
- •0707 – Геологія
- •0707 – Геологія
- •Лабораторна робота № 1 Класифікація осадових порід. Методи вивчення осадочних порід
- •Теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 Класифікація уламкових порід. Макроскопічне вивчення уламкових порід
- •Теоретичні положення
- •Порядок вивчення
- •Макроскопічне вивчення
- •Характеристика уламкових порід
- •Практичне значення
- •Піщані, алевролітові і глинисті породи
- •Практичне значення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3
- •Теоретичні положення
- •Лабораторна робота № 4 Гранулометричний (механічний) аналіз
- •Теоретичні положення
- •Підготовка зразка до аналізу
- •Зображення даних гранулометричного аналізу
- •Практичне та наукове значення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 Мінералого – петрографічний аналіз. Мікроскопічне вивчення уламкових порід
- •Теоретичні положення
- •(Збільшення 45*, ніколі 11)
- •Безцементове з’єднання уламкового матеріалу.
- •Верхньокам’яновугільні відклади Дніпровсько-Донецької западини
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6 Дослідження породоутворюючих та акцесорних мінералів у важких рідинах, магнітному полі та імерсії.
- •Теоретичні положення Розподілення мінералів за питомою вагою
- •Розділення мінералів важкими рідинами
- •Розподіл мінералів за магнітними властивостями
- •Імерсійний метод
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 7 Вивчення осадочних порід, що сформувались в різних фаціальних умовах. Макро- та мікроскопічне дослідження глинистих порід.
- •Теоретичні положення
- •Вивчення в шліфах
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 Макро- та мікроскопічне дослідження біогенних та хемогенних карбонатних порід
- •Теоретичні положення
- •Умови залягання
- •Мікроскопічне вивчення карбонатних порід
- •Генезис карбонатних порід
- •Практичне значення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 Характеристика соляних, кременистих і фосфатних порід
- •Теоретичні положення
- •Мікроскопічна характеристика соляних порід
- •Умови формування соляних порід, поширення й практичне значення
- •Кременисті породи
- •Мікроскопічне вивчення кремнистих порід
- •Умови формування кремнистих порід, поширення, практичне значення
- •Фосфатні породи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 10 Характеристика алюмінистих, залізистих і марганцевих порід
- •Теоретичні положення
- •Практичне значення
- •Залізисті породи
- •Практичне значення
- •Марганцеві породи
- •Практичне значення
- •Теоретичні положення
- •Нафта, тверді бітуми, горючі гази
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 12 Метаморфічні гірські породи, зони метаморфізму та метаморфічні фації
- •Теоретичні положення
- •Фактори метаморфізму
- •Локальний метаморфізм
- •Регіональний метаморфізм
- •Хімічний склад метаморфічних порід
- •Мінеральний склад метаморфічних гірських порід
- •Фізичні властивості метаморфічних порід
- •Головні типи метаморфічних гірських порід
- •Метаморфічні породи локального метаморфізму
- •Метаморфічні породи регіонального метаморфізму
- •Метаморфічні гірські породи прогресивного метаморфізму
- •Метаморфічні породи регресивного метаморфізму
- •Метаморфічні породи ультраметаморфізму
- •Зони регіонального метаморфізму і метаморфічних фацій
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Літолого - фаціальний аналіз, методи його проведення і значення
- •Теоретичні положення
- •Генезис вивчення речовинного складу порід
- •Генетичне значення структур порід
- •Генетичне значення текстур породи
- •Вивчення древніх залишків організмів і слідів їх життєдіяльності з метою фаціального аналізу
- •Вивчення будови і форми осадочних тіл і їх взаємовідношення з сусідніми товщами
- •Основні принципи фаціального картування.
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 14 Мікроскопічне вивчення порід-колекторів і їх фізичних властивостей
- •Теоретичні положення
- •Поровий простір породи і його вивчення у шліфах під мікроскопом
- •Наявність пор і їх об'єм
- •Особливості розподілу пор в породі
- •Види пор
- •Б) кавернові, в) тріщинні
- •Форма і розмір пор
- •Порядок проведення роботи
- •Контрольні питання
- •Продовження таблиці 2.1
- •Список літератури
Кременисті породи
Кременисті породи складаються переважно
з опалу
і халцедону
.
Ці мінерали складають від 50 до 98% об'єму
порід. Крім сполук кремнезему, в кремнистих
породах можуть бути присутні оксиди і
сульфіди заліза, глинисті мінерали,
карбонати кальцію і магнію, органічні
речовини. Породи, які вміщують у незначній
кількості сполуки заліза та органічної
речовини мають світле забарвлення. Якщо
присутні оксиди заліза, породи мають
червоне забарвлення з різними відтінками.
Гідрооксиди заліза та органічна речовина
надають породам зеленувато-сірий,
голубувато-сірий, сірий або чорний
колір. Породи, які складаються з опалу
досить легкі, високопористі на відміну
від халцедонових порід, яшми і кремнів.
До кремнистих порід належать діатоміти,
радіолярити, трепели, опоки, спонголіти,
яшми і кремні.
Діатоміти складаються на 70-80% з дуже дрібних діатомових водоростей, заміщених опалом. Розмір опалових фрагментів діатомових водоростей від тисячних часток до 1 мм. Простір між залишками діатомових водоростей заповнений коломорфним кремнеземом. Як домішки в цих породах можуть бути глинистий матеріал, тонкодисперсна органічна речовина, сполуки заліза. Породи забарвлені в білий колір, інколи з жовтим або сірим відтінком. Діатоміти дуже легкі (густина 0,9 г/см3 ), високопористі, у сухому вигляді плавають на воді. За зовнішнім виглядом діатоміти нагадують крейду, мажуть руки, всмоктують воду, але не взаємодіють з соляною кислотою.
Радіолярити на 80-90% складаються з залишків радіолярієвих водоростей розміром в соті і тисячні часток міліметра. Породи легкі - їх густина не перевищує 1,5 г/см3. Забарвлення порід сіре, темно-сіре. Як домішки в породах присутня тонкодисперсная органічна речовина, глинисті мінерали, гідроксиди заліза.
Трепели складаються з опалу у вигляді глобулів (округлих стяжінь, кульок), а також незначної кількості залишків діатомей, радіолярій і спікул губок. Як домішки в трепелах присутні глинистий та уламковий матеріал, інколи карбонатні мінерали. Колір порід сірий, жовтувато-сірий, світло-сірий.
Опока, як і трепел, переважно складається з дуже дрібних глобулів опалу, рідкісних залишок діатомей, радіолярій і спікул губок. На відміну від інших опалових порід в опоках спостерігається значний вміст теригенного матеріалу (піщаного, глинистого, алевролітового - до 40-50%). Забарвлення опок трохи темніше, ніж у вищеназваних породах - від сірого до темно-сірого і чорного. Густина їх також трохи вища, ніж в інших опалових породах - до 1,8 г/см3.
Спонголіт - кремниста порода, яка складається із скелетів губок, заміщених опалом, а також значних домішок теригенного матеріалу, глауконіту, кальциту. Породи досить легкі, високопористі. Забарвлення сіре, різної інтенсивності.
Яшми складаються переважно з халцедону або суміші халцедону з кварцом. Ці породи вміщують в значних кількостях домішки глинистого матеріалу, оксидів заліза та органічної речовини, завдяки чому яшми мають різноманітне забарвлення - червоно-коричневе різних відтінків, зелене, строкате. Інколи ці породи вміщують невелику кількість залишків радіолярій і спікул губок. Яшми дуже міцні, тверді породи з раковистим зламом. Густина їх становить до 2,5 г/см3.
Кремні - породи, які складаються переважно з халцедону і співвідношень різних форм кремнезему: кварц - халцедону, опал - халцедону, кварц - халцедону - кристобаліту. Залягають вони у вигляді конкрецій, лінз і желваків серед вапняків і крейди, рідше серед глинистих та уламкових порід. Вони мають різне забарвлення: сіре, жовто-сіре, сірувато-оранжеве, темно-сіре. У розрізі конкреції мають зонально-смугасте забарвлення. Кремні дуже міцні і тверді (5-7 твердість).Розмір конкрецій досягає декількох десятків сантиметрів.
Текстури кременистих порід масивні, шаруваті, смугасті, плямисті структури переважно пелітоморфні.