Тема 3.1 Основи цивільного права

Семінарське заняття 2 год.

План

1. Цивільне право, його джерела.

2. Цивільна правоздатність і дієздатність фізичних і юридичних осіб.

3. Загальна характеристика права власності.

4. Форми і види власності. Захист права власності.

5. Захист цивільних прав. Позовна давність.

6. Поняття, загальна характеристика та умови дійсності угод.

7. Поняття та види цивільних договорів.

8. Поняття, підстави виникнення і припинення зобов’язань.

9. Спадкове право. Спадкування за заповітом і за законом.

Вивчаючи дану тему, слід звернути увагу на поняття цивільно-правових відносин. Одним з найбільш поширених видів правових відносин є цивільно-правові відносини – врегульовані нормами цивільного права майнові та особисті немайнові відносини між юридично рівними учасниками. Цивільно-правові відносини складаються з таких елементів: суб’єкти, об’єкти, зміст.Сукупність нормативно-правових актів, які регулюють цивільно-правові відносини, називають цивільним законодавством. Його основою є Конституція України, а основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України.

Як зазначалося, одним з необхідних елементів цивільних правовідносин є їх суб’єкт. Ним може виступати особа, яка має цивільну правосуб’єктність – цивільну правоздатність та цивільну дієздатність.

Для того, щоб набути цивільних прав та обов’язків, змінити чи припинити їх, особа самостійно або через свого представника має вчинити певну дію. Таку дію називають правочином. Оскільки правочин є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, він повинен відповідати певним вимогам, інакше він буде недійсним.

Власність – економічна категорія, що є одним із проявів суспільних відносин із приводу привласнення матеріальних благ. У суб’єктивному аспекті право власності являє собою сукупність повноважень власника з володіння, користування і розпорядження майном.

Розглядають такі форми власності: власність українського народу, приватну власність, державну власність, колективну власність.

Спадщина або спадкове майно –це майно, що залишилося після смерті його власника. Спадщині підлягають усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Перехід прав та обов’язків померлого до його спадкоємців є спадкуванням. Існує два види спадкування: спадкування за заповітом і спадкування за законом.

Самостійна робота 2 год.

1. Поняття зобов’язання, підстави його виникнення і припинення. Способи забезпечення зобов‘язань.

2. Поняття та види цивільних договорів.

Зобов’язання – це складне юридичне поняття, правовідношення, в якому сторонами є кредитор і боржник, а змістом права і обов’язки сторін. Кредитор в зобов’язанні має право вимагати здійснення від боржника певної юридичної дії.

Зобов’язання виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків такі: договори та інші правочини;створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Договір є основною підставою виникнення зобов'язально-правових відносин (зобов'язань), який встановлює певні суб'єктивні права і суб'єктивні обов'язки для сторін, що його уклали.

Договір можна визначити як угоду двох або декількох осіб, спрямовану на встановлення, зміну чи припинення цивільних правовідносин. Предметом договору завжди є певна дія, але ця дія може бути тільки правомірною. Якщо предметом договору буде неправомірна дія, тобто незаконна, то такий договір визнається недійсним.

Змістом будь-якого договору є права та обов'язки сторін, установлені ним. Зміст будь-якого договору характеризується його умовами.

Договори, в яких виявлено волю двох осіб, називаються двосторонніми (наприклад, договір купівлі-продажу, постачання, підряду, оренди і т. ін.).

Договори, в яких бере участь більше двох осіб, називаються багатосторонніми (наприклад, договір про сумісну діяльність із спорудження житла, будівництва шляхів, шкіл і под.).

Розрізняють договори реальні й консенсуальні. За формою договори можуть бути усними й письмовими.

Договір уважається укладеним, коли сторони досягли згоди за всіма істотними умовами, а угоду належним чином оформили.

У процесі укладення договору розрізняють дві стадії: пропозиція укласти договір (оферта) і прийняття пропозиції (акцепт). Цивільний кодекс України визначає, з якого моменту договір уважається укладеним.

Момент набрання договором чинності має важливе значення, оскільки з цим моментом пов'язані певні юридичні наслідки - перехід права власності до покупця, ризик випадкової загибелі речі та ін.

Індивідуальна робота 2 год.

1. Поняття спадкування та спадкового права.

2. Особливості спадкування за заповітом і спадкування за законом.

Спадкове право - сукупність цивільно-правових норм, що встановлюють порядок переходу прав та обов'язків померлої особи за правом спадкування. Власник, після смерті якого залишилось майно, називається спадкодавцем. Особи, до яких це майно переходить після смерті його власника, називаються спадкоємцями. Майно, що залишилось після смерті його власника, називається спадковим майном, або спадщиною. Слід зауважити, що спадщина складається з прав та обов'язків спадкодавця, тобто до складу спадщини входять і його борги (невиконані зобов'язання, неоплачені кредити тощо), якщо вони в нього були на день смерті. Спадкоємець має право приймати таку спадщину чи відмовитися від неї. Спадщина відкривається тільки після смерті громадян (фізичних осіб). Після ліквідації юридичних осіб спадкування не буває. Тому спадкодавцями можуть бути тільки громадяни, а спадкоємцями можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Спадкування між живими не буває.

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а оголошення його померлим набирає законної сили після відповідного рішення суду

Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна чи основної його частини.

Нормами цивільного права встановлюються дві підстави спадкування, за законом і за заповітом. Можливе одночасне спадкування і за заповітом, і за законом (наприклад, частина майна спадкодавцем заповідана, а інша частина успадковується за законом).

Спадкоємцям, які прийняли належну їм за заповітом чи за законом спадщину, державна нотаріальна контора за місцем відкриття спадщини видає свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шестимісячного терміну від дня відкриття спадщини.

Питання для самоконтролю

1. На підставі чого виникають цивільно-правові відносини?

2. Що таке цивільна правоздатність і дієздатність?

3. Що таке правочин? Назвіть основні види правочинів.

4. Які права та обов»язки входять до складу спадщини?

5. В яких випадках особу може бути позбавлено права на спадщину?

6. Що таке власність і право власності?

Література

1. Конституція України від 26.06. 1996 р.

2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р.

3. Закон України « Про власність»

4. Колпаков В.К. Адміністративне право України.- К., 2000.

5. Правознавство / За ред. В.В. Копейчикова . – К.2005.

6. Котюк В.О. "Основи держави і права", навчальний посібник - К., 2003.

7. Цивільне право України \ За ред. О.В. Дзери. Підручник у 2-х

т.– К.,2001