
- •1 Нормативні дані з дисципліни
- •2. Мета і завдання дисципліни
- •3 Перелік забезпечуючих дисциплін
- •4 Структура залікових кредитів
- •5 Навчально–методичне забезпечення дисципліни
- •5.1 Література
- •5.2 Методичні посібники та вказівки
- •Лекція 1 Система передачі інформації. Основні поняття і визначення
- •1. Місце інформаційних систем у сучасному світі
- •2. Класифікація систем передачі інформації
- •3. Узагальнена структурна схема системи передачі інформації
- •4.Основні інформаційно-технічні характеристики спи
- •4.1 Вірогідність передачі інформації
- •Завадостійкість передачі інформації
- •Швидкість передачі інформації
- •Пропускна здатність каналів зв'язку
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •1.Кількість інформації в повідомленні
- •Логарифмічна міра добре відображає адитивність інформації.
- •2 .Джерело дискретних повідомлень і його ентропія
- •Ентропію джерела не рівноімовірних попарно залежних повідомлень, позначимо , дамо розрахункову формулу
- •3.Джерело неперервних повідомлень
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Практичне заняття №1
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 3 Передача інформації з дискретними і неперервними каналами зв'язку
- •1.Продуктивність джерела дискретних повідомлень
- •2.Швидкість передачі інформації з дискретних каналів без перешкод. Оптимальне статистичне кодування
- •3.Швидкість передачі інформації й пропускна здатність дискретних каналів з завадами
- •4.Пропускна здатність двійкового симетричного каналу зв'язку з завадами
- •5.Швидкість передачі інформації неперервними каналами з завадами.
- •6. Пропускна здатність неперервного каналу з нормальним білим шумом
- •Пропускна здатність неперервного каналу зв'язку при довільних спектрах сигналів і завад.
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Практичне заняття №2
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 4 завадостійке кодування. Основні положення теорії завадостійкого кодування
- •1.Постановка задачі застосування завадостійких кодів
- •2.Класифікація завадостійких кодів
- •3. Основні числові характеристики завадостійких кодів
- •4.Кодова відстань і її зв'язок із кратністю помилок що виявляються й або, що виправляються.
- •Висновки
- •Лекція 5 Систематичні блокові лінійні коди
- •Загальні методи кодування і декодування систематичних блокових лінійних кодів
- •Код з парним числом одиниць
- •Інверсний код
- •Код з подвоєнням елементів
- •Коди Хемінга
- •Висновки
- •Лабораторна робота №1 вивчення принципу дії та дослідження завадостійкості радіосистеми передавання інформації із блоковим кодом
- •1 Мета роботи
- •2 Методичні вказівки
- •Позиції, що займають одиниці в одиничній матриці, вказують номера позицій контрольних символів, що використовуються у кожній перевірці на парність.
- •3 Опис лабораторної установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •6 Контрольні запитання і завдання
- •Лекція 6 циклічні коди
- •Основні властивості циклічного коду й способи побудови
- •Способи кодування і декодування циклічних кодів
- •Матричне подання циклічних кодів
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Лабораторна робота №2 Вивчення властивостей і принципів побудови циклічних кодів.
- •1 Ціль роботи
- •2 Методичні вказівки
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання.
- •Практичне заняття №3
- •Розв’язання. Визначимо кількість інформаційних і контрольних символів у кодовій комбінації:
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 7 Оптимальний когерентний прийом дискретних сигналів
- •1.Основні положення теорії оптимального приймання сигналів
- •Синтез, правила розрізнення сигналів у випадку приймання повністю відомих сигналів на фоні нормального білого шуму
- •Структурні схеми оптимальних приймачів
- •Обчислення завадостійкості (імовірності помилок розрізнення сигналів) оптимальних когерентних приймачів
- •Виходячи з цього, можна записати формули для обчислення імовірностей помилок в системах когерентного приймання фазовою, частотною та амплітудною маніпуляцією.
- •Висновки
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Лекція 8 оптимальний некогерентний прийом дискретних сигналів і його завадостійкість
- •Модель лінії зі змінними параметрами
- •Алгоритм прийняття рішення при прийманні сигналів з випадковою початковою фазою
- •Приймання сигналів з випадковою початковою фазою і флуктуючою амплітудою
- •Некогерентні приймачі сигналів з використанням обробки за огинаючою
- •Некогерентний приймач ортогональних сигналів
- •Приймання сигналів з випадковою початковою фазою при використанні відносної фозової маніпуляції
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •3 Порядок виконання роботи.
- •4 Структура звіту
- •5 Контрольні запитання і завдання
- •Практичне заняття № 4 "Когерентне и не когерентне приймання дискретних сигналів та його завадостійкість"
- •Приклади розв’язання основних типів задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 9 оптимальний і квазиоптимальНіЙ прийом неПерервних сигналів і його завадостійкість
- •1.Особливості приймання неперервних сигналів з аналоговою модуляцією
- •2. Завадостійкість прийому сигналів з амплітудною модуляцією
- •3.Завадостійкість прийому сигналів з фазовою модуляцією
- •4.Завадостійкість прийому сигналів з частотною модуляцією
- •Висновки
- •Лекція 10 цифрові методи передачі неЗперервних повідомлень
- •Імпульсно – кодова модуляція
- •2.Завадостійкисть систем зв’язку з імпульсно-кодовою модуляцією
- •3.Диференціальна імпульсно-кодова модуляція. Дельта модуляція
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Практичне заняття № 5
- •Приклади розв’язання основних типів задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 11 багатоканальні системи передачі інформації
- •1.Узагальнена структура багатоканальної системи зв’язку
- •2.Системи зв’язку із частотним поділом каналів
- •3Системи зв’язку із часовим поділом каналів
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Лекція 12
- •1. Поняття про багатостанційний доступ
- •Системи з часовим поділом каналів
- •Системи із частотним поділом каналів
- •Системи з кодовим поділом каналів
- •Асинхронно-адресні системи передачі інформації (аас)
- •Висновки
Лекція 8 оптимальний некогерентний прийом дискретних сигналів і його завадостійкість
Мета – вивчення методів приймання сигналів в реальних лініях зв’язку, коли амплітуди і фази сигналів змінюються випадково в часі. Розглядаються структурні схеми приймачів і наводяться розрахункові формули помилок розпізнавання.
В лекції розглядаються наступні питання:
Модель лінії зі змінними параметрами.
Алгоритм прийняття рішення при прийманні сигналів з випадковою початковою фазою.
Приймання сигналів з випадковою початковою фазою і флуктуючою амплітудою.
Некогерентні приймачі сигналів з використанням обробки за огинаючою.
Модель лінії зі змінними параметрами
Раніше
було показано, що якщо імпульсний відгук
лінії являє собою
-функцію,
то така лінія тільки послабляє переданий
сигнал, не змінюючи його форми. Нехай
ослаблення сигналу а
— випадкова величина, що повільно
змінюється, практично постійна на
інтервалах
тривалістю Тс.
Якби а
була постійною й відомою величиною, то
здійснювався б прийом точно відомих
сигналів з вирішуючим правилом
(1)
При випадковому значенні а треба усереднити результат за законом розподілу р(а); тоді при рівноімовірних сигналах вирішуюче правило прийме вид
Зі
співвідношення (2) видно, що при такому
підході структура оптимального приймача
залишиться колишньою (інваріантною до
випадкових значень а).
Імовірність же помилок (за інших рівних
умов) зростає. При випадковому значенні
а
ці вирази необхідно усереднити по р(а).
Зокрема, для протилежних сигналів
усереднене значення ймовірності помилки
повинне визначатися відповідно до
вираження
Для розподілу р(а), що підкоряється закону Релея можна показати, що
де
.
Неважко бачити, що при однакових значеннях
а
ймовірність помилок, розрахована по
формулі (4), значно перевищує ймовірність
помилок у
випадку приймання сигналів з постійними
параметрами. Фізична причина збільшення
ймовірності помилок ясна: зростання а
приводить до деякого зменшення ймовірності
помилок, однак падіння а
приводить до значного зростання цієї
ймовірності внаслідок відзначеного
раніше «граничного ефекту».
Алгоритм прийняття рішення при прийманні сигналів з випадковою початковою фазою
Розглянемо далі випадок, коли лінія вносить у сигнали тільки випадкове зрушення початкової фази, що має місце в переважній більшості реальних ситуацій. При цьому, якщо
то сигнали на виході лінії (вході приймача)
(5)
Вихідні сигнали (5) можна представити у вигляді двох складових з випадковими амплітудами, але постійними фазами:
(6)
де а й в можуть, на відміну від попереднього випадку, приймати й позитивні й негативні значення.
З (6) видно, що дію лінії можна звести до появи в точці прийому двох складових сигналу: косинусоїдальної і синусоїдальної. Аналіз цього випадку, пов'язаний з виконанням усереднення по обох випадкових параметрах а й в, досить громіздкий.
Приведемо кінцеве вираження для вирішуючого правила:
З нього видно, що оптимальний приймач робить кореляцію прийнятої реалізації y(t) зі зразками обох доданків сигналу. Зведення результатів у квадрати перед додаванням і вибором максимуму викликане тим, що величини а й в можуть бути як позитивними, так і негативними.
Цей
алгоритм можна реалізувати й за допомогою
узгоджених фільтрів. Тут застосовуються
детектори вихідних коливань узгоджених
фільтрів, після яких і виробляється
відлік. Фізика процесів також ясна: якщо
на вхід узгодженого із сигналом
фільтра
подати зсунутий по фазі сигнал, то в
силу лінійності фільтра відбудеться
запізнювання коливання й на виході
фільтра. Тому відлік у момент t=
TС
не збіжиться з максимумом напруги. У
силу випадковості цього зсуву найкращою
стратегією виявляється відлік
Зрівняємо випадок прийому сигналів при відсутності випадкової фази (тобто точно відомих за формою сигналів) і при наявності випадкової фази. Перший випадок прийнятий називати когерентним, а другий — некогерентним прийомом (саме цей випадок найчастіше має місце на практиці).
(8)
Порівнюючи
вирази для когерентного й некогерентного
прийому при однаковому значенні
ймовірності помилки, можна встановити,
який енергетичний програш дає застосування
некогерентного прийому в порівнянні з
когерентним. Розрахунки показують, що
для забезпечення
при некогерентному прийомі потрібне
збільшення енергії сигналу на 15-30% у
порівнянні з когерентним, тобто програш
невеликий.