Основні функції політології:

• теоретико-пізнавальна – усвідомлення суті політичного життя;

• методологічна – розробка методів пізнання й перетворення дійсності (світу політичного);

• світоглядна – як сукупність узагальнених уявлень про політичну дійсність, переконань та ідеалів. Специфіка світоглядної функції політології полягає в тому, щоб синтезувати теоретичні знання і практичний досвід людей у певні методологічні постанови, виробляти загальні принципи й норми поведінки, орієнтувати в навколишньому політичному середовищі;

• соціалізації – включення в політчиніе життя нових поколінь, різних соціальних верств та груп;

• програмно-ідеологічна – розробка програм та стратегії суспільного розвитку;

• інноваційна – конструювання нових політичних технологій;

• прогностична – передбачення подій, політичних рішень, їх наслідків;

• інструментальна – розв’язання суспільних проблем;

• аксеологічна – оцінка політичного устрою, інститутів, поведінки, подій.

Формування законів та закономірностей науки (політології) є одним із щабелів пізнання світу політики, його стуності, взаємозвязку й розвитку. Виділяють три групи заокнів: загальні, особливі та одиничні.

До загальних законів політології слід віднести загально-соціологічний закон історичного розвитку і прогресу – постійне розширення сфери політичного життя та підвищення ролі політики в суспільстві; закон зростання та підвищення ролі народний мас в істориному процесі, в розвитку демократії та самоврядування тощо;

До особливих законів – закон розділення (поділу) влади в суспільстві.

До одиничних – закон організації структурування політичних інститутів.

До законів політичної науки слід віднести також “залізний закон олігархії”, сформульований німецьким вченим Робертом Міхельсом.

Закономірності політології

(як зв’язки, що повторюються, як об’єктивні тенденції політичного життя):

- структурні – виявляють сталість зв’язків компонентів певної політичної системи;

- функціонування – стосуються сталості зв’язків у процесі політичної діяльності;

- розвитку – характеризують динаміку зв’язків при переході від одного етапу політичної системи до іншого;

Основні категорії політології.

Категорії (визначення, судження) – загальні поняття науки, які відображають істотні, загальні властивості і відносини явищ дійсності і пізнання. Політологічні категорії є важливим інструментарієм пізнання світу політичного. Їх можна теж поділити на декілька видів, які використовує політична наука: загальні, особливі та одиничні.

Загальні (загальнонаукові) – суспільство, народ, культура, діяльність, прогрес, еволюція, революція, тощо.

Особливі (категорії гуманітарних наук, що перебувають на стику з політологією) – право, держава, громадянське суспільство, свобода, власність, влада, лідерство, ідеологія тощо.

Одиничні (власне категорії політології) – політика, політичні відносини, політичне життя, політична влада, політичний інститут, політичний режим, політична система, партія, партійна система, вибори, виборча система.