2.4.3. Забруднення та засмічення ґрунтів.

Великої шкоди ґрунтам завдає забруднення різноманітними хімічни­ми речовинами. Воно може бути викликане застосуванням великих доз мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослин, відходами метало­обробної промисловості, промисловими викидами хімічних, металургійних та інших заводів, продуктами спалювання вугілля, нафти, торфу; відпра­цьованими газами тракторів, комбайнів, автомобілів та мастилами і пали­вом, які з них витікають під час роботи па полях, тощо. Особливо небезпе­чним є забруднення ґрунтів важкими металами (ртуттю, свинцем. кадмієм, миш'яком, фтором) і радіоактивними речовинами, які переходять з ґрунту у рослини, передаються по ланцюгах живлення до тварин та людини і мо­жуть викликати важкі захворювання.

Внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції у природ­не середовище викинуто величезну кількість радіоактивних речовин. Най­більше їх осіло у 30-и кілометровій зоні, багато рознесено вітром на значні віддалі від неї по території України, Білорусі і прилеглих областей Росії.

Основними радіонуклідами, що формують радіоекологічну ситуацію, є стронцій — 90 (період піврозпаду 29 років) і цезій 137 (період розпаду 30 років). Ці два радіонукліди є особливо небезпечними. У перші дні після аварії був ще радіоактивний йод. Він швидко розпався. Основну роль у забрудненні ґрунтів тепер відіграють ізотопи цезію (цезій — 137 і цезій 134). Карти радіаційного забруднення ґрунтів будуються в основному по цезію 137 або стронцію — 90. Критичною забрудненістю цезієм — 137 є І кюрі на квадратний м², а стронцію— 90 - 0,2 кюрі на м².

Охорона ґрунту від забруднення є важливим завданням людини, тому що будь-які шкідливі з'єднання, що знаходяться в грунті, рано чи пізно попадають в організм людини.

По-перше, відбувається постійне вимивання забруднень у відкриті водойми і ґрунтові води, що можуть використовуватися людиною для питва й інших нестатків.

По-друге, ці забруднення з ґрунтової вологи, ґрунтових вод і відкритих водойм попадають в організми тварин і рослин, що вживають цю воду, а потім по харчових ланцюжках знов-таки попадають в організм людини.

По-третє, багато шкідливих для людського організму з'єднань мають здатність залишатися в тканинах, і, насамперед, у кістах. По оцінках дослідників, у біосферу надходить щорічно близько 20 - 30 млрд. т. твердих відходів, з них 50 - 60 % органічних сполук, а у виді кислотних агентів газового чи аерозольного характеру - близько 1 млрд. т.

Шляхи надходження забруднень у ґрунт

Різні ґрунтові забруднення, більшість з який антропогенного характеру, можна розділити за джерелами надходження цих забруднень у ґрунт:

• з атмосферними опадами. Багато хімічних сполук, що попадають в атмосферу в результаті роботи підприємств, потім розчиняються в крапельках атмосферної вологи і з опадами випадають у ґрунт. Це, в основному, гази - оксиди сірки, азоту й ін. Більшість з них не просто розчиняються, а утворять хімічні сполуки з водою, що мають кислотний характер. У такий спосіб і утворяться кислотні дощі.

• що осаджується у вигляді пилу і аерозолів. Тверді і рідкі з'єднання при сухій погоді звичайно осідають безпосередньо у виді пилу й аерозолів. Такі забруднення можна спостерігати візуально, наприклад, навколо котелень узимку сніг чорніє, покриваючись частками сажі. Автомобілі, особливо в містах і біля доріг, вносять значну лепту в поповнення ґрунтових забруднень.

• при безпосереднім поглинанні грунтом газоподібних з'єднань. У суху погоду гази можуть безпосередньо поглинатися грунтом, особливо вологим.

• з рослинним опадом. Різні шкідливі з'єднання, у будь-якому агрегатному стані, поглинаються листками рослин. Потім, коли листки обпадають, усі ці з'єднання надходять знов-таки в грунт.