4. Гуманітарна сфера та гуманітарна політика

- Гуманітарна політика з розвитку освіти, основною метою якої є забезпечення доступності освіти; створення засобами державної політики умов для всебічного розвитку усіх галузей освіти як основи соціально-економічного, духовного, культурного й інтелектуального розвитку суспільства; збереження найбільш прогресивного в українському освітньому потенціалі; впровадження зарубіжного досвіду розвитку освіти; збагачення єдиного просвітнього поля, освітнього простору України;

- Гуманітарна політика з розвитку науки, пріоритетами якої є визначення потреб держави у сфері науки та формування інтелектуального потенціалу суспільства з метою забезпечення її пріоритетного розвитку, формування нової системи національної та науково-технологічної політики й органічне входження її у світовий науковий простір, підвищення стану науки в суспільстві, посилення взаємної затребуваності науки й економіки.

- Гуманітарна політика з розвитку культури, яка має бути спрямована на створення умов для всебічного розвитку духовного потенціалу особистості та суспільства, соціодинаміки духовного життя, плюралістичного вибору людиною способів і форм державної самореалізації; вироблення та закріплення в суспільстві нової системи духовних, ідейно-світоглядних орієнтацій; забезпечення доступності користування послугами закладів та установ культури; гарантії свободи творчості.

- Здійснення державної політики у сфері релігійного життя, основними завданнями якої є забезпечення в країні прав, свободи совісті та віросповідання громадян, гармонізація міжконфесійних стосунків, розвиток релігійної самобутності всіх народів України, поглиблення взаєморозуміння та консолідації між віруючими та атеїстами, їх спільної праці у розбудові суверенної демократичної правової держави.

- Реалізація державної політики у сфері фізичної культури та спорту, відпочинку та туризму, основними пріоритетами якої є створення умов для задоволення потреб громадян у зміцненні здоров’я, фізичному та духовному розвитку, розвиток фізкультури та спорту; державне стимулювання внутрішнього й іноземного туризму; формування конкурентоспроможного на світовому ринку вітчизняного туристичного продукту.

Література

1. Бебик В.М. Базові засади політології. – К., 2001.

2. Шляхтун П.П. Політологія. – К., 2003.

3. Горлач М.І., Кремень В.Г. Політологія – наука про політику. – К., 2009.

4. Погорілий Д.Є. Політологія. Кредитно-модульний курс. – К., 2008.

5. Кулагін Ю.І., Полуріз В.І. Політологія. – К., 2002.

6. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти. – Львів 2010.

7. Шляхтун П.П. Політологія. Історія та теорія – К., 2010.