Теми рефератів

1. Буддизм: релігія чи філософсько-етичне вчення?

2. Етичне вчення буддизму.

3. Хінаяна і махаяна: порівняльний аналіз.

4. Ламаїстські свята та обряди.

5. Буддійська філософія.

6. Мухаммед – пророк, мислитель, політичний діяч.

7. Право і мораль в ісламі.

8. Роль ісламу в сучасному світі.

9. Ісламський фундаменталізм як релігійно- політичний рух.

Словник термінів

Архат (санкрит, пали – “гідний) в буддизмі хінаяни – людина, що досягла звільнення, остання стадія перед відходом до Нірвани.

Боддхісатва – в буддизмі махаяни – людина, яка має можливість відійти у Нірвану, але через співчуття залишається, щоб допомогти спасінню всіх живих істот. Об’єкт поклоніння як, наставники і благодійники людства. Виконують в буддизмі ту саму функцію, що святі в християнстві.

Далай-лама (тибет.- лама-океан) – титул глави ламаїстської церкви у Тибеті, який шанується як земне втілення боддхісатви Авалокітешвари. До 1959 р. - світський глава держави Тибет.

Закят – обов’язкова милостиня в ісламі, один з “п’яти стовпів віри”. Звичайно становить 1/40 частину доходів і підлягає розподілу серед бідних.

Імам (араб.- той, хто стоїть попереду) - той, хто керує молитвою в мечеті. В шиїзмі імам – правдивий нащадок пророка Мухаммеда. Шиїзм визнав 12 імамів, непогрішимих і досконалих. Останній з них був “скритим” у XIX ст. і повернеться в кінці світу, як вважають шиїти.

Іслам (араб.- покірність) – одна з світових релігій. Виник на початку VII ст.. Засновник – пророк Мухаммед. Віруючих називають мусульманами (від араб. муслім – покірний). Інша назва іслама – мусульманство.

Лама (тибет.- вищий, небесний) – спочатку титул вищого духовенства у ламаїзмі, з часом – назва ченців у ламаїзмі. Шануються віруючими як “представники Будди” на землі. Поділяються на ряд ієрархічних ступенів.

Мечеть (араб. масджид – місце поклоніння) – культова споруда в ісламі, де здійснюються богослужіння і проголошуються проповіді. Мечеті поділяються на соборні чи п’ятничні, де відбуваються святкові богослужіння по п’ятницях, також сільські і квартальні. Протилежна від входу стіна мечеті завжди орієнтована в сторону Мекки. В її центрі є ніша, прикрашена текстами з Корану – міхраб, що вказує напрямок, куди мають звертатись обличчям мусульмани під час молитви.

Мулла (араб. мавла – вчитель) – служитель культу в ісламі.

Мусульманин (араб. муслім – покірність) – послідовник ісламу.

Намаз (перс. молитва) – п’ятикратна щоденна молитва в ісламі, що здійснюється на світанку, опівдні, в другій половині дня, при заході сонця і на початку ночі. Молитві обов’язково передує омовіння. Намаз здійснюється в будь-якому чистому місці на молитовному килиму. В п’ятницю молитва опівдні проводиться в мечеті.

Нірвана (санскр.- заспокоєння, згасання) – в буддизмі стан відрешеності від життя, в якому більше діє закон карми і не відбуваються перевтілення, мета буддизму. Через позбавлення прагнень досягнення стану, який не є ні буттям, ні небуттям, зникнення всього, що має відношення до світу явищ.

Панчен–лама (тибет.- лама–дорогоцінність) - друга за значенням після далай–лами особа в ієрархії ламаїзму. Шанується як земне втілення будди Амітаби.

Сансара (санскр. – мандрівка) – індуїстський і буддійський термін для визначення плинності всього, що існує. Трансформація комплексу матеріальних і духовних елементів, що складають людську особу, переселення душ в нові тіла.

Сангха – община віруючих в буддизмі, що заснована Буддою і включає чотири категорії: ченців, священнослужителів, мирян-чоловіків і мирян-жінок.

Ступа – святилище, де зберігаються реліквії Будди й інших видатних осіб буддизму. Місця поклоніння.

Хадж (араб. паломництво) один з п’яти обов’язків мусульманина, паломництво до Мекки в місяць ау-ль-хиджжа. Хадж має здійснити раз в житті кожен мусульманин, якій має достатні для цього кошти.

Хадіс (араб. – оповідання) – коротке оповідання про вислови, вчинки пророка Мухаммеда, передані його послідовниками. В сунізмі хадіси складають Сунну – “святий переказ” ісламу.

Шаріат (араб. – припис, закон) – зведення прав в ісламі, розроблене на основі Корана і Сунни. Поєднує норми державного, спадкового, карного, цивільного і сімейного права, також приписи судочинства.