
- •0707 – Геологія
- •0707 – Геологія
- •Лабораторна робота № 1 Класифікація осадових порід. Методи вивчення осадочних порід
- •Теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 Класифікація уламкових порід. Макроскопічне вивчення уламкових порід
- •Теоретичні положення
- •Порядок вивчення
- •Макроскопічне вивчення
- •Характеристика уламкових порід
- •Практичне значення
- •Піщані, алевролітові і глинисті породи
- •Практичне значення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3
- •Теоретичні положення
- •Лабораторна робота № 4 Гранулометричний (механічний) аналіз
- •Теоретичні положення
- •Підготовка зразка до аналізу
- •Зображення даних гранулометричного аналізу
- •Практичне та наукове значення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 Мінералого – петрографічний аналіз. Мікроскопічне вивчення уламкових порід
- •Теоретичні положення
- •(Збільшення 45*, ніколі 11)
- •Безцементове з’єднання уламкового матеріалу.
- •Верхньокам’яновугільні відклади Дніпровсько-Донецької западини
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6 Дослідження породоутворюючих та акцесорних мінералів у важких рідинах, магнітному полі та імерсії.
- •Теоретичні положення Розподілення мінералів за питомою вагою
- •Розділення мінералів важкими рідинами
- •Розподіл мінералів за магнітними властивостями
- •Імерсійний метод
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 7 Вивчення осадочних порід, що сформувались в різних фаціальних умовах. Макро- та мікроскопічне дослідження глинистих порід.
- •Теоретичні положення
- •Вивчення в шліфах
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 Макро- та мікроскопічне дослідження біогенних та хемогенних карбонатних порід
- •Теоретичні положення
- •Умови залягання
- •Мікроскопічне вивчення карбонатних порід
- •Генезис карбонатних порід
- •Практичне значення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 Характеристика соляних, кременистих і фосфатних порід
- •Теоретичні положення
- •Мікроскопічна характеристика соляних порід
- •Умови формування соляних порід, поширення й практичне значення
- •Кременисті породи
- •Мікроскопічне вивчення кремнистих порід
- •Умови формування кремнистих порід, поширення, практичне значення
- •Фосфатні породи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 10 Характеристика алюмінистих, залізистих і марганцевих порід
- •Теоретичні положення
- •Практичне значення
- •Залізисті породи
- •Практичне значення
- •Марганцеві породи
- •Практичне значення
- •Теоретичні положення
- •Нафта, тверді бітуми, горючі гази
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 12 Метаморфічні гірські породи, зони метаморфізму та метаморфічні фації
- •Теоретичні положення
- •Фактори метаморфізму
- •Локальний метаморфізм
- •Регіональний метаморфізм
- •Хімічний склад метаморфічних порід
- •Мінеральний склад метаморфічних гірських порід
- •Фізичні властивості метаморфічних порід
- •Головні типи метаморфічних гірських порід
- •Метаморфічні породи локального метаморфізму
- •Метаморфічні породи регіонального метаморфізму
- •Метаморфічні гірські породи прогресивного метаморфізму
- •Метаморфічні породи регресивного метаморфізму
- •Метаморфічні породи ультраметаморфізму
- •Зони регіонального метаморфізму і метаморфічних фацій
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Літолого - фаціальний аналіз, методи його проведення і значення
- •Теоретичні положення
- •Генезис вивчення речовинного складу порід
- •Генетичне значення структур порід
- •Генетичне значення текстур породи
- •Вивчення древніх залишків організмів і слідів їх життєдіяльності з метою фаціального аналізу
- •Вивчення будови і форми осадочних тіл і їх взаємовідношення з сусідніми товщами
- •Основні принципи фаціального картування.
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 14 Мікроскопічне вивчення порід-колекторів і їх фізичних властивостей
- •Теоретичні положення
- •Поровий простір породи і його вивчення у шліфах під мікроскопом
- •Наявність пор і їх об'єм
- •Особливості розподілу пор в породі
- •Види пор
- •Б) кавернові, в) тріщинні
- •Форма і розмір пор
- •Порядок проведення роботи
- •Контрольні питання
- •Продовження таблиці 2.1
- •Список літератури
Вивчення древніх залишків організмів і слідів їх життєдіяльності з метою фаціального аналізу
При вивченні залишків організмів необхідно в першу чергу з'ясувати, з якими формами знахідок зустрічається дослідник: біоценозами або танатоценозами.
Біоценоз - це скупчення організмів на даній ділянці, яке сформувалось за певний період під впливом особливостей середовища, властивих для цієї ділянки. Місце проживання біоценозу називається біотопом. В біотопах зустрічаються залишки організмів, які зберегли своє прижиттєве положення, не зазнавши переносу.
Танатоценоз - це посмертне скупчення організмів, часто різних біоценозів, на ділянках, куди організми переносяться після відмирання.
Викопні біоценози мають автохтонне залягання органічних решток і слідів їх життєдіяльності. Це, зокрема, колоніальні та одиничні організми в стадії росту, прикріплені безхребетні (брахіоподи, пелециподи та ін.) в прижиттєвому положенні, ходи черв'яків та мулоїдів, норки сверлильщиків, коріння рослин і т. д. Поховані біоценози характеризуються залишками організмів одних і тих же видів, різних розмірів і без слідів переносу.
Танатоценози відрізняються аллохтонним заляганням залишків організмів. Для них характерна наявність створок різних організмів (брахіопод, пелиципод, остракод та ін.), сортування черепашок за розміром, орієнтування по площі, багато битих черепашок з ознаками обкочування. Тут часто зустрічаються скупчення таких організмів, які ніколи не могли проживати разом.
Вивчення біоценозів має дуже важливе значення для фаціального аналізу, оскільки на основі екології організмів можна реконструювати фізико-хімічні умови їх проживання, глибину басейну, його солоність, кліматичні умови. Наприклад, різноманітна фауна і флора за родовим і видовим складом свідчить про умови сприятливі для існування в даному середовищі, зокрема про нормальні морські умови. Навпаки, коли видовий склад організмів одноманітний і в значних кількостях, то умови досить одноманітні, специфічні, коли міг вижити тільки один вид, або декілька, які розвивались, не зазнаючи впливу інших організмів. Відхилення від оптимальних умов можуть бути обумовлені різними причинами. Це зміна солоності, температури, гідродинаміки в морських умовах і т. ін.
В зоні сильних течій розвиваються ті організми, які пристосувались до таких умов - товстостінні черепашки, які часто приростають одна до одної.
Наявність повзаючих по дну організмів свідчить про нормальний газовий режим, збагаченість киснем.
Присутність організмів, які зариваються в грунт, свідчить про пухке дно і різні глибини. Наявність свердлильщиків характеризує скалисте морське дно в певних зонах моря, в озерах таке дно не зустрічається. За цими ознаками можна визначити положення берегових ліній і т.д.
Морські водорості розвиваються тільки на малих глибинах (сині на глибинах до 20 м, зелені до 50 м, а червоні - до 150м), для їх розвитку потрібне світло, яке не проникає на значні глибини.
Розмір і маса черепашок залежать від температури і солоності води. В холодних глибоких зонах черепашки більш крупні, але тонкостінні, в теплих морях, навпаки, що пояснюється споживанням з води карбонату кальцію.
Танатоценози мають також важливе фаціальне значення. Вони характеризують не середовище проживання, а умови морського дна, його гідродинаміку, глибину басейну, а також в сукупності з вивченням біоценозів і солоність, газовий режим, температуру басейну.
Орієнтування організмів вказує на напрям течій або спокійну гідродинаміку.