85.Організаційні заходи щодо пожежної безпеки у туристських комплексах.

У всіх виробничих, адміністративних, складських і допоміжних приміщеннях на видних місцях повинні бути вивішені таблички із зазначенням номера телефону виклику пожежної охорони.

Правила застосування на території туристичних підприємств відкритого вогню, проїзду транспорту, допустимість куріння і проведення тимчасових пожеженебезпечних робіт встановлюються загальнооб’єктовими інструкціями про заходи пожежної безпеки.

На кожному підприємстві наказом керівника мають бути визначені та обладнані місця для паління; визначені місця і допустима кількість одноразового перебування в приміщеннях товарно-матеріальних ресурсів; встановлений порядок прибирання горючих відходів і пилу, зберігання промасленого спецодягу; визначений порядок знеструмлення електрообладнання на випадок пожежі і після закінчення робочого дня; регламентовані порядок проведення тимчасових вогневих і інших пожежонебезпечних робіт; порядок огляду і закриття приміщень після закінчення роботи; дії працівників при виявленні пожежі; визначений порядок і терміни проходження протипожежного інструктажу і занять з пожежно-технічного мінімуму, а також призначені відповідальні за їх проведення.

У будівлях і спорудах повинні бути розроблені і вивішені на видних місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі, а також передбачена система (установка) сповіщення людей про пожежу.

Керівник об’єкта з масовим перебуванням людей (50 чоловік і більше) зобов’язаний розробити інструкцію, що визначає дії персоналу із забезпечення безпечної і швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу в півріччя повинні проводитися практичні тренування всіх задіяних для евакуації працівників.

86.Системи автоматичної пожежної сигналізації та пожежегасіння.

Основними складовими установок автоматичної електричної пожежної сигналізації є: сповіщувачі (датчики), вмонтовані в приміщення готелів або на території об’єктів і призначені для подання сигналу про пожежу; приймальні апарати (станції), що забезпечують приймання сигналів від датчиків; лінії комунікації, що з’єднують сповіщувачі з приймальними апаратами; джерела електроживлення.

Автоматичні сповіщувачі за принципом дії (спрацювання) поділяють на теплові, димові, світлові та комбіновані.

До основних установок автоматичного пожежегасіння належать:

• спринклерні – це система розгалуженої мережі труб, прокладених по стелі, на яких закріплені спринклерні головки, Вода в труби потрапляє із водогінної мережі. Під дією тепла під час пожежі (мінімальна температура 72ºС) розкриваються спринклерні зрошувачі, і джерело вогню гаситься водою, одночасно контрольно-сигнальні клапани подають сигнал тривоги;

• дренчерні – це система трубопроводів не заповнена вогнегасною речовиною – зрошувальні головки завжди відкриті.

Спринклерні та дренчерні установки пінного пожежегасіння відрізняються від водяного пінними зрошувачами, встановленими замість спринклерних і дренчер них зрошувачів і приладами для змішування пни з водою.

Для гасіння пожежі всередині будівель і приміщень можна використовувати автоматичні вуглекислотні, інертно-газові і порошкові установки. Автоматичні установки пожежегасіння влаштовуються відповідно до вимог нормативів.