8.6. Світовий ринок позичкових капіталів
Світовий ринок позичкових капіталів (СРПК) – це сукупність попиту та пропозиції на позичковий капітал позичальників і кредиторів різних країн. Його основна мета – акумуляція і перерозподіл фінансових ресурсів за допомогою посередників.
У СРПК виділяються чотири структури: функціональна; інституціональна; географічна; валютна.
Функціональна структура СРПК показана на рис. 8.2.
Світовий
ринок позичкових капіталів
Світовий кредитний
ринок
Світовий
фінансовий ринок
Світовий
грошовий
ринок
Світовий
ринок
капіталів
Первинний
фінансовий
ринок
Вторинний
фінансовий
ринок
Ринок
євровалют
Ринок
єврокредитів
Єврофінансовий
ринок
Є
в р о р
и
н о к
Рис. 8.2. Структура світового ринку позичкового капіталу
Світовий кредитний ринок – це особливий сегмент СРПК, де здійснюється просування капіталу між країнами на умовах терміновості, зворотності і платності. Він складається з двох підсегментів: світового грошового ринку і світового ринку капіталів, які мають певні особливості (табл. 8.1) .
Таблиця 8.1
Відмінності світового грошового ринку і світового ринку капіталів
Критерії |
Світовий грошовий ринок |
Світовий ринок капіталів |
1. Форма експорту капіталу |
у вигляді грошей (депозитів), тобто міжнародного купівельного і платіжного засобу |
У вигляді самозростаючої вартості – банківські кредити і позики |
2. Терміни кредитів |
короткостроковий характер (до 1 року) |
середньостроковий і довгостроковий характер (більше 1 року) |
3. Цілі кредитів |
для поповнення оборотних коштів |
для поповнення основного капіталу |
4. Сфера застосування кредиту |
обслуговування сфери обігу – міжнародної торгівлі |
обслуговування процесу розширеного виробництва – будівництво, реконструкція |
Провідні імпортери капіталу на світовому кредитному ринку – промислово розвинуті країни, при цьому доля країн ОЕСР складає 86%. Найбільший позичальник – США, на другому місці Великобританія. Найбільші в світі кредитори – Японія та Швейцарія. В останні десятиріччя ростуть позики країн, що розвиваються, основними позичальниками є НИК Південно-Східної Азії, Китай, Бразилія, Аргентина.
Світовий фінансовий ринок – це сегмент СРПК, де здійснюється емісія і купівля-продаж цінних паперів і різних зобов'язань.
На первинному ринку здійснюється безпосередньо емісія облігацій, акцій і т. д., на вторинному – відбувається централізована або нецентралізована (у вигляді фондових бірж) купівля-продаж цінних паперів, що були випущені раніше.
Особливою часткою СРПК є євроринок, на якому здійснюються депозитно-позичкові операції в євровалютах і в похідних від них фінансових ресурсах. Євроринок сформувався на початку 60-х років ХХ ст.
Євровалюта – це вільно конвертована валюта, що функціонує за межами національних границь країни-емітента, і не підлягає контролю з боку державних фінансових органів.
Об'єми щоденних угод євроринку щорічно ростуть. По оцінках експертів у даний час співвідношення обсягів оборотів євровалютного ринку й обсягів світової товарної торгівлі оцінюються як 60:1.
По мірі розвитку євроринку в міжнародному русі позичкових капіталів послабляється значення національних ринків.
Основні тенденції розвитку функціональної структури СРПК:
На даний час розвивається процес сек'юритізації – поступового переключення позичальників із кредитних форм обїм надання позички на випуск цінних паперів (у першу чергу, облігацій).
Активізується ринок цінних паперів (РЦП). Це означає, що РЦП користується підвищеним попитом. У 1980 р. у загальному обсязі МРСК кредит склав 41%, а облігації – 59%, на початку ХХI ст. – відповідно 29% і 71%.