
- •0707 – Геологія
- •0707 – Геологія
- •Лабораторна робота № 1 Класифікація осадових порід. Методи вивчення осадочних порід
- •Теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 Класифікація уламкових порід. Макроскопічне вивчення уламкових порід
- •Теоретичні положення
- •Порядок вивчення
- •Макроскопічне вивчення
- •Характеристика уламкових порід
- •Практичне значення
- •Піщані, алевролітові і глинисті породи
- •Практичне значення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3
- •Теоретичні положення
- •Лабораторна робота № 4 Гранулометричний (механічний) аналіз
- •Теоретичні положення
- •Підготовка зразка до аналізу
- •Зображення даних гранулометричного аналізу
- •Практичне та наукове значення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 Мінералого – петрографічний аналіз. Мікроскопічне вивчення уламкових порід
- •Теоретичні положення
- •(Збільшення 45*, ніколі 11)
- •Безцементове з’єднання уламкового матеріалу.
- •Верхньокам’яновугільні відклади Дніпровсько-Донецької западини
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6 Дослідження породоутворюючих та акцесорних мінералів у важких рідинах, магнітному полі та імерсії.
- •Теоретичні положення Розподілення мінералів за питомою вагою
- •Розділення мінералів важкими рідинами
- •Розподіл мінералів за магнітними властивостями
- •Імерсійний метод
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 7 Вивчення осадочних порід, що сформувались в різних фаціальних умовах. Макро- та мікроскопічне дослідження глинистих порід.
- •Теоретичні положення
- •Вивчення в шліфах
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 Макро- та мікроскопічне дослідження біогенних та хемогенних карбонатних порід
- •Теоретичні положення
- •Умови залягання
- •Мікроскопічне вивчення карбонатних порід
- •Генезис карбонатних порід
- •Практичне значення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 Характеристика соляних, кременистих і фосфатних порід
- •Теоретичні положення
- •Мікроскопічна характеристика соляних порід
- •Умови формування соляних порід, поширення й практичне значення
- •Кременисті породи
- •Мікроскопічне вивчення кремнистих порід
- •Умови формування кремнистих порід, поширення, практичне значення
- •Фосфатні породи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 10 Характеристика алюмінистих, залізистих і марганцевих порід
- •Теоретичні положення
- •Практичне значення
- •Залізисті породи
- •Практичне значення
- •Марганцеві породи
- •Практичне значення
- •Теоретичні положення
- •Нафта, тверді бітуми, горючі гази
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 12 Метаморфічні гірські породи, зони метаморфізму та метаморфічні фації
- •Теоретичні положення
- •Фактори метаморфізму
- •Локальний метаморфізм
- •Регіональний метаморфізм
- •Хімічний склад метаморфічних порід
- •Мінеральний склад метаморфічних гірських порід
- •Фізичні властивості метаморфічних порід
- •Головні типи метаморфічних гірських порід
- •Метаморфічні породи локального метаморфізму
- •Метаморфічні породи регіонального метаморфізму
- •Метаморфічні гірські породи прогресивного метаморфізму
- •Метаморфічні породи регресивного метаморфізму
- •Метаморфічні породи ультраметаморфізму
- •Зони регіонального метаморфізму і метаморфічних фацій
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Літолого - фаціальний аналіз, методи його проведення і значення
- •Теоретичні положення
- •Генезис вивчення речовинного складу порід
- •Генетичне значення структур порід
- •Генетичне значення текстур породи
- •Вивчення древніх залишків організмів і слідів їх життєдіяльності з метою фаціального аналізу
- •Вивчення будови і форми осадочних тіл і їх взаємовідношення з сусідніми товщами
- •Основні принципи фаціального картування.
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 14 Мікроскопічне вивчення порід-колекторів і їх фізичних властивостей
- •Теоретичні положення
- •Поровий простір породи і його вивчення у шліфах під мікроскопом
- •Наявність пор і їх об'єм
- •Особливості розподілу пор в породі
- •Види пор
- •Б) кавернові, в) тріщинні
- •Форма і розмір пор
- •Порядок проведення роботи
- •Контрольні питання
- •Продовження таблиці 2.1
- •Список літератури
Б) кавернові, в) тріщинні
За генезисом пори поділяються на первинні і вторинні. Первинні пори формуються на стадії седиментогенезу та діагенезу. Точно діагностувати їх не завжди можливо, більш- менш достовірно визначаються вторинні кавернові і тріщині пори. Міжгранулярна пористість може бути первинною і вторинною, оскільки вона формується в результаті розчинення складових компонентів ( найчастіше цементу) уламкової або органогенної породи.
Форма і розмір пор
Форма пор може бути різноманітною. Вона значною мірою визначається їх генезисом і структурою породи. У плоских перерізах піщаних та алевролітових порід пори мають форму багатокутників, а за наявності недвеликої кількості цементу контактового або плівкового типу - овальну або круглу. В хемогенних породах - вапняках, доломітах - розвинута кавернова пористість. Каверни своєю формою нагадують ходи черв'яків з розширеннями та звуженнями або представляють камери, сполучені одні з одними невеликими каналами. У шліфах каверни часто здаються ізольованими. В органогенних породах форма пор досить різноманітна. В детритових вапняках, складених уламками черепашок, вона буває щілеподібною, в форамініферових і гастроподових вапняках порами є внутрішні камери черепашок ; в інших видах органогенних порід пористість може бути міжформовою (пустоти між добре збереженими, у великій кількості присутніми черепашками) найрізноманітнішого габітусу.
В щільних осадочних породах різних груп (уламкових, глинистих, хемогенних та органогенних) може бути розвинута тріщинна пористість. Під мікроскопом вона спостерігається у вигляді вузьких довгих пустот, що пересікають шліф. Без попереднього просочування породи кольоровими пластмасами природа відкритих тріщин не завжди може бути встановлена.
Розмір пор коливається у широких межах, але в шліфах під мікроскопом зустрічаються лише невеликі пори перерізом у частках міліметрів. Згідно з існуючими класифікаціями виділяють пори зверхкапілярні (більше 0,1 мм), капілярні (0,0002-0,1мм) і субкапілярні (менше 0,0002 мм). Інколи виділяють ультракапілярні пори (менше 0,0001мм). Тріщинні пори поділяють на макротріщини з розкритістю більше 0,1 мм і мікротріщини з розкритістю менше 0,1 мм.
Порядок проведення роботи
На основі оптичних властивостей визначити, чи є порода, з якої виготовлений шліф, колектором чи ні. Визначити за допомогою спеціальних сіток, вмонтованих в окуляр мікроскопа, тип пористості, наявність в ній флюїдів. За загальноприйнятою схемою описати породу.
Контрольні питання
1 Дайте визначення, які породи називаються колекторами ?
2 Назвіть головні колекторські властивості гірських порід.
3 Назвіть види пористості за сполученням порового простору, структурою і генезисом? Які одиниці виміру пористості?
4 Охарактеризуйте види проникності та одиниці її виміру.
5 Що таке водо-, нафто- і газонасиченість та одиниці їх виміру?
6 Приведіть загальну класифікацію порід-колекторів нафти і газу.
7 Охарактеризуйте головні літологічні типи порід-колекторів і структури їх порового простору.
Таблиця 2.1 – Класифікація уламкових порід
Група порід |
Розмір уламків, мм |
Назва уламків |
Рихлі породи |
Зцементовані породи |
||
обкатані уламки |
кутуваті уламки |
обкатані уламки |
кутуваті уламки |
|||
Грубо уламкові (псефіти)
|
> 1000 |
глиба |
скупчення глибових валунів |
скупчення глиб |
глибовий конгломерат |
глибова брекчія |
1000 - 100 |
валун: |
валунник: |
необкатаний валунник: |
валунний конгломерат: |
валунна брекчія: |
|
1000 - 500 |
крупний |
крупний |
крупний |
крупновалунний |
крупновалунна |
|
500 – 250 |
середній |
середній |
середній |
середньовалунний |
середньовалунна |
|
250 – 100 |
дрібний |
дрібний |
дрібний |
дрібновалунний |
дрібновалунна |
|
100 – 10 |
галька (щебінь): |
галечник: |
щебінка: |
конгломерат: |
брекчія: |
|
100 – 50 |
крупна |
крупний |
крупна |
крупногалечниковий |
крупнощебенева |
|
50 – 25 |
середня |
середній |
середня |
середньогалечниковий |
середньощебенева |
|
25 – 10 |
дрібна |
дрібний
|
дрібна |
дрібногалечниковий |
дрібнощебенева |
|
10 –1 |
гравій (дресва): |
гравійник: |
дресв’яник: |
гравеліт: |
дресвіт: |
|
10 –5 |
крупний |
крупний |
крупний |
крупноуламковий |
крупноуламковий |
|
5 - 2,5 |
середній |
середній |
середній |
середньоуламковий |
середньоуламковий |
|
2,5 – 1 |
дрібний |
дрібний |
дрібний |
дрібноуламковий |
дрібноуламковий |