4.4 Фундаментальні поняття в теорії кольору

Перед початком будь-якого проекту необхідно вміти користуватися не тільки сучасним технічним арсеналом, але й азами художніх засобів. Наша проблема має досить певні коріння й специфічна саме для нашої країни, де всі, хто не працював у полі або за верстатом, вважали себе творчими особистостями, а творчі особистості або замикалися у своєму елітарному болоті, або  вважали себе за геніїв-універсалів. Творчі особистості є творчі особистості. Одні були творчими з народження, концептуально наповнюючи змістом навіть речі, які не мали смислу, а дорослішаючи, самовиражалися в академічних матеріалах. Інші, переймалися суттю речей і надалі вчилися керувати цими речами. Генетика й помітна технічна відсталість призвели до того, що люди, котрі мають художню освіту, не занадто дружні з комп'ютерною стороною життя, а ті хто дружні виконують художню частину, як уміють. Уміють непогано, грамотно, але не завжди зі смаком і з толком. У нормальному й великому рекламному агентствах проблема вижита поділом обов'язків арт-директора із солідною художньою освітою, і дизайнера, що досконально освоїв графічні додатки. Разом вони велика сила! Лихо звичайно починається там, де обидва початки поєднані в одній особі, вибору немає, а технічний початок первинно. "Господь не обділив нас талантами, ми багато чого досягли самотужки, і нам є чим пишатися,"  але рано чи пізно пробіли в початковій художній освіті дають про себе знати ляпсусами, які "зупиняють і б'ють наповал". Візуальна реклама  явище концептуальне й естетичне. В ідеалі рекламна ідея має бути виражена адекватними засобами й на належному художньому рівні. Однак потужна ідея, оформлена примітивно й безграмотно, досягає мети рідше, ніж убогий задум, поданий смачно. А в бізнесі, на відміну від мистецтва, те, що не приносить калькулюючого ефекту, не варте нічого. Аналіз причин естетичної кульгавості найчастіше вказує на грубі помилки, в обігу з кольором:  у колірній організації простору (стратегічні);  у визначенні пропорцій і взаємодії кольорів (локальні). Ці помилки єдиноприродні й взаємно обумовлені, різниця в масштабі: якщо колірне поле в цілому вирішене некоректно, це неодмінно виразиться в локальних диспропорціях, і, у свою чергу, окремі помилки скидаючись, зіпсують всю композицію. Звичайно, без грамотної графіки теж не обійтися. Нехай рисунок стане головним болем комп'ютера, а ми тим часом стисло перелічимо й розберемо фундаментальні поняття в теорії кольору, без якої будь-яка розмова на тему рекламного дизайну вироджується в незв'язні обговорення окремих випадків. Перераховувати й розбиратися ми будемо на самих елементарних схематичних прикладах, лише іноді співвідносячи їх із практикою. Кольорів дуже багато й все їхнє різноманіття називається "спектр". Спектр зручніше за все зобразити у вигляді колірного кола (рис. 4.6), що розвивається від червоних кольорів через жовтий до синього й замикається через глубокий фіолетовий на темно-пурпурний і знову на червоний.

Рисунок 4.6

Чорний і білий кольорами по суті не є  це граничні градації яскравості, тобто до чорного прагне будь-який колір при зниженні яскравості (наприклад, при зменшенні освітленості до повної темряви), і до білого  при збільшенні яскравості будь-яких кольорів нескінченно (практично  до межі чутливості ока).

Червоний, жовтий й синій основні кольори, між якими розподілені проміжні: жовтогаряча гама від червоного до жовтого, зелена гама  від жовтого до синього. Вони називаються основними, тому що інші отримуються на практиці шляхом простого їхнього змішування, а відтінки залежать від пропорцій цього змішування. У житті простежити рух по колірному колу простіше всього в погожий день, коли ранком небо міняє свій колір від червоного до блакитного, а ввечері  навпаки. Правда, зелена частина спектра не завжди проявляється чітко, але, повірте, і вона також існує в природі. Відрізок між червоним й синім  умовне з'єднання, тому що в силу фізіології зір не здатний сприймати інфрачервоне й ультрафіолетове випромінювання, і для нас ця ділянка відповідає невиразному переходу темно-фіолетового в темно-пурпурні кольори.

Теплохолодність кольору  взагалі, поняття відносне, можна лише говорити, що вся синя гамма-холодна, зелена в основному нейтральна, а від жовтого включно убік червоного простираються теплі кольори. Теплі кольори більш динамічні, чим холодні, так червона пляма на чорному тлі виглядає крупніше, ніж синя того ж розміру.

Теплим кольором легко створити живу рухливу поверхню. При однаковій яскравості теплий колір на холодному тлі створює ілюзію руху на глядача, чим користуються звичайно для виділення активних елементів зображення. Колір жовтий - у силу своєї яскравості і активності - володіє цією цікавою властивістю в максимальному ступені, тому контур жовтого кружка здається навіть трохи розмазаним у порівнянні із червоним й, тим більше, синім. Ця чудова властивість часто виявляється незамінною, коли необхідне супервиділення, наприклад, у флешах цінників на рекламних смугах. Рух яскраво-жовтих кольорів  неспокійне, хаотичне, і в міру наближення до жовто-зеленого ця властивість підсилюється, створюючи відчуття дискомфорту від порушеної рівноваги, динаміка поступово розвалюється, слабшає, ніби йдучи вглиб. На зеленому рух уже остаточно почиває в спокої й умиротворенні, вироджуючись у мертвотну нерухомість зовсім холодної синьої гами (рис. 4.7).

Червоний

Синій

Рисунок 4.7

Рух жовтогарячого більш спокійний, направлений й виразний. Жовтогарячий і різний відтінки охри надають предметам відчуття опуклості. Жовтогаряча поверхня більш урівноважена, ніж жовта й спокійніша за червону. Це у своєму роді золота середина теплого сектора. У міру наближення до охри і її ущільнення теплий колір губить рухливість, здобуваючи статику. Теплий червоний притягує увагу, підкреслює форму, робить її більш виразною. Але, оскільки природа цієї активності пов'язана не стільки з фізіологією зору, а з психікою (червоний  колір крові, небезпеки), користуватися ним у рекламі треба вкрай обережно, тому що дуже легко спровокувати підсвідоме відторгнення.

Холодний колір стискує простір, суб'єктивно зменшуючи розміри зображення. Темно-синій, будучи повною протилежністю жовтому, стискує простір, втягуючи його спіральним рухом проти годинникової стрілки. Згадаєте: чим синіше небо, тим бездонніше воно здається! У меншому ступені цією властивістю володіє яскраво-синій колір  він не втягує, а, скоріше, створює відчуття кришталевої невагомості. Предмети, зображувані на яскраво-синьому фоні, немов зависають у повітрі.

За допомогою холодної гами до активно-зеленого легко й зручно створювати ілюзію величезного простору, обкресленого межами формату. Спокій і рівновага панують на зелених полях!

Тут уже припиняє свою дію "негативна динаміка" екстремальних  холодних кольорів, а "позитивна" теплих  ще не проявляє себе. Зелений з усім сімейством відтінків  комфортний спокій, у надмірних кількостях навіваючи горезвісну "страшенну нудьгу". Поділ на теплі й холодні справедливий тільки для основних кольорів (синього, жовтого, червоного). Теплохолодність проміжних і похідних  відносна й може варіюватися залежно від контексту. У цьому змісті зелений більше інших кольорів дивує своїми здатностями: бути як порівняно теплим у з'єднанні з жовтим - наближеним до охри хакі, так і холоднуватим  синьо-зеленим (морський відтінок). Поставивши поруч дві названі похідні зеленого, ми не утруднимося у визначенні їхньої приналежності до теплого й холодного початків. У той же час, той самий хакі холодний у порівнянні хоча б з жовтогарячим, і червоним . Аналогічні побудови можна привести й для червоного кінця спектра: червоний і рожевий. Рожевий явно уступає червоному в теплоті. Продовжуючи, ми приходимо до висновку про наявність теплохолодної градації усередині кожного сектора колірного кола.

Чималу роль відіграє насиченість кольорів. Крім колірних переходів між основними кольорами, існує їх тонова розтяжка (як у прикладі із червоним і рожевим). Кожен колір має свою щільність. Найменша щільність  у жовтого, варіації його насиченості невеликі  від світло-лимонного до густо-золотої охри. А от синій або червоний уже можуть ущільнюватися до чорного. Розтяжка кольору від найяскравішого до найтемнішого і є його тоновими можливостями, які, у свою чергу, говорять про відтінкову варіативність кольору: чим більше розтяжка, тим більше відтінків. Підходячи коректно до цього питання, можна зазначити, що тонові можливості жовтого не тільки й не стільки вже, скільки інші в порівнянні із червоним і синім: жовтий здатний розряджатися, зберігаючи колірну ідентифікацію до таких ступенів, які недоступні синьому й червоному. Переконатися в цьому легко, переводячи зображення з кольорового в чорно-біле, де від кольорів залишаються тільки характеристики яскравості, тісно пов'язані з насиченістю кольору. Контрастність  поняття не тільки пов’язане з яскравістю. Контрастність властива й колірним поєднанням. Це пов'язано насамперед з фізіологією зору й виражається в підкресленому ефекті виділення однієї колірної плями на фоні іншої, навіть коли їхня інтенсивність однакова. Вам, напевно, доводилося зауважувати, як "б'є в очі" червона вивіска або штендер влітку на вулиці на фоні зелені? Або як дивиться зелена гілка на червоному полі?

Так, але іноді з них можна витягти й свою користь. Тим більше, що ця композиція не одинична. Кольори, що створюють цей ефект, парні й називаються додатковими.

Визначити їх легко за допомогою колірного кола: досить провести діаметр від обраного довільно кольору  і колір на протилежному кінці діаметра буде додатковим стосовно першого. Аматори оптичних ілюзій і примежових станів знають про властивості додаткових кольорів: якщо ви пильно дивитеся на червону пляму на білій скатертині й раптом хтось швидко міняє забруднену скатертину на свіжу білу, перед очима виявиться залишковий слід не червоний, а зелений, більш блідий. Інший приклад: проміжки між фіолетовими смугами на білому фоні поступово заповнюються жовтими плямами, і вони теж  пари. Дійсно, найневрівноваженішому з теплих кольорів  жовтому  відповідає "мертвий"  фіолетовий. Властивості кольорів, що доповнюють, можуть виявитися дуже корисними, коли необхідно поставити надзвичайний акцент, але як до всіх сильнодіючих засобів, ставитися до цих пар потрібно з великою обережністю, тому що солодкі вони до гіркоти, і нехай грають із ними природжені Матісси (див. "Танець" в Ермітажі) і Малевічи (див. "Казимир Малевіч").

Зверніть увагу на яскраво-червоний шрифт на середньо-синьому полі (рис.4.8). Сусідство цих кольорів (аж ніяк не додаткових), проте, робить неприємне враження: червоний напис немов би деренчить і виламується зі свого контуру, і, якийсь текст дрібніший й щільніший, читати його було б справжньою мукою. Хоча як мальовничий прийом, особливо в авангарді, це знахідка, але в рекламі-самогубство! Проте, завдання повністю розв'язуване, якщо ввести треті кольори, наприклад - білий, як це робить у своєму знаку Pepsi-Cola (рис. 4.8).

Рисунок 4.8

Чим більше кольорів  тим більше варіантів! Збільшення кількості колірних плям актуалізує їхню геометрію й взаємне розташування, що спричиняє введення нових понять, які виходять за межі елементарного кольороводства, якому присвячена ця лекція.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Методика художественного конструирования. – М.: ВНИИТЗ, 1983.

2. Боумен У. «Графическое представление информации»: Пер. с англ. – М.: «Мир», 1971.

3. Зтамов А. Как учатся графики / Техн. эстетика. – 1991. – №12.

4. Промышленные образцы. Товарные знаки. – М.: ВНИИПИ, № 1–4 (ежегодно).

5. Пронин А.В. Мастера типографии / Техн. эстетика. – 1987. – №12. С.П.

6. Паркер Р. «Как сделать красиво на бумаге»: Пер. с англ. С.П.: Символ плюс,1998.

7. Искусство шрифта / Работы московских художников книги. 1959 – 1974.

8. Дижур А.Л. «Фирменный стиль». (Обзор). – М., 1970 (ВНИИТЗ. Художественное конструирование за рубежом).

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ (УПОРЯДНИКІВ)

1. Автор Тютчева Людмила Дмитрівна

   1. Місце роботи: ХНУРЕ, каф. ІКГ, страший викладач.

   2. Домашня адреса: 61174, Харків, вул. Архітекторів 20, кв.165.

   3. Номери телефонів: робочий 702-13-78, домашній 337-67-39.

2. Автор Бокарєва Юлія Сергіївна

2.1 Місце роботи: ХНУРЕ, каф. ІКГ, асистент

2.2 Домашня адреса: 61099, Харків, вул Рибалко 47-А, кв 139

2.3 Номери телефонів: робочий 712-91-60, домашній 714-77-03.

3. Назва рукопису: Тексти лекцій з дисципліни «Основи технічної естетики й дизайну» для студентів спеціальності «Комп'ютеризовані технології й системи

Видавничо-поліграфічних виробництв».

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет радіоелектроніки

До друку і в світ дозволяю.

Перший проректор

__________________В.В. Семенець

“____”____________ 2002 р.

Навчальний посібник

тексти лекцій

з дисципліни «Основи технічної естетики й дизайну»

для студентів спеціальності «Комп'ютеризовані технології й системи

Видавничо-поліграфічних виробництв».

Всі цитати, цифровий, фактичний РЕКОМЕНДОВАНО

матеріал та бібліографічні відомості науково-методичною

перевірені, написання одиниць радою університету.

відповідає стандартам Протокол № 11

від “29” “квітня 2005р. ”

Упорядники: Тютчева Л.Д.

Відповідальний випусковий: Ткаченко В.Ф.

Начальник методичного відділу Ковтун П. С.

Начальник КВВ УВВПЦ Косіковська Б. П.

Харків 2005

Навчальне видання

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Тексти лекцій з дисципліни

«ОСНОВИ ТЕХНІЧНОЇ ЕСТЕТИКИ Й ДИЗАЙНУ»

для студентів спеціальності «Комп’ютеризовані технології й системи видавничо-поліграфічних виробництв»

Упроядник: ТЮТЧЕВА Людмила Дмитрівна

Відповідальний випусковий В.Ф. Ткаченко

Редактор Б.П. Косіковська

Комп’ютерна верстка Г.М. Голоднікова

План 2005, поз. 48

Пiдп. до друку 22.10.05. Формат 6084 1/16. Спосіб друку – ризографія.

Умов.друк.арк. 3,1. Облiк. вид.арк. 2,7. Тираж 150 прим.

Зам. № 1-140 Цiна договiрна.

ХНУРЕ, 61166, Харкiв, просп. Ленiна, 14.