6.5. Облік розрахунків за нарахованими доходами

Облік нарахованих дивідендів, відсотків тощо, що підлягають отриманню, ведуть на субрахунку 373”Розрахунки за нарахованими доходами”. За дебетом рахунку відображають виникнення заборгованості за нарахованими доходами, за кредитом – погашення цієї заборгованості.

Наприклад:

1. Нараховані дивіденди по інвестиціям чи відсотки по фінансовій оренді: Д-т 373 К-т 73;

2. На поточний рахунок зараховані дивіденди (відсотки): Д-т 311 К-т 373

6.6. Документування та облік розрахунків за претензіями

Претензії можуть висуватись:

1. за виявлені в рахунках постачальників, підрядників, транспортних організацій невідповідності цін, арифметичні помилки тощо;

2. за виявлену невідповідність якості матеріальних цінностей, що надійшли від постачальників;

3. за нестачу вантажів;

4. за брак і простій з вини постачальників;

5. за суми, помилково списані установами банків з поточного рахунку;

6. за штрафи, пені, неустойки, що утримуються з постачальників, покупців, підрядників тощо у розмірах, визнаних платником або присуджених господарським судом.

Письмова претензія до порушника підписується керівником підприємства і надсилається адресату. При визнанні претензії у відповіді зазначають визнану суму, номер і дату платіжного доручення на перерахування визнаної суми або інший спосіб задоволення претензії. Якщо в задоволенні претензії відмовлено або був недотриманий строк відповіді на претензію, заявник вправі подати позов до господарського суду.

Підставою для записів в обліку є: письмові претензії; рішення судових органів; письмова відповідь постачальників на пред’явлені претензії; виписки установ банку на суми, що надійшли в порядку задоволення претензій тощо.

Облік розрахунків за претензіями ведуть на субрахунку 374”Розрахунки за претензіями”. По дебету субрахунку відображають суми пред’явлених претензій, а по кредиту – задоволення претензій (перерахування визнаної суми тощо). У разі, якщо пред’явлені претензії не визнані судовими органами і стягненню не підлягають, їх суми відносять на ті рахунки, з яких вони були списані.

Синтетичний облік розрахунків за претензіями ведуть в журналі №3.

Наприклад:

1. відображені суми, помилково зняті з поточного рахунку: Д-т374 К-т311;

2. відображені суми штрафів, пені, неустойки, що стягуються за недотримання договірних зобов’язань: Д-т374 К-т715;

3. виставлена претензія за оприбутковані ТМЦ: Д-т374 К-т20,22,28 тощо;

4. відображені суми платежів за претензіями: Д-т30,31 К-т374;

5. на суми відновлених платежів: Д-т20,92 тощо К-т374.

6.7. Документування та облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків

Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків виникають за результатами інвентаризації, коли виявлені понаднормові недостачі та втрати від псування цінностей, нестачі та розкрадання грошових коштів та при цьому виявлені винні особи. Підставою для записів в обліку є протоколи інвентаризаційної комісії; розрахунки матеріальної шкоди в результаті недостачі, псування, розкрадання майна; наказ керівника, у відповідності з яким в обліку виправляються всі виявлені розбіжності тощо.

Для обліку розрахунків по відшкодуванню матеріального збитку, крадіжок коштів, ТМЦ використовують субрахунок 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”. По дебету субрахунку відображають суми, що підлягають відшкодуванню особами, які допустили недостачу, втрату від псування цінностей, нестачу та розкрадання грошових коштів. По кредиту – погашення (списання) заборгованості винними особами.

Аналітичний облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків ведуть окремо за кожною винною особою, реєстром синтетичного обліку є журнал №3.

Наприклад:

1. виявлена нестача запасів: Д-т947 К-т20,22,28 тощо;

2. відображена сума, що підлягає відшкодуванню в розмірі фактичної нестачі: Д-т375 К-т71;

3. отримано суму відшкодування втрат: Д-т30 К-т375;

4. утримано суму нестач із заробітної плати винної особи: Д-т66 К-т375.