
- •Філософія
- •Релігієзнавство
- •Естетика
- •Передмова
- •Авторський колектив:
- •Філософія
- •Філософія: коло її проблем і роль у суспільстві
- •Поняття світогляду та його історичні типи: міфологічний, релігійний, філософський
- •Специфіка філософського світогляду. Основне питання філософії
- •Філософія у системі культури. Функції філософії
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2 антична філософія
- •Умови виникнення, особливості та етапи розвитку античної філософії
- •Розвиток ідей у натурфілософських школах Стародавньої Греції (мілетська, піфагорійська школа, Геракліт, елеати, античний атомізм)
- •Філософські ідеї періоду високої класики
- •Ідеї та школи завершального етапу розвитку античної філософії
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3 філософія середньовіччя
- •Історичні та соціокультурні умови формування середньовічної філософії
- •Характерні риси та проблематика середньовічної філософії
- •Вихідні ідеї патристики
- •Схоластика як провідний напрям середньовічного філософствування
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 4 філософія відродження
- •Історичні передумови та культурні чинники формування філософії Відродження
- •Натурфілософія і нове природознавство Відродження
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 5 філософія нового часу та епохи просвітництва
- •Історичні й соціокультурні умови становлення філософії Нового часу та Просвітництва
- •Основні здобутки раціоналізму Нового часу
- •Філософія Просвітництва
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Історичні та соціокультурні передумови формування класичної німецької філософії
- •«Критична філософія» і. Канта
- •Система і метод г. Гегеля
- •Антропологічний матеріалізм л. Фейєрбаха
- •Марксистська філософія: основні ідеї
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Додаткова
- •Тема 7 західна філософія кінця хіх-хх століть
- •Історичні та соціально-культурні передумови виникнення некласичної філософії
- •Основні течії західної некласичної філософії кінця хіх - початку хх ст.
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 8 історія української філософії
- •Філософська думка у культурі Київської Русі XI-xіv ст.
- •Філософія України XV-xviiі ст.
- •Українська філософія хіх - першої третини хх ст.
- •Розвиток філософської думки в Україні хх - ххі століття
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 9 діалектика як учення про розвиток
- •Діалектика та її історичні форми
- •Принципи і закони діалектики
- •Категорії діалектики
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 10 філософське вчення про буття
- •Категорія “матерія” у філософії. Сучасна наука про будову матерії
- •Рух, простір і час – атрибутивні властивості матерії. Соціальний простір та соціальний час як форми буття людей у культурі
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література:
- •Тема 11 проблема людини у філософії
- •Проблема антропосоціогенезу
- •Єдність біологічного і соціального в людині
- •Проблема сенсу життя людини
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 12 свідомість, її походження та сутність
- •Постановка проблеми свідомості у філософії
- •Роль діяльності, спілкування та мовлення у формуванні і розвитку свідомості
- •Структура свідомості. Свідоме та несвідоме
- •Свідомість і самосвідомість
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 13 пізнання та освоєння людиною світу
- •Філософське вчення про пізнання
- •Методи і форми наукового пізнання
- •Істини як ідеал і мета пізнання
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 14 предмет соціальної філософії
- •Предмет і структура соціальної філософії
- •Структурованість соціальної системи
- •Історична періодизація суспільного розвитку
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 15 суспільне виробництво як спосіб буття людини в культурі
- •Матеріальна культура та її структура
- •Духовна культура та її структура
- •Основні терміни
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 16
- •Політика та політична система суспільства. Структура політики
- •Держава як основний політичний інститут
- •Правова держава та громадянське суспільство
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 17 філософія історії
- •Історія як предмет філософії
- •Співвідношення еволюції та революції у розвитку людства
- •Рушійні сили історії та проблема її сенсу
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 18 стратегія майбутнього
- •Опозиція “модерн – постмодерн” у культурному та цивілізаційному поступі людства
- •Глобальні проблеми сучасності як негативні наслідки культури модерну
- •Феномен глобалізації у сучасному цивілізаційному розвитку
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 19 логіка як філософська і наукова дисципліна
- •Предмет логіки. Форми абстрактного мислення
- •Міркування та його структура
- •Принципи і закони правильного мислення
- •Формальна та сучасна логіка
- •Функції та значення логіки
- •Логічна культура особистості
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 20
- •Поняття як форма абстрактного мислення
- •Види понять
- •Відношення між поняттями
- •Логічні операції над поняттями
- •Судження як форма абстрактного мислення
- •Прості судження та їх структури
- •Відношення між простими атрибутивними судженнями за логічним квадратом
- •Види складних суджень, створених за допомогою логічних сполучників
- •Умовивід як форма абстрактного мислення
- •Дедуктивний умовивід
- •Недедуктивні умовиводи: індукція, аналогія
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 21 логічні основи аргументації
- •Доведення і спростування
- •Правила і помилки в доведенні та спростуванні
- •Суперечка та її види
- •Історія мистецтва суперечок
- •Класифікація, основні принципи і правила ведення суперечки
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Релігієзнавство
- •Тема 22
- •Релігієзнавство як одна з філософських наук
- •Релігія як форма суспільної свідомості, її елементи та структура
- •Функції релігії та її роль у житті суспільства
- •Історичні типи та форми релігії
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 23 ранні релігійні вірування та етнонаціональні релігії
- •Первісні релігійні вірування Умови виникнення та характеристика основних форм первісних вірувань
- •Закономірності появи та особливості віровчення і культу
- •Релігія Стародавнього Єгипту
- •Релігії Греції та Риму
- •Зороастризм
- •Релігії Стародавнього Китаю
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література Основна:
- •Додаткова:
- •Тема 24 світові релігії: буддизм, християнство, іслам
- •Буддизм Походження буддизму та його ідейні джерела
- •Віровчення буддизму
- •Напрями буддизму
- •Християнство як світова релігія Ідейні витоки та еволюція християнства
- •Основи християнського віровчення
- •Особливості християнського культу
- •Виникнення ісламу
- •Віровчення ісламу
- •Основні напрями в ісламі
- •Іслам в Україні
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література Основна:
- •Додаткова:
- •Тема 25 історія і сучасний стан релігій в україні
- •Запровадження християнства в Київській Русі
- •Греко-католицизм
- •Католицизм
- •Протестантизм
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 26 релігя в сучасному світі
- •Специфіка розвитку релігії в сучасну епоху: релігійний модернізм та фундаменталізм
- •Неорелігії: причини їх виникнення і класифікація.
- •Діяльність нетрадиційних релігійних рухів (нрр) у сучасній Україні
- •Свобода совісті
- •Забезпечення в незалежній Україні свободи свісті
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 27 предмет етики
- •Розуміння етики у добу Середньовіччя
- •Розуміння етики у Новий час та епоху Просвітництва
- •Походження моралі
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 28 поняття і структура моральної свідомості та категорії етики
- •Категорії етики
- •Основні терміни
- •Література
- •Тема 29 моральний світ людини. Проблеми прикладної етики
- •Поняття моральної необхідності і моральної свободи
- •Любов як сутнісна засада людського буття
- •Проблеми прикладної етики
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Естетика
- •Тема 30 естетика як філософська наука. Коло її проблем і завдання
- •Формування предмету естетики в межах філософського знання. Естетика як самостійна наука
- •Естетика в структурі міжпредметних зв’язків. Естетика і мистецтво. Естетика і мистецтвознавство
- •Основні терміни
- •Література
- •Тема 31 мистецтво як предмет естетичного аналізу
- •Сучасна естетика про природу і сутність видоутворення в мистецтві
- •Основні терміни
- •Питання та завдвння для самоконтролю
- •Література
Напрями буддизму
На ІІІ соборі (ІІ – І ст. до н.е.) в м. Патакіпутрі буддизм розділився на дві течії: Хінаяну («малу колісницю», яка спочатку об’єднувала 18 шкіл, а до теперішнього часу збереглася лише школа Тхеравада) та Махаяну («велику колісницю»). Хінаяна вважається початковим буддизмом у всій його чистоті й ортодоксальності. Суттєвий акцент тут спрямовується на особисте спасіння, на власні зусилля людини, яка позбавляється кайданів сансари. Будда постає у цьому вченні як людина-носій виняткових моральних чеснот, великий учитель. Вся обрядовість хінаяни спрямована на вшанування місць перебування Будди за його життя. Мета медитації у хінаяні полягає у зосередженні для плідного сприймання інформації, коли власний порятунок є важливішим, ніж порятунок інших. Послідовники цього напряму визнають, що існує лише одна тисяча будд. Хінаяна поширена в Південній і Південно-Східній Азії, насамперед у Шрі-Ланці, Бірмі, Таїланді, Лаосі.
Засновником махаяни вважається буддистький філософ і проповідник Нагараджуна. Віровчення зосереджене на тому, що порятунок інших людей є важливішим від власного, а щира віра рятує більше, ніж виконання ритуалу. Махаяні притаманний універсальний характер звільнення: можливість досягти стану Будди дається всім істотам, оскільки вони мають споконвічно сутність Будди.
Центральним положенням махаяни є вчення про бодхісатв (милостиві надприродні істоти, які допомагають шанувальникам звільнитися від сансари). Досягти нірвани в махаяні можна без обов’язкової посвяти в ченці. Кількість будд у махаяні доведена до безкінечності. У махаяні по-новому розглядають концепцію Будди, який у цьому вченні виступає вже не як людина, а як бог. З’являються декілька будд: Адибудда (творець світу), будда Амітабха (володар раю), будда Майтрейя (будда прийдешнього тощо). Натомість, реальний Сідхардха Гаутама Шак’ямуні лишається втіленням вічного світового принципу, його знаряддям.
Махаяну сповідують у Центральній Азії, Китаї, Японії, Кореї і В’єтнамі.
Напрямок буддизму, ваджраяна («діамантова колісниця», має інші синоніми: мантраяна, тантраяна або тантризм, сараджаяна) походить із напряму махаяни і склався в VIІ–ХІV ст. в Тибеті. Допускаючи існування бодхисатв, тантризм засвідчує свої витоки. Водночас він має й свої оригінальні риси – це перш за все специфічна система езотеричної практики. Цей напрямок ґрунтується на дотриманні різноманітних і досить складних ритуалів, які б заперечували миттєвий перехід, швидкий, як блискавка «ваджра» (зброя бога Індри) до нірвани. Багаторазове повторення мантр (віршів із ведичних текстів, які використовуються як чарівні формули і заклинання) є найвідомішим ритуалом тантризму. Вчення має й свої тантри – тексти, в основі яких лежить ідея людини–мікрокосму і уявлення про жіночу і чоловічу статеву енергію (шакті, що в перекладі з санскриту означає сила, енергія), трансформація якої призводить до розширення свідомості і просвітлення людини. Ваджраяна поширена, крім Тибету, в Монголії та Росії (Бурятія, Тува, Калмикія).
У поєднанні з анімістичними релігіями Тибету, зокрема «Бонпо» (форма шаманізму), тантричний буддизм набув особливої форми – ламаїзму. Засновником ламаїзму вважають тибетського ламу Цзонхаву (1357 – 1419). Зберігаючи основні буддиські положення, ламаїзм укладає складну обрядовість, формує інститут лам («лама» перекладається з тибет. як вищий) та підвищує шану й покірність їм, а також розвиває культ дерева. Старший син у сім’ї, зазвичай, посвячувався в ламаїські ченці. Існуює дві найвищі посади: далай-лама («лама-океан»), що вважається втіленням бодхісатви Авалокітешвари, і панчен-лама («лама-коштовність») – уособлення будди Амітабхи. Велике значення приділяється Майдарі-Будді – будді, що прийде й спасе та нагородить праведників, а грішників – покарає.
Головним канонічним текстом ламаїзму є канон Ганджур і Данджур. Ганджур є збіркою «Одкровення» (108 томів) Будди Ганджур – це тібетські переклади найважливіших сутр хініяни, махаяни та ваджраяни, діалоги й численні розповіді, що мали відношення до Будди, а також творів з астрології, медицини тощо. Данджур (225 томів) є коментарем до Ганджура і містить у собі розповіді, поеми, замовляння та переклади буддиських вчень.
Представники ламаїзму вважають, що тому, хто покладається на Будду, Дхарму, Сангху, необхідно самому породити троїсте сховище у своїй свідомості. А щоб оволодіти істинним сховищем – Дхармою, слід просуватися шляхом «трьох практик»: вищої моральності (адхишила), вищої медитативної зосередженості (адхиса-мадхи) та вищої мудрості (адхипраждня).
Внаслідок поєднання глибинних філософських ідей буддизму з традиційною китайською мудрістю (початок VI ст.) виникла течія чань-буддизму (в Японії сер.VI ст. – дзен-буддизм), мета якої полягає у досягненні відчуття всіх прихованих глибин і віднайдені прозріння, істини. У ХХ ст. ця течія набула особливої популярності у США та країнах Західної Європи.
На початку ХХІ ст. буддизм виходить за межі свого традиційного поширення і знаходить своїх послідовників як у Європі, так і в Америці. Сьогодні діяльність буддистських організації спрямована на створення міжнародних об’єднань буддистів, що ставлять перед собою завдання вирішення суттєвих проблем сучасного людства.