна Малоросія див. Україна Малорусь див. Україна Манітоба, провінція 354, 377-379, 381, 382, 385, 386

246, 252, 254, 255, 259, 261, 285,

296, 311, 313, 336, 344, 358, 363 Київська держава див. Україна Київська митрополія 105, 108, 144 Київська Русь 169, 316 Київська уніатська митрополія 361 Київська шкільна округа 306, 307 Київська єпархія 301 Київське намісництво див.

Київська губернія Київське царство 86 Київський повіт 91 Київщина див. Київська губернія Кинбурн, фортеця 23, 98 Кирилівський монастир 295 Китай 330, 357 Кишинів, м. 28, 284, 313 Кілія, м. 25 Кіпр, о. 352 Клівленд, м. 367 Кобеляцький повіт 76 Ковельський повіт 62 Ковно, м. 62

Козацька держава див. Україна Козацько-Гетьманська держава

див. Україна Козелець, с 296 Козятин, м. 258 Кокчетавський повіт 356 Колодрібка, с 9 Коломийський округ

(Коломийщина) 139, 144, 378 Коломийський повіт 183, 225, 387 Коломийщина див.

Коломийський округ Коломия, м. 22, 37, 39, 104, 179,

194, 199, 296 Колорадо, штат 364 Комарно, м. 162 Конґресівка

див. Польське королівство Конектикат, штат 364 Конка, р. 22 Конотопський повіт 245

Константиноградський повіт 76 Константинополь, м. 211, 351 Константинівська станиця

(Константинівське укріплення) 24 Константинівське укріплення див.

Константинівська станиця Копичинці, повіт 10 Корея 330

Королівство Голландії 352 Коропець, с 180 Коропський повіт 14 Корсунь, с 94 Косів, м. 296 Косівський повіт 184 Коцир, посел. 360 Кошіце, м. 233, 237 Краків (Krakyw), м. 73, 135, 136,

139, 161-163, 166, 174, 179, 180,

189, 197, 309, 338 Краківська Галичина див. Західна Галичина

Краківська Республіка 161, 162 Кременчук, м. 258 Крем'янець, м. 31, 105, ПО Кривий Ріг, м. 96, 255, 256, 258,

321 Криворіжжя див. Криворізький

басейн Криворізький басейн

(Криворіжжя) 255, 257, 260 Криворізько-Донецький басейн 96 Крижевець, м. 361 Крижевецька єпархія 361 Крим (Кгут) 4, 8, 12, 14, 18, 20-

22, 26, 28, 30, 32-37, 95, 96, 98,

126, 127, 293, 301, 355, 356 Кримське ханство (Татарське

ханство, Chanat Krymski) 12, 32,

див. також Крим Кримський півострів 32, 33 Кримські гори 32 Кримські низовини 32 Кронштадт, фортеця 333 Крута Гірка, посел. 356

432

ним Кубанське

ІІІЙСЬКО

І 23, 25, 37,45 див. Кубань

КуП і цим. Кубань

| Кубинський край, піщина) 4, 18, 24, 33, 39, 19, 76, 251, 253,267,315, 327, і 18, 355

КуОпнь, р. 23, 25, 29, 30, 37, 43

Курснівка, передм. Києва 100

Куритиба 373-376

Курляндія 87

Курськ, м. 258

Курська губернія 355

Кучук-Кайнарджі 23

Лаба, р. 23 Лабінська станиця 46 Ланцутський повіт 183 Лемківщина 155, 175, 192, 370 Ленінград див. Петербург Летя, о. 42 Ливан 60 Литва (Литовсько-Руська держава)

21, 62, 99, 249, 312, 335 Литовська єпархія 108, ПО Литовсько-Руська держава див.

Литва

Лівобережжя див. Лівобережна Україна і

Лівобережна'і Україна

(Лівобережжя, лівобережні губернії України) 8,13-16,27, 31, 51, 62, 66, 67, 70, 84, 86, 90-92, 99, 113, 121, 133, 142, 154, 244-246, 248, 253, 256, 257, 264, 282, 305, 306, 312, 322, 326, 347, 358

лівобережні губернії України див.

Лівобережна Україна Ліський округ 139 Лозова, м. 258 Ломбардсько- Венеціанське

В. Ворига

433

Манчжурія 330, 358 Манявський Скит, монастир 145 Марамороська жупа

(Мармарощина) 227, 228, 231,

238 Мараморош, м. 236 Маріупіль, м. 20, 21, 42, 98, 100,

289, 296 Маріупіль, район 28 Маріупольська округа 28 Марківці, с 285

Маркія Рутенорум див. Закарпаття Мармароський Сигот, м. 192 Мармарощина

див. Марамороська жупа Марморие морс 38 Мармороський комітат 238 Мар'янівка, посел. 356 Массашусетс, штат 364 Межигір'я 296 Мельбурн, м. 10 Мендоза, провінція 390 Мерчика, маєток 129 Миколаїв, м. 20, 21, 99, 258, 338 Микольськ-Усурійський, м. 360 Милованє, с 196 Миргород, м. 117,289,296 Митровиці, с 361 Михайлівський монастир 296 Міклашевці, с 361 Мілан, м. 163, 287, 288 Міннеаполіс, м. 364, 368 Міннесота, штат 364, 367 Мінськ, м. 63, 87, 284, 319 Місіонес, провінція 387-390 Млієв, м. 95 Могач, м. 226 Могилів, м. 106 Могилів-Подільський, м. 338 Могилівська губернія 68 Моема, місц. 372 Молдавське воєводство див.

Молдавія Молдавське князівство див.

Молдавія

Молдавія (Молдавське воєводство, Молдавське князівство) 22, 26, 27, 39, 42, 60, 90, 125, 134, 210, 211, 213, 350, 352, див. також Басарабія

Молочні Води, р. 28-30, 98

монастир св. Миха'ша 225

Монголія 330

Монтенегро, князівство 125, 351

Монтреаль, м. 369, 376, 382

Моравія 178

Морозівці, с 14

Москва, держава див. Росія

Москва, м. 20, 21, 32, 51, 52, 55, 62, 63, 68, 82, 84, 86, 87, 91, 96,

106, 107, 160, 161, 178, 189, 227, 262, 267, 289, 320, 336, 337, 357

московські землі див. Росія Московщина див. Росія Мукачів, м. 225, 227, 228, 237, 289 Мукачівська домінія 225 Мукачівська єпархія 225, 228, 229,

231 Мюнхен (Miinchen), м. 11, 15, 18,

31, 41, 50, 51, 85, 95, 100, 104-

107, 112, 119, 121, 122, 126, 129, 142, 150, 155, 170, 204, 213, 232, 241, 245, 254, 258, 267, 269, 273, 294, 297, 301, 302, 305, 306, 310, 317, 344, 354

Надвірнянський повіт 225 Наддніпрянщина (Наддніпрянська

Україна) 6, 48, 193, 197, 221, 272,

277, 297, 329, 368, 370, 372, див.

також Східна Україна Наддніпрянська Україна див.

Наддніпрянщина Нараїв, с 162 Нахічевань, м. 21, 100 Небилів, с 377 Нижнє Поволжя 354 Ніаґара 387 Ніжин, м. 289, 313, 318

Ніжинський повіт 245, 295

Ніколасвськ, м. 357

Нікополь див. Нікопольський басейн

Нікопольський басейн (Нікополь) 255, 256, 260

Німан, р. 60, 62, 64

Німеччина (Друга імперія, Другий Райх) 20, 28, 69, 70, 104, 140, 162, 165, 241, 251, 269, 288, 292, 293, 349, 351-353, 364

Нісько, м. 137

Нова Галичина 380

Нова Скошія, провінція 379

Нова Січ (Дніпровська Січ) 37, 38, 42, 47

Новгород-Сіверський, м. 305

Новгород-Сіверщина 14, 15

Ново-Оскільський повіт 355

Новоград-Волинський, м. 68, 87

Новогригорівський повіт 355

Новокиївка, посел. 356

Новополтавка, посел. 356

Новоросійськ, м. 45, 48

Новоросійська губернія, див. Новоросія

Новоросійська станиця 24

Новоросійське генерал-губернаторство 28

Новоросійський край 17, 35, 93

Новоросійський район 311

Новоросія (Новоросійська губернія) 14, 15, 18, 21, 24, ЗО, 87

Новосандецький повіт 225

Новоселиця, м. 221

Новочеркаськ, м. 283

Нью-Арк, м. 268

Нью-Джерзі, штат 365, 366

Нью-Йорк (New York), м. 10, 11, 34, 36, 49, 50, 53, 96, 106, 107, 117, 118, 190,210,219,226,240, 242, 267, 276, 283, 288, 291, 293, 298, 299, 304, 309, 314, 318, 321,

323, 324, 356, 359, 363, 365, 370,

³⁷²„ Нью-Йорк, штат 364, 365

Об'єднані князівства Молдавії і Валахії див. Румунія

Овруч, м. 68, 103

Огайо, штат 367

Одеса, м. 21, 28, 40, 86, 90, 93, 98-100, 256, 258, 259, 267, 280, 281, 283, 284, 294, 296, 307, 313, 318, 325, 331, 333, 335, 338, 357

Одеська шкільна округа 306

Одеське, посел. 356

Одеський порт 357 див. Одеса

Одра, р. 189

Олександрівка, с 91

Олеськ, м. 356

Олесько, с 156

Олешки, м. 22

Олешківські піски 98

Ольвіопільський повіт 25

Омськ, м. 356

Омська губернія 356

Онтаріо, провінція 377, 379, 386

Опішня 296

Оренбурзька губернія 354

Остерський повіт 14, 245

Остраленка 103

Острог, м. 68, 87

Острогозький повіт 355

Острогозький полк 354

Острозька провінція 14

Оттава, м. 377, 381, 382, 385

Оттоманська імперія цив. Туреччина

Охтирська провінція 14

Очаків, м. 25, 32, 37, 61

Очаківська обл. 29

Павлоградка, посел. 356

Палестина 293

Папайська станиця 24

Папська держава див. Ватикан

Парана, провінція 372-374, 387

Параґа, р. 387

434

435

Парагвай 80, 387

Париж (Paris), м. 10, 11, 26, 42, 49, 50, 53, 64, 69, 71, 73, 84, 117, 119, 123, 186, 195, 200, 218, 223, 226, 242, 255, 275, 277, 280, 283, 287-289, 291, 293, 295, 299, 304, 324, 338, 352, 356, 365, 372, 386 Пашинівка, с 275 Пенсильванія, штат 364, 365, 367 Передкавказзя 43, 355, 356 Перекоп (Перекопська коса) 33,

95,98 Перекопська коса, див. Перекоп Перемиська єпархія 135, 145, 147, 151, 200

Перемиський округ (Перемищина)

139, 144 Перемишль, м. 134, 137, 151, 152,

179, 185, 199 Перемищина

див. Перемиський округ Переяслав, м. 305 Переяславський курінь 43 Переяславський повіт 61 Петербург (Ленінград, Санкт-Петербург), м. 21, 23, 34, 50, 55-57, 84, 87, 89, 99, 109, 119, 123, 130, 132, 161, 192, 262, 264, 266, 269, 275, 282, 284, 287, 289, 293, 296, 304, 314, 318, 322, 324, 327, 330, 332, 336, 337, 340, 347, 368, 370 Петро-Павловська фортеця 89,

123 Петрівці, с 361 Печерськ, район Києва 100 Пешт, м. 157

П'ємонт, королівство 163, 177, 350 Пинськ, м. ПО Південна Америка 287, 354, 371,

386, 388 Південна Басарабія 352 Південна Буковина 212 Південна Європа 365, 386

436

Південна Росія див. Україна Південна Русь див. Україна Південна Україна (південні губернії України, Степова Україна) 14, 18-22, 24, 26, 28, 29, 90, 91, 96, 98, 124, 126, 133, 244-246, 248, 253, 291, 312, 326, 355, 358 південні губернії України див. Південна Україна південні російські губернії див.

Україна Південно-Західний Край

див. Україна Південно-Східна Європа 349, 353 Південно-Східна Пряшівщина 360 Південно-Усурійський край 358 Північна Америка 285, 362, 376

див. також США Північна Буковина 212, 383 Північна Італія 350 Північне море 13 Північне Передкавказзя 47 Північне Підляшшя 60 Північний Кавказ 45, 46, 355 Північно-Західна Канада див. Північно-Західна Територія Північно-Західна Територія (Північно-Західна Канада) 376, 378 Підволочиськ, м. 180 Підкамінь, м. 148 Підкарпатська Русь див. Закарпаття Підкарпатгя див. Закарпаття Підляшшя 5, 13, 60, 73, 136, 148,

302-304, 333, 342 Підросійська Україна (підросійські

землі України) 7, 346 підросійські землі України

див. Підросійська Україна Пітсбург, м. 370 Плевна, фортеця 352 Поволжя 35, 354

Поділля (Подільська губернія) 13, 16, 60, 66, 76, 83, 86, 90, 92, 93, 102, 111, 113, 114, 129, 131, 133, 144, 180, 199-201, 246, 249, 252, 255,285,293,296,311,342

Подільська губернія див. Поділля

Подільська єпархія ПО, 301

Подол, район Києва 100

Подоння 251

Познанське князівство 161

Познанщина 73

Познань, м. 161

Покровське, с 19

Покуття 150, 200, 202, 211

Полоцьк, м. 87

Полоцька єпархія 108, 109

Полтава, м. 13, 18, 66, 85, 99, 267, 270, 278, 290, 291, 296, 307, 325, 329, 331, 336

Полтавка, посел. 356

Полтавська губернія (Полтавщина) 14-17, 30, 40, 44, 61, 65-67, 90, 91, 95, 97, 102-104, 129, 133, 245, 253-255, 259, 268, 275, 280, 293, 310-312, 314, 327, 331, 340, 344, 358

Полтавська єпархія 301

Полтавський курінь 43

Полтавщина

див. Полтавська губернія

Польська Реч Посполита див. Польща

Польське князівство

див. Варшавське князівство

Польське Королівство

(Конґресівка) 103, 136, 249, 302

польські терени див. Польща

Польща (Польська Реч

Посполита, польські терени, Polska) 4, 12, 13, 15, 19, 20, 22, 27, 28, 31, 33, 46, 54, 60, 61, 64, 72, 73, 85, 87, 90, 92, 99, 102-105, 108, 109, 125, 127, 135-140, 144, 152, 161, 163, 168, 175, 182, 189,

191, 210, 211, 246, 249, 256, 263-265, 312, 335, 343, 361, 390, 391

Полісся 87, 103, 109, ПО, 112, 251

Понтікапей, грецька колонія 32

Попрад, р. 137

Порт-Артур, м. 330, 331

Порта див. Туреччина

Посадас, порт 387

Почаїв, м. 334

Почаївський монастир, Почаївська Лавра ПО, 111, 296

Правобережжя див.

Правобережна Україна

Правобережна Україна

(Правобережжя, правобережні губернії України, Правобережні землі) 4, 5, 8, 13-16, 27, 31, 32, 54, 55, 60, 65, 77, 85, 86, 90, 91, 93, 97, 99, 102-105, 108, ПО, 120, 121, 135, 244-246, 248-250, 252, 253, 255, 256, 263-265, 303, 306, 309, 312, 313, 322, 344, 358

правобережні губернії України див. Правобережна Україна

Правобережні землі див. Правобережна Україна

Прага, м. 106, 163, 172, 236, 241, 277, 278, 282, 289, 320

Преварка, передм. Києва 100

Приазов'я 28, 32, 41

Приамур'я 358

Прибалтика 29, 391

Придніпров'я 256

Приморська обл. див. Приморський край

Приморський край (Приморська обл., Приморщина) 357-359

Приморщина

див. Приморський край

Прип'ять, м. 87

Приуральські степи 30

Причорномор'я 18

Прієдор, повіт 362

Прінц Альберт, м. 381

437

Прнявор, повіт 362 Прудентополіс (Прудентополь), м.

372-376 Прусія 59, 60, 69, 71-73, 105, 135,

136, 160, 162, 178, 190, 351, 353,

389, 391 Прут, р. 27, 62, 125, 128, 134, 137,

210, 220 Пряшів, м. 226, 228, 233, 236 Пряшівська єпархія 231 Пряшівщина 137, 226, 232, 233,

242, 367 Путивльський повіт 355 Путилів, с 215 -Путна 220 Радивилів, м. 181 Радинський район 356 Радівецька єпархія 219 Радівецька округа 217 Радівці, м. 218, 219 Радомиль, с 112 Радомишль, м. 335 Реґенсбург, м. 35, 48, 303, 337 Рейн, р. 73 Рига, м. 62 Рим див. Ватикан Рим, м. 32, 225, 276, 287, 288, 300,

374 Ріджайна, м. 379 Ріо Клеро, посел. 373 Ріо Негро, провінція 354, 390 Ріо Ґранде до Суль, провінція 372,

374 Ріо-де-Жанейро 371, 374 Рогатинський повіт 183 Рождественське, с 14 Ромни, м. 101 Ростов, м. 258

Російська держава див. Росія Російське царство див. Росія Росія (Великоросія, Москва,

московські землі, Московщина,

Російська держава, Російська імперія, Російське царство,

Санкт-Петербурзька імперія, Russia, Russian Empire) 4-6, 12-15, 17, 20-23, 26-37, 39-41, 45, 46, 51, 52, 54-56, 59, 61, 62, 64-69, 71-76, 78-81, 83-87, 89-91, 96, 98-100, 102, 107-109, 111-113, 116-122, 125-130, 135-137, 148, 150, 154, 156, 160, 162, 171, 173, 175, 178, 189-194, 201, 206, 209, 227, 229, 230, 234, 242, 244-246, 249, 251-255, 257-264, 267, 269, 271-275, 278-281, 283, 289, 295, 297, 299, 300-308, 310-314, 316-322, 324-326, 328, 330-341, 343, 346-353, 355, 356, 361, 363, 364, 383, 385, 391

Рубежівці, с. 91

Румунські князівства Волохія і Молдавія див. Румунія

румунські національні території див. Румунія

Румунія (Велике Воєводство Румунів, Об'єднані князівства Молдавії і Валахії, Румунські князівства Волохія і Молдавія) 42, 60, 180, 210, 218, 350-353

Русь див. Україна

Русь Угорська див. Закарпаття

Русь-Україна див. Україна

Руська земля див. Україна

Руська слобода, укр. посел. 378

Руське воєводство (Закарпаття і Галичина) 230

Руський Дистрикт див. Закарпаття

Руський Керестур, с 360

Русько-Кимполунзька округа 214, 215

Садова, м. 351

Саксонія 69, 72, 73, 351

Салоніки 60

Сальтос де Алеґріа, водоспад 387

Сальтос дель Мосона, водоспад 387

Сальтос Енкантадо, водоспад 387

Самара, м. 296 Самарська губернія 354 Самбір, м. 148 Самбірський округ 139, 162 Самбірський повіт 184, 223 Сан-Стефано, м. 351, 352 Сан-Франціско, м. 363 Сандомирське воєводство 135 Санкт-Петербург див. Петербург Санкт-Петербурзька імперія

див. Росія Санта Кароліна, посел. 373 Санта Катаріна, провінція 372, 374 Саратов, м. 123 Саратовська губернія 354 Сараєво, м. 210, 362 Сардинія-П'ємонт 353 Сасик, озеро 98

Саскачеван, провінція 354, 377, 379 Сахалін, о. 330, 359 Свалявська округа 240 Свято-Миколаївський монастир

225, 227, 228 Свято-Михайлівський монастир

228 Святої Олени, о. 74 Севастополь, м. 36, 258, 312 Севлюш, м. 226 Седан, м. 351 Сейнт Боніфас, м. 381 Сейнт Пол, м. 364, 367 Семигород (Семигородя)

211,218,226 Семигородя див. Семигород Семиреченська обл. 359 Сенатський майдан 88 Сербія 90,350-353 Середземне море 33, 60, 90, 125,

349, 351, 353 Середня Азія 253, 359 Серет, м. 211,218 Серет, р. 60, 136, 210 Сибір 15, 17, 26, 36, 89, 91, 92, 95,

103, 105, 112, 132,250,253,302,

304, 318, 331, 339, 345, 354, 356, 357, 359, 377

Сибірська залізниця 358

Сидней, м. 10, 11

Сидорівці, с 274, 307

Синоп, пристань 126

Сирія 60

Сілістрія 38, 41, 128

Сімферопільська єпархія 301

Сімферополь, м. 28, 36, 335

Сірий Клин див. Алтайський край

Сіфтон, м. 382

Січ див. Запорізька Січ

Скалатський повіт 183

Скалисті гори 377

Сквирський повіт 94, 363

Сколє, маєток 144

Скопці 296

Скрентон, м. 206, 367

Славгород, посел. 357

Славгородський округ 357

Славонія 360, 362

Слобідська Україна див. Слобожанщина

Слобідсько-Українська губернія див. Слобожанщина

Слобожанщина (Слобідська

Україна, Слобідсько-Українська губернія) 14, 31, 56, 57, 83, 86, 92, 290, 305, 310, 312, 322, 326, 354, 355, див. також Ліїюбережна Україна

Слов'яносербський повіт 91

Слов'янщина 122

Словаччина 178, 225

Словенія 178

Смирна 60

Смоленськ, м. 63

Смоленська губернія 29

Снятинський повіт 200

Сокаль, м. 137

Соловецький монастир 13

Солоне, с 279

Солотвино, м. 241

438

Сосницький повіт 305

Софійський собор 295

Софія, м. 271

Сполучені Штати Північної

Америки див. США

Срим 360

СРСР 293

Ст. Альберт, м. 381

Ставропільщина 46

Ставрополь, м. 47

Станіслав, м. 139, 148, 171, 179,

180, 188, 189, 199, 202 Станіславська єпархія 225 Станіславський округ

(Станіславщина) 139, 143, 144 Станіславщина

див. Станіславський округ Стара Русса 83 Стасівці, с 91 Степова Україна див. Південна

Україна Степове генерал-губернаторство

356 Страсбург, м. 276 Стрий, м. 144, 148, 171, 179, 180,

198, 204 Стрийський округ 139, 144 Стрийський повіт (Стрийщина)

225, 286 Стрийщина див. Стрийський повіт Суми, м. 56

Сумська вулиця, у Харкові 57 Сумська провінція 14 Сухумі, м. 45 Сучава, м. 211, 213, 218 Сучавиця 220 Сучавська єпархія 219 Східна Галичина (Львівська Галичина, Український П'ємонт) 136-138, 141-144, 148, 161, 162, 164, 166, 168, 171, 181, 183, 185, 187, 193, 391 Східна Європа 3, 6, 55, 60, 194, 208, 351, 364, 365

Східна Прусія 59 Східна Румелія 352 Східна Україна (Велика Україна, східні землі України) 154, 156, 181, 199, 298 східні землі України

див. Східна Україна СШ див. СІЛА США (Злучені Держави, Сполучені Штати Північної Америки, СШ, United States) 4, 12, 122, 185, 239, 242, 292, 330, 362-370, 376, 379, 381, 383 Сян, p. 46, 134, 137, 206 Сяніччина див. Саноцький округ Сянок, м. 137 Сяноцький повіт 225 Сяноцький округ (Сяніччина) 141,

146, 144 Таврійська губернія (Таврійська обл., Таврія) 14, 15, 19-21, 36, 90, 96, 104, 126, 132, 255, 259, 311,344 Таврійська обл. див. Таврійська

губернія, а також Крим Таврія див. Таврійська губернія Таганча, м. 94 Таманський курінь 43 Таманський півострів (Тамань) 23,

32, 33, 37, 43, 46 Тамань див. Таманський півострів Тарнов, м. 148, 161 Татарське ханство

див. Кримське ханство Татарія 168 Тверська губернія 47 Темрюцький повіт 355 Теодосія, грецька колонія 32 Теребовельська округа 136 Теребовля, м. 136 Теребовля, укр. посел. в Канаді

379 Терек див. Терщина Тернопіль, м. 136, 139, 148, 171,

179, 181, 199, 276, 278 Тернопільська округа (Тернопільщина) 136, 139, 276, 278 Тернопільський край 60, 72, 73,

136, 148 Тернопільський повіт 387 Тернопільщина див.

Тернопільська округа Терське козацьке військо 45, 104 Терщина (Терек) 44, 46 Тирасполь, м. 93 Тиса, р. 37, 168,231, 360 Тихий океан 253, 354, 357, 376 Тілсит, м. 60 Гмутороканське князівство

(Тмугорокань) 23, 32, 43 Тмугорокань див. Гмутороканське

князівство Товмацький повіт 196, 387 Токай, терит. 225 Токмак, р. ЗО Томська губернія 356 Торонто (Toronto), м. 9-11,23,43,

111, 118, 120, 145, 149, 190, 199,

204, 226, 228, 304, 327, 332, 362,

375, 379 Торунь, м. 73 Трансільванія 225 Трансільванські Альпи 361 Трентон, м. 370 Трес-Капонес, місц. 388 Троянові вали 27 Троїцький монастир 97 Тукумана, провінція 390 Тула, м. 68 Тульча, повіт 42 Тульчин, м. 60, 86 Турбаї, с 15 Турецька імперія див. Туреччина

турецькі володіння див.

Туреччина Туреччина (Оттоманська імперія,

Порта, Турецька імперія,

турецькі володіння) 12-14, 19,

21-23, 27, 29, 32, 33, 35-38, 39-41, 60-62, 73, 89, 90, 94, 113, 125-128, 173, 210, 211, 226, 230, 349-353, 355, 363

Туркестан (Туркестанське генерал-губернаторство) 46, 356

Туркестанське генерал-губернаторство див. Туркестан

Угерці Винявські, с 196

Угорська руспубліка див. Угорщина

Угорська Русь див. Закарпаття

Угорська Україна див. Закарпаття

Угорське королівство див. Угорщина

Угорщина (Мадярська держава, Мадярщина, Угорське королівство, Угорська республіка) 13, 22, 163, 173, 174, 178, 190, 207, 225, 226, 229-231, 234, 236, 237, 239, 240, 242, 361

Ужанський комітат 243

Ужгород, м. 225, 228, 231-235, 237

Ужгородщина 226

Україна (Київська держава, Козацька держава, Козацько-Гетьманська держава, Малоросійська Україна, Малоросія, Малорусь, Південна Росія, Південна Русь, південні російські губернії, Південно-Західний Край, Русь, Русь-Україна, Руська земля, Україна-Русь, Українська держава, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Українська РСР, українські землі, українські національні території, Юг России, Юго-Западный Край, Южная Россія, южно-русские губернии, Ukraina) 3-5, 7-24, 27-33, 35-43, 46, 49-62, 64, 65, 70, 71, 73, 76, 77, 80, 81, 83-90, 92-101, 104-113,

440

441

115-130, 132-134, 137, 139, 144, 145, 149, 156, 163, 168-170, 175, 181, 184, 186, 189, 197, 204, 206-208, 210, 213, 222, 224, 225, 227-229, 232, 233, 238, 241, 244-246, 248-256, 258-275, 277-290, 292, 295-303, 305-317, 321-329, 331, 332, 334-337, 339-347, 354, 356, 358-362, 364-366, 375, 377, 379, 384, 390, 391

Україна, укр. посел. в Канаді 379

Укра'їна-Русь див. Україна

Українка, посел. 356

Українська держава див. Україна

Українська козацька держава див. Україна

українська Лемківщина 137

Українська Народна Республіка див. Україна

Українська Православна

Митрополія 135

Українська РСР див. Україна

Українське Закарпаття див. Закарпаття

Український П'ємонт див. Східна Галичина

українські землі див. Україна українські національні території див. Україна

Ульм, м. 28

Уманщина 91, 309

Умань, м. 31

Урал 253, 254, 270, 329, 354, 356, 357

Уральщина 356

Уругвай, р. 387

Успенська (Волоська) церква 149, 156

Усть-Дунайське Буджацьке військо 39

Усурійсько-Ханківська низовина 357

Уфімська губернія 354

Ушача, р. 87

Феодосія, м. 33, 258

Филадельфія, м. 108, 138, 157, 218, 223, 228, 235, 367, 369

Фінляндія 73, 87, 321, 343, 391

Франфурт, м. 288

Франція 13, 20, 26, 33, 54, 59-61, 69, 71-73, 94, 102, 104, 105, 125, 126, 143, 177, 241, 279, 289, 292, 330, 349, 351, 352, 389

Фрідлянд, м. 59

Хабаровськ, м. 357

Хаджибей див. Качибей

Харбін, м. 360

Харків, м. 20, 55-59, 77, 81, 84, 101, 258, 261, 264, 267, 279, 281, 282, 288, 305, 307, 308, 312, 314, 315, 317, 318, 322, 325, 329-332, 335

Харківська губернія (Харківщина) 14, 30, 44, 60, 61, 76, 77, 81, 83, 90, 95, 244, 245, 252, 254, 255, 259, 279, 310, 311, 331, 344, 356 див. також Слобожанщина

Харківська єпархія 301

Харківська провінція 14

Харківська шкільна округа 82, 306

Харківщина див. Харківська губернія

Херсон, м. 20, 21, 96, 99, 100, 256, 296, 312

Херсонес, грецька колонія 4, 32-34

Херсонська губернія (Херсонщина) 14, 19, 21, 30, 61, 77, 90, 91, 93, 95, 100, 104, 126, 127, 131, 132, 248, 252, 253, 259, 310-312, 314, 344

Херсонська єпархія 301

Херсонське царство 86

Херсонський повіт 25

Херсонські військові поселення 26, 83

Херсонщина див. Херсонська губернія

Хирів, м. 180

Холм, м. 134 Холмська губернія 343 Холмська єпархія 147, 302, 303,

304 Холмська станиця 46 Холмщина 5, 13, 60, 70, 73, 109,

111, 134, 136, 148, 251, 302-304,

333, 342, 343 Хомутець 296 Хорватія 220, 230, 361 Хотинський повіт 28, 62 Христинівка, с 91 Хуст, м. 226 Центральна Азія 354 Центральна Європа 69, 134, 162,

364, 365 Центральна Росія 256 Центральний промисловий район

97 Центрально-Східна Європа 12 Центрально-Східна Україна 347

церкви:

• Пресвятої Богородиці Діви Марії 368

• Пречистої Діви Марії 370

• Різдва Богородиці 296

• Св. Андрія у Києві 296

• Св. Івана Хрестителя 370

• Св. Праскевії 156

• Св. Юра 155

• Успення Богородиці 135

• Успення Пресвятої Богородиці 370

Чако, провінція 390 Челябінськ, м. 270, 329 Червень, м. 134 Черемош, р. 137 Черкащина 95 Чсрневе, с 188 Чернеча гора 225 Чернівецька єпархія 220 Чернівці, м. 148, 180, 192, 207,

211-213, 217-219, 221, 222, 224,

383

Чернігів, м. 56, 100, 103, 267, 289, 295, 305, 307, 329, 331, 338, 340

Чернігівська губернія (Чернігівське намісництво, Чернігівщина) 14, 16, 17, 30, 44, 48, 61, 65, 67, 68, 90, 94, 95, 97, 103, 104, 130, 132, 244, 245, 247, 252, 259, 268, 289, 293, 296, 305, 311, 312, 331, 335, 344, 358

Чернігівська єпархія 301

Чернігівське намісництво див. Чернігівська губернія

Чернігівський повіт 305

Чернігівщина див. Чернігівська губернія

Чехословаччина 225, 278

Чехія 28, 140, 165, 178

Чигирин, м. 85

Чита, м. 359

Чікаґо (Chicago), м. 213, 284

Чісгольм, м. 364

Чорне море 4, 12-14, 21-24, 26, 28, 32, 33, 36-39, 45, 60, 62, 89, 90, 99, 101, 124-127, 134, 189, 210, 257, 297, 349

Чорноморська губернія

(Чорноморщина, Чорномор'я) 44-46

Чорноморська кордонна лінія 23

Чорноморська Січ (Чорноморське військо, Чорноморське Козацьке військо) 4, 22, 23, 42, 44, 45, див. також Кубанське Козацьке військо

Чорноморська Україна 326

Чорноморське військо див.

Чорноморська Січ

Чорноморське Козацьке військо див. Чорноморська Січ

Чорноморщина див.

Чорноморська губернія

Чорномор'я див. Чорноморська губернія

Чортків, м. 181

442

443

Чортківська округа 10

Чортківський повіт 10, 184, 204, 387

Чубут, провінція 354, 390

Чугуїв, м. 76, 77, 81, 82

Шагани, озеро 98

Шамокін, м. 365

Швейцарія 320

Швеція 73, 288

Шебелинка, с. 83

Шевченко, укр. посел. в Канаді 379

Шекавицька церква св. Покрови 296

Шенандоа, м. 365

Шишаки, с. 292

ІШд, с 361

Шлезьк, терит. 207

Шлісельбурзька фортеця 123

Штайєр, м. 277 Юг России див. Україна Юго-Западный Край див. Україна Южная Россія див. Україна Южно-русские губернии див.

Україна Юкон, терит. 376 Яворів, м. 276, 296 Ягер 228 Якутія 297 Ялта, м. 312 Ямпільщина 296 Японія 278, 330 Ярмолинці, м. 181 Ярослав, м. 148 Ярославська губернія 47

Ярославський повіт 183

Ясельський повіт 181, 183, 184

Ясси, м. 219

Brazil див. Бразилія

Canada див. Канада

Chanat Krymski див. Кримське

ханство Chicago див. Чікаґо Edmonton див. Едмонтон Galicja (Galizien) див. Галичина Habsburg monarchy див. Австро-Угорщина

Krakyw див. Краків

Кгут див. Крим

K6nigreich Galizien див. Галичина

Leipzig див. Ляйпціг

London (Jondyn) див. Лондон

Lwyw див. Львів

Miinchen див. Мюнхен

New Brunswick, м. 264

New York див. Нью-Йорк

Oxford 63, 105, 107, 173

Osterreichisch-Ungarische Monarchic

див. Австро-Угорщина

Paris див. Париж

Polska див. Польща

Russia (Russian Empire) див. Росія

Toronto див. Торонто

Ukraina див. Україна

United States див. США

Warszawa див. Варшава

Wien див. Відень

Wroclaw див. Вроцлав

Zurich, м. 300

ЗМІСТ

Передмова

Вступ ,

РОЗДІЛ І. УКРАЇНА ПІСЛЯ ЗРУЙНУВАННЯ CPU

Суспільний лад України

Чорноморська Козацьке військо

Азовське Козацьке військо

Бузьке Козацтво

Заселення Південної України

Кримський півострів

Задунайська Січ ,

Кубань

Українське Національне Відродження ,

На порозі XIX сі , ,.,,

Відкритій Університету в Харкові .,

Відгук Французької Революції в Україні

Французько російська війна 1812 р. й Україна

Українці та Фракко-російська війна

Козацьке військо

РОЗДІЛ II. УКРАЇНА ПІД ЧУЖОЮ ОКУПАЦІЄЮ

Віденський Конгрес 18І5 р

Аракчеев .' І аліцин

Військові поселення

Декзбрнсти

Доба реакції

Розбудова промисловості в Україні

Торгівля

Польське Листопадове повстання 1НЗІ р !

Цсрко:нш-рслігійне жиїтя її Україні і

Ліквідація Уніатсько: Церкви я Украпи 1

Літературна іворчість і

Кирило Мефодіївське Ьратсіио 1

Кримська війна 1853-1856 рр !

Скасування кріи'іцтьа 1

РОЗДІЛ НІ. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД АВСТРІЄЮ . , 1

Галичина . 1

Панщина і

Церква і школа і

Національне відродженії): в Галичині 1

Революція і Весна Народш '

Скасування Панщини і

Головні Руська Рад 1

-.і..

'

_\У

Слов'янський з'їзд у Празі 172

Австрійська автономія Галичини 176

Економіка Галичини 180

Виборча система у Галичині 185

Розвиток політичної думки 189

Москвофіли 190

Народовці 192

і' Церква і народ 200

•г Школа й освіта в Галичині 203

Політичні партії й організації , 205

Боротьба за український університет 207

Буковина 210

Від Віденського Конгресу до революції 1848 р 2,13

У Школа й освіта в XIX ст 215

Революція 1848 р 217

Весна Народів на Буковині 217

Боротьба за національні права 219

Культурно-освітні організації на Буковині 222

Закарпаття 224

7 Церква і народ 227

Весна Народів на Закарпатті 230

Конституція та мадяризація 234

Єпископ Фірцак і "Рутенська акція" 239

РОЗДІЛ IV. ПІД РОСІЙСЬКОЮ ЗАИМАНЩИНОЮ (1861-1914 pp.) 244

Доба великих реформ 244

Польське повстання 1863 р 249

„Селянство України 251

Розвиток промисловості 254

Економічна політика уряду й робітництво ^261

Національний рух 1870-1914 рр 263

Українські громади 264

Емський Указ 269

Михайло Драгоманов 270

Культура та мистецтво : -22Л-

Церква в Україні 300

Освіта і шкільництво 305

Шляхта й український рух 308

"Зростання населення та його соціальне становище 310

Жиди в Україні ...*.€&.<?.:>. 311

Кооперативний рух 314

РОЗДІЛ V. НА ПОРОЗІ XX СТ. .316

Зародження політичних партій 316

Народництво 316

Марксизм 318

Демократичні партії 323

Російсько-японська війна і революція 1905 року 330

Маніфест 17 жовтня 1905 р 333

Державні Думи в Росії 338

446

»?*йаь,^;