
- •1 Нормативні дані з дисципліни
- •2. Мета і завдання дисципліни
- •3 Перелік забезпечуючих дисциплін
- •4 Структура залікових кредитів
- •5 Навчально–методичне забезпечення дисципліни
- •5.1 Література
- •5.2 Методичні посібники та вказівки
- •Лекція 1 Система передачі інформації. Основні поняття і визначення
- •1. Місце інформаційних систем у сучасному світі
- •2. Класифікація систем передачі інформації
- •3. Узагальнена структурна схема системи передачі інформації
- •4.Основні інформаційно-технічні характеристики спи
- •4.1 Вірогідність передачі інформації
- •Завадостійкість передачі інформації
- •Швидкість передачі інформації
- •Пропускна здатність каналів зв'язку
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •1.Кількість інформації в повідомленні
- •Логарифмічна міра добре відображає адитивність інформації.
- •2 .Джерело дискретних повідомлень і його ентропія
- •Ентропію джерела не рівноімовірних попарно залежних повідомлень, позначимо , дамо розрахункову формулу
- •3.Джерело неперервних повідомлень
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Практичне заняття №1
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 3 Передача інформації з дискретними і неперервними каналами зв'язку
- •1.Продуктивність джерела дискретних повідомлень
- •2.Швидкість передачі інформації з дискретних каналів без перешкод. Оптимальне статистичне кодування
- •3.Швидкість передачі інформації й пропускна здатність дискретних каналів з завадами
- •4.Пропускна здатність двійкового симетричного каналу зв'язку з завадами
- •5.Швидкість передачі інформації неперервними каналами з завадами.
- •6. Пропускна здатність неперервного каналу з нормальним білим шумом
- •Пропускна здатність неперервного каналу зв'язку при довільних спектрах сигналів і завад.
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Практичне заняття №2
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 4 завадостійке кодування. Основні положення теорії завадостійкого кодування
- •1.Постановка задачі застосування завадостійких кодів
- •2.Класифікація завадостійких кодів
- •3. Основні числові характеристики завадостійких кодів
- •4.Кодова відстань і її зв'язок із кратністю помилок що виявляються й або, що виправляються.
- •Висновки
- •Лекція 5 Систематичні блокові лінійні коди
- •Загальні методи кодування і декодування систематичних блокових лінійних кодів
- •Код з парним числом одиниць
- •Інверсний код
- •Код з подвоєнням елементів
- •Коди Хемінга
- •Висновки
- •Лабораторна робота №1 вивчення принципу дії та дослідження завадостійкості радіосистеми передавання інформації із блоковим кодом
- •1 Мета роботи
- •2 Методичні вказівки
- •Позиції, що займають одиниці в одиничній матриці, вказують номера позицій контрольних символів, що використовуються у кожній перевірці на парність.
- •3 Опис лабораторної установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •6 Контрольні запитання і завдання
- •Лекція 6 циклічні коди
- •Основні властивості циклічного коду й способи побудови
- •Способи кодування і декодування циклічних кодів
- •Матричне подання циклічних кодів
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Лабораторна робота №2 Вивчення властивостей і принципів побудови циклічних кодів.
- •1 Ціль роботи
- •2 Методичні вказівки
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання.
- •Практичне заняття №3
- •Розв’язання. Визначимо кількість інформаційних і контрольних символів у кодовій комбінації:
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 7 Оптимальний когерентний прийом дискретних сигналів
- •1.Основні положення теорії оптимального приймання сигналів
- •Синтез, правила розрізнення сигналів у випадку приймання повністю відомих сигналів на фоні нормального білого шуму
- •Структурні схеми оптимальних приймачів
- •Обчислення завадостійкості (імовірності помилок розрізнення сигналів) оптимальних когерентних приймачів
- •Виходячи з цього, можна записати формули для обчислення імовірностей помилок в системах когерентного приймання фазовою, частотною та амплітудною маніпуляцією.
- •Висновки
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Лекція 8 оптимальний некогерентний прийом дискретних сигналів і його завадостійкість
- •Модель лінії зі змінними параметрами
- •Алгоритм прийняття рішення при прийманні сигналів з випадковою початковою фазою
- •Приймання сигналів з випадковою початковою фазою і флуктуючою амплітудою
- •Некогерентні приймачі сигналів з використанням обробки за огинаючою
- •Некогерентний приймач ортогональних сигналів
- •Приймання сигналів з випадковою початковою фазою при використанні відносної фозової маніпуляції
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •3 Порядок виконання роботи.
- •4 Структура звіту
- •5 Контрольні запитання і завдання
- •Практичне заняття № 4 "Когерентне и не когерентне приймання дискретних сигналів та його завадостійкість"
- •Приклади розв’язання основних типів задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 9 оптимальний і квазиоптимальНіЙ прийом неПерервних сигналів і його завадостійкість
- •1.Особливості приймання неперервних сигналів з аналоговою модуляцією
- •2. Завадостійкість прийому сигналів з амплітудною модуляцією
- •3.Завадостійкість прийому сигналів з фазовою модуляцією
- •4.Завадостійкість прийому сигналів з частотною модуляцією
- •Висновки
- •Лекція 10 цифрові методи передачі неЗперервних повідомлень
- •Імпульсно – кодова модуляція
- •2.Завадостійкисть систем зв’язку з імпульсно-кодовою модуляцією
- •3.Диференціальна імпульсно-кодова модуляція. Дельта модуляція
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Практичне заняття № 5
- •Приклади розв’язання основних типів задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 11 багатоканальні системи передачі інформації
- •1.Узагальнена структура багатоканальної системи зв’язку
- •2.Системи зв’язку із частотним поділом каналів
- •3Системи зв’язку із часовим поділом каналів
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Лекція 12
- •1. Поняття про багатостанційний доступ
- •Системи з часовим поділом каналів
- •Системи із частотним поділом каналів
- •Системи з кодовим поділом каналів
- •Асинхронно-адресні системи передачі інформації (аас)
- •Висновки
Позиції, що займають одиниці в одиничній матриці, вказують номера позицій контрольних символів, що використовуються у кожній перевірці на парність.
Перевірка прийнятих кодових комбінацій при цьому виконується шляхом підсумовування по модулю два перевірочних символів прийнятих кодових комбінацій і допоміжних перевірочних символів, обчислених по прийнятим інформаційним.
Состав
контрольних рівностей легко визначається
з перевірочної матриці
.
До складу першої контрольної рівності
повинні входити символи, позиції яких
зайняті одиницями в першому рядку
матриці
;
до складу другого – символи, позиції
яких зайняті одиницями в другому рядку
матриці
і т.і. У результаті
таких перевірок буде отримане
-
розрядне двійкове число (синдром), що
буде дорівнювати нулю при відсутності
помилок і відрізнятися від нуля у випадку
наявності помилок. Відповідність між
видом синдрому та місцем спотвореної
позиції у кодовій комбінації повинна
бути заздалегідь визначена.
Основними
характеристиками систематичних блокових
кодів є значність коду
,
надлишковість
і завадостійкість, кількісно оцінювана
імовірністю правильного приймання
кодових комбінацій.
(1.8)
де
,
,
-
імовірність помилкового прийому
одиночного символу.
Загальне
завдання, що ставиться при створенні
коду, полягає в досягненні найменших
значень
і
.
Типовим
систематичним блоковим кодом є код
Хемінга. Відомо кілька різновидів такого
коду, що характеризуються різною
коригувальною здатністю. До цих кодів
звичайно відносять коди з виправленням
однократних і виявленням двократних
помилок. Код Хемінга, що забезпечує
виправлення всіх однократних помилок,
повинен мати мінімальну кодову відстань
. Код будується таким чином, щоб у
результаті
перевірок одержати
-
розрядне двійкове число, що вказує номер
спотвореної позиції у кодовій комбінації.
Для цього перевірочні символи повинні
перебувати на позиціях, номера яких
виражаються ступенем числа 2 (20,
21,
22,
…2r-1),
тому що кожний з них входить тільки в
одне з перевірочних рівнянь. Таким
чином, будь-яка комбінація коду Хемінга
записується у вигляді
(1.9)
де
-
інформаційні символи,
- контрольні символи.
Цифровий індекс визначає номер позиції в кодовій комбінації.
Контрольні символи визначаються відповідно до правил
(1.10)
Контрольні рівності, що визначають состав синдрому (перевірочного двійкового числа), повинні мати вигляд:
(1.11)
Результат
першої перевірки дає цифру молодшого
розряду синдрому у двійковому записі,
другої перевірки – цифру другого розряду
і т.і. Якщо результат однієї або декількох
перевірок дає 1, це означає, що один із
символів кодової комбінації спотворений.
Таким чином, синдром має вигляд …
і вказує номер позиції спотвореного
символу. Виправлення помилки зводиться
до інвертування цього символу.
Перевірочна матриця коду повинна мати стовпців і рядків, причому нижній рядок визначає першу перевірку на парність, другий рядок знизу визначає другу перевірку і т.і.
При домашній підготовці до лабораторної роботи необхідно:
1.2.1.
Визначити необхідне число інформаційних
і контрольних символів і значність коду
Хемінга, що дозволяє закодувати алфавіт
і виправляє всі одиночні помилки.
1.2.2. Закодувати кодом Хемінга повідомлення, що відповідають будь-яким шести числам, що задані викладачем.
1.2.3. Вважаючи переданими комбінації, знайдені в п. 1.2.3. ввести одиночні помилки спочатку в інформаційні символи, потім у контрольні символи. Вважаючи прийнятими отримані таким чином спотворені комбінації, обчислити контрольні числа, що вказують номери спотворених позицій.
1.2.4. Ввести в отримані в п. 1.2.3 кодові комбінації дворазові помилки, обчислити контрольні числа та переконатися у відсутності відповідності між контрольним числом і номерами спотворених позицій.
1.2.5. Обчислити надлишковість коду Хемінга для отриманих комбінацій.
1.2.6.
Обчислити завадостійкість коду Хемінга
по формулі (1.8), враховуючи імовірність
помилкового прийому одного символу
.
1.2.7. Відкрити програму Matlab 6.5 та запустити файл математичної моделі hem.mdl. Зняти залежності імовірності помилки від відношення сигнал/шум для каналу зв’язку з нормальним білим шумом без кодування та при використанні коду Хемінга.