
- •Філософія
- •Релігієзнавство
- •Естетика
- •Передмова
- •Авторський колектив:
- •Філософія
- •Філософія: коло її проблем і роль у суспільстві
- •Поняття світогляду та його історичні типи: міфологічний, релігійний, філософський
- •Специфіка філософського світогляду. Основне питання філософії
- •Філософія у системі культури. Функції філософії
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2 антична філософія
- •Умови виникнення, особливості та етапи розвитку античної філософії
- •Розвиток ідей у натурфілософських школах Стародавньої Греції (мілетська, піфагорійська школа, Геракліт, елеати, античний атомізм)
- •Філософські ідеї періоду високої класики
- •Ідеї та школи завершального етапу розвитку античної філософії
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3 філософія середньовіччя
- •Історичні та соціокультурні умови формування середньовічної філософії
- •Характерні риси та проблематика середньовічної філософії
- •Вихідні ідеї патристики
- •Схоластика як провідний напрям середньовічного філософствування
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 4 філософія відродження
- •Історичні передумови та культурні чинники формування філософії Відродження
- •Натурфілософія і нове природознавство Відродження
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 5 філософія нового часу та епохи просвітництва
- •Історичні й соціокультурні умови становлення філософії Нового часу та Просвітництва
- •Основні здобутки раціоналізму Нового часу
- •Філософія Просвітництва
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Історичні та соціокультурні передумови формування класичної німецької філософії
- •«Критична філософія» і. Канта
- •Система і метод г. Гегеля
- •Антропологічний матеріалізм л. Фейєрбаха
- •Марксистська філософія: основні ідеї
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Додаткова
- •Тема 7 західна філософія кінця хіх-хх століть
- •Історичні та соціально-культурні передумови виникнення некласичної філософії
- •Основні течії західної некласичної філософії кінця хіх - початку хх ст.
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 8 історія української філософії
- •Філософська думка у культурі Київської Русі XI-xіv ст.
- •Філософія України XV-xviiі ст.
- •Українська філософія хіх - першої третини хх ст.
- •Розвиток філософської думки в Україні хх - ххі століття
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 9 діалектика як учення про розвиток
- •Діалектика та її історичні форми
- •Принципи і закони діалектики
- •Категорії діалектики
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 10 філософське вчення про буття
- •Категорія “матерія” у філософії. Сучасна наука про будову матерії
- •Рух, простір і час – атрибутивні властивості матерії. Соціальний простір та соціальний час як форми буття людей у культурі
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література:
- •Тема 11 проблема людини у філософії
- •Проблема антропосоціогенезу
- •Єдність біологічного і соціального в людині
- •Проблема сенсу життя людини
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 12 свідомість, її походження та сутність
- •Постановка проблеми свідомості у філософії
- •Роль діяльності, спілкування та мовлення у формуванні і розвитку свідомості
- •Структура свідомості. Свідоме та несвідоме
- •Свідомість і самосвідомість
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 13 пізнання та освоєння людиною світу
- •Філософське вчення про пізнання
- •Методи і форми наукового пізнання
- •Істини як ідеал і мета пізнання
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 14 предмет соціальної філософії
- •Предмет і структура соціальної філософії
- •Структурованість соціальної системи
- •Історична періодизація суспільного розвитку
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 15 суспільне виробництво як спосіб буття людини в культурі
- •Матеріальна культура та її структура
- •Духовна культура та її структура
- •Основні терміни
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 16
- •Політика та політична система суспільства. Структура політики
- •Держава як основний політичний інститут
- •Правова держава та громадянське суспільство
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 17 філософія історії
- •Історія як предмет філософії
- •Співвідношення еволюції та революції у розвитку людства
- •Рушійні сили історії та проблема її сенсу
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 18 стратегія майбутнього
- •Опозиція “модерн – постмодерн” у культурному та цивілізаційному поступі людства
- •Глобальні проблеми сучасності як негативні наслідки культури модерну
- •Феномен глобалізації у сучасному цивілізаційному розвитку
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 19 логіка як філософська і наукова дисципліна
- •Предмет логіки. Форми абстрактного мислення
- •Міркування та його структура
- •Принципи і закони правильного мислення
- •Формальна та сучасна логіка
- •Функції та значення логіки
- •Логічна культура особистості
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 20
- •Поняття як форма абстрактного мислення
- •Види понять
- •Відношення між поняттями
- •Логічні операції над поняттями
- •Судження як форма абстрактного мислення
- •Прості судження та їх структури
- •Відношення між простими атрибутивними судженнями за логічним квадратом
- •Види складних суджень, створених за допомогою логічних сполучників
- •Умовивід як форма абстрактного мислення
- •Дедуктивний умовивід
- •Недедуктивні умовиводи: індукція, аналогія
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 21 логічні основи аргументації
- •Доведення і спростування
- •Правила і помилки в доведенні та спростуванні
- •Суперечка та її види
- •Історія мистецтва суперечок
- •Класифікація, основні принципи і правила ведення суперечки
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Релігієзнавство
- •Тема 22
- •Релігієзнавство як одна з філософських наук
- •Релігія як форма суспільної свідомості, її елементи та структура
- •Функції релігії та її роль у житті суспільства
- •Історичні типи та форми релігії
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 23 ранні релігійні вірування та етнонаціональні релігії
- •Первісні релігійні вірування Умови виникнення та характеристика основних форм первісних вірувань
- •Закономірності появи та особливості віровчення і культу
- •Релігія Стародавнього Єгипту
- •Релігії Греції та Риму
- •Зороастризм
- •Релігії Стародавнього Китаю
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література Основна:
- •Додаткова:
- •Тема 24 світові релігії: буддизм, християнство, іслам
- •Буддизм Походження буддизму та його ідейні джерела
- •Віровчення буддизму
- •Напрями буддизму
- •Християнство як світова релігія Ідейні витоки та еволюція християнства
- •Основи християнського віровчення
- •Особливості християнського культу
- •Виникнення ісламу
- •Віровчення ісламу
- •Основні напрями в ісламі
- •Іслам в Україні
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література Основна:
- •Додаткова:
- •Тема 25 історія і сучасний стан релігій в україні
- •Запровадження християнства в Київській Русі
- •Греко-католицизм
- •Католицизм
- •Протестантизм
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 26 релігя в сучасному світі
- •Специфіка розвитку релігії в сучасну епоху: релігійний модернізм та фундаменталізм
- •Неорелігії: причини їх виникнення і класифікація.
- •Діяльність нетрадиційних релігійних рухів (нрр) у сучасній Україні
- •Свобода совісті
- •Забезпечення в незалежній Україні свободи свісті
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 27 предмет етики
- •Розуміння етики у добу Середньовіччя
- •Розуміння етики у Новий час та епоху Просвітництва
- •Походження моралі
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 28 поняття і структура моральної свідомості та категорії етики
- •Категорії етики
- •Основні терміни
- •Література
- •Тема 29 моральний світ людини. Проблеми прикладної етики
- •Поняття моральної необхідності і моральної свободи
- •Любов як сутнісна засада людського буття
- •Проблеми прикладної етики
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Естетика
- •Тема 30 естетика як філософська наука. Коло її проблем і завдання
- •Формування предмету естетики в межах філософського знання. Естетика як самостійна наука
- •Естетика в структурі міжпредметних зв’язків. Естетика і мистецтво. Естетика і мистецтвознавство
- •Основні терміни
- •Література
- •Тема 31 мистецтво як предмет естетичного аналізу
- •Сучасна естетика про природу і сутність видоутворення в мистецтві
- •Основні терміни
- •Питання та завдвння для самоконтролю
- •Література
«Критична філософія» і. Канта
Іммануїл Кант (1724-1804) був родоначальником німецької класичної філософії. У його творчості виділяють два періоди: “докритичний”, коли І. Кант виступав в основному як натураліст, і “критичний”, коли сформувалася специфічна кантівська філософія. Розроблена їм концепція походження Сонячної системи з гігантської газової, туманності дотепер є однією з фундаментальних наукових ідей в астрономії. Своїми природничонауковими роботами Кант пробив перший пролом в метафізичному поясненні природи: він зробив спробу прикласти принципи сучасного йому природознавства не тільки до будови Всесвіту, але й до історії його виникнення і розвитку. Він висунув ідею розподілу тварин, по порядку їх можливого походження, а також ідею про природне походження людських рас.
Як філософ він постає у другий період творчості – період публікації трьох «Критик» - «Критики чистого розуму» (1781), «Критики практичного розуму» (1788), «Критики здатності судження» (1790). Він здійснив корінний переворот у постановці й вирішенні центральної проблеми теорії пізнання - взаємодії суб'єкта та об'єкта. Докантівська філософія акцентувала увагу на аналізі об'єкта пізнання, а суб'єктивний чинник розглядала як перешкоду на шляху до достовірного знання, як те, що спотворює і затемнює справжній стан речей (ідоли Ф. Бекона). Кант же робить предметом філософського осмислення пізнавальні здібності суб’єкта. У Канта виникає нове завдання: встановити різницю між суб'єктивними й об'єктивними елементами знання в мислительній діяльності суб'єкта. У суб'єкті Кант розрізняє два рівні: емпіричний (досвідний) і трансцендентальний (той, що знаходиться за межами досвіду - апріорний). До емпіричного рівня він відносить індивідуально-психологічні особливості людини, до трансцендентального – надіндивидуальну основу в людині, знання людини як представника людства загалом.
Однією з головних проблем критицизму Канта є вирішення питання: як можливе достовірне наукове знання? Він вважав, що достовірне знання - це об'єктивне знання. Об'єктивність же в нього ототожнюється із загальністю й необхідністю. Отже, для того, щоб знання мало достовірний характер, воно повинно мати риси загальності і необхідності. У структурі людського мислення Кант виділив три здатності: чуттєвість – це вроджена здатність людини, яка має дві форми – простір і час. Простір і час у нього – це не форми буття самих речей, а, навпаки, це суб’єктивні форми сприйняття людини, споконвічно властиві їй як представнику людства. Причому простір є зовнішньою формою чуттєвості, а час – внутрішньо.
Розсудок - це мислення, що оперує поняттями та категоріями. Розсудок підводить різноманітний чуттєвий матеріал під загальні поняття і категорії. Не предмет є джерелом знань про нього у вигляді понять та категорій, а поняття і категорії, які конструюють предмет. Розсудок може пізнати тільки те, що сам сконструював, вважав Кант. Поняття та категорії є незалежними від індивідуальної свідомості, а тому знання, яке грунтується на них, має об'єктивний характер.
Кант виділяє “речі у собі” і “речі для нас”. Речі, як вони існують у свідомості суб'єкта, Кант називав явищами, “речами для нас”. Людина може пізнати тільки явища. Сутність же речей самих по собі людина не знає і знати не може. Тому ці речі для людини залишаються непізнаними, тобто «речами в собі». Усе, що перебуває за межами людського досвіду, може бути доступним тільки розуму. Розум - це вища здатність суб'єкта, що керує діяльністю розсудку і ставить перед людиною цілі. Розум оперує ідеями. У Канта ідеї - це уявлення про мету, до якої прагне наше пізнання, про задачі, які воно ставить перед собою. Ідеї розуму виконують регулюючу роль у пізнанні, спонукаючи розум до діяльності. Розсудок, що спрямовується розумом, прагне до абсолютного знання. Він прагне вийти за межі чуттєвого досвіду (тобто за межі своєї компетенції) і заплутується в суперечностях. Кант називає ці суперечності антиноміями (антиномія – суперечність між протилежними твердженнями, кожне з яких однаковою мірою можна обґрунтувати як істинне). Антиномії мають місце там, де за допомогою людського розсудку намагаються робити висновки не про світ досвіду, а про світ «речей у собі». Розум за своєю природою є суперечливим. Спроба розуму дати відповідь на питання про те, що таке світ як ціле, приводить до суперечливих відповідей. Ці протиріччя виникають у розумі неминуче.
Особливе місце у філософії Канта займає вчення про людину. Людина є жителем двох світів: світу природи і світу свободи. Свобода, за Кантом, - це незалежність від визначальних причин природного світу. Світ «речей у собі» закритий як для чуттєвості, так і для теоретичного розуму, науки. Однак, це ще не означає, що цей світ недоступний людині. У сфері свободи діє не теоретичний, а практичний розум. Останній керує вчинками людини. Рушійною силою практичного розуму є не мислення, а воля (готовність до певних дій). Закони практичного розуму - це моральні закони, які визначають вимоги до моральної поведінки людини. Головною вимогою є: поводься з іншими так, як ти хотів би, щоб вони поводилися з тобою; своїми вчинками ти формуєш спосіб дії інших і створюєш форму, характер взаємних відносин. Цю вимогу Кант назвав категоричним імперативом.
Відсутність у людини можливостей теоретичних доказів буття Бога та безсмертя душі заповнюється вірою та надією, що дозволяє спасти свободу особистості. Моральність і свобода є основою людської особистості. Як було показано у першій темі, І. Кант сформулював три питання як головні для філософії: “що я можу знати?”, “що повинен робити?”, “на що я можу сподіватися?”, які розкривають різні види діяльності людини: 1) пізнавальну, 2) моральну, 3) релігійну.