
- •1 Нормативні дані з дисципліни
- •2. Мета і завдання дисципліни
- •3 Перелік забезпечуючих дисциплін
- •4 Структура залікових кредитів
- •5 Навчально–методичне забезпечення дисципліни
- •5.1 Література
- •5.2 Методичні посібники та вказівки
- •Лекція 1 Система передачі інформації. Основні поняття і визначення
- •1. Місце інформаційних систем у сучасному світі
- •2. Класифікація систем передачі інформації
- •3. Узагальнена структурна схема системи передачі інформації
- •4.Основні інформаційно-технічні характеристики спи
- •4.1 Вірогідність передачі інформації
- •Завадостійкість передачі інформації
- •Швидкість передачі інформації
- •Пропускна здатність каналів зв'язку
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •1.Кількість інформації в повідомленні
- •Логарифмічна міра добре відображає адитивність інформації.
- •2 .Джерело дискретних повідомлень і його ентропія
- •Ентропію джерела не рівноімовірних попарно залежних повідомлень, позначимо , дамо розрахункову формулу
- •3.Джерело неперервних повідомлень
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Практичне заняття №1
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 3 Передача інформації з дискретними і неперервними каналами зв'язку
- •1.Продуктивність джерела дискретних повідомлень
- •2.Швидкість передачі інформації з дискретних каналів без перешкод. Оптимальне статистичне кодування
- •3.Швидкість передачі інформації й пропускна здатність дискретних каналів з завадами
- •4.Пропускна здатність двійкового симетричного каналу зв'язку з завадами
- •5.Швидкість передачі інформації неперервними каналами з завадами.
- •6. Пропускна здатність неперервного каналу з нормальним білим шумом
- •Пропускна здатність неперервного каналу зв'язку при довільних спектрах сигналів і завад.
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Практичне заняття №2
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 4 завадостійке кодування. Основні положення теорії завадостійкого кодування
- •1.Постановка задачі застосування завадостійких кодів
- •2.Класифікація завадостійких кодів
- •3. Основні числові характеристики завадостійких кодів
- •4.Кодова відстань і її зв'язок із кратністю помилок що виявляються й або, що виправляються.
- •Висновки
- •Лекція 5 Систематичні блокові лінійні коди
- •Загальні методи кодування і декодування систематичних блокових лінійних кодів
- •Код з парним числом одиниць
- •Інверсний код
- •Код з подвоєнням елементів
- •Коди Хемінга
- •Висновки
- •Лабораторна робота №1 вивчення принципу дії та дослідження завадостійкості радіосистеми передавання інформації із блоковим кодом
- •1 Мета роботи
- •2 Методичні вказівки
- •Позиції, що займають одиниці в одиничній матриці, вказують номера позицій контрольних символів, що використовуються у кожній перевірці на парність.
- •3 Опис лабораторної установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •6 Контрольні запитання і завдання
- •Лекція 6 циклічні коди
- •Основні властивості циклічного коду й способи побудови
- •Способи кодування і декодування циклічних кодів
- •Матричне подання циклічних кодів
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Лабораторна робота №2 Вивчення властивостей і принципів побудови циклічних кодів.
- •1 Ціль роботи
- •2 Методичні вказівки
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання.
- •Практичне заняття №3
- •Розв’язання. Визначимо кількість інформаційних і контрольних символів у кодовій комбінації:
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 7 Оптимальний когерентний прийом дискретних сигналів
- •1.Основні положення теорії оптимального приймання сигналів
- •Синтез, правила розрізнення сигналів у випадку приймання повністю відомих сигналів на фоні нормального білого шуму
- •Структурні схеми оптимальних приймачів
- •Обчислення завадостійкості (імовірності помилок розрізнення сигналів) оптимальних когерентних приймачів
- •Виходячи з цього, можна записати формули для обчислення імовірностей помилок в системах когерентного приймання фазовою, частотною та амплітудною маніпуляцією.
- •Висновки
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Лекція 8 оптимальний некогерентний прийом дискретних сигналів і його завадостійкість
- •Модель лінії зі змінними параметрами
- •Алгоритм прийняття рішення при прийманні сигналів з випадковою початковою фазою
- •Приймання сигналів з випадковою початковою фазою і флуктуючою амплітудою
- •Некогерентні приймачі сигналів з використанням обробки за огинаючою
- •Некогерентний приймач ортогональних сигналів
- •Приймання сигналів з випадковою початковою фазою при використанні відносної фозової маніпуляції
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •3 Порядок виконання роботи.
- •4 Структура звіту
- •5 Контрольні запитання і завдання
- •Практичне заняття № 4 "Когерентне и не когерентне приймання дискретних сигналів та його завадостійкість"
- •Приклади розв’язання основних типів задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 9 оптимальний і квазиоптимальНіЙ прийом неПерервних сигналів і його завадостійкість
- •1.Особливості приймання неперервних сигналів з аналоговою модуляцією
- •2. Завадостійкість прийому сигналів з амплітудною модуляцією
- •3.Завадостійкість прийому сигналів з фазовою модуляцією
- •4.Завадостійкість прийому сигналів з частотною модуляцією
- •Висновки
- •Лекція 10 цифрові методи передачі неЗперервних повідомлень
- •Імпульсно – кодова модуляція
- •2.Завадостійкисть систем зв’язку з імпульсно-кодовою модуляцією
- •3.Диференціальна імпульсно-кодова модуляція. Дельта модуляція
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Практичне заняття № 5
- •Приклади розв’язання основних типів задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 11 багатоканальні системи передачі інформації
- •1.Узагальнена структура багатоканальної системи зв’язку
- •2.Системи зв’язку із частотним поділом каналів
- •3Системи зв’язку із часовим поділом каналів
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Лекція 12
- •1. Поняття про багатостанційний доступ
- •Системи з часовим поділом каналів
- •Системи із частотним поділом каналів
- •Системи з кодовим поділом каналів
- •Асинхронно-адресні системи передачі інформації (аас)
- •Висновки
3.Диференціальна імпульсно-кодова модуляція. Дельта модуляція
Сусідні
відліки реальних повідомлень, як правило,
сильно корельовані. Це дозволяє, виходячи
зі значень попередніх відліків,
прогнозувати значення даного відліку.
При диференціальній імпульсно-кодовій
модуляції (ДІКМ, мал.2 ) квантуються не
відліки, а різниці між прогнозованними
й істинними
значеннями
відліку.
Малюнок 1- Структурна схема з ДІКМ
У ДІКМ
можна зменшити значність кодових
комбінацій у порівнянні з ІКМ і тим
самим скоротити швидкість цифрового
потоку
,
зменшити смугу частот каналу й підвищити
завадостійкість. На прийомній стороні
(мал. 1) прийняте значення відліку різниці
додається до попереднього прогнозованого
відліку й у результаті формується
оцінка відліку.
Часто
в якості
беруть
попереднє значення відліку
,
тому
.
Відомо
кілька варіантів технічної реалізації
ДІКМ. Основна відмінність між ними
складається в операціях формування
різницевого сигналу
.
В одних системах
формується
в аналоговій формі, а потім квантується
й кодується, в інших повідомлення
перетворюється в цифрову форму й всі
операції виконуються в цифровому
вигляді.
Зі сказаного видно, що при різницевих методах кодер і декодер складніші. Додаткові труднощі виникають при побудові багатоканальних систем, при ІКМ кодер і декодер можуть бути спільними для всіх каналів, а при ДІКМ вони, як правило, індивідуальні.
Специфічна помилка систем ДІКМ пов'язана з «перевантаженням за нахилом». Вона виникає при швидкій зміні рівня повідомлення, коли формується більша, ніж можна передати за допомогою кодової комбінації.
Окремим різновидом системи ДІКМ є система з використанням дельта-модуляція (ДМ), при якій кодова комбінація складається з одного розряду, що передає знак різниці між поточним і попереднім значенням відліків. Принцип передачі повідомлення при ДМ показаний на мал.2а.
Відліки
парівняються із квантованими відліками
,
отриманими в результаті підсумовування
в накопичувачі (інтеграторі) всіх
попередніх квантованих сигналів помилок.
а)
б)
Малюнок 2- Структурна схема системи з дельта-функцією (а) і діаграма формування сигналу на її виході (б)
Якщо
,
то кавнтувач формує +1 (знак різниці
позитивний), у противному випадку
одержуємо -1(знак різниці негативний).
На виході накопичувача квантований
сигнал
має вигляд східчастої функції (мал. 2б),
причому кожний імпульс +1 збільшує, а -1
зменшує східчасту функцію на один крок
квантування. У цьому випадку роль
передбачувача грає накопичувач
(інтегратор).
На
приймальній стороні сигнал ДМ декодує
накопичувач, аналогічний тому, що стоїть
на передавальній. На його виході (при
відсутності збоїв у дискретному каналі)
утвориться східчаста напруга
.
Після фільтрації виходить оцінка
повідомлення
.
Шуми в дискретному каналі зв'язку не приводять до утворення аномальних помилок, але нагромадження помилок має місце.
Швидкість цифрового потоку в розглянутому варіанті ДМ, як правило, виходить більше, ніж при ІКМ. Одним зі способів покращення показників ДМ є використання в якасті накопичувача дельта модулятора (мал. 2) не одиночного, а подвійного інтегратора. Можна показати, що в цьому випадку формована копія сигналу складається з відрізків, нахил яких відповідає імпульсному сигналу на вході інтегратора. Перехід до подвійного інтегратора зменшує потужність шуму квантування (при тім же ) на 6 .. 10 дб.
При дельта-модуляції крок квантування, з одного боку, повинен бути настільки малий, щоб шум квантування не перевищив припустимого значення, а з іншого боку - досить великий, щоб не виникли шуми перевантаження. Якщо крок квантування залишається постійним, необхідно збільшувати частоту дискретизації.