3. Виконання розкладки лекал виробів колекції

Перед виготовленням експериментальних розкладок розраховують попередню норму витрат матеріалу за формулою:

, (5.1)

де S_p – площа розкладки, м² (з точністю до ± 0,001 м²);

S_л – площа лекал, м²;

В_н – норматив міжлекальних випадів, % (з точністю до ± 0,1 %).

Площу лекал Sл визначають за допомогою фотоелектронної машини ИЛ-1 або з використанням САПР.

Норматив міжлекальних випадів В_н вибирають згідно галузевих нор­мативів міжлекальних випадів. У залежності від модельних особливостей виробу та способу настилання В_н може змінюватись. Необхідно уточнити нор­мативний відсоток міжлекальних випадів та вказати, за рахунок яких факто­рів він змінюється.

За кожною із експериментальних розкладок визначають фактичну величину міжлекальних випадів за формулою:

, (5.2)

де В_ф – фактичне значення міжлекальних випадів, %.

Результати розрахунків наводять у таблиці 5.5.

Таблиця 5.5 – Результати розрахунків витрат матеріалів

Найменування та ширина матеріалу Шм, м	Довжина розкладки Lр, м	Площа розкладки Sр, м2	Площа лекал Sл, м2	Норматив міжлекальних випадів Вн, %	Фактичне значення міжлекальних випадів Вф, %
1	2	3	4	5	6

Експериментальні розкладки виконують для всіх матеріалів і вказу­ють характеристики розкладок (види матеріалу та його поверхні, площі лекал та розкладки, фактичне значення міжлекальних випадів, спосіб настилання, кількість комплектів лекал у розкладці).

Експериментальні розкладки всіх моделей колекції наводять у додатках до курсового проекту у масштабі 1:4. На кожній деталі розкладки позначають її номер (відповідно до специфікації) та вказують напрямок нитки основи.

6. Градація лекал деталей конструкції базової моделі колекції

Виходячи із асортименту одягу та методики побудови креслення конструкції обґрунтовують вибирають методику градації лекал та дають її характеристику. Для виконання градації лекал базової моделі колекції спочатку розроб­ляють схеми градації на основі типових схем градації лекал деталей одягу, які можуть бути взяті із відповідної літератури.

Для нетипових деталей схеми градації розробляють за допомогою способу групування або пропорційно-розрахункового.

Градацію лекал всіх деталей базової моделі колекції виконують на суміжні розмі­ри та зрости (більший та менший).

Схеми градації цих лекал за зростами та розмірами подають у додатках до курсового проекту (масштаб 1:4).

7. Розробка технічного опису на базову модель колекції

Технічний опис (ТО) – це підсумковий документ, який утримує дані, необхідні для виготовлення базової моделі колекції, що проектується. ТО розробляють у відповідності із порядком розробки, узгодження та затвердження ТО на швейні вироби. Зразком для розробки ТО є виріб, виготовлений на типову фігуру базового розміру і зросту.

Єдиними формами для розробки ТО для різних способів виробництва швейних виробів є: "Титульний лист", "Замальовка та опис художньо-технічного оформлення моделі", "Таблиця вимірів виробу в готовому вигляді" (додаток А).

На титульному листі технічного опису вказу­ють номер ТО, вид виробу, вид матеріалу, розміри, що рекомендуються для виробництва, та розмір, який прийнятий за базовий, дати розглядання моделі на художньо-технічній раді та затвердження ТО керівником підприємства.

В описі художньо-технічного оформлення зразка моделі подають стислу характеристику та описують конструктивні особли­вості виробу (силует, конструкцію пілочки, спинки, рукавів, коміра, виду застіб­ки, кишень та ін.), вказують характеристику та колір матеріалів верху, під­кладки та фурнітури, наявність оздоблювальних деталей та елементів.

До технічного опису також додають конфекційну карту на базову модель колекції. Конфекційна карта повинна утримувати ескізи зовніш­нього вигляду базового виробу колекції, а також перелік та зразки всіх видів мате­ріалів та фурнітури, які необхідні для її виготовлення.

Висновки (Обсяг 2-3 с.)

У висновках до курсового проекту студент відображає основні результати роботи, які підтверджують досягнення поставленої мети та виконання поставлених задач, доцільність розробки нових моделей одягу на одній базовій конструкції.

Текст висновків може поділятись на пункти.

Додатки

Додатки оформляють у вигляді окремої частини з титульним аркушем встановленого зразка.

До додатків доцільно включати ілюстративний та допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття розрахунків та проектно-кон­структорських розробок, що виконуються в курсовому проекті:

• ескізи моделей-ідей колекції (у кольорі або чорно-білі);

• креслення базової конструкції виробів колекції (масштаб 1:4);

• креслення модельної конструкції виробів колекції (масштаб 1:4);

• схеми побудови основних лекал виробів моделей колекції (масштаб 1.4);

• схеми побудови похідних лекал із основної, підкладкової тканини та прокладочних матеріалів виробів моделей колекції (масштаб 1:4);

- схеми перевірки спряженості зрізів основних лекал виробів базової моделі колекції;

- схеми градації основних лекал виробів базової моделі колекції за суміжними розмірами (масштаб 1:4);

- схеми градації основних лекал виробів базової моделі колекції за суміжними зростами (масштаб 1:4);

- специфікацію деталей виробів базової моделі колекції;

- експериментальні розкладки деталей із матеріалів верху, підкладки та прокладки базової моделі колекції (масштаб 1:4);

- технічний опис базової моделі колекції з конфекційною картою.

Графічна частина

Графічну частину оформляють на одному боці аркуша білого паперу формату А1 (594×841 мм).

Графічна частина складається з таких листів:

• ескіз моделей колекції (у кольорі) (Додаток Б, рис. Б.1.- Б.2.);

• креслення модельної конструкції виробів базової моделі колекції (масштаб 1:2).