2) Економіко-господарські принципи:

належний вибір об'єкту оподаткування, тобто держава повинна мати можливість встановлювати об'єкт оподаткування;

розумність побудови системи податків, що зважає на наслідки і умови її існування.

3) Етичні принципи: загальність оподаткування; рівномірність оподаткування.

4) Принципи податкового адміністрування: визначеність оподаткування; зручність сплати податків; максимальне зменшення витрат стягування.

Таким чином, в теорії оподаткування була закладена основа системи принципів оподаткування, що поєднує|сполучає| в собі інтереси як держави, так і платників податків.

Розроблені в XVIII-XIX ст. і уточнені в XX ст. з врахуванням сучасних реалій економічної і фінансової теорії і практики принципи оподаткування в даний час сформовані в певну систему. Ця система складається з трьох напрямів.

Перший напрям|направлення| — економічні принципи.

Принцип рівності і справедливості. Згідно з цим принципом всі юридичні і фізичні особи повинні брати матеріальну участь у фінансуванні потреб держави пропорційно доходам, що отримуються ними під заступництвом і за підтримки держави. При цьому рівність і справедливість мають бути забезпечена у вертикальному і горизонтальному аспектах.

Вертикальний аспект передбачає|припускає|, що:

а) із|із| збільшенням доходу повинні підвищуватися податкові ставки;

б) більше податків повинні платити платники податків, які отримують|одержують| більше матеріальних благ від держави.

Горизонтальний аспект передбачає|припускає|, що платники податків з|із| однаковими доходами повинні сплачувати податок по єдиній ставці.

У побудові|шикуванні| світових податкових систем ці два аспекти, як правило, успішно поєднуються|сполучаються|, що створює найбільш сприятливі умови для реалізації даного найважливішого принципу оподаткування. Вважається|лічить|, що прогресивне оподаткування справедливіше, оскільки забезпечує більшу рівність серед платників податків.

Принцип ефективності. Суть цього принципу полягає в тому, що податки не повинні заважати розвитку виробництва, одночасно сприяючи проведенню політики стабілізації і розвитку економіки країни. Ефективна податкова система повинна стимулювати економічне зростання, господарську активність громадян і організацій.

Принцип відповідності податків. Цей принцип полягає в співвідношенні наповнюваності бюджету і наслідків оподаткування. При встановленні податків і визначенні їх основних елементів повинні враховуватися економічні наслідки як для бюджету, так і для перспективного розвитку національної економіки і дії на господарську діяльність платників податків.

Принцип множинності. Множинність податків дозволяє створювати передумови для проведення державою гнучкої податкової політики, більшою мірою брати до уваги платоспроможність платників податків, вирівнювати податковий тягар, впливати на вжиток і накопичення і ін. Практичне вживання даного принципу повинне будуватися на розумному поєднанні прямих і непрямих податків. Для реалізації цього принципу потрібно використовувати всю різноманітність видів податків, що дозволяє враховувати як майнове положення платників податків, так і отримувані ними доходи.

До другого напряму|направлення| відносяться організаційні принципи оподаткування.

Принцип універсалізації оподаткування. Його суть полягає в тому, що не можна допускати встановлення додаткових податків, підвищених або диференційованих ставок оподаткування залежно від форм власності, організаційно-правових форм організацій, їх галузевої приналежності, громадянства фізичної особи, а також має бути забезпечений однаковий підхід до числення податків незалежно від джерел або місця утворення доходу.

Принцип зручності і часу стягування податку для платника податків. Виходячи з цього принципу при введенні будь-якого податку потрібно усунути всі формальності: акт сплати податку має бути максимально спрощений; сплачує податок не одержувач доходу, а організація, в якій він працює, податковий платіж повинен приурочуватися до часу здобуття доходу. Згідно з цим принципом найкращими є податки на вжиток, коли сплата податку здійснюється одночасно з покупкою товару.

Принцип розділення податків по рівнях влади. Цей принцип, що має виняткове значення, особливо в умовах федеральної держави, має бути закріплений законом. Він встановлює, що кожен орган влади (федеральний, регіональний, місцевий) наділяється конкретними повноваженнями в області введення, відміни податків, встановлення податкових пільг, ставок податків і інших елементів оподаткування.

Принцип єдності податкової системи. Виходячи з цього принципу не можна встановлювати податки, що порушують єдність економічного простору і податкової системи країни. У зв'язку з цим недопустимі податки, які прямо або побічно обмежують вільне переміщення в межах території країни товарів, робіт і послуг або фінансових коштів; не можна якось інакше обмежувати здійснення не забороненої законом економічної діяльності фізичних і юридичних осіб або створювати перешкоди на її дорозі.

Принцип гласності. Це вимога офіційної публікації податкових законів, нормативних актів, що зачіпають податкові обов'язки платника податків. Виходячи з цього принципу держава зобов'язана інформувати платника податків про податки, що діють, і збори, давати роз'яснення і консультації про порядок числення і сплати податків.

Принцип одночасності. У нормально функціонуючій податковій системі не допускається обкладення одного і того ж об'єкту декількома податками. Іншими словами, один і той же об'єкт може оподатковуватися лише одного вигляду і лише один раз за визначений законодавством податковий період.

Принцип визначеності. Без дотримання цього принципу неможлива раціональна і стійка податкова система. Даний принцип означає, що податкові закони не повинні тлумачитися довільно, а податкові закони мають бути законами прямої дії, що виключають необхідність видання інструкцій, що пояснюють їх, листів, роз'яснень і інших нормативних актів. В той же час податкова система має бути гнучкою і такою, що легко адаптується до соціально-економічних умов, що змінюються, повинна існувати можливість її уточнення з врахуванням змін політичної і економічної кон'юнктури.

Третій напрям|направлення| — юридичні принципи оподаткування.

Принцип законодавчої форми встановлення. Цей принцип передбачає, що податкова вимога держави про необхідність заплатити податок і зобов'язання платника податків повинні виходити із закону, значить, податки не можуть бути довільними. Не можна допускати встановлення податків і зборів, що перешкоджають реалізації громадянами їх конституційних прав. Але оскільки оподаткування завжди означає певне обмеження прав, при встановленні податків потрібно брати до уваги те, що права і свободи людини і громадянина можуть бути обмежені законом лише в тій мірі, в якій це необхідно в цілях захисту основ конституційних буд, моральності, здоров'я, забезпечення обороноздатності і безпеки держави.

Принцип пріоритетності податкового законодавства. Його суть полягає в тому, що акти, регулюючі стосунки в цілому і не пов'язані з питаннями оподаткування, не повинні містити норм, що встановлюють особливий порядок оподаткування. Це означає, що якщо в неподаткових законах присутні норми, що стосуються податкових стосунків, то застосовувати їх можна лише у тому випадку, коли вони відповідають нормам, що містяться в податковому законодавстві.

У економічній літературі досить часто виділяють ще один принцип оподаткування, а саме науковий підхід до формування податкової системи. Суть цього принципу автори бачать в тому, що величина податкового навантаження на платника податків повинна дозволяти йому мати дохід після сплати податків, що забезпечує нормальну життєдіяльність. Недопустимо при визначенні ставок податку виходити з суто миттєвих інтересів поповнення державної казни в збиток розвитку економіки і інтересам платника податків.

Відзначимо, що використання будь-якого принципу оподаткування вимагає серйозного наукового підходу і аналізу. Вживання|застосування| всієї системи принципів або окремо взятого принципу не є загальноприйнятим в світовій теорії і практиці. Разом з тим існують принципи, які незаперечні і признаються як аксіома. Історично основоположними принципами, які мають бути закладені в основу будь-якої податкової системи, є принципи, розроблені Адамом Смітом і Адольфом Вагнером.

Деякі принципи, такі як множинність податків, зручність, економність, досить|достатньо| легкий здійснимі. Абсолютне ж дотримання|проходження| іншим принципам, наприклад принципам рівності і справедливості, відповідності, неможливе, але|та| держава повинна прагнути до їх дотримання при побудові|шикуванні| ефективної податкової системи.