8 Липня

1906, – Указ уряду про вільний вихід із селянської громади.

9 листопада Початок столипінської аграрної реформи.

1907, 20 лютого–

3 червня – діяльність ІІ Державної Думи.

1907, 3 червня – царський указ про розпуск ІІ Державної Думи, зміна

виборчого закону. Державний переворот, що фіксував

поразку і завершення першої російської революції.

1907, 1 листопада–

1912, 3 червня – діяльність ІІІ Державної думи.

1908 – заснування «Товариства українських поступовців».

1908 – сенат Російської імперії визнав культурну й освітню

діяльність українською мовою небезпечною для держави.

1909 – заборона російським урядом товариств «Просвіта».

1914 – заборона святкувати в Росії сторіччя від дня народження

Т. Г. Шевченка.

1914, 1 серпня – початок Першої світової війни.

1914, серпень –

вересень – захоплення російськими військами Східної Галичини.

1914, серпень – створення у Львові «Союзу визволення України».

1915 , травень – створення у Відні Загальної української ради.

1915, квітень –

червень – відступ російських військ зі Східної Галичини.

1916, 5 листопада – проголошення Німеччиною та Австро-Угорщиною

незалежності Польщі. Галичина підпадала під польський

вплив, що завдавало важкого удару по українському

національно – визвольному рухові.

С е м і н а р :

Українське національне відродження хіх ст.

(2 години)

План

1. Геополітичне становище України.

2. Початок національно-культурного відродження.

3. Основні етапи українського національного руху.

Методичні рекомендації

1. При розгляді цього питання варто пов’язати його з матеріалом лекції «Україна під владою Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.)». Слід згадати про розділи Польщі, відзначити, які саме українські землі й коли перейшли до складу Австрії і Росії (бажано використовувати карту). Необхідно розкрити етнічні та соціально-економічні особливості, властиві українським землям, що входили до імперій Габсбургів та Романових, і звернути увагу на відмінності у їх суспільно-політичному та господарчому розвитку.

2. На початку висвітлення другого питання потрібно згадати, що означають поняття «нація», «національний рух», з чим пов’язане формування націй та активізація національних рухів у Європі ХІХ ст. Слід охарактеризувати та порівняти політику Австро-Угорської і Російської імперій щодо поневолених народів у цілому й українців зокрема. Висвітлюючи питання, пов’язані з початком українського національно-культурного відродження, варто згадати про роль масонських організацій у суспільно-політичному житті країни, рух декабристів. Слід з’ясувати, чому польське повстання 1830–31 рр., як і виступ декабристів, не знайшло широкої підтримки в Україні. Важливим аспектом при висвітленні даного питання має стати аналіз діяльності та програмних документів Кирило-Мефодіївського товариства.

3. При розгляді цього питання слід навести періодизацію українського національного руху в ХІХ ст. й охарактеризувати його основні етапи. Потім необхідно показати зміну напрямків і цілей, а також географічних центрів у процесі його розвитку. Доцільно відзначити як спільні, так і відмінні риси національного руху в російській та австрійській частинах України в другій половині ХІХ ст., вказати основні течії в межах цього руху.