
- •0707 – Геологія
- •0707 – Геологія
- •Лабораторна робота № 1 Класифікація осадових порід. Методи вивчення осадочних порід
- •Теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 Класифікація уламкових порід. Макроскопічне вивчення уламкових порід
- •Теоретичні положення
- •Порядок вивчення
- •Макроскопічне вивчення
- •Характеристика уламкових порід
- •Практичне значення
- •Піщані, алевролітові і глинисті породи
- •Практичне значення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3
- •Теоретичні положення
- •Лабораторна робота № 4 Гранулометричний (механічний) аналіз
- •Теоретичні положення
- •Підготовка зразка до аналізу
- •Зображення даних гранулометричного аналізу
- •Практичне та наукове значення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 Мінералого – петрографічний аналіз. Мікроскопічне вивчення уламкових порід
- •Теоретичні положення
- •(Збільшення 45*, ніколі 11)
- •Безцементове з’єднання уламкового матеріалу.
- •Верхньокам’яновугільні відклади Дніпровсько-Донецької западини
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6 Дослідження породоутворюючих та акцесорних мінералів у важких рідинах, магнітному полі та імерсії.
- •Теоретичні положення Розподілення мінералів за питомою вагою
- •Розділення мінералів важкими рідинами
- •Розподіл мінералів за магнітними властивостями
- •Імерсійний метод
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 7 Вивчення осадочних порід, що сформувались в різних фаціальних умовах. Макро- та мікроскопічне дослідження глинистих порід.
- •Теоретичні положення
- •Вивчення в шліфах
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 Макро- та мікроскопічне дослідження біогенних та хемогенних карбонатних порід
- •Теоретичні положення
- •Умови залягання
- •Мікроскопічне вивчення карбонатних порід
- •Генезис карбонатних порід
- •Практичне значення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 Характеристика соляних, кременистих і фосфатних порід
- •Теоретичні положення
- •Мікроскопічна характеристика соляних порід
- •Умови формування соляних порід, поширення й практичне значення
- •Кременисті породи
- •Мікроскопічне вивчення кремнистих порід
- •Умови формування кремнистих порід, поширення, практичне значення
- •Фосфатні породи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 10 Характеристика алюмінистих, залізистих і марганцевих порід
- •Теоретичні положення
- •Практичне значення
- •Залізисті породи
- •Практичне значення
- •Марганцеві породи
- •Практичне значення
- •Теоретичні положення
- •Нафта, тверді бітуми, горючі гази
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 12 Метаморфічні гірські породи, зони метаморфізму та метаморфічні фації
- •Теоретичні положення
- •Фактори метаморфізму
- •Локальний метаморфізм
- •Регіональний метаморфізм
- •Хімічний склад метаморфічних порід
- •Мінеральний склад метаморфічних гірських порід
- •Фізичні властивості метаморфічних порід
- •Головні типи метаморфічних гірських порід
- •Метаморфічні породи локального метаморфізму
- •Метаморфічні породи регіонального метаморфізму
- •Метаморфічні гірські породи прогресивного метаморфізму
- •Метаморфічні породи регресивного метаморфізму
- •Метаморфічні породи ультраметаморфізму
- •Зони регіонального метаморфізму і метаморфічних фацій
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Літолого - фаціальний аналіз, методи його проведення і значення
- •Теоретичні положення
- •Генезис вивчення речовинного складу порід
- •Генетичне значення структур порід
- •Генетичне значення текстур породи
- •Вивчення древніх залишків організмів і слідів їх життєдіяльності з метою фаціального аналізу
- •Вивчення будови і форми осадочних тіл і їх взаємовідношення з сусідніми товщами
- •Основні принципи фаціального картування.
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 14 Мікроскопічне вивчення порід-колекторів і їх фізичних властивостей
- •Теоретичні положення
- •Поровий простір породи і його вивчення у шліфах під мікроскопом
- •Наявність пор і їх об'єм
- •Особливості розподілу пор в породі
- •Види пор
- •Б) кавернові, в) тріщинні
- •Форма і розмір пор
- •Порядок проведення роботи
- •Контрольні питання
- •Продовження таблиці 2.1
- •Список літератури
Безцементове з’єднання уламкового матеріалу.
В процесі катагенезу і метагенезу при високих тисках і температурах відбувається розчинення кварцу та інших мінералів на контактах зерен. Проміжки між уламками при цьому зникають і утворюються дуже щільні породи з специфічними структурами розчинення – інкорпораційною, конформною і мікростилолітовою. Інкорпораційні контакти виникають при різній розчинності контактуючих ділянок зерен (різний мінеральний склад або анізотропія), завдяки чому одне з них вдавлюється в друге. У випадку конформної структури сусідні зерна контактують по більш – менш плоских, майже прямих лініям.
а - конформне; б - інкорпораційне; в - стилолітове.
Рисунок 5.10 - Безцементове з’єднання зерен
Стилолітові (мікростилолітові, сутурні) з’єднання мають вигляд пилкоподібних швів, що розсікають породу і орієнтовані переважно паралельно нашаруванню, інколи зустрічаються вертикальні та діагональні шви. Коли висота зубців більша 0,5 см, то такі шви називаються стилолітовими. При малій висоті зубців (<0,5 см) такі шви мікростилолітові або сутурні. В розрізах інколи зустрічаються шви висотою до 1 м. Найчастіше таке з’єднання спостерігається в карбонатних породах ( рис. 5.11).
Рисунок 5.11 - Стилолітові шви. Натуральна величина.
Верхньокам’яновугільні відклади Дніпровсько-Донецької западини
8) Органічні та неорганічні включення.
а) Органічні залишки зустрічаються в багатьох осадочних породах: глинистих, карбонатних, фосфатних, каустобіолітах, рідше - в уламкових , піщаних та алевролітових. Для інших осадочних утворень органогенна частина не характерна, і якщо присутня в них, то в дуже обмежених кількостях. Вміст органічних решток в осадочних породах може становити від 0 до 100%. При вивченні органічних решток необхідно вказати на їх кількість, характер розподілу в породі, ступінь збереження і розмір, по можливості визначити видовий склад. Серед органічних решток часто зустрічається форамініфери, гастроподи, брахіоподи, голкуваті, моховатки, корали, остракоди, водорості. Ці рештки заповнені здебільшого кальцитом.
До органічних решток, що заповнені опалом, належать діатомеї, радіолярії, губки та інші. Спостерігаються в шліфах також пелітоморфні залишки гумусу рослинного походження.
Визначення класової приналежності організмів має дуже велике значення для правильного визначення назви породи, встановлення умов осадконакопичення, визначення віку порід і кореляції розрізів.
б) Неорганічні включення. В осадочних породах спостерігаються часто неорганічні включення. До них відносяться різні конкреції, новоутворення.
Необхідно вказати на кількість включень, їх склад, розміри, характер розподілу в породі.
9) Вторинні зміни.
До таких властивостей відносяться тріщинуватість, виникнення нових мінералів, озалізнення та інше.
Описуються також ознаки характерні для процесів ката - та метагенезу, метаморфізму.
Порядок виконання роботи
Відрегулювати мікроскоп і повторити методику вивчення гірських порід в шліфах згідно з “Лабораторним практикумом з петрографії”, 1999р. Описати мікроскопічно уламкову породу в шліфі за вищеприведеною схемою.