11. Друга технологічна революція та її вплив на розвиток економіки та економічної думки (друга половина хіх – початок хх ст.).

12. Виникнення і розвиток марксистської економічної теорії.

Продуктивним у розвитку економічної науки було XIX ст. Саме тоді відбулася ди­ференціація економічних поглядів, що привело до виникнення нових напрямів в економічній теорії. Один із них сформувався на базі класичної політичної економії, соціалістичної ідеї та філософської діалектики — марксистський напрям, репрезенто­ваний Карлом Марксом та Фрідріхом Енгельсом. Головний твір цього напряму — "Капітал" К.Маркса, перший том якого вийшов у світ 1867 р. К.Маркс був проник­ливим мислителем-економістом, можливо, одним з найвизначніших аналітиків еко­номічних проблем.

В умовах економічних потрясінь і соціальних катаклізмів другої половини XIX ст. марксистська економічна доктрина здобувала щораз більше прихильників. її основу становила концепція капіталістичної експлуатації, зубожіння мас і утвердження соціалістичного ладу. Марксистська теорія, що створювала спрощену картину еко­номічних відносин і закономірностей розвитку, приваблювала ті соціальні верстви, які сподівалися ще за життя позбутися соціальних труднощів і незручностей.

К.Маркс був викривачем болячок капіталізму та пророком його неминучої за­гибелі. Він розглядав історію як результат безперервної боротьби соціальних сил і вважав, що правлячі класи протистоять пригнобленим у всі часи. Основна увага К.Маркса була спрямована на перспективи й цілі соціальної революції.

13. Формування неокласичної традиції в західній політичній економії в другій половині хіх – на початку хх століть.

14. Кембрідзька та американська школи маржиналізму в політичній економії.

Кембриджська школа, що виникла в Англії наприкінці XIX ст., акцентувала увагу на розвитку мікроекономічного аналізу економічних явищ (А.Маршал, А.Пігу). За­пропоновані представниками цієї школи ідеї лягли в основу важливого розділу сучас­ної економічної теорії — мікроекономіки, яка займається передовсім проблемами ціноутворення на рівні окремих товарів, підприємств, ринків. Відмовившись від по­шуків "джерела" цінності (вартості), тобто від причинно-наслідкового аналізу, Альф-ред Маршал застосував функціональний аналіз економічних явищ за принципом їх взаємозалежності, взаємного впливу. Він увів нові інструменти економічного аналізу, такі як еластичність попиту, надлишок споживача, представницька (репрезентативна) фірма, надлишок попиту, що мало велике значення для розробки теоретичних основ економічної політики фірми. Вчений розробив свою теорію цінності і на її основі — теорію ціни, згідно з якою ринкова ціна є рівноважна функціональних залежностей попиту і пропозиції. Нарешті, А.Маршал уперше поєднав дослідження економічних процесів з математичним апаратом. Головна його праця "Принципи аналітичної еко­номії" впродовж багатьох десятиліть була основним підручником з економічної теорії на Заході.

Американська школа кінця XIX — початку XX ст., подібно до австрійської та кембриджської шкіл, широко використовувала ідеї суб'єктивізму та психологізму. її найвідоміший представник Джон Бейте Кларк всебічно обгрунтував принцип мар-жиналізму (граничності), синтезував маржиналістські концепції своїх попередників і створив теорію граничної продуктивності. Щоб наблизити економічну науку до точних наук, за аналогією з теоретичною механікою він розбив її на два розділи — статику й динаміку, вважаючи, що вихідним моментом вивчення має бути аналіз статики, тобто стану економічної рівноваги. Центральне місце в економічній науці Кларк відводив теорії розподілу, згідно з якою розподіл здійснюється відповідно до внеску кожного фактора виробництва (праця, капітал, земля), причому в процесі виробництва спостерігається спадна продуктивність праці та капіталу. Він також стверджував, що доходи робітників і підприємців відповідають реальному внескові праці й капіталу в кінцевий продукт виробництва.