Тема 7. СпадкОвЕ право (2 години)

Мета вивчення: показати, що спадкування – це продовження здійснення права власності за допомогою узаконеного переходу майна померлої особи до спадкоємців.

Основна проблема: спадкування виникло тому, що була необхідність узаконити перехід майна померлого власника до інших осіб з метою захисту прав і інтересів громадян.

План лекції

1. Поняття і види спадкування.

2. Спадкування за законом.

3. Спадкування за заповітом:

• форми заповітів;

• зміст заповітів;

• відкриття заповітів;

• недійсність заповітів;

• відкликання заповіту;

• кодіцили.

4. Прийняття спадщини.

5. Легати і фідеікоміси.

Основний зміст

Спадкування – це перехід майна після смерті його власника до інших осіб. Майно – це сукупність прав і обов’язків померлого.

Спадкове право – сукупність правових норм, що регулюють порядок переходу майна небіжчика до інших осіб.

Спадкодавець – особа, після смерті якої залишається майно.

Спадкоємець – особа, до якої переходить у встановленому порядку майно небіжчика.

Види спадкування: за законом та за тастаментом (заповітом).

Наступництво мало бути універсальним або сингулярним.

Етапи розвитку римського спадкового права:

• за jus civile;

• за преторським едиктом;

• за імператорськими законами;

• у “праві Юстиніана”.

Заповіт – це розпорядження власника своїм майном на випадок смерті.

Форми заповіту: публічні та приватні; письмові та усні.

Легат – це розпорядження спадкодавця у заповіті про надання будь-якої майнової вигоди за рахунок спадкового майна третій особі – відказ одержувачу.

Література:

1. Боголепов Н.П. Учебник истории римского права. – М.: Зерцало, 2004. – 538 с.

2. Гарридо Мануэль Хеус Гарсиа. Римское частное право: казусы, иски, институты. – М.: Статут, 2005. – С.640-774.

3. Гримм Д.Д. Лекции по догме римского права. – М.: Зерцало, 2003. – С.444-495.

4. Дождев Д.В. Римское частное право. – М. Инфра М-Норма, 1997. – С.561 – 611.

5. Косарев А.И. Римское частное право. – М. Закон и право, 1998. – С.185– 191

6. Кудряшов И.В. Римское право: Конспект лекций. – М.: Приор, 2004. – 124 с.

7. Макарчук В.С. Основи римського приватного права. – К. Атіка, 2000. – С.154 -169.

8. Макеев В.В., Головко А.Г. Частное право Древнего Рима: Учебное пособие. – Ростов-на-Дону: МарТ, 2002. – 253 с.

9. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. – М.: Зерцало, 2000. – С.226-245.

10. Новицкий И.Б. Римское право. – М. Теис, 1998. – С. 223-241.

11. Омельченко О.А. Римское право. – М., 2000. – С. 130-140.

12. Орач Є.М., Тищик Б.І. Основи римського приватного права. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – С.244-265.

13. Пиляева В.В. Римское частное право. – М.: Инфра-М, 2001. – С.91-100.

14. Пиляева В.В. Римское частное право. – М.: Питер, 2002. – С. 86-97.

15. Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С.424-443.

16. Подопригора А.А. Основы римского гражданского права. – К. Вентури, 1995. – С. 263-285.

17. Покровский И.А. История римского права. – С-П.: Летний сад, 1998. – С.484-536.

18. Пухан Иво, Поленак-Акимовская М. – М. Зерцало, 1999. – С.312-332.

19. Римское частное право / Под ред. И.Б. Новицкого, И.С. Перетерского. – М., 1999. – С.219-249.

20. Римское частное право. Конспект лекций в схемах / Под ред. Е.В. Платонова. – М. Приор, 1999. – С.90-102.

21. Санфилиппо Чезаре. Курс римского частного права. – М.Бек, 2000. – С. 274- 334.

22. Слипченко С.А., Смотров О.И., Кройтор В.А., Шишка Р.Б. Основы римского частного права. – Х.: Эспада, 2004. – с. 166-182.

23. Харитонов Е.О. Основы римского частного права. – Ростов-на-Дону Феникс, 1999. – С.181-197.

24. Хутыз М.Х. Римское частное право. – М. Былина, 1998. – С.143-152.

25. Черниловский З.М. Римское частное право. Элементарный курс. – М. Юристъ, 2000. – С.196-208.