65.Організація роботи з охорони праці на підприємствах туристського комплексу.

Згідно із законом України „Про охорону праці” власник зобов’язаний створити в кожному структурному підрозділі й на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити дотримання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці. Для цього він створює відповідна служби й призначає посадових осіб, які вирішують конкретні питання з охорони праці, затверджує інструкції про їхні обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також виконує всі зазначені законом „Про охорону праці” дії.

Найважливішим є створення служби охорони праці згідно з „Типовим положенням про службу охорони праці”, затвердженим Державним комітетом України по нагляду за охороною праці. Ця служба створюється на підприємствах з кількістю працюючих від 50 осіб, а на підприємствах із кількістю працюючих менше 50 осіб функції цієї служби можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку. Якщо працюючих менше 20 осіб – залучають на договірних засадах сторонніх спеціалістів, які мають відповідну підготовку.

Служба охорони праці здійснює організаційно-методичну роботу з управління охороною праці на підприємстві і підпорядковується безпосередньо роботодавцеві.

Служба охорони праці вирішує такі завдання:

- забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;

- забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту;

- професійна підготовка і підвищення кваліфікації працівників з охорони праці, пропаганда безпечних методів праці;

- вибір оптимальних режимів праці та відпочинку працівників;

- професійний добір виконавців для визначених видів робіт.

Не тільки власник, керівні та інженерно-технічні працівники, а й усі спеціалісти мають обов’язки з охорони праці. Для забезпечення безпеки праці працівник зобов’язаний:

- знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва;

- користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

- проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди;

- дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також безпеку і здоров’я навколишніх людей в процесі виконання будь-яких робіт або під час перебування на території підприємства.

66.Організація навчання працюючих з питань безпеки праці.

Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж та навчання з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії. Відповідальність за проведення покладається на власника.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативних актів з охорони праці.

Посадові особи, діяльність яких пов’язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок.

Працівники туристичного комплексу можуть бути допущені до самостійної роботи тільки після проходження інструктажів з охорони праці, які за характером і часом проведення поділяються на: вступний, первинний на робочому місці, повторний, позаплановий, цільовий.

Вступний інструктаж проводить інженер з охорони праці або особа, на яку покладені його обов’язки, в кабінеті з охорони праці з усіма особами, що приймаються на роботу, а також з тими, що прибули у відрядження, студентами, учнями, направленими на виробничу практику; з екскурсантами у разі екскурсії на підприємство.

Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці керівником тих структурних підрозділів, у безпосередній підлеглості яких будуть інструктовані працівники, з новоприйнятими на підприємство, з тими, хто переводиться з одного структурного підрозділу підприємства до другого або буде виконувати нову для нього роботу; з учнями та студентами, направленими на підприємство для проходження виробничої практики; з особами, відрядженими з інших підприємств, які беруть безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві.

Повторний інструктаж на робочому місці повинні проходити всі працівники, незалежно від кваліфікації, освіти і стажу роботи: на роботах з підвищеною небезпекою – 1 раз на 3 місяці, на інших роботах – 1 раз у 6 місяців.

Позаплановий інструктаж проводять при зміні правил, норм, інструкцій, технологічного процесу або обладнання, внаслідок чого змінюються умови праці, при порушенні працівником правил та інструкцій з охорони праці, при нещасному випадку, при перервах в роботі: для робіт з підвищеною безпекою – понад 30 календарних днів, для решти робіт – 60 днів і більше.

Після проведення інструктажів робиться запис у журналі інструктажів з обов’язковим підписом інструктованого і інструктуючого. Журнал має бути встановленої форми, прошнурований, пронумерований і скріплений печаткою підприємства.

Цільовий інструктаж проводять з працівниками при виконання разових робіт, безпосередньо не пов’язаних з фахом; при ліквідації аварії або стихійного лиха; при проведенні робіт, на які оформляють наряд-допуск, наказ або розпорядження.