Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
волос.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
27.04.2019
Размер:
677.38 Кб
Скачать

1.3 Розрахунок кількості і вартості використовуваних відходів.

Кількість відходів визначається окремо по виробах і по видах відходів від сировини на програму, а потім знаходиться сумарна кількість відходів по їх видах. Вартість відходів визначається в залежності від ціни ділових і паливних відходів окремо.

Таблиця 3.

Розрахунок кількості і вартості використовуваних відходів.

Види сировини

Витрати сировини на програму

Вихід відходів від вихідної сировини, %

Кількість відходів, куб. м.

ділові

паливні

ділові

паливні

1

2

3

4

5

6

1.Шпилькові пиломатеріали.

3483,56

5

57

174,178

1985,629

2.Березові пиломатеріали

191,26

5

57

9,563

109,018

3.Деревно-сружкові плити

1177,49

3

22

35,325

259,048

4.Деревно-волокнисті плити

-

2

14

-

-

5.Шпон лущений

386,9

1

12

3,869

46,428

6.Шпон струганий

792,05

1

12

7,921

95,046

7.Фанера ФБА

-

2

15

-

-

Разом:

6031

-

-

230,856

2495,169

Вартість відходів, тис.грн.

-

-

8553,215

29942,028

Разом, тис.грн.

38,495

2.План з праці і кадрів

Важливим аспектом ефективності виробництва є планування кадрової структури підприємства і чисельності персоналу. Чисельність персоналу на підприємстві повинна бути достатньою для виконання поставлених перед ними завдань, однак не збільшеною оскільки це приведе до росту витрат на виготовлення продукції і як наслідок на збільшення цін та зниження купівельного попиту. Умови планування чисельності і структури персоналу включають:

  1. перспективний розрахунок чисельності і структури кадрів що приводить відповідно до потреб виробництва;

  2. регламентацію праці кожного працівника;

  3. необхідно врахувати дані аналізу структури зайнятості, кадрової зміни в майбутньому і формування персоналу під очікувані зміни

  4. при плануванні повинен забезпечуватись оптимальний розподіл праці за видами діяльності врахуванням індивідуальних здібностей і характеру професійної підготовки;

  5. при плануванні необхідно врахувати професійну кар'єру працівників а також підвищення кваліфікації та забезпечення морально-психологічного клімату трудового колективу.

В загальному чисельність промислово-виробничого персоналу може проводитися способами: укрупнено та прямим шляхом по кожній категорії персоналу.

І Укрупнений метод розрахунку чисельності персоналу доцільно застосовувати при стабільній економіці та ритмічній роботі підприємства при ньому планова чисельність персоналу визначається за формулою

де - чисельність промислово - виробничого персоналу в базовому періоді;

- плановий індекс зміни обсягу виробництва;

- зміна чисельності промислово – виробничого персоналу у плановому періоді за по факторним розрахунком впливу продуктивності праці.

Більш точним є метод розрахунку планової чисельності на основі повної трудомісткості виготовленої продукції (цей метод ефективний лише для робітників)

де - загальна трудомісткість виробничої програми за планом;

- явочний (ефективний) фонд робочого часу одного робітника в плановому періоді

- плановий коефіцієнт виконання норм.

Чисельність керівників всіх рівнів визначають на основі середніх норм керованості з врахуванням галузевих потреб. В середньому на керівника вищої ланки припадає 25 робітників. На першого керівника середньої ланки припадає в середньому 10 спеціалістів і на керівника вищої ланки припадає 7-8 керівників середньої ланки.

Чисельність не промислового персоналу визначається аналогічно як чисельність промислово-виробничого персоналу.

Після визначення планової чисельності та структури персоналу складається баланс робочої сили і визначається додаткова потреба по кожній категорії персоналу.

де - планова чисельність промислово-виробничого персоналу;

- чисельність промислово-виробничого персоналу у звітному році.

2.1.Розрахунок фонду ефективного часу роботи одного робітника в рік.

В цьому пункті визначається середня кількість днів і годин роботи, що повинен відробити в середньому один робітник в плановому році, виходячи з п’ятиденного робочого тижня і 40 годин на тиждень. Кількість неробочих (вихідних і святкових) днів у році визначається за календарем. Кількість невикористаних днів на одного робітника та внутрішньо змінні витрати приймаються згідно завданням.

Фонд ефективного часу роботи одного робітника в рік в годинах визначається як добуток фонду в днях на середню тривалість робочого дня.

Результати розрахунків зводимо в таблицю 4.

Таблиця 4.