
- •1 Нормативні дані з дисципліни
- •2. Мета і завдання дисципліни
- •3 Перелік забезпечуючих дисциплін
- •4 Структура залікових кредитів
- •5 Навчально–методичне забезпечення дисципліни
- •5.1 Література
- •5.2 Методичні посібники та вказівки
- •Лекція 1 Система передачі інформації. Основні поняття і визначення
- •1. Місце інформаційних систем у сучасному світі
- •2. Класифікація систем передачі інформації
- •3. Узагальнена структурна схема системи передачі інформації
- •4.Основні інформаційно-технічні характеристики спи
- •4.1 Вірогідність передачі інформації
- •Завадостійкість передачі інформації
- •Швидкість передачі інформації
- •Пропускна здатність каналів зв'язку
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •1.Кількість інформації в повідомленні
- •Логарифмічна міра добре відображає адитивність інформації.
- •2 .Джерело дискретних повідомлень і його ентропія
- •Ентропію джерела не рівноімовірних попарно залежних повідомлень, позначимо , дамо розрахункову формулу
- •3.Джерело неперервних повідомлень
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Практичне заняття №1
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 3 Передача інформації з дискретними і неперервними каналами зв'язку
- •1.Продуктивність джерела дискретних повідомлень
- •2.Швидкість передачі інформації з дискретних каналів без перешкод. Оптимальне статистичне кодування
- •3.Швидкість передачі інформації й пропускна здатність дискретних каналів з завадами
- •4.Пропускна здатність двійкового симетричного каналу зв'язку з завадами
- •5.Швидкість передачі інформації неперервними каналами з завадами.
- •6. Пропускна здатність неперервного каналу з нормальним білим шумом
- •Пропускна здатність неперервного каналу зв'язку при довільних спектрах сигналів і завад.
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Практичне заняття №2
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 4 завадостійке кодування. Основні положення теорії завадостійкого кодування
- •1.Постановка задачі застосування завадостійких кодів
- •2.Класифікація завадостійких кодів
- •3. Основні числові характеристики завадостійких кодів
- •4.Кодова відстань і її зв'язок із кратністю помилок що виявляються й або, що виправляються.
- •Висновки
- •Лекція 5 Систематичні блокові лінійні коди
- •Загальні методи кодування і декодування систематичних блокових лінійних кодів
- •Код з парним числом одиниць
- •Інверсний код
- •Код з подвоєнням елементів
- •Коди Хемінга
- •Висновки
- •Лабораторна робота №1 вивчення принципу дії та дослідження завадостійкості радіосистеми передавання інформації із блоковим кодом
- •1 Мета роботи
- •2 Методичні вказівки
- •Позиції, що займають одиниці в одиничній матриці, вказують номера позицій контрольних символів, що використовуються у кожній перевірці на парність.
- •3 Опис лабораторної установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •6 Контрольні запитання і завдання
- •Лекція 6 циклічні коди
- •Основні властивості циклічного коду й способи побудови
- •Способи кодування і декодування циклічних кодів
- •Матричне подання циклічних кодів
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Лабораторна робота №2 Вивчення властивостей і принципів побудови циклічних кодів.
- •1 Ціль роботи
- •2 Методичні вказівки
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання.
- •Практичне заняття №3
- •Розв’язання. Визначимо кількість інформаційних і контрольних символів у кодовій комбінації:
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 7 Оптимальний когерентний прийом дискретних сигналів
- •1.Основні положення теорії оптимального приймання сигналів
- •Синтез, правила розрізнення сигналів у випадку приймання повністю відомих сигналів на фоні нормального білого шуму
- •Структурні схеми оптимальних приймачів
- •Обчислення завадостійкості (імовірності помилок розрізнення сигналів) оптимальних когерентних приймачів
- •Виходячи з цього, можна записати формули для обчислення імовірностей помилок в системах когерентного приймання фазовою, частотною та амплітудною маніпуляцією.
- •Висновки
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Лекція 8 оптимальний некогерентний прийом дискретних сигналів і його завадостійкість
- •Модель лінії зі змінними параметрами
- •Алгоритм прийняття рішення при прийманні сигналів з випадковою початковою фазою
- •Приймання сигналів з випадковою початковою фазою і флуктуючою амплітудою
- •Некогерентні приймачі сигналів з використанням обробки за огинаючою
- •Некогерентний приймач ортогональних сигналів
- •Приймання сигналів з випадковою початковою фазою при використанні відносної фозової маніпуляції
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •3 Порядок виконання роботи.
- •4 Структура звіту
- •5 Контрольні запитання і завдання
- •Практичне заняття № 4 "Когерентне и не когерентне приймання дискретних сигналів та його завадостійкість"
- •Приклади розв’язання основних типів задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 9 оптимальний і квазиоптимальНіЙ прийом неПерервних сигналів і його завадостійкість
- •1.Особливості приймання неперервних сигналів з аналоговою модуляцією
- •2. Завадостійкість прийому сигналів з амплітудною модуляцією
- •3.Завадостійкість прийому сигналів з фазовою модуляцією
- •4.Завадостійкість прийому сигналів з частотною модуляцією
- •Висновки
- •Лекція 10 цифрові методи передачі неЗперервних повідомлень
- •Імпульсно – кодова модуляція
- •2.Завадостійкисть систем зв’язку з імпульсно-кодовою модуляцією
- •3.Диференціальна імпульсно-кодова модуляція. Дельта модуляція
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Практичне заняття № 5
- •Приклади розв’язання основних типів задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 11 багатоканальні системи передачі інформації
- •1.Узагальнена структура багатоканальної системи зв’язку
- •2.Системи зв’язку із частотним поділом каналів
- •3Системи зв’язку із часовим поділом каналів
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Лекція 12
- •1. Поняття про багатостанційний доступ
- •Системи з часовим поділом каналів
- •Системи із частотним поділом каналів
- •Системи з кодовим поділом каналів
- •Асинхронно-адресні системи передачі інформації (аас)
- •Висновки
2. Завадостійкість прийому сигналів з амплітудною модуляцією
Нехай для передачі неперервних повідомлень використовується АМ сигнал. У цьому випадку
(8)
(9)
(10)
В (8) враховано, що соs2а = 0,5(1+соs2а) і інтеграл розпадається на дві складові, одна із яких (із частотою 2w0) близька до нуля й відкинута.
З (9) витікає, що при АМ сигналі спектральна щільність завади на виході оптимального приймача постійна. Ця особливість характерна не тільки для АМ, але й всіх інших сигналів із прямими видами модуляції.
Взявши до уваги, що середні потужності сигналу й шуму на вході приймача
де
-
ширина спектра АМ сигналу, що визначає
смугу пропускання приймача, маємо
Відповідно до (11) потенційна завадостійкість АМ сигналів в основному визначається відношенням сигналу до шуму на вході приймача. Для одержання малих значень помилки це відношення повинне бути досить великим.
3.Завадостійкість прийому сигналів з фазовою модуляцією
Завадостійкість сигналів з кутовою модуляцією. Нехай для передачі неперервних повідомлень використовуються сигнали з кутовою модуляцією. Спочатку розглянемо випадок фазової модуляції.
З(13) видно, що при ФМ сигналі, як і при АМ, спектральна щільність завади на виході постійна, оскільки ФМ належить до сигналів із прямою модуляцією.
(12)
(13)
(14)
де
й ----
середні потужності шуму й сигналу на
вході приймача; ---- смуга частот, займана
спектром ФМ сигналу.
4.Завадостійкість прийому сигналів з частотною модуляцією
Проведемо тепер розгляд для ЧМ сигналу. Він відноситься до інтегрального виду модуляції.
При ЧМ сигналі спектральна щільність завади на виході має квадратичну залежність від частоти. Така залежність характерна для всіх інтегральних видів модуляції.
(15)
де
- поточна частота, що приймає значення
в інтервалі
Спектральна щільність завади на виході оптимального приймача ЧМ сигналів дорівнює
(16)
Ця формула показує, що при ЧМ сигналі спектральна щільність завадина виході має квадратичну залежність від частоти. Така залежність характерна для всіх інтегральних видів модуляції.
Середній квадрат помилки при прийманні ЧМ сигналів можна записати так:
де
- індекс частотної модуляції.
Проаналізуємо
отримані результати. З (14) і (17) видно, що
при ФМ і ЧМ завадостійкість прийому
можна підвищити тільки за рахунок
збільшення індексу модуляції
(не збільшуючи при цьому середню
потужність сигналу Рс).
Однак збільшення
приводить до розширення спектра ФМ і
ЧМ сигналів і відповідно до необхідності
використовувати більш широку смугу
частот. Це зменшує відношення сигналу
до шуму на вході приймача
При деякому значенні індексу
величина
qс
знизиться
до граничної величини
, при якій умови надграничного прийому
порушуються й починає різко зростати
ймовірність аномальних помилок
.
У цьому випадку формулами (14) і (17)
користуватися вже не можна.